јстроном≥¤, ав≥ац≥¤, космонавтика > ћ≥с¤ць - супутник «емл≥
ћ≥с¤чний ірунт. ”сюди, де робили посадки косм≥чн≥ апарати, ћ≥с¤ць покритий так називаним регол≥том. ÷е р≥знозернистий уламково-пиловий шар товщиною в≥д дек≥лькох метр≥в до дек≥лькох дес¤тк≥в метр≥в. ¬≥н виник у результат≥ дробленн¤, перем≥шуванн¤ ≥ сп≥канн¤ м≥с¤чних пор≥д при пад≥нн¤х метеорит≥в ≥ м≥крометеорит≥в. ”насл≥док впливу сон¤чного в≥тру регол≥т насичений нейтральними газами. —еред уламк≥в регол≥ту знайден≥ частки метеоритноњ речовини. ѕо рад≥о≥зотопах було встановлено, що де¤к≥ уламки на поверхн≥ регол≥ту знаходилис¤ на тому самому м≥сц≥ дес¤тки ≥ сотн≥ м≥льйон≥в рок≥в. —еред зразк≥в, доставлених на «емлю, зустр≥чаютьс¤ породи двох тип≥в: вулкан≥чн≥ (лави) ≥ породи, що виникли за рахунок роздробленн¤ ≥ розплавлюванн¤ м≥с¤чних утворень при пад≥нн¤х метеорит≥в. ќсновна маса вулкан≥чних пор≥д под≥бна з земними базальтами. ќчевидно, такими породами складен≥ всього м≥с¤чного мор¤. р≥м того, у м≥с¤чному ірунт≥ зустр≥чаютьс¤ уламки ≥нших пор≥д, под≥бних ≥з земними ≥ так називаним KREEP - порода, збагачена кал≥Їм, р≥дкоземельними елементами ≥ фосфором. ќчевидно, ц≥ породи ¤вл¤ють собою уламки речовини м≥с¤чних материк≥в. Ућ≥с¤ць-20Ф ≥ Ујполлон-16Ф, що зробили посадки на м≥с¤чних материках, привезли в≥дт≥л¤ породи типу анортозит≥в. ”с≥ типи пор≥д утворилис¤ в результат≥ тривалоњ еволюц≥њ в надрах ћ≥с¤ц¤. ѕо р¤ду ознак м≥с¤чн≥ породи в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д земних: у них дуже мало води, мало кал≥ю, натр≥ю й ≥нших летучих елемент≥в, у де¤ких зразках дуже багато титана ≥ зал≥за. ¬≥к цих пор≥д, обумовлений по сп≥вв≥дношенн¤х рад≥оактивних елемент≥в, дор≥внюЇ 3 - 4.5 млрд. рок≥в, що в≥дпов≥даЇ найдавн≥шим пер≥одам розвитку «емл≥. ¬нутр≥шн¤ буд≥вл¤ ћ≥с¤ц¤ —труктура надр ћ≥с¤ц¤ також визначаЇтьс¤ з урахуванн¤м обмежень, що накладають на модел≥ внутр≥шньоњ буд≥вл≥ дан≥ про ф≥гуру небесного т≥ла ≥, особливо про характер поширенн¤ – - ≥ S - хвиль. –еальна ф≥гура ћ≥с¤ц¤, ви¤вилас¤ близькоњ до сферично р≥вноважного, а з анал≥зу грав≥тац≥йного потенц≥алу зроблений висновок про те, що њњ щ≥льн≥сть несильно зм≥нюЇтьс¤ з глибиною, тобто на в≥дм≥ну в≥д «емл≥ немаЇ великоњ концентрац≥њ мас у центр≥. —амий верхн≥й шар представлений корою, товщина ¤коњ, визначена т≥льки в районах улоговин, складаЇ 60 км. ƒуже ≥мов≥рно, що на великих материкових площах зворотноњ сторони ћ≥с¤ц¤ кора приблизно в 1,5 рази могутн≥ше. ора складена виверженими кристал≥чними г≥рськими породами - базальтами. ќднак по своЇму м≥нералог≥чному склад≥ базальти материкових ≥ морських район≥в мають пом≥тн≥ в≥дм≥нност≥. ” той час ¤к найб≥льш древн≥ материков≥ райони ћ≥с¤ц¤ переважно утворен≥ св≥тлою г≥рською породою - анортозитами (майже що ц≥лком складаютьс¤ ≥з середнього й основного плаг≥оклазу, з невеликими дом≥шками п≥роксену, ол≥в≥ну, магнетиту, титаномагнетиту й ≥н.), кристал≥чн≥ породи м≥с¤чних мор≥в, под≥бно земним базальтам, складен≥ в основному плаг≥оклазами ≥ монокл≥нними п≥роксенами (авг≥тами). ≤мов≥рно, вони утворилис¤ при охолодженн≥ магматичного розплаву на чи поверхн≥ поблизу њњ. ѕри цьому, оск≥льки м≥с¤чн≥ базальти менш окислен≥, чим земн≥, це означаЇ, що вони кристал≥зувалис¤ з меншим в≥дношенн¤м кисню до металу. ” них, кр≥м того, спостер≥гаЇтьс¤ менший зм≥ст де¤ких летучих елемент≥в ≥ одночасно збагачен≥сть багатьма тугоплавкими елементами в пор≥вн¤нн≥ з земними породами. «а рахунок дом≥шок ол≥в≥н≥в ≥ особливо ≥льмен≥ту райони мор≥в вигл¤дають б≥льш темними, а щ≥льн≥сть њхн≥х пор≥д, що складають, вище, н≥ж на материках. —амох≥дний апарат "ћ≥с¤цех≥д - 1" ѕ≥д корою розташована мант≥¤, у ¤к≥й, под≥бно земний, можна вид≥лити верхню, середню ≥ нижню. “овщина верхньоњ мант≥њ близько 250 км, а середньоњ приблизно 500 км, ≥ њњ границ¤ з нижньою мант≥Їю розташована на глибин≥ близько 1000 км. ƒо цього р≥вн¤ швидкост≥ поперечних хвиль майже пост≥йн≥, ≥ це означаЇ, що речовина надр знаходитьс¤ у твердому стан≥, представл¤ючи собою могутню ≥ в≥дносно холодну л≥тосферу, у ¤к≥й довго не загасають сейсм≥чн≥ коливанн¤. —клад верхньоњ мант≥њ приблизно ол≥в≥н-п≥роксеновий, а на б≥льш≥й глибин≥ присутн≥ шн≥цель ≥ м≥нерал, що зустр≥чаЇтьс¤ в ультраосновних лужних породах, мел≥л≥т. Ќа границ≥ з нижньою мант≥Їю температури наближаютьс¤ до температур плавленн¤, зв≥дси починаЇтьс¤ сильне поглинанн¤ сейсм≥чних хвиль. ÷¤ область ¤вл¤Ї собою м≥с¤чну астеносферу. ” самому центр≥, очевидно, знаходитьс¤ невелике р≥дке ¤дро рад≥усом менш 350 к≥лометр≥в, через ¤ке не проход¤ть поперечн≥ хвил≥. ядро може бути зал≥зосульф≥дним або зал≥зним; в останньому випадку воно повинно бути менше, що краще погодитьс¤ з оц≥нками розпод≥лу щ≥льност≥ по глибин≥. …ого маса, ≥мов≥рно, не перевищуЇ 2 % в≥д маси всього ћ≥с¤ц¤. “емпература в ¤др≥ залежить в≥д його складу ≥, видимо, укладена в межах 1300 - 1900 ƒќ. Ќижн≥й границ≥ в≥дпов≥даЇ припущенн¤ про збагачен≥сть важкоњ фракц≥њ м≥с¤чного проторечовини с≥ркою, переважно у вид≥ сульф≥д≥в, ≥ утворенн≥ ¤дра з евтектики Fe - Fe з температурою плавленн¤ (слабко залежноњ в≥д тиску) близько 1300 ƒќ. « верхньою границею краще погодитьс¤ припущенн¤ про збагачен≥сть проторечовини ћ≥с¤ц¤ легкими металами (Mg, —а, Na, јl), що вход¤ть разом ≥з кремн≥Їм ≥ киснем до складу найважлив≥ших породоутворюючих м≥нерал≥в основних ≥ ультраосновних пор≥д - п≥роксен≥в ≥ ол≥в≥н≥в. ќстанньому припущенню спри¤Ї ≥ знижений зм≥ст у ћ≥с¤ц≥ зал≥за ≥ н≥келю, на що вказуЇ њњ низька середн¤ площа. ћ≥жнародно - правов≥ проблеми ардинальн≥ правов≥ питанн¤ освоЇнн¤ ћ≥с¤ц≥ вир≥шен≥ ƒоговором про принципи д≥¤льност≥ держав по досл≥дженню ≥ використанню косм≥чного простору, включаючи ћ≥с¤ць ≥ ≥нш≥ небесн≥ т≥ла. ќднак значн≥ дос¤гненн¤ в досл≥дженн≥ ћ≥с¤ц¤ висувають необх≥дн≥сть висновку спец≥ального м≥жнародного договору, що регулював би р≥зн≥ аспекти д≥¤льност≥ держав на ћ≥с¤ц≥. ѕотреба в договор≥, сфера д≥њ ¤кого обмежуЇтьс¤ вин¤тково ћ≥с¤цем, викликаЇтьс¤ особливим положенн¤м ћ≥с¤ц¤, тому що њњ досл≥дженн¤ ведетьс¤ безпосередньо людьми. ” червн≥ 1971 —–—– подав на розгл¤д 26-й сес≥њ √енеральноњ јсамблењ ќќЌ проект м≥жнародного договору про ћ≥с¤ць, що переданий дл¤ в≥дпов≥дного вивченн¤ в ом≥тет ќќЌ по використанню косм≥чного простору в мирних ц≥л¤х. ѕроект спр¤мований на забезпеченн¤ використанн¤ ћ≥с¤ц¤ вин¤тково в мирних ц≥л¤х. –егламентуютьс¤ також питанн¤ в≥дпов≥дальност≥ держав за збиток, запод≥¤ний при використанн≥ ћ≥с¤ц¤. ¬икористана л≥тература: 1. ¬елика –ад¤нська енциклопед≥¤. 2. ƒит¤ча енциклопед≥¤. 3. Ѕ. ј. ¬оронцов - ¬ель¤м≥нов. Ќариси про ¬сесв≥т. ћ., УЌаукаФ, 1975 р. 4. Ѕолду≥н –. ўо ми знаЇмо про ћ≥с¤ць. ћ., У—в≥тФ, 1967 р. 5. ”≥ппл ‘. «емл¤, ћ≥с¤ць ≥ планети. ћ., УЌаукаФ, 1967 р. 6. осм≥чна б≥олог≥¤ ≥ медицина. ћ., УЌаукаФ, 1994 р.
Ќазва: ћ≥с¤ць - супутник «емл≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (3225 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
