ƒержавне регулюванн¤ > ќсновн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни в галуз≥ збереженн¤ довк≥лл¤

утил≥зац≥њ та знешкодженн¤ поглиблюЇ еколог≥чну кризу. ¬одночас в≥дбуваЇтьс¤ невпинне зростанн¤ витрат на одержанн¤ первинноњ сировини дл¤ промислового виробництва. ќстанн≥м часом до цих фактор≥в додаЇтьс¤ проблема ресурсноњ залежност≥ ”крањни в≥д зовн≥шн≥х джерел багатьох вид≥в сировини. ¬се це св≥дчить про важлив≥сть вторинного використанн¤ ресурс≥в. . Ќа сьогодн≥ переважна б≥льш≥сть в≥дход≥в або взагал≥ не використовуЇтьс¤, або використовуЇтьс¤ за найпрост≥шими технолог≥чними схемами, ¤к≥ не забезпечують повноњ реал≥зац≥њ њхнього ресурсного потенц≥алу.

ƒл¤ вир≥шенн¤ проблеми промислових в≥дход≥в ƒержава передбачае так≥ механ≥зми:

1. визначенн¤ ресурсноњ ц≥нност≥ в≥дход≥в ≥ технолог≥чних можливостей њх комплексноњ переробки;

ви¤вленн¤ можливостей зам≥ни первинноњ сировини вторинною ≥ рециклюванн¤;

економ≥чне обгрунтуванн¤ напр¤м≥в та шл¤х≥в використанн¤ в≥дход≥в;

створенн¤ системи ресурсозамкнутих територ≥ально-виробничих зв'¤зк≥в на основ≥ м≥жгалузевоњ кооперац≥њ, каскадне проектуванн¤ виробництва.

як еколог≥чно небезпечний чинник в≥дходи Ї одним з найб≥льш значних фактор≥в забрудненн¤ довк≥лл¤. ѓх розм≥щенн¤ потребуЇ вилученн¤ значних площ земл≥, а транспортуванн¤ та збер≥ганн¤ - великих витрат п≥дприЇмств. Ќайб≥льш токсичн≥ в≥дходи потребують спец≥альних заход≥в щодо њх знешкодженн¤ та захороненн¤. “ому зменшенн¤ обс¤г≥в в≥дход≥в,

насамперед токсичних, полегшить њх знешкодженн¤ та зменшить шк≥дливий вплив на довк≥лл¤.

2. зведенн¤ до м≥н≥муму обс¤г≥в в≥дход≥в внасл≥док техн≥ко-технолог≥чноњ реконструкц≥њ виробництв, б≥льш повного та комплексного використанн¤ сировини;

зниженн¤ токсичност≥ залишкових в≥дход≥в та њх негативного впливу на довк≥лл¤ шл¤хом перетворенн¤, знищенн¤ або над≥йноњ ≥зол¤ц≥њ;

еколого-технолог≥чного обгрунтуванн¤ метод≥в та шл¤х≥в найефективн≥шого знешкодженн¤ небезпечних в≥дход≥в;

реаб≥л≥тац≥¤, зокрема рекультивац≥¤, зайн¤тих та забруднених в≥дходами територ≥й.

створенн≥¤ еколог≥чно безпечних, ресурсозбер≥гаючих, малов≥дходних та безв≥дходних виробництв ≥ територ≥ально-виробничих комплекс≥в;

3 ќрган≥зац≥йний аспект :

розробленн¤ концептуальних ≥ програмно-ц≥льових засад проблеми в≥дход≥в;

створенн¤ науково-методичного забезпеченн¤ еколого-економ≥чних оц≥нок вторинного ресурсокористуванн¤, механ≥зму економ≥чного стимулюванн¤ та нормативноњ бази;

розробленн¤ ≥нформац≥йно-анал≥тичного апарату п≥дтримки ресурсних та еколог≥чних завдань;

створенн¤ комплексу адм≥н≥стративних, правових, орган≥зац≥йних та еколог≥чних заход≥в щодо стимулюванн¤ утил≥зац≥њ та знешкодженн¤ в≥дход≥в.

ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥лей еколог≥чноњ стаб≥льност≥ у данному аспект≥ держава передбачаЇ:

визначенн¤ обс¤г≥в ≥ темп≥в утворенн¤ та дислокац≥ю в≥дход≥в;

визначенн¤ складу та властивостей в≥дход≥в;

проблемно-ор≥Їнтовану класиф≥кац≥ю в≥дход≥в за ресурсними ознаками;

розробленн¤ нових ≥ вдосконаленн¤ д≥ючих технолог≥й утил≥зац≥њ в≥дход≥в;

розробити вимоги складуванн¤ та збер≥ганн¤ в≥дход≥в за категор≥¤ми токсичност≥;

розробити методи, засоби та технолог≥њ знешкодженн¤ токсичних в≥дход≥в;

створити рег≥ональн≥ пол≥гони дл¤ знешкодженн¤ токсичних в≥дход≥в;

паспортизац≥¤ (≥нвентаризац≥¤) в≥дход≥в ≥ технолог≥й, створенн¤ кадастр≥в ;

створенн¤ ≥нформац≥йного ≥ ресурсно-технолог≥чного банку даних про в≥дходи;

створенн¤ баз даних стосовно проблеми в≥дход≥в ≥ системи п≥дтримки прийн¤тт¤ р≥шень;

розширенн¤ можливостей ≥нформац≥йно-анал≥тичноњ системи та створенн¤ њњ мереж≥ ¤к ≥нструменту напрацюванн¤ р≥шень з проблеми в≥дход≥в;

розширенн¤ використанн¤ (зам≥сть щебеню, п≥ску ≥ цементу) золи та золошлакових в≥дход≥в “≈— п≥д час виготовленн¤ бетону шл¤хом буд≥вництва установок розд≥льного вилученн¤ залишк≥в на теплових електростанц≥¤х;

зб≥льшенн¤ в наступн≥ 5 - 6 рок≥в у два рази виробництва ст≥новоњ керам≥ки з в≥дход≥в вуглезбагаченн¤, а також додаванн¤ њх у шихту на д≥ючих цегельних заводах;

повна переробка кускових в≥дход≥в деревини на тр≥ски дл¤ технолог≥чних потреб, а також брикетуванн¤ стружки ≥ тирси дл¤ використанн¤ њх ¤к палива або дл¤ виробництва г≥дрол≥зно-др≥жджовоњ продукц≥њ;

прийн¤тт¤ та введенн¤ в д≥ю «акону ”крањни "ѕро в≥дходи", а також економ≥чних, адм≥н≥стративно-управл≥нських та ≥нших механ≥зм≥в стимулюванн¤ утил≥зац≥њ та знешкодженн¤ в≥дход≥в.

«≈ћ≈Ћ№Ќ≤ –≈—”–—»

ƒержавна пол≥тика охорони ≥ рац≥онального використанн¤ земель визначаЇтьс¤ системою правових, орган≥зац≥йних, економ≥чних та ≥нших заход≥в, що мають природоохоронний, ресурсозбер≥гаючий та в≥дтворювальний характер.

ѕроводитьс¤ ≥нвентаризац≥¤ земель, закр≥плених за населеними пунктами, промисловими п≥дприЇмствами, п≥дприЇмствами, установами та орган≥зац≥¤ми транспорту, зв'¤зку, оборони, л≥сового фонду, ≥нших земель та ви¤вл¤ютьс¤ площ≥,

що використовуютьс¤ нерац≥онально або за нец≥льовим призначенн¤м. ¬изначаютьс¤ земл≥, що належать до загальнодержавноњ та комунальноњ власност≥, резервуютьс¤ земл≥ дл¤ науково-досл≥дних роб≥т та спец≥ал≥зованого с≥льськогосподарського виробництва, природоохоронного, оздоровчого, рекреац≥йного та ≥сторико-культурного призначенн¤, створюЇтьс¤ державний реаб≥л≥тац≥йний фонд земель з уг≥дь, що потребують вжитт¤ заход≥в дл¤ в≥дновленн¤ њх родючост≥. ѕроводитьс¤ кадастрова оц≥нка земель, розробл¤Їтьс¤ науково-методична ≥ нормативна документац≥¤ з визначенн¤ базових ц≥н на землю, створюЇтьс¤ державна система управл≥нн¤ ¤к≥стю

земельних ресурс≥в ≥ визначаЇтьс¤ њњ м≥сце в органах державного управл≥нн¤, а також визначаютьс¤ принципи розмежуванн¤ обов'¤зк≥в держави, землевласник≥в та землекористувач≥в щодо охорони земельних ресурс≥в. ¬проваджуЇтьс¤ грунтозахисна

система землеробства з контурно-мел≥оративною орган≥зац≥Їю територ≥њ, з розширенн¤м площ безполицевого оброб≥тку грунту, щ≥люванн¤ р≥лл≥, смуговим розм≥щенн¤м пос≥в≥в ≥ пар≥в, першочерговим залуженн¤м та консервац≥Їю дуже еродованих та схилових земель.

¬ажливим напр¤мом рац≥онального використанн¤ земельних ресурс≥в Ї пол≥пшенн¤ еколог≥чного стану зрошуваних земель, на ¤ких спостер≥гаЇтьс¤ п≥дтопленн¤, вторинне засоленн¤, водна ероз≥¤, руйнуванн¤ природноњ структури грунт≥в тощо. «осереджуЇтьс¤ увага на рац≥онал≥зац≥њ та реконструкц≥њ д≥ючих зрошувальних систем дл¤ створенн¤ на них таких технолог≥й водокористуванн¤, ¤к≥ б враховували р≥вень ф≥з≥олог≥чних потреб с≥льськогосподарських культур та зм≥ну м≥крокл≥мату зрошуваних д≥л¤нок, забезпеченн¤ в≥дпов≥дних урожањв без деградац≥њ земель.

ƒл¤ пол≥пшенн¤ мел≥оративного стану осушених земель потр≥бно:

розробити науково обгрунтован≥ критер≥њ оц≥нки насл≥дк≥в осушенн¤ на стад≥њ його проектуванн¤ ≥ зд≥йсненн¤;

у структур≥ пос≥вних площ на осушених земл¤х довести частку пос≥в≥в багатор≥чних трав до 50 - 60 в≥дсотк≥в;

ќбгрунтуванн¤ напр¤м≥в рац≥онального використанн¤ земельних ресурс≥в та впровадженн¤ господарсько-технолог≥чних заход≥в дл¤ в≥дтворенн¤ њх еколог≥чноњ функц≥њ забезпечуватимутьс¤:

встановленн¤м р≥вн≥в забрудненост≥ грунт≥в викидами промисловост≥ та агрох≥м≥катами, розробкою грунтово-еколог≥чноњ типолог≥њ земель, норматив≥в кризового стану ≥ параметр≥в еколог≥чноњ ст≥йкост≥ ландшафт≥в та районуванн¤м територ≥њ ”крањни за њх показниками;

опрацюванн¤м моделей грунтозахисного та мел≥оративного землекористуванн¤ в конкретних природно-кл≥матичних умовах, проведенн¤м в≥дпов≥дних проектно-пошукових роб≥т з урахуванн¤м форм землекористуванн¤;

створенн¤м системи спостережень за станом земельних ресурс≥в та прогнозуванн¤м соц≥ально-еколог≥чних насл≥дк≥в його зм≥ни тощо.

¬ќƒЌ≤ –≈—”–—»

ƒовготерм≥новими ц≥л¤ми пол≥тики рац≥онального використанн¤ ≥ в≥дтворенн¤ водних ресурс≥в та екосистем Ї:

зменшенн¤ антропогенного навантаженн¤ на водн≥ об'Їкти;

дос¤гненн¤ еколог≥чно безпечного використанн¤ водних об'Їкт≥в ≥ водних ресурс≥в дл¤ задоволенн¤ господарських потреб сусп≥льства;

забезпеченн¤ еколог≥чно ст≥йкого функц≥онуванн¤ водного об'Їкта ¤к елементу природного середовища ≥з збереженн¤м властивост≥ водних екосистем в≥дновлювати ¤к≥сть води;

створенн¤ ефективноњ структури управл≥нн¤ ≥ механ≥зм≥в економ≥чного регулюванн¤ охорони та використанн¤ водних ресурс≥в.

ƒл¤ поетапного виконанн¤ зазначених ц≥лей необх≥дно зд≥йснити комплекс заход≥в за такими пр≥оритетними напр¤мами:

1) охорона поверхневих ≥ п≥дземних вод в≥д забрудненн¤;

2) еколог≥чно безпечне використанн¤ водних ресурс≥в;

3) в≥дродженн¤ ≥ п≥дтриманн¤ спри¤тливого г≥дролог≥чного

стану р≥чок та заходи боротьби ≥з шк≥дливою д≥Їю вод;

4) удосконаленн¤ системи управл≥нн¤ охороною та використанн¤м

водних ресурс≥в;

5) зменшенн¤ впливу рад≥оактивного забрудненн¤.

–еал≥зац≥¤ зазначеноњ водно-еколог≥чноњ пол≥тики повинна зд≥йснюватис¤ на основ≥ розробки та поетапного впровадженн¤ природоохоронних заход≥в, визначених ƒержавною та рег≥ональними програмами еколог≥чного оздоровленн¤ водних басейн≥в.

¬ажливою умовою реал≥зац≥њ пол≥тики рац≥онального використанн¤ та в≥дновленн¤ водних ресурс≥в та екосистем на найближч≥ роки Ї необх≥дн≥сть виконанн¤ насамперед заход≥в, ¤к≥ не потребують значних кап≥тальних затрат, а саме:

п≥двищенн¤ загальноњ культури виробництва;

суворе дотриманн¤ технолог≥чних норм споживанн¤ ≥ використанн¤ водних ресурс≥в;

п≥дтриманн¤ у належному стан≥ д≥ючих очисних споруд ≥ устаткуванн¤;

запоб≥ганн¤ авар≥йним ситуац≥¤м;

забезпеченн¤ своЇчасного прибиранн¤ см≥тт¤ та очищенн¤ забудованих територ≥й, суворого контролю з боку природоохоронних орган≥в за станом забудованих територ≥й м≥ст;

дотриманн¤ законодавства щодо режиму використанн¤ прибережних смуг та водоохоронних зон; контроль за збер≥ганн¤м та водн≥ об'Їкти;

використанн¤м орган≥чних ≥ м≥неральних добрив, отрутох≥м≥кат≥в, детергент≥в, нафтопродукт≥в тощо з метою запоб≥ганн¤ њх виносу у воду.

ј“ћќ—‘≈–Ќ≈ ѕќ¬≤“–я

ѕершочерговими заходами, ¤ких сл≥д вжити дл¤ нормал≥зац≥њ еколог≥чноњ обстановки та стаб≥л≥зац≥њ стану пов≥тр¤ного басейну, Ї:

п≥двищенн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥ щодо охорони атмосфери за рахунок зм≥цненн¤ технолог≥чноњ дисципл≥ни на промислових п≥дприЇмствах;

перегл¤д перел≥ку основних забруднюючих речовин атмосферного пов≥тр¤, що нормуютьс¤;

вдосконаленн¤ системи нормуванн¤ викид≥в забруднюючих речовин.

« ц≥Їю метою передбачаЇтьс¤ зд≥йснити так≥ заходи:

розробити стандарти ¤кост≥ атмосферного пов≥тр¤, узгоджен≥ з м≥жнародною системою стандарт≥в;

створити нову систему еколог≥чного нормуванн¤ введенн¤м технолог≥чних стандарт≥в ≥ норматив≥в утворенн¤ забруднюючих речовин п≥д час зд≥йсненн¤ технолог≥чних процес≥в;

розробити технолог≥чн≥ нормативи на основн≥ забруднююч≥ речовини з урахуванн¤м можливостей нов≥тн≥х технолог≥й;

розробити ц≥льов≥ програми д≥й щодо поступового зниженн¤ р≥вн¤ забрудненн¤ пов≥тр¤ на короткотерм≥нову, середньотерм≥нову та довготерм≥нову перспективу дл¤ м≥ст з п≥двищеним р≥внем забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤;

зд≥йснити перех≥д до м≥жнародних стандарт≥в ≥ норматив≥в ¤кост≥ атмосферного пов≥тр¤.

–≈ –≈ј÷≤…Ќ≤ –≈—”–—»

ѕрограма реаб≥л≥тац≥њ та рац≥онального використанн¤ природних л≥кувальних ресурс≥в передбачаЇ:

1) розробленн¤ документац≥њ, ¤ка регламентуватиме ¤к≥сть природних л≥кувальних ресурс≥в (державн≥ стандарти на вс≥ складов≥ природних л≥кувальних ресурс≥в);

2) розробленн¤ та виданн¤ карти ≥ кадастр≥в ус≥х природних л≥кувальних ресурс≥в;

3) зд≥йсненн¤ державноњ програми мон≥торингу ¤кост≥ сучасного стану ≥ використанн¤ природних л≥кувальних ресурс≥в;

4) забезпеченн¤ п≥дприЇмствами, установами та орган≥зац≥¤ми незалежно в≥д форм власност≥, ¤к≥ експлуатують л≥кувальн≥ ресурси, розробленн¤ ≥ затвердженн¤ проект≥в округ≥в ≥ зон сан≥тарноњохорони курорт≥в, ресурс≥в, технолог≥чних схем рац≥ональноњ

експлуатац≥њ, орган≥зац≥њ режимних спостережень ≥ контролю;

5) розробленн¤ методики визначенн¤ граничних ≥ оптимальних курортних ≥ рекреац≥йних навантажень на територ≥њ з урахуванн¤м перспектив розвитку курортно-рекреац≥йного буд≥вництва;

6) зд≥йсненн¤ наукових розробок стосовно оц≥нки перспективних рекреац≥йних територ≥й державного значенн¤, картуванн¤ ≥ затвердженн¤ њх ¤к зон чи територ≥й, що не п≥дл¤гають приватизац≥њ;

7) проведенн¤ роботи з медичного зонуванн¤ курортно-рекреац≥йних територ≥й ”крањни, а також складанн¤ територ≥альних комплексних схем охорони довк≥лл¤ основних курортно-рекреац≥йних рег≥он≥в ”крањни.

3.

ќ—Ќќ¬Ќ≤ ≈“јѕ» –≈јЋ≤«ј÷≤ѓ ќ—Ќќ¬Ќ»’ Ќјѕ–яћ≤¬ ƒ≈–∆ј¬Ќќѓ

ѕќЋ≤“» » ” –јѓЌ» ” √јЋ”«≤ ќ’ќ–ќЌ» ƒќ¬ ≤ЋЋя,

¬» ќ–»—“јЌЌя ѕ–»–ќƒЌ»’ –≈—”–—≤¬ “ј ћ≤∆Ќј–ќƒЌј —ѕ≤¬ѕ–ј÷я.

–еал≥зац≥¤ ќсновних напр¤м≥в передбачаЇтьс¤ в три етапи.

Ќа першому етап≥ (1997 - 2000 роки) необх≥дно завершити ≥ реал≥зувати нев≥дкладн≥ заходи щодо обмеженн¤ шк≥дливого впливу на довк≥лл¤ найб≥льш небезпечних джерел забрудненн¤.

ќсновними завданн¤ми цього етапу Ї:

вдосконаленн¤ законодавчо-правовоњ бази з питань охорони довк≥лл¤ ≥ рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в;

розробленн¤ ≥ впровадженн¤ економ≥чного механ≥зму охорони довк≥лл¤ ≥ рац≥онального природокористуванн¤;

створенн¤ системи досконалого, повного та адекватного контролю за еколог≥чним станом довк≥лл¤ з одночасним запровадженн¤м елемент≥в комплексного м≥жв≥домчого еколог≥чного мон≥торингу;

зд≥йсненн¤ першочергових заход≥в дл¤ стаб≥л≥зац≥њ стану довк≥лл¤;

розробленн¤ ≥ впровадженн¤ програм еколог≥чноњ осв≥ти, вихованн¤ та еко≥нформуванн¤ населенн¤.

Ќа другому етап≥ (прот¤гом 10 - 15 рок≥в, починаючи з 1998 року) плануЇтьс¤ розробити ≥ розпочати реал≥зац≥ю комплексних програм, ор≥Їнтованих на дос¤гненн¤ балансу м≥ж р≥вн¤ми шк≥дливого впливу на довк≥лл¤ ≥ його здатн≥стю до в≥дновленн¤.

ќсновними завданн¤ми цього етапу Ї:

оптим≥зац≥¤ структури природокористуванн¤;

еколог≥чно ор≥Їнтована структурна перебудова економ≥ки;

розробленн¤ ≥ впровадженн¤ в ”крањн≥ системи державного мон≥торингу довк≥лл¤, створенн¤ системи анал≥зу еколог≥чноњ ситуац≥њ, прогнозуванн¤, плануванн¤ ≥ зд≥йсненн¤ запоб≥жних заход≥в щодо ймов≥рних чинник≥в шк≥дливого впливу.

Ќа третьому етап≥ плануЇтьс¤ створити систему державного управл≥нн¤ за використанн¤м природних ресурс≥в, регулюванн¤м техногенного впливу на довк≥лл¤ ¤к основу управл≥нн¤ сталим розвитком сусп≥льства. ‘рагментарне зд≥йсненн¤ цих заход≥в розпочалос¤ у 1996 роц≥, а б≥льш широке - в≥дпов≥дно до темп≥в стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки крањни.

ќсновними завданн¤ми цього етапу Ї:

подальший розвиток системи державного мон≥торингу навколишнього природного середовища, створенн¤ автоматизованоњ системи оц≥нки еколог≥чних ситуац≥й, прогнозуванн¤ шк≥дливого впливу на довк≥лл¤, плануванн¤ д≥й у надзвичайних ситуац≥¤х на основ≥ оц≥нок ≥ сценар≥њв розвитку под≥й;

належна координац≥¤ рац≥онального використанн¤ природного та соц≥ально-економ≥чного потенц≥алу з урахуванн¤м еколог≥чних чинник≥в на засадах сталого розвитку.

¬насл≥док реал≥зац≥њ ќсновних напр¤м≥в державноњ еколог≥чноњ пол≥тики буде створено систему еколог≥чно збалансованого управл≥нн¤ розвитком сусп≥льства, ¤ка стимулюватиме в≥дновленн¤ природних властивостей довк≥лл¤, компетентного регулюванн¤ використанн¤ природних ресурс≥в та розвиток продуктивних сил крањни.

Ќайб≥льш важливими наступними кроками в ц≥й сфер≥ будуть:

розробленн¤ та затвердженн¤ ¬ерховною –адою Ќац≥ональноњ програми збереженн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤;

зм≥цненн¤ правових, ф≥нансових, ≥нституц≥йних, наукових, осв≥тньо-≥нформац≥йних та ≥нших засад розвитку д≥¤льност≥ щодо збереженн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ та забезпеченн¤ њњ координац≥њ шл¤хом створенн¤ в≥дпов≥дного нац≥онального ком≥тету;

вжитт¤ нагальних практичних заход≥в щодо охорони та в≥дтворенн¤ вид≥в тварин ≥ рослин, насамперед р≥дк≥сних ≥ тих, що знаход¤тьс¤ п≥д загрозою зникненн¤ та збереженн¤ рослинних угруповань;

обгрунтуванн¤ та створенн¤ нац≥ональноњ еколог≥чноњ мереж≥ та забезпеченн¤ њњ сум≥сност≥ з аналог≥чними мережами сус≥дн≥х крањн, розробка ≥ впровадженн¤ конкретних м≥жгалузевих проект≥в збереженн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ на засадах збалансованост≥ в рег≥онах, ¤к≥ мають особливе нац≥ональне та м≥жнародне природоохоронне значенн¤;

подальший розвиток запов≥дноњ справи зг≥дно з принципами пол≥функц≥ональност≥ зам≥сть абсолютних заборон та вжитт¤ терм≥нових заход≥в щодо резервуванн¤ ц≥нних у науковому ≥ природоохоронному в≥дношенн¤х територ≥й дл¤ наступного запов≥данн¤ та забезпеченн¤ в≥дпов≥дного охоронного режиму з огл¤ду на можливу приватизац≥ю та подальше господарське використанн¤ земель;

забезпеченн¤ науковоњ п≥дтримки д≥¤льност≥, удосконаленн¤ системи мон≥торингу, включаючи налагодженн¤ системи оперативного мон≥торингу на основ≥ встановленн¤ ≥ндикатор≥в за станом б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤, ≥нвентаризац≥ю природних ресурс≥в, веденн¤ њх кадастр≥в на основ≥ створенн¤ банк≥в даних та гео≥нформац≥йних систем, впровадженн¤ √≤—-технолог≥й;

подальше формуванн¤ системи громадськоњ п≥дтримки, еколог≥чноњ осв≥ти та ≥нформуванн¤.

”крањна виважено оц≥нюЇ свою роль, м≥сце ≥ в≥дпов≥дальн≥сть за охорону б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ в нац≥ональному та глобальному контекстах, робить в≥дпов≥дн≥ кроки задл¤ забезпеченн¤ виконанн¤ конвенц≥йних зобовТ¤зань ≥ в≥дкрита дл¤ д≥алогу та сп≥впрац≥.

ћ≥жнародна сп≥впрац¤.

ќдн≥Їю з позитивних умов ≥нтеграц≥њ ”крањни до св≥тового товариства Ї досить швидкий процес поЇднанн¤ держави, зокрема в природоохоронн≥й галуз≥, з р¤дом держав ™вропи ≥ св≥ту.

ѕ≥сл¤ п≥дписанн¤ Ф  онвенц≥њ про збереженн¤ б≥о- р≥зноман≥тт¤ У ”крањна стала —тороною ще к≥лькох важливих, з точки зору охорони живоњ природи, м≥жнародних природоохоронних угод, таких ¤к  онвенц≥¤ про захист „орного мор¤ в≥д забрудненн¤ (з 1994 року), Ѕернська (з 1996 року) ≥ –амсарська (з 1996 року) конвенц≥њ.

ѕлануЇтьс¤ приЇднанн¤ до Ѕонськоњ конвенц≥њ про охорону м≥груючих вид≥в диких тварин (1979 р≥к) та њњ в≥дпов≥дних угод, ¤к≥ розгл¤даютьс¤ ¤к важлив≥ засоби збереженн¤ б≥ор≥зноман≥тт¤ серед м≥груючих вид≥в, а також до  онвенц≥њ про м≥жнародну торг≥влю видами дикоњ фауни ≥ флори, що знаход¤тьс¤ п≥д загрозою зникненн¤ (CITES),  онвенц≥њ по боротьб≥ з опустелюванн¤м у тих крањнах, ¤к≥ витримують серйозну посуху чи опустелюванн¤, особливо в јфриц≥,  онвенц≥њ про охорону та використанн¤ транскордонних водоток≥в та м≥жнародних озер. ƒ≥¤льн≥сть ”крањни в –ад≥ ™вропи розширюЇ њњ можливост≥ щодо сп≥впрац≥ з цим авторитетним м≥жнародним органом, зокрема при впровадженн≥ ¬сеЇвропейськоњ стратег≥њ збереженн¤ ландшафтного ≥ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤.

—л≥д в≥дм≥тити, що в 1997 роц≥  арпатський б≥осферний запов≥дник був першим в ”крањн≥ удостоЇний диплому –ади ™вропи.

«начною перешкодою на шл¤ху ¤к≥сного виконанн¤ ”крањною обов'¤зк≥в щодо вимог  онвенц≥њ про охорону б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ Ї брак кошт≥в. ¬ажке економ≥чне становище держави не даЇ змоги повною м≥рою реал≥зувати на¤вн≥ можливост≥ ≥ запроваджувати нов≥ ≥нструменти дл¤ збереженн¤ та в≥дтворенн¤ б≥ор≥зноман≥тт¤ в ”крањн≥. “ому актуальною Ї м≥жнародна техн≥чна та ф≥нансова допомога дл¤ виконанн¤ конкретних проект≥в, що надаЇтьс¤ м≥жнародними орган≥зац≥¤ми (√лобальний еколог≥чний фонд, ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ та розвитку, ёЌ≈ѕ, –ада ™вропи та ≥н.), окремими розвиненими крањнами (Ќ≥дерланди, —Ўј,  анада, Ќ≥меччина, ƒан≥¤, ¬еликобритан≥¤, Ўвейцар≥¤, ‘ранц≥¤, јвстр≥¤ та ≥н.).

«а п≥дтримки √лобального еколог≥чного фонду та в≥дпов≥дно до угод м≥ж ”крањною ≥ ћ≥жнародним банком реконструкц≥њ та розвитку на умовах безповоротноњ ф≥нансовоњ допомоги ф≥нансуютьс¤ так≥ важлив≥ дл¤ збереженн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ проекти:

"«береженн¤ б≥ор≥зноман≥тт¤  арпат". ¬арт≥сть проекту - 500 тис. долар≥в —Ўј. “ерм≥н виконанн¤ - 1993-1997 роки (проект завершено). ѕроект був спр¤мований на покращанн¤ охорони ц≥нних природних екосистем  арпат, передус≥м у межах  арпатського б≥осферного запов≥дника та прилеглих до нього територ≥й;

"«береженн¤ б≥ор≥зноман≥тт¤ в украњнськ≥й частин≥ дельти ƒунаю". ¬арт≥сть проекту - 1500 тис. долар≥в —Ўј. “ерм≥н виконанн¤ - 1994-1998 роки. ћетою проекту Ї покращанн¤ управл≥нн¤ природними ресурсами в дельт≥ ƒунаю, розширенн¤ територ≥њ природного запов≥дника "ƒунайськ≥ плавн≥" та створенн¤ на його баз≥ б≥осферного запов≥дника;

Уѕ≥дготовка Ќац≥ональноњ —тратег≥њ/ѕлану д≥й та Ќац≥ональноњ допов≥д≥ з питань збереженн¤ б≥ор≥зноман≥тт¤Ф - 112 тис.долар≥в —Ўј. “ерм≥н виконанн¤ - 1997-1998 роки. ћетою проекту Ї допомога ћ≥некобезпеки ”крањни в д≥¤льност≥ щодо забезпеченн¤ розробки зазначених документ≥в.

ѕитанн¤ збереженн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ Ї складовими м≥жнародноњ ѕрограми "”правл≥нн¤ станом ≥ захист „орного мор¤", ¤ка виконуЇтьс¤ за п≥дтримки √лобального еколог≥чного фонду та в реал≥зац≥њ ¤коњ беруть участь держави „орноморського рег≥ону, у тому числ≥ ”крањна.

”крањнськими фах≥вц¤ми разом ≥з ћ≥жнародним союзом охорони природи зд≥йснюютьс¤ проекти Ф«береженн¤ та невиснажливе використанн¤ л≥с≥в у ÷ентральн≥й ≥ —х≥дн≥й ™вроп≥Ф (1995-1996 роки.) та У«балансоване с≥льське господарство та збереженн¤ б≥ор≥зноман≥тт¤ в степов≥й зон≥ –ос≥њ й ”крањниФ(1996-1998 рр.).

довготерм≥новоњ пол≥тики, що законодавчо буде закр≥плено в Уќсновних напр¤мах державноњ пол≥тики у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища, використанн¤ природних ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки, затверджених ¬ерховною –адою ”крањни 5 червн¤ 1997 року (в 1-му читанн≥), в≥дпов≥дних програмах д≥¤льност≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни та постанов≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 12 травн¤ 1997 р. Уѕро концепц≥ю збереженн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ ”крањниФ.

ƒ≥¤льн≥сть ”крањни у сфер≥ виконанн¤ обовТ¤зк≥в, вз¤тих у рамках  онвенц≥њ про охорону б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ , розроблено на основ≥ переосмисленн¤ нац≥ональноњ пол≥тики ≥ практики в ц≥й галуз≥, опрацюванн¤ заруб≥жного досв≥ду та за активноњ громадськоњ п≥дтримки. ÷¤ Ќац≥ональна допов≥дь п≥дготовлена ћ≥н≥стерством охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки ”крањни за участю центральних орган≥в державноњ виконавчоњ влади, наукових та громадських орган≥зац≥й, експерт≥в та отримала схваленн¤ учасник≥в м≥жнародноњ конференц≥њ У 5 рок≥в п≥сл¤ –≥оФ, ¤ка в≥дбулась 10-13 червн¤ 1997 р. в м.™впатор≥¤ з ≥н≥ц≥ативи ¬сеукрањнського ком≥тету п≥дтримки д≥¤льност≥ ёЌ≈ѕ (”крёЌ≈ѕ ќћ).

”часть ”крањни в  онвенц≥њ про б≥олог≥чне р≥зноман≥тт¤ маЇ позитивний вплив на визначенн¤ пр≥оритет≥в формуванн¤ нац≥ональноњ соц≥ально-економ≥чноњ ≥ еколог≥чноњ пол≥тики в умовах переходу до ринкових в≥дносин, подальшу ≥нтеграц≥ю ”крањни в св≥тове та Ївропейське сп≥втовариство, оц≥нку та зростанн¤ њњ рол≥ та авторитету, спри¤Ї вир≥шенню, в тому числ≥ за ф≥нансовоњ п≥дтримки м≥жнародних орган≥зац≥й та розвинених крањн, конкретних проблем збереженн¤ б≥ор≥зноман≥тт¤ в рег≥онах, ¤к≥ мають особливе м≥жнародне ≥ нац≥ональне значенн¤, та подальшому розвитку науково-технолог≥чного та ≥нтелектуального потенц≥алу ”крањни, розширенню можливостей використанн¤ в украњнськ≥й ≥ св≥тов≥й практиц≥ напрацьованого нац≥онального досв≥ду з питань, що п≥дпадають п≥д д≥ю  онвенц≥њ, використанню потенц≥алу на¤вних нац≥ональних ≥нституц≥й та експерт≥в дл¤ науковоњ та технолог≥чноњ м≥жнародноњ сп≥впрац≥.

¬исновок: јнал≥зуючи цю велику сукупн≥сть проблем , ми можемо зробити дуже важлив≥ висновки щодо еколог≥чноњ д≥йсност≥ нашоњ ƒержави , ви¤вити чинник≥ та особливост≥ життед≥¤льност≥ та природокористуванн¤.

У Ѕазовими Ф недол≥ками ”крањни на сучасному етап≥ е складн≥, многогранн≥ фактори, ¤к≥ зд≥йснюють комплексний, тотальний вплив на вс≥ галуз≥ економ≥ки, д≥ють у р≥зних сферах, на р≥зних р≥вн¤х господарюванн¤ , ≥ тому вони потребують особливоњ уваги, особливих р≥шень , тобто системного розвТ¤зку з боку ƒержави. ÷ими факторами Ї:

макроеконом≥чна пол≥тика, ¤ка примушуе субТект≥в господарюванн¤ до экстенсивного використовуванн¤ природних ресурс≥в;

≤нвестиц≥йна политика, ¤ка ориентована на розвиток ресурсом≥стких секторов економ≥ки;

помилкова секторальна пол≥тика (паливно-енергетичний комплекс, с≥льске господарство, л≥сове господарство та ≥нше);

нестаб≥льне законодавство;

в≥дсутн≥сть прав власност≥ на природн≥ ресурси;

в≥дсутн≥сть еколого-збалансованноњ довгостроковоњ економ≥чноњ стратег≥њ;

на рег≥ональному ≥ локальному р≥вн¤х недол≥к пр¤мого та не пр¤мого ефекту в≥д охрани довк≥лл¤ (економ≥чного й соц≥ального), У глобальних прибутк≥в У ;

≥нфл¤ц≥¤, економ≥чна криза й нестаб≥льн≥сть економ≥ки заважають зд≥йсненню довготривалих проект≥в, к числу ¤ких в≥дноситьс¤ б≥льшисть еколог≥чних проект≥в;

природно-ресурсн≥ властивост≥ експорту;

≥снуванн¤ д≥йсно великого стимулу до отриманн¤ значних й швидких прибутк≥в в≥д продажу природних ресурс≥в ( л≥с, руди );

в≥дсутн≥сть еколог≥чного мисленн¤, еколог≥чноњ св≥домост≥.

ƒл¤ розвТ¤занн¤ цих питань 12 травн¤ 1997 року  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни постановою N 439 затвердив  онцепц≥ю (стратег≥ю) збереженн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ ”крањни, дл¤ вт≥ленн¤ ¤коњ розробл¤Їтьс¤ Ќац≥ональна програма д≥й на 1998-2015 роки. ќсновними завданн¤ми д≥¤льност≥ в ц≥й сфер≥ Ї:

збереженн¤, покращанн¤ стану та в≥дновленн¤ природних ≥ порушених екосистем, середовищ ≥снуванн¤ окремих б≥олог≥чних вид≥в та компонент≥в ландшафт≥в; спри¤нн¤ переходу до збалансованого використанн¤ природних ресурс≥в; м≥н≥м≥зац≥¤ пр¤мого та непр¤мого негативного впливу на екосистеми, њх компоненти та комплекси; п≥двищенн¤ р≥вн¤ ≥нформованост≥ населенн¤ з питань б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤, а також актив≥зац≥¤ участ≥ громад¤н у д≥¤льност≥ щодо його збереженн¤; посиленн¤ в≥дпов≥дальност≥ п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, установ ≥ громад¤н, д≥¤льн≥сть ¤ких повТ¤зана з використанн¤м природних ресурс≥в або впливаЇ на стан довк≥лл¤, за збереженн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤.

” зазначених ц≥л¤х передбачаЇтьс¤ застосовувати ≥ розвивати в≥дпов≥дн≥ правов≥, ф≥нансов≥, орган≥зац≥йн≥, науково-методичн≥ та ≥нформац≥йно-осв≥тн≥ засоби. ѕри цьому основними напр¤мами д≥¤льност≥ щодо збереженн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ Ї: дос¤гненн¤ економо-еколог≥чноњ збалансованност≥, структурна перебудова економ≥ки, поглибле удосконаленн¤ законодавства та культури природокористуванн¤, збереженн¤ та поновленн¤ екосистем, а саме:

збереженн¤ та в≥дновленн¤ прибережно-морських та морських, р≥чкових ≥ заплавних, озерних та болотних, лучних ≥ степових, л≥сових та г≥рських екосистем ; збереженн¤ вид≥в та попул¤ц≥й; еколог≥чне оздоровленн¤ урболандшафт≥в та ≥нших територ≥й ≥нтенсивного веденн¤ господарськоњ д≥¤льност≥; еколог≥зац≥¤ агроландшафт≥в та агротехнолог≥й, метод≥в д≥¤льност≥ в л≥совому, рибному, мисливському, водному та земельному господарствах; створенн¤ нац≥ональноњ еколог≥чноњ мереж≥ (системи "зелених" коридор≥в) ¤к складовоњ частини Ївропейськоњ еколог≥чноњ мереж≥.

‘≥нансовими ресурсами дл¤ програми будуть кошти в≥д плати за використанн¤ природних ресурс≥в, кошти п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, державний бюджет ”крањни, м≥сцев≥ бюджетн≥ фонди, м≥жнародн≥ програми та ≥нш≥ джерела. ќрган≥зац≥йною основою щодо реал≥зац≥њ  онцепц≥њ та виконанн¤ заход≥в, план≥в д≥й Ї система орган≥в ћ≥н≥стерства охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки ”крањни, ≥нш≥ м≥н≥стерства ≥ в≥домства, д≥¤льн≥сть ¤ких повТ¤зана з охороною та використанн¤м природних ресурс≥в. –озгалужена мережа наукових установ, природних ≥ б≥осферних запов≥дник≥в, нац≥ональних парк≥в, ботан≥чних сад≥в, факультет≥в ≥ кафедр еколог≥чного проф≥лю в навчальних закладах та школи формують науков≥ та осв≥тн≥ передумови вт≥ленн¤ програми.

¬иконанн¤ нам≥чених заход≥в дасть можлив≥сть зупинити руйн≥вну тенденц≥ю до знищенн¤ живоњ компоненти довк≥лл¤ ≥ спри¤тиме практичному вт≥ленню засад збалансованого розвитку та невиснажливого природокористуванн¤, а також реформуванн¤ економ≥чноњ системи ≥ перех≥д до ринку повинен не т≥льки п≥двищити ефективн≥сть нац≥ональноњ економ≥ки, а й спри¤ти л≥кв≥дац≥њ субсид≥й на використанн¤ таких природних

ресурс≥в ¤к енерг≥¤, корисн≥ копалини ≥ вода та пол≥пшенню стану довк≥лл¤ завд¤ки застосуванню жорстких заход≥в щодо в≥дпов≥дальност≥ за масове нерац≥ональне використанн¤ природних ресурс≥в.

ƒл¤ врахуванн¤ еколог≥чних вимог у ход≥ розгортанн¤ приватизац≥йних процес≥в дедал≥ б≥льшого значенн¤ повинен набувати еколог≥чний аудит. ¬провадженн¤ еколог≥чного аудиту в практику спри¤тиме одержанню основних даних про неспри¤тлив≥ з точки зору

еколог≥њ п≥дприЇмства дл¤ приватизац≥йноњ д≥¤льност≥, визначенню завдань у короткотерм≥новий пер≥од. ¬досконаленн¤ д≥ючого економ≥чного механ≥зму природокористуванн¤ ≥ природоохоронноњ д≥¤льност≥ та формуванн¤ стаб≥льних джерел ф≥нансуванн¤ природоохоронних заход≥в в умовах переходу до ринкових в≥дносин маЇ стати орган≥чною складовою системи управл≥нн¤ ≥ регулюванн¤ економ≥ки, стимулювати охорону ≥ в≥дтворенн¤ природно-ресурсного потенц≥алу крањни шл¤хом створенн¤ в≥дпов≥дних економ≥чних умов (≥нвестиц≥йних, податкових, кредитних тощо).

—истема ф≥нансуванн¤ природоохоронних заход≥в в умовах переходу до ринковоњ економ≥ки формуЇтьс¤ на основ≥ таких головних джерел:

ƒержавного бюджету ”крањни та м≥сцевих бюджет≥в;

бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим;

фонд≥в охорони навколишнього природного середовища вс≥х

р≥вн≥в;

власних кошт≥в п≥дприЇмств;

≥ноземних надходжень та ≥нвестиц≥й;

≥нших позабюджетних кошт≥в.

ƒл¤ забезпеченн¤ стаб≥льного надходженн¤ кошт≥в дл¤ зд≥йсненн¤ природоохоронних заход≥в пр≥оритетне значенн¤ маЇ надаватис¤ розвитков≥ економ≥чного механ≥зму природокористуванн¤. √оловними складовими елементами економ≥чного механ≥зму

природокористуванн¤ мають бути:

плата за спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в;

плата за забрудненн¤ навколишнього природного середовища та ≥нш≥ види шк≥дливого впливу на довк≥лл¤;

система ф≥нансуванн¤ ≥ кредитуванн¤ природоохоронних заход≥в(державний ≥ м≥сцев≥ бюджети, природоохоронн≥ фонди, банки, кошти п≥дприЇмств, ≥ноземн≥ надходженн¤ та ≥нвестиц≥њ тощо);

еколог≥зац≥¤ податковоњ ≥ ц≥новоњ систем;

п≥дтримка становленн¤ ≥ розвитку еко≥ндустр≥њ.

«алученню ≥ноземних ≥нвестиц≥й дл¤ зд≥йсненн¤ природоохоронних програм та проект≥в в ”крањн≥ повинно спри¤ти:

активна ≥нтеграц≥¤ ”крањни в Ївропейськ≥ та св≥тов≥ природоохоронн≥ процеси;

формуванн¤ спри¤тливих умов та ефективноњ системи залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й ¤к в економ≥ку ”крањни в ц≥лому, так ≥ в охорону довк≥лл¤ та використанн¤ природних ресурс≥в.

¬ажливе значенн¤ дл¤ зд≥йсненн¤ механ≥зму залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й маЇ щор≥чний зб≥р ≈вропейського банку реконструкц≥њ та розвитку на ¤кому ”крањна маЇ д≥йсну нагоду отримати статус повноц≥нного партнера, приймати участь у глобальних проектах, а також реал≥зувати своњ можливост≥. Ќа цьому збор≥ буде представлена велика к≥льк≥сть соц≥ально- економ≥чних проект≥в , значну частину ¤ких складатимуть еколог≥чн≥. Ќайважлив≥йшим та першочерговим серед них Ї проект ф≥нансуванн¤ л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в катастрофи на „ј≈— та подальшего припиненн¤ њњ функц≥онуванн¤.

Ќа меж≥ третього тис¤чол≥тт¤ еколог≥чну ситуац≥ю на ”крањн≥ можно розгл¤дати ¤к кризову. ƒл¤ њњ вир≥шенн¤ потр≥бн≥ дуже значн≥ ф≥нансов≥, квал≥ф≥кац≥йн≥ ресурси , значний в≥др≥зок часу. ¬се це повинно прискорюватись ефективними державними механ≥змами. јле вс≥ ц≥ властивост≥ притаманн≥ економ≥чно розвинутим крањнам, ¤кою ”крањна не Ї.

ѕроанал≥зувавши всю складн≥сть проблеми , ви¤вивши чинники, а також враховуючи що питома вага бюджетних витрат на природозах≥сн≥ проекти маЇ тенденц≥ю до скороченн¤ , ми можемо зробити прогноз з великим р≥внем ≥мов≥рност≥, що стан довк≥лл¤ наступн≥ 10-15 рок≥в не стане краще.

3. –озроблен≥ механ≥зми державного природокористуванн¤, де¤к≥ правов≥ та господарч≥ переваги ринковоњ економ≥к≥ , прогресивн≥ напр¤мки ќ’ќ–ќЌ» ƒќ¬ ≤ЋЋя, ¬» ќ–»—“јЌЌя

ѕ–»–ќƒЌ»’ –≈—”–—≤¬ “ј «јЅ≈«ѕ≈„≈ЌЌя ≈ ќЋќ√≤„Ќќѓ Ѕ≈«ѕ≈ » значною м≥рою лишутьс¤ лише ¤к вдал≥ проекти ≥з за в≥дсутност≥ ф≥нансуванн¤, бажанн¤, а також тому що еколог≥чне питанн¤ не Ї досить важливим дл¤ нашого сучасного сусп≥льства , особливо на стад≥њ первинного накопиченн¤ кап≥талу.

—писок використованоњ л≥тератури:

1. У ќснови загальноњ еколог≥њ У √.ќ. Ѕ≥л¤вський.

У ≈колог≥чна експертиза , право та практика У јндрейцев ё.≤.

3 . У ѕ ќ — “ ј Ќ ќ ¬ ј ¬≈–’ќ¬Ќќѓ –јƒ» ” –јѓЌ»

ѕро ќсновн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни у

галуз≥ охорони довк≥лл¤, використанн¤ природних

ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки У.

4. У Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќј ƒќѕќ¬≤ƒ№ ” –јѓЌ» ѕ–ќ «Ѕ≈–≈∆≈ЌЌя Ѕ≤ќЋќ√≤„Ќќ√ќ –≤«ЌќћјЌ≤““я У.

5. У Ќавколишне середовище та розвиток У . ¬оронов ј.  .

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Ќазва: ќсновн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни в галуз≥ збереженн¤ довк≥лл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (13325 прочитано)