ƒержавне регулюванн¤ > √уман≥тарн≥ аспекти ≥нформац≥йноњ безпеки

Ќе будемо торкатис¤ техн≥чних аспект≥в дотриманн¤ ≥нформац≥йноњ безпеки - засоб≥в попередженн¤ витоку ≥нформац≥њ, способ≥в њњ захисту, прийом≥в стеженн¤ ≥ боротьби з таким стеженн¤м. ÷е - тема окремоњ розмови. Ќатом≥сть варто звернути увагу на гуман≥тарн≥ аспекти ≥нформац≥йноњ безпеки, ¤к≥ часто обминаютьс¤ досл≥дниками: вплив ≥нформац≥йних поток≥в на Їдн≥сть ≥ самобутн≥сть зм≥стового простору сусп≥льства - ≥, в≥дпов≥дно, засоби знешкодженн¤ негативного впливу на нього.

ћожлив≥ в≥дпов≥д≥

–озмањтт¤ способ≥в донесенн¤ ≥нформац≥њ до користувача в сучасному св≥т≥ змушуЇ п≥дходити до питань ≥нформац≥йноњ безпеки комплексно. ƒержава, заклади осв≥ти ≥ с≥м'¤ в ≥нформац≥йну еру втратили монопол≥ю на соц≥ал≥зац≥ю громад¤н, на вплив на њх св≥тогл¤д тощо. як насл≥док, у сучасних (≥нформац≥йних) сусп≥льствах можна говорити про ≥снуванн¤ своЇр≥дного "ринку ≥дей", на ¤кому продавц¤ми виступають виробники ≥нформац≥њ та њњ постачальники, а покупц¤ми - аудитор≥¤ [11]. “ака аналог≥¤ довол≥ зручна дл¤ визначенн¤ рол≥ держави в ≥нформац≥йному простор≥ та тих важел≥в, за допомогою ¤ких вона може впливати на цей прост≥р.

« одного боку, держава створюЇ правила гри на ринку ≥дей через ухваленн¤ закон≥в, проведенн¤ цензурноњ пол≥тики тощо. јле з ≥ншого, зважаючи на згадан≥ вище особливост≥ глобал≥зац≥њ ≥ доступн≥сть джерел ≥нформац≥њ (зокрема масовоњ), держава не може монопольно визначати правила поширенн¤ ≥нформац≥њ, ≥ часто змушена пристосовуватис¤ до ситуац≥њ, створеноњ виголошенн¤м позиц≥њ ≥ д≥¤ми «ћ≤, користувач≥в ≤нтернету, пров≥дних постатей культурного житт¤ тощо.

«розум≥ло, що будь-¤ка держава намагаЇтьс¤ захищати своњ ≥нтереси в ≥нформац≥йному простор≥ ≥ використовувати засоби ≥нформац≥њ дл¤ дос¤гненн¤ своњх ц≥лей. “ому про вплив держави на «ћ≤, пр¤му чи опосередковану цензуру (байдуже, з ¤ких мотив≥в: пол≥тичноњ благонад≥йност≥ чи "попередженн¤ пропаганди насильства ≥ порнограф≥њ"), заходи пропаганди ≥ контрпропаганди забувати не доводитьс¤. Ќатом≥сть сл≥д визнати, що ефективн≥сть заборонних ≥ обмежувальних заход≥в неухильно знижуЇтьс¤. ÷е п≥дтверджуЇ ≥ провал спроб запровадити цензуру в ≤нтернет≥, ≥ неефективн≥сть контролю за нац≥ональними рад≥о- та телепрограмами (засоби супутникового зв'¤зку, послуги ≤нтернету стають дедал≥ доступн≥шими, що робить цензуру у окремо вз¤т≥й крањн≥ безглуздою; а контроль за розповсюдженн¤м засоб≥в зв'¤зку занадто коштовний ≥ заздалег≥дь неефективний; це засв≥дчуЇ, зокрема, провал спроб —–—– обмежити трансл¤ц≥ю зах≥дних програм на свою територ≥ю).

¬≥дтак обмежувальн≥ заходи можуть дос¤гти одного - зб≥дн≥нн¤ нац≥ональноњ складовоњ ≥нформац≥йного пол¤. јле це т≥льки шкодитиме ≥нформац≥йн≥й безпец≥ держави, оск≥льки на м≥сц≥ вит≥сненого нац≥онального продукту з'¤витьс¤ закордонний - в тому числ≥ ≥ спр¤мований проти ≥нтерес≥в держави чи сусп≥льства. —проби ж обмежити поширенн¤ закордонного ≥нформац≥йного продукту неодм≥нно викличуть проблеми у стосунках ≥з сус≥дами ≥ з≥грають на руку виробникам цього продукту: увага до нього влади створить додаткову рекламу ≥ т≥льки п≥двищить попит на цей продукт.

«а таких умов найб≥льш ефективною дл¤ держави Ї стратег≥¤ активного учасника на ≥нформац≥йному ринку - виробництва власного продукту, просуванн¤ його на ринку, - а також захист ≥ п≥дготовка "споживач≥в" до сприйн¤тт¤ ≥нформац≥њ (через особливост≥ осв≥ти, рекламн≥ ≥ пропагандистськ≥ кампан≥њ, створенн¤ кумир≥в ≥ зразк≥в культурноњ повед≥нки тощо). ¬т≥м, держава в силу специф≥чних причин - обмеженост≥ бюджетних ресурс≥в ≥ неефективност≥ використанн¤ чиновник≥в у ¤кост≥ виробник≥в творчого продукту - не в силах конкурувати з приватним сектором ≥ громад¤нським сусп≥льством, ¤к≥ здатн≥ запропонувати вищу ц≥ну за ≥нформац≥йн≥ послуги (б≥знес) ≥ творчий потенц≥ал (громад¤нське сусп≥льство).

як зазначав в≥домий фах≥вець у галуз≥ ≥нформац≥йноњ безпеки ј.√рамш≥, державн≥ установи Ї лише периметром оборони сусп≥льства в≥д ≥нформац≥йноњ ≥нтервенц≥њ ззовн≥. ≈фективна "позиц≥йна" оборона можлива лише у раз≥, ¤кщо у сусп≥льств≥ ≥снуЇ розвинена власна ≥нформац≥йна галузь: ≥снують власн≥ ≥нформац≥йн≥, анал≥тичн≥, культурн≥, ≥нш≥ творч≥ продукти, ¤к≥ усп≥шно конкурують ≥з зовн≥шн≥ми [12]. “аким чином, завданн¤м держави стаЇ спри¤нн¤ всеб≥чному розвитков≥ приватних ≥ громадських виробник≥в ≥нформац≥йних, анал≥тичних, культурних продукт≥в. јби напр¤мок цього розвитку не розходивс¤ з нац≥ональними ≥нтересами, держава маЇ ч≥тко встановити п≥дстави, на ¤ких певну ≥нформац≥ю не буде допущено до об≥гу (наприклад, встановлена судом на¤вн≥сть у матер≥алах «ћ≤ пр¤мих заклик≥в до поваленн¤ державного ладу, розпалюванн¤ м≥жнац≥ональноњ, рел≥г≥йноњ тощо ворожнеч≥, поширенн¤ ¤вно неправдивоњ ≥нформац≥њ). ”с¤ ≥нша ≥нформац≥¤, будь-¤к≥ точки зору повинн≥ мати можливост≥ виходу на "ринок ≥дей", де њх ¤к≥сть перев≥р¤тиметьс¤ найприск≥плив≥шим суддею - споживачем.

ƒержава може включитис¤ в цей процес, п≥дтримуючи видавничу ≥ трансл¤ц≥йну справи ф≥нансово (в≥дмовившись, наприклад, в≥д оподаткуванн¤ створеноњ в цих сферах доданоњ вартост≥), а також, в≥дпов≥дно до загальнонац≥ональних осв≥тн≥х та культурних програм (њх на¤вн≥сть, до реч≥, також Ї обов'¤зковою передумовою ефективноњ д≥њ держави на ≥нформац≥йному ринку ≥ "ринку ≥дей"), оголошенн¤ конкурс≥в на створенн¤ ≥нформац≥йного, анал≥тичного та творчого продукту, у тому числ≥ осв≥тнього ≥ просв≥тнього. Ќа основ≥ в≥дпов≥дних нац≥ональних програм, держава може надавати режим спри¤нн¤ на ринку тому продукту, ¤кий в≥дпов≥даЇ ц≥л¤м цих програм: надавати йому час на державних «ћ≤ (м≥сце на шпальт≥ чи ≤нтернет-стор≥нц≥), поширювати в≥домост≥ про нього, брати участь у рекламних кампан≥¤х щодо його п≥дтримки.

ƒержава також може забезпечувати свою присутн≥сть у ≥нформац≥йному простор≥, пост≥йно ≥ докладно ≥нформуючи громадськ≥сть ≥ «ћ≤ про свою д≥¤льн≥сть, а не приховуючи в≥дпов≥дну ≥нформац≥ю. Ќаприклад, у —Ўј 60% ус≥Їњ ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть держави надходить в≥д ур¤ду, що спри¤Ї поширенню позитивного ставленн¤ до державних орган≥в [13].

—л≥д, однак, пам'¤тати про те, що заходи безпеки, у тому числ≥ ≥нформац≥йноњ - це засоби забезпеченн¤ ≥нтерес≥в сусп≥льства, а не самоц≥ль. ¬≥дпов≥дно, њх зд≥йсненн¤ не повинно перешкоджати зд≥йсненню громад¤нами права на в≥льний доступ до ≥нформац≥њ, що не становить державноњ, в≥йськовоњ, комерц≥йноњ чи медичноњ таЇмниц≥. «окрема, в≥льний доступ до несекретноњ ≥нформац≥њ орган≥в влади Ї д≥Ївим способом громадського контролю, що дозвол¤Ї робити д≥њ влади чутливими до потреб громад¤н [14]. ѕерел≥к в≥домостей, що належать до категор≥й таЇмниц≥, мусить бути вичерпно встановлений у закон≥ "ѕро ≥нформац≥ю".

ƒо того ж, сл≥д зважати на небезпеку "тотал≥тарного ≥нформац≥йного сусп≥льства", ¤ка походить в≥д можливост≥ контролю за операц≥¤ми в електронних мережах, банках, впливу на засоби масовоњ ≥нформац≥њ тощо. ƒержава маЇ не допускати монопол≥зац≥њ «ћ≤, електронних мереж, провайдер≥в послуг зв'¤зку, а також законодавчо захищати банк≥вську ≥ комерц≥йну таЇмницю.

јктивна позиц≥¤ держави у "позитивному вплив≥" на ≥нформац≥йний ринок дозволить ефективно донести до аудитор≥њ њњ позиц≥ю, ≥ разом з тим не пригн≥чуватиме можливостей нац≥ональних виробник≥в ≥нформац≥йного, анал≥тичного ≥ творчого продукту в њх змаганн≥ з колегами з ≥нших крањн.

ƒосв≥д ”крањни: невдал≥ спроби самозахисту

Ќар≥кань на стан ≥нформац≥йного простору ”крањни вистачаЇ. ™диного украњнського знакового простору по сут≥ ще не сформовано, "точки в≥дл≥ку" дл¤ оц≥нки власного стану ≥ навколишнього св≥ту, важлив≥сть ¤ких под≥л¤ло б усе сусп≥льство, не в≥днайдено. ”крањна Ї фактично беззахисною перед зовн≥шн≥м ≥нформац≥йним впливом - в≥д рос≥йських програм (у ¤ких нер≥дк≥ антиукрањнськ≥ випади) до американських бойовик≥в (що пропагують стереотипи культури, ¤ка Ї результатом ≥ншоњ ≥стор≥њ, ≥нших п≥дход≥в до житт¤) ≥ латиноамериканських сер≥ал≥в (сумн≥вна художн¤ ¤к≥сть ¤ких давно Ї притчею во ¤зицех).

ѕроблема пол¤гаЇ не в тому, що ≥нш≥ крањни зд≥йснюють на ”крањну ≥нформац≥йний вплив - у глобал≥зованому ≥нформац≥йному сусп≥льств≥ це нев≥дворотно. ѕроблема пол¤гаЇ в тому, що ”крањна не може протиставити такому впливу власного ¤к≥сного продукту, ¤кому наш≥ громад¤ни в≥ддали б перевагу перед ≥ноземним (под≥бно до того, ¤к украњнськ≥ ласощ≥ вит≥снили "ћарс" ≥ "райську насолоду "Ѕаунт≥"").

“ака невт≥шна ситуац≥¤ по¤снюЇтьс¤ низкою причин. ѕричому причин саме внутр≥шньоукрањнських: в≥д рад¤нськоњ ≥стор≥њ нас в≥дд≥л¤Ї майже дес¤ть рок≥в, ≥ в≥дтак вплив "пам'¤т≥ старих час≥в" стаЇ дедал≥ меншим.

ѕо-перше, украњнською державою було практично провалено завданн¤ сформулювати ч≥тко виражену соц≥альну мету, ¤ка мала б зам≥нити ≥дею "побудови комун≥зму" ≥ пов'¤зану з нею систему ц≥нностей. “ака мета не мала бути утоп≥чною чи нав≥ть конкретно сформульованою - варто було в≥днайти лише привабливу тему дл¤ сусп≥льства, що пр¤муЇ у майбутнЇ, запозичивши найкраще з минулого. ќднак пошук такоњ теми у виконанн≥ чиновник≥в, вихованих у рад¤нськ≥ часи, зв≥вс¤ до антинаукових ≥ протиприродн≥х пошук≥в "наукового нац≥онал≥зму" або, навпаки, "гордост≥ за дос¤гненн¤ украњнськоњ влади на шл¤ху реформ" [15]. Ќе дивно, що так≥ сурогати були в≥дторгнут≥ сусп≥льством.

ј за в≥дсутност≥ "точок в≥дл≥ку", ц≥нн≥сних ор≥Їнтир≥в, багато член≥в сусп≥льства (≥ зокрема молодь) намагаютьс¤ в≥днайти њх у екстремальних групах ≥дентиф≥кац≥њ - зокрема у тотал≥тарних рел≥г≥йних сектах, р≥знор≥дних товариствах, крим≥нальному середовищ≥ [16].

1	2	3	4

Ќазва: √уман≥тарн≥ аспекти ≥нформац≥йноњ безпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1799 прочитано)