Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

ƒержавне регулюванн¤ > ќсновн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни в галуз≥ збереженн¤ довк≥лл¤


р≥чки Ќижнього ƒн≥пра, де щор≥чно маЇ м≥сце ускладненн¤

сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ ситуац≥њ, знижуЇтьс¤ вилов риби, б≥дн≥Ї

б≥олог≥чне р≥зноман≥тт¤.

«начноњ шкоди екосистем≥ ƒн≥пра пор¤д ≥з щор≥чним

забрудненн¤м басейну орган≥чними речовинами (40 тис.тонн),

нафтопродуктами (745 тонн), хлоридами, сульфатами (по 400

тис.тонн), сол¤ми важких метал≥в (65 - 70 тонн) завдаЇ забрудненн¤

б≥огенними речовинами внасл≥док використанн¤ в≥дсталих технолог≥й

с≥льськогосподарського виробництва, низькоњ ефективност≥

комунальних очисних споруд.

≈колог≥чне оздоровленн¤ басейну ƒн≥пра Ї одним з

найважлив≥ших пр≥оритет≥в державноњ пол≥тики у галуз≥ охорони та

в≥дтворенн¤ водних ресурс≥в. 27 лютого 1997 року ¬ерховною –адою

”крањни затверджена Ќац≥ональна програма еколог≥чного оздоровленн¤

басейну ƒн≥пра та пол≥пшенн¤ ¤кост≥ питноњ води. ќсновною метою

Ќац≥ональноњ програми Ї в≥дновленн¤ ≥ забезпеченн¤ сталого

функц≥онуванн¤ ƒн≥провськоњ екосистеми, ¤к≥сного водопостачанн¤,

еколог≥чно безпечних умов життЇд≥¤льност≥ населенн¤ ≥

господарськоњ д≥¤льност≥ та захисту водних ресурс≥в в≥д

забрудненн¤ та виснаженн¤.

Ќе в кращому, а подекуди ≥ в г≥ршому стан≥ перебувають

басейни ≥нших р≥чок ”крањни (—≥верського ƒ≥нц¤, ƒн≥стра, «ах≥дного

Ѕугу, ѕ≥вденного Ѕугу, басейни р≥чок ѕриазовськоњ та

ѕричорноморськоњ низовин). “ому мета та стратег≥чн≥ напр¤ми,

визначен≥ Ќац≥ональною програмою дл¤ ƒн≥пра, Ї аналог≥чними ≥ дл¤

≥нших водних басейн≥в ”крањни.

—истемний анал≥з сучасного еколог≥чного стану басейн≥в р≥чок

”крањни та орган≥зац≥њ управл≥нн¤ охороною ≥ використанн¤м водних

ресурс≥в дав змогу окреслити коло найб≥льш актуальних проблем, ¤к≥

потребують розв'¤занн¤, а саме:

надм≥рне антропогенне навантаженн¤ на водн≥ об'Їкти внасл≥док

екстенсивного способу веденн¤ водного господарства призвело до

кризового зменшенн¤ самов≥дтворюючих можливостей р≥чок та

виснаженн¤ водноресурсного потенц≥алу;

стала тенденц≥¤ до значного забрудненн¤ водних об'Їкт≥в

внасл≥док неупор¤дкованого в≥дведенн¤ ст≥чних вод в≥д населених

пункт≥в, господарських об'Їкт≥в ≥ с≥льськогосподарських уг≥дь;

широкомасштабне рад≥ац≥йне забрудненн¤ басейн≥в багатьох

р≥чок внасл≥док катастрофи на „орнобильськ≥й ј≈—;

пог≥ршенн¤ ¤кост≥ питноњ води внасл≥док незадов≥льного

еколог≥чного стану джерел питного водопостачанн¤;

недосконал≥сть економ≥чного механ≥зму водокористуванн¤ ≥

реал≥зац≥њ водоохоронних заход≥в;

недостатн¤ ефективн≥сть ≥снуючоњ системи управл≥нн¤ охороною

та використанн¤м водних ресурс≥в внасл≥док недосконалост≥

нормативно-правовоњ бази ≥ орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн¤;

в≥дсутн≥сть автоматизованоњ пост≥йно д≥ючоњ системи

мон≥торингу еколог≥чного стану водних басейн≥в акватор≥њ „орного

та јзовського мор≥в, ¤кост≥ питноњ води ≥ ст≥чних вод у системах

водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ населених пункт≥в ≥ господарських

об'Їкт≥в.

9. «≈ћ≈Ћ№Ќ≤ –≈—”–—»

—учасне використанн¤ земельних ресурс≥в ”крањни не в≥дпов≥даЇ

вимогам рац≥онального природокористуванн¤. ѕорушено еколог≥чно

допустиме сп≥вв≥дношенн¤ площ р≥лл≥, природних кормових уг≥дь,

л≥сових насаджень, що негативно впливаЇ на ст≥йк≥сть

агроландшафту. –озоран≥сть земель Ї найвищою в св≥т≥ ≥ дос¤гла 56

в≥дсотк≥в територ≥њ крањни ≥ 80 в≥дсотк≥в с≥льськогосподарських

уг≥дь. ≤нтенсивне с≥льськогосподарське використанн¤ земель

призводить до зниженн¤ родючост≥ грунт≥в через њх переущ≥льненн¤

(особливо чорнозем≥в), втрати грудкувато-зернистоњ структури,

водопроникност≥ та аерац≥йноњ здатност≥ з ус≥ма еколог≥чними

насл≥дками.

« грунтом щороку виноситьс¤ 11 млн. тонн гумусу, 0,5 млн.

тонн азоту, 0,4 млн. тонн фосфору ≥ 0,7 млн. тонн кал≥ю. ўор≥чн≥

еколого-економ≥чн≥ збитки в≥д ероз≥њ грунт≥в дор≥внюють 9,1 млрд.

гривень.

«начноњ еколог≥чноњ шкоди земельн≥ ресурси зазнають через

забрудненн¤ грунт≥в викидами промисловост≥ (важк≥ метали, кислотн≥

дощ≥ тощо) та використанн¤ засоб≥в х≥м≥зац≥њ в аграрному сектор≥.

ѕонад 40 в≥дсотк≥в орган≥ки, отримуваноњ в результат≥ д≥¤льност≥

великих тваринницьких комплекс≥в та птахофабрик, з потенц≥йних

орган≥чних добрив перетворюютьс¤ на джерела забрудненн¤ довк≥лл¤.

—итуац≥¤ з забрудненн¤м територ≥й ускладнилас¤ п≥сл¤ авар≥њ

на „орнобильськ≥й ј≈—. –ад≥онукл≥дами забруднено понад 4,6 млн.

гектар≥в земель у 74 районах 11 областей, у тому числ≥ 3,1 млн.

гектар≥в р≥лл≥. « використанн¤ вилучено 119 тис. гектар≥в

с≥льськогосподарських уг≥дь, у тому числ≥ 65 тис. гектар≥в р≥лл≥.

10.  ќ–»—Ќ≤  ќѕјЋ»Ќ»

ћ≥нерально-сировинна база Ї основою виробництва понад 90

в≥дсотк≥в продукц≥њ важкоњ промисловост≥. Ќа частку

м≥нерально-сировинного комплексу припадаЇ третина виробничих

фонд≥в, близько 40 в≥дсотк≥в кап≥тальних вкладень, майже п'¤та

частина трудових ресурс≥в. ѕриблизна варт≥сть промислових запас≥в

основних вид≥в корисних копалин дор≥внюЇ 14,8 трлн. гривень.

«а р≥зноман≥тн≥стю та багатством м≥нерально-сировинних

ресурс≥в ”крањна випереджаЇ так≥ розвинут≥ крањни св≥ту ¤к —Ўј,

 анада, јнгл≥¤, ‘ранц≥¤,  итай та ≥нш≥. ¬ ”крањн≥ виробл¤Їтьс¤

близько 5 в≥дсотк≥в св≥тового обс¤гу м≥нерально-сировинних

ресурс≥в. ўороку г≥рничодобувна промислов≥сть ”крањни випускаЇ

продукц≥њ на 25 - 28 млрд. долар≥в —Ўј (у ц≥нах св≥тового ринку).

Ќа територ≥њ ”крањни ви¤влено близько 8 тис¤ч родовищ, понад

90 вид≥в корисних копалин, з ¤ких 20 мають важливе економ≥чне

значенн¤. —еред них нафта, газ, зал≥зн≥, марганцев≥, титанов≥,

уранов≥ руди, вуг≥лл¤, с≥рка, ртуть, каол≥н, граф≥т, вогнетривк≥

глини, буд≥вельн≥ матер≥али, питн≥, м≥неральн≥ води.

ƒо промислового освоЇнн¤ залучено в≥д 40 до 75 в≥дсотк≥в

розв≥даних запас≥в основних вид≥в корисних копалин.

ѕодальший розвиток м≥нерально-сировинного комплексу ”крањни

потребуЇ негайного розв'¤занн¤ на державному р≥вн≥ проблем, ¤к≥

≥стотно гальмують розширенн¤ м≥нерально-сировинноњ бази, њњ

еколог≥чну реаб≥л≥тац≥ю та рац≥ональне використанн¤.

—ьогодн≥ немаЇ ч≥ткого механ≥зму управл≥нн¤ ≥ належного

державного нагл¤ду за використанн¤м ≥ охороною надр, що призводить

до безгосподарного ставленн¤ г≥рничодобувних п≥дприЇмств до

м≥неральноњ сировини та зростанн¤ необгрунтованих њњ втрат.

„ерез недосконал≥ технолог≥њ видобуванн¤ та переробки

м≥неральноњ сировини, незадов≥льне вир≥шенн¤ питань комплексного

освоЇнн¤ родовищ у надрах залишаютьс¤ ≥ втрачаютьс¤:

- до 70 в≥дсотк≥в розв≥даних запас≥в нафти;

- до 50 в≥дсотк≥в солей;

- до 28 в≥дсотк≥в вуг≥лл¤;

- до 25 в≥дсотк≥в метал≥в.

Ќерозв'¤заною Ї проблема геолог≥чного вивченн¤ ≥ використанн¤

техногенних родовищ корисних копалин - в≥двал≥в видобутку ≥

в≥дход≥в збагаченн¤ та переробки м≥неральноњ сировини, ¤к≥ м≥ст¤ть

ц≥нн≥ корисн≥ копалини ≥ мають промислове значенн¤. ¬же сьогодн≥ в

”крањн≥ обс¤ги цих в≥дход≥в перевищують 25 млрд. тонн, займаючи

площу понад 150 тис. гектар≥в. « кожним роком њх к≥льк≥сть

зб≥льшуЇтьс¤. “аким чином в ”крањн≥ утворено сотн≥ великих,

середн≥х та малих техногенних родовищ р≥зних корисних копалин,

придатних дл¤ промислового освоЇнн¤. ѕотенц≥йна варт≥сть

техногенних родовищ за попередн≥ми розрахунками обчислюЇтьс¤

дес¤тками млрд. долар≥в —Ўј. “ака маса вторинних продукт≥в у

перерахунку на 1 кв. к≥лометр територ≥њ ”крањни перевищуЇ

аналог≥чний показник дл¤ —Ўј у 6 раз≥в та у 3 рази - дл¤ держав

™вропейського —оюзу.

11. ј“ћќ—‘≈–Ќ≈ ѕќ¬≤“–я

Ќапружена еколог≥чна ситуац≥¤ у багатьох районах ≥ м≥стах

крањни св≥дчить про те, що незважаючи на посиленн¤ останн≥м часом

уваги до цих питань ≥ значн≥ витрати на њх вир≥шенн¤, вжит≥ заходи

не досить ефективн≥ ≥ не зумовлюють зм≥н у тенденц≥њ пог≥ршенн¤

стану довк≥лл¤. —труктура промислового виробництва, що склалас¤ в

”крањн≥, пов'¤зана з розвитком енергетичноњ,

г≥рничо-металург≥йноњ, вугледобувноњ, х≥м≥чноњ та машинобуд≥вноњ

промисловост≥ ≥ характеризуЇтьс¤ ≥нтенсивним споживанн¤м енерг≥њ,

сировинних, водних ≥ земельних ресурс≥в, а також зб≥льшенн¤м

навантаженн¤ на довк≥лл¤. ¬ ”крањн≥ в 1996 роц≥ було викинуто в

атмосферу близько 6,34 млн.тонн забруднюючих речовин, в тому числ≥

4,76 млн.тонн - з≥ стац≥онарних джерел, 1,58 млн.тонн - з

пересувних. «а пер≥од 1992 - 1996 рр. загальний обс¤г викиду

забруднюючих речовин в атмосферне пов≥тр¤ скоротивс¤ з≥

стац≥онарних джерел на 45 в≥дсотк≥в, з пересувних - на 12

в≥дсотк≥в. ќстанн≥ викидають 85 в≥дсотк≥в свинцю, 49 в≥дсотк≥в

окису вуглецю та 31 в≥дсоток вуглеводн≥в.

« галузей промисловост≥ найб≥льше забруднюють атмосферу

енергетика (32 в≥дсотки), металург≥¤ (27 в≥дсотк≥в), вуг≥льна

промислов≥сть (23 в≥дсотки).

”крањна займаЇ восьме м≥сце в св≥т≥ ¤к ем≥тер —ќ2 в

енергетичн≥й галуз≥, њњ частка становить 2,35 в≥дсотка

загальносв≥тових викид≥в ц≥Їњ речовини енергетикою.

12. –ќ—Ћ»ЌЌ»… —¬≤“ “ј Ћ≤—ќ¬≤ –≈—”–—»

‘лора нижчих ≥ вищих вид≥в рослин ”крањни нараховуЇ понад

Ќазва: ќсновн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни в галуз≥ збереженн¤ довк≥лл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (13325 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->-->-->
Page generation 0.110 seconds
Хостинг от uCoz