Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

ƒержавне регулюванн¤ > ќсновн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни в галуз≥ збереженн¤ довк≥лл¤


в≥двал≥в, р≥зних звалищ. ѕлоща земель, зайн¤та ними, становить

близько 160 тис. гектар≥в.

¬насл≥док г≥пертрофованого розвитку г≥рничодобувноњ

промисловост≥ в ”крањн≥ дом≥нують в≥дходи, що утворюютьс¤ п≥д час

розробки родовищ (до 75 в≥дсотк≥в загального обс¤гу) та збагаченн¤

корисних копалин (в≥дпов≥дно 13 ≥ 14 в≥дсотк≥в). «начну частину

цих обс¤г≥в становл¤ть в≥дходи х≥м≥ко-металург≥йноњ переробки

сировини.

« урахуванн¤м сучасного технолог≥чного р≥вн¤ переробки

в≥дход≥в в ”крањн≥ серед загальноњ к≥лькост≥ в≥дход≥в, що

утворюютьс¤ щороку, реальну ц≥нн≥сть становл¤ть 410 - 430 млн.

тонн. ”тил≥зуЇтьс¤ лише третина загальноњ к≥лькост≥ в≥дход≥в. ÷е

св≥дчить про значн≥ ресурсн≥ резерви. ѕроте прот¤гом 1992 - 1996

рок≥в спостер≥галас¤ ст≥йка тенденц≥¤ до зниженн¤ обс¤г≥в

використанн¤ в≥дход≥в (щор≥чно в середньому на 20 в≥дсотк≥в менше

пор≥вн¤но з попередн≥м роком), ¤ке в≥дбувалос¤ б≥льш високими

темпами, н≥ж скороченн¤ загальних обс¤г≥в промислового

виробництва.

≤снуючий р≥вень утил≥зац≥њ в≥дход≥в вторинних ресурс≥в не

впливаЇ на пол≥пшенн¤ стану довк≥лл¤. ÷е пов'¤зано з тим, що до

переробки залучаютьс¤ в основному великотоннажн≥ г≥рничопромислов≥

та де¤к≥ ≥нш≥ в≥дходи - малотоксичн≥ чи нейтральн≥ (≥нертн≥). “ому

еколог≥чний ефект переробки в≥дход≥в Ї незначним. ƒо категор≥њ

високотоксичних належать лише 1 - 2 в≥дсотки вс≥х промислових

в≥дход≥в, але њх вплив на довк≥лл¤ дедал≥ зростаЇ. ќднак до цього

часу не збудовано жодного спец≥ал≥зованого заводу з переробки

токсичних промислових в≥дход≥в, немаЇ належним чином орган≥зованоњ

системи збиранн¤, збер≥ганн¤ та видаленн¤ токсичних в≥дход≥в,

в≥дсутн≥ техн≥ка та обладнанн¤ дл¤ переробки в≥дход≥в буд≥вництва

≥ комунального господарства.

Ќедостатн≥ норми адм≥н≥стративноњ та крим≥нальноњ

в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ правил збиранн¤, збер≥ганн¤,

транспортуванн¤ та використанн¤ промислових та ≥нших в≥дход≥в.

ќднобок≥сть еколог≥чноњ пол≥тики ви¤вл¤Їтьс¤ також у

недостатньому еколог≥чному контрол≥ за масовим використанн¤м

де¤ких ≥нших в≥дход≥в (фосфог≥псу, вапн¤ково-с≥рчаних шлам≥в

тощо). ÷е - додаткове джерело забрудненн¤ природного середовища.

7. ¬≤…—№ ќ¬ј ƒ≤яЋ№Ќ≤—“№ “ј  ќЌ¬≈–—≤я

¬≤…—№ ќ¬ќ-ѕ–ќћ»—Ћќ¬ќ√ќ  ќћѕЋ≈ —”

√еопол≥тичне розташуванн¤ ”крањни на ™вропейському континент≥

≥сторично зумовило роль ≥ м≥сце њњ територ≥њ, а також

в≥йськово-економ≥чного потенц≥алу в проектах ≥ програмах

реал≥зац≥њ в≥йськових доктрин р≥зних громадсько-пол≥тичних систем

≥ в≥йськово-пол≥тичних блок≥в. “ому в центрально-сх≥дному рег≥он≥

™вропи за дес¤тир≥чч¤ накопичено дуже велику к≥льк≥сть в≥йськ ≥

сил флоту, р≥зноман≥тноњ в≥йськовоњ техн≥ки та озброЇнь, у тому

числ≥ ракетно-¤дерних. —клалас¤ також розвинута мережа потужних

п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й оборонного призначенн¤.

ўоденна в≥йськова д≥¤льн≥сть, ¤к правило, вкрай негативно

впливаЇ на довк≥лл¤. ¬насл≥док багатор≥чних порушень

природоохоронного законодавства, зокрема щодо утриманн¤ та

експлуатац≥њ ав≥ац≥йних ≥ в≥йськово-морських баз, пол≥гон≥в ≥

танкодром≥в, учбових центр≥в, баз ≥ склад≥в пально-мастильних

матер≥ал≥в, в≥йськово-ремонтних ≥ буд≥вельних п≥дприЇмств, парк≥в

бойовоњ ≥ автотракторноњ техн≥ки, в≥йськл≥сгосп≥в ≥ п≥дсобних

господарств, об'Їкт≥в тепло-, водо-, енергопостачанн¤, зливних ≥

очисних споруд, м≥сць збору та утил≥зац≥њ в≥дход≥в, а також

внасл≥док недотриманн¤ вимог еколог≥чноњ безпеки п≥д час

проведенн¤ заход≥в бойовоњ та оперативноњ п≥дготовки в≥йськ ≥ сил

флоту уже забруднено та продовжуЇтьс¤ забрудненн¤ основних

складових довк≥лл¤: грунт≥в, поверхневих та п≥дземних вод,

пов≥тр¤.

≈колог≥чний стан може ще б≥льше пог≥ршитис¤ у ход≥ проведенн¤

наступноњ широкомасштабноњ в≥йськовоњ реформи, конверс≥њ оборонноњ

промисловост≥, л≥кв≥дац≥њ ракетно-¤дерноњ зброњ та х≥м≥чноњ зброњ,

що залишилас¤ з другоњ св≥товоњ в≥йни, продовженн¤ утил≥зац≥њ

(знешкодженн¤) застар≥лих вид≥в в≥йськовоњ продукц≥њ та

боЇприпас≥в, в≥дход≥в в≥йськового виробництва, ¤кщо в≥йськов≥ й

надал≥ не будуть дотримуватис¤ еколог≥чних вимог.

8. ¬ќƒЌ≤ –≈—”–—» “ј ≈ ќ—»—“≈ћ»

ќсновн≥ джерела пр≥сноњ води на територ≥њ ”крањни - стоки

р≥чок ƒн≥пра, ƒн≥стра, ѕ≥вденного Ѕугу, —≥верського ƒ≥нц¤, ƒунаю з

притоками, а також малих р≥чок п≥вн≥чного узбережж¤ „орного та

јзовського мор≥в. ѕорушенн¤ норм ¤кост≥ води дос¤гло р≥вн≥в, ¤к≥

ведуть до деградац≥њ водних екосистем, зниженн¤ продуктивност≥

водойм. «начна частина населенн¤ ”крањни використовуЇ дл¤ своњх

життЇвих потреб недобро¤к≥сну воду, що загрожуЇ здоров'ю нац≥њ.

—умарна величина сток≥в р≥чок ”крањни без ƒунаю в середн≥й за

водн≥стю р≥к становить 87,1 млрд. куб. метр≥в, знижуючись у

маловодний р≥к до 55,9 млрд. куб. метр≥в. Ѕезпосередньо на

територ≥њ держави формуЇтьс¤ в≥дпов≥дно 52,4 ≥ 29,7 млрд. куб.

метр≥в води, решта надходить з сум≥жних територ≥й. ¬одн≥ ресурси

ƒунаю становл¤ть у середньому 123 млрд. куб. метр≥в води на р≥к.

ѕрогнозн≥ ресурси п≥дземних вод питноњ ¤кост≥ розпод≥лен≥ на

територ≥њ ”крањни вкрай нер≥вном≥рно ≥ становл¤ть 22,5 млрд. куб.

метр≥в на р≥к (61,7 млн. куб. метр≥в на добу), з ¤ких 8,9 млрд.

куб. метр≥в (24,4 млн. куб. метр≥в на добу) г≥дравл≥чно не

зв'¤зан≥ з поверхневим стоком ≥ становл¤ть додаткову складову до

поверхневого стоку. ¬одозаб≥р п≥дземних вод у склад≥ прогнозних

ресурс≥в становить 21 в≥дсоток, що св≥дчить про можлив≥сть ширшого

використанн¤ њх у багатьох област¤х.

« метою забезпеченн¤ населенн¤ та народного господарства

необх≥дною к≥льк≥стю води в ”крањн≥ збудовано 1087 водосховищ

загальним об'Їмом понад 55 млрд. куб. метр≥в, 7 великих канал≥в

довжиною близько 2000 к≥лометр≥в з подачею на них понад 1000 куб.

метр≥в води за секунду, 10 великих водовод≥в великого д≥аметру, по

¤ких вода надходить у маловодн≥ рег≥они ”крањни.

¬итрати св≥жоњ води в ”крањн≥ на одиницю виробленоњ продукц≥њ

значно перевищують так≥ показники у розвинутих крањнах ™вропи:

‘ранц≥њ - в 2,5 раза, ‘–Ќ - в 4,3, ¬еликобритан≥њ та Ўвец≥њ - в

4,2 раза.

«абезпеченн¤ водою населенн¤ ”крањни в повному обс¤з≥

ускладнюЇтьс¤ через незадов≥льну ¤к≥сть води водних об'Їкт≥в.

як≥сть води б≥льшост≥ з них за станом х≥м≥чного ≥ бактер≥ального

забрудненн¤ класиф≥куЇтьс¤ ¤к забруднена ≥ брудна (IV - V клас

¤кост≥). Ќайгостр≥ший еколог≥чний стан спостер≥гаЇтьс¤ в басейнах

р≥чок ƒн≥пра, —≥верського ƒ≥нц¤, р≥чках ѕриазов'¤, окремих

притоках ƒн≥стра, «ах≥дного Ѕугу, де ¤к≥сть води класиф≥куЇтьс¤ ¤к

дуже брудна (VI клас). ƒл¤ екосистем б≥льшост≥ водних об'Їкт≥в

”крањни властив≥ елементи еколог≥чного та метабол≥чного регресу.

ƒо основних забруднюючих речовин належать нафтопродукти,

феноли, азот амон≥йний та н≥тритний, важк≥ метали тощо.

ƒл¤ переважноњ б≥льшост≥ п≥дприЇмств промисловост≥ та

комунального господарства скид забруднюючих речовин ≥стотно

перевищуЇ встановлений р≥вень гранично допустимого скиду (дал≥ -

√ƒ—). ÷е призводить до забрудненн¤ водних об'Їкт≥в, порушенн¤ норм

¤кост≥ води.

ќсновними причинами забрудненн¤ поверхневих вод ”крањни Ї:

скид неочищених та не досить очищених комунально-побутових ≥

промислових ст≥чних вод безпосередньо у водн≥ об'Їкти та через

систему м≥ськоњ канал≥зац≥њ;

надходженн¤ до водних об'Їкт≥в забруднюючих речовин у процес≥

поверхневого стоку води з забудованих територ≥й та с≥льгоспуг≥дь;

ероз≥¤ грунт≥в на водозаб≥рн≥й площ≥.

як≥сний стан п≥дземних вод внасл≥док господарськоњ д≥¤льност≥

також пост≥йно пог≥ршуЇтьс¤. ÷е пов'¤зано з ≥снуванн¤м на

територ≥њ ”крањни близько 3 тис. ф≥льтруючих накопичувач≥в ст≥чних

вод, а також з широким використанн¤м м≥неральних добрив та

пестицид≥в. Ќайб≥льш незадов≥льний ¤к≥сний стан п≥дземних вод у

ƒонбас≥ та  ривбас≥. «начну небезпеку в експлуатац≥йних

свердловинах «ах≥дноњ ”крањни становить на¤вн≥сть фенол≥в (до 5 -

10 гранично допустимих концентрац≥й - дал≥ √ƒ ), а також

п≥двищенн¤ м≥нерал≥зац≥њ та зростанн¤ вм≥сту важких метал≥в у

п≥дземних водах  риму.

ѕроблема еколог≥чного стану водних об'Їкт≥в Ї актуальною дл¤

вс≥х водних басейн≥в ”крањни. ўо ж до ƒн≥пра, водн≥ ресурси ¤кого

становл¤ть близько 80 в≥дсотк≥в водних ресурс≥в ”крањни ≥

забезпечують водою 32 млн. населенн¤ та 2/3 господарського

потенц≥алу крањни, то це одне з найважлив≥ших завдань економ≥чного

≥ соц≥ального розвитку та природоохоронноњ пол≥тики держави. ÷е

зумовлено складною еколог≥чною ситуац≥Їю на територ≥њ басейну,

оск≥льки 60 в≥дсотк≥в њњ розорано, на 35 в≥дсотках земл¤ сильно

еродована, на 80 в≥дсотках - трансформовано первинний природний

ландшафт. ¬одосховища на ƒн≥пр≥ стали акумул¤торами забруднюючих

речовин. «начноњ шкоди завдано п≥вн≥чн≥й частин≥ басейну внасл≥док

катастрофи на „орнобильськ≥й ј≈—; в критичному стан≥ перебувають

мал≥ р≥чки басейну, значна частина ¤ких втратила природну

здатн≥сть до самоочищенн¤. ” катастроф≥чному стан≥ знаход¤тьс¤

Ќазва: ќсновн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни в галуз≥ збереженн¤ довк≥лл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (13325 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->-->-->
Page generation 1.927 seconds
Хостинг от uCoz