Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

ƒержавне регулюванн¤ > ќсновн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни в галуз≥ збереженн¤ довк≥лл¤


“ак≥ процеси тривали дес¤тир≥чч¤ми ≥ призвели до р≥зкого

пог≥ршенн¤ стану здоров'¤ людей, зменшенн¤ народжуваност≥ та

зб≥льшенн¤ смертност≥, а це загрожуЇ вимиранн¤м ≥

б≥олог≥чно-генетичною деградац≥Їю народу ”крањни.

¬ин¤тковою особлив≥стю еколог≥чного стану ”крањни Ї те, що

еколог≥чно гостр≥ локальн≥ ситуац≥њ поглиблюютьс¤ великими

рег≥ональними кризами. „орнобильська катастрофа з њњ

довготривалими медико-б≥олог≥чними, економ≥чними та соц≥альними

насл≥дками спричинила в ”крањн≥ ситуац≥ю, ¤ка наближаЇтьс¤ до

р≥вн¤ глобальноњ еколог≥чноњ катастрофи.

1. ѕ–ќћ»—Ћќ¬≤—“№

√оловними причинами, що призвели до загрожуючого стану

довк≥лл¤, Ї:

застар≥ла технолог≥¤ виробництва та обладнанн¤, висока

енергом≥стк≥сть та матер≥алом≥стк≥сть, що перевищують у два - три

рази в≥дпов≥дн≥ показники розвинутих крањн;

високий р≥вень концентрац≥њ промислових об'Їкт≥в;

неспри¤тлива структура промислового виробництва з високою

концентрац≥Їю еколог≥чно небезпечних виробництв;

в≥дсутн≥сть належних природоохоронних систем (очисних споруд,

оборотних систем водозабезпеченн¤ тощо), низький р≥вень

експлуатац≥њ ≥снуючих природоохоронних об'Їкт≥в;

в≥дсутн≥сть належного правового та економ≥чного механ≥зм≥в,

¤к≥ стимулювали б розвиток еколог≥чно безпечних технолог≥й та

природоохоронних систем;

в≥дсутн≥сть належного контролю за охороною довк≥лл¤.

ћеталург≥йна промислов≥сть, що включаЇ чорну та кольорову

металург≥ю, коксове та прокатне виробництво, а також сум≥жн≥

допом≥жн≥ об'Їкти ≥ процеси, Ї одн≥Їю з найб≥льш забруднюючих

галузей промисловост≥, викиди ¤коњ в≥д стац≥онарних джерел

забрудненн¤ дос¤гають 38 в≥дсотк≥в загальноњ к≥лькост≥

забруднюючих речовин.

¬плив п≥дприЇмств нафтох≥м≥чного комплексу на стан

навколишнього природного середовища характеризуЇтьс¤ викидами в

атмосферу вуглеводн≥в, с≥рчаноњ кислоти, с≥рковуглецю, ртут≥,

фтористих та ≥нших шк≥дливих сполук.

” р¤д≥ рег≥он≥в ”крањни висока концентрац≥¤ х≥м≥чних та

нафтох≥м≥чних виробництв призвела до занадто високого р≥вн¤

забрудненн¤ джерел водопостачанн¤. ” в≥дкрит≥ водойми х≥м≥чн≥

п≥дприЇмства скидають щор≥чно 70 млн. куб. метр≥в неочищених або

недостатньо очищених сток≥в. ’≥м≥чна промислов≥сть - одна з

основних галузей, де утворюютьс¤ у великих обс¤гах в≥дходи, значна

к≥льк≥сть ¤ких - токсичн≥.

ѕ≥дприЇмства нафтогазового комплексу за р≥внем шк≥дливого

впливу на довк≥лл¤ вважаютьс¤ об'Їктами п≥двищеного еколог≥чного

ризику. ¬они Ї потенц≥йними джерелами забрудненн¤ довк≥лл¤, що

може статис¤ у раз≥ порушенн¤ технолог≥чних режим≥в роботи

устаткуванн¤ чи авар≥йноњ ситуац≥њ. ƒе¤к≥ об'Їкти забруднюють

довк≥лл¤ ≥ за нормальних умов роботи, що зумовлено ≥снуючими

технолог≥чними процесами.

2. ≈Ќ≈–√≈“» ј ≤ ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј яƒ≈–Ќќѓ √јЋ”«≤

—еред промислових об'Їкт≥в одним з основних забруднювач≥в

атмосферного пов≥тр¤ Ї п≥дприЇмства теплоенергетики (близько 30

в≥дсотк≥в ус≥х шк≥дливих викид≥в в атмосферу в≥д стац≥онарних

джерел).

” галуз≥ еколог≥њ в теплов≥й енергетиц≥ дом≥нують дв≥

найважлив≥ш≥ проблеми: забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ ≥

забрудненн¤ земель через накопиченн¤ значноњ к≥лькост≥ в≥дход≥в

(золи, шлак≥в, пилу).

ядерна енерг≥¤ в ”крањн≥ використовуЇтьс¤ в ус≥х галуз¤х

народного господарства - промисловост≥, медицин≥, с≥льському

господарств≥, наукових досл≥дженн¤х, а також у побут≥.

” 1996 роц≥ 43,9 в≥дсотка вс≥Їњ електроенерг≥њ було вироблено

на атомних станц≥¤х. Ќа п'¤ти ј≈— працювало 15 атомних блок≥в

загальною потужн≥стю 13,618 тис.мвт., на ¤ких було вироблено 79,6

млрд.квт-год електроенерг≥њ. «а к≥льк≥стю реактор≥в та њх

потужн≥стю ”крањна пос≥даЇ восьме м≥сце у св≥т≥ та п'¤те - в

™вроп≥.

„отири енергоблоки з реакторами ¬¬≈–-1000 перебувають в стан≥

буд≥вництва на майданчиках –≥вненськоњ та ’мельницькоњ ј≈— з

р≥зними ступен¤ми буд≥вельноњ готовност≥. ƒругий блок

„орнобильськоњ ј≈— законсервовано, перший блок ц≥Їњ станц≥њ

остаточно зупинено у листопад≥ 1996 року. ¬  иЇв≥ та —евастопол≥

розташован≥ досл≥дницьк≥ реактори, ¤к≥ у 1996 роц≥ не працювали,

але продовженн¤ њх експлуатац≥њ плануЇтьс¤ у наступн≥ роки.

√оловними м≥сц¤ми накопиченн¤ рад≥оактивних в≥дход≥в Ї атомн≥

станц≥њ, на ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ њх первинна переробка та тимчасове

збер≥ганн¤. Ќа ј≈— не ≥снуЇ повного циклу первинноњ переробки

в≥дход≥в в≥дпов≥дно до вимог норм, правил та стандарт≥в з ¤дерноњ

та рад≥ац≥йноњ безпеки, що призводить до нерац≥онального

використанн¤ сховищ та зб≥льшуЇ ризик рад≥ац≥йних авар≥й. ” 30-

к≥лометров≥й зон≥ „орнобильськоњ ј≈— збер≥гаЇтьс¤ в тимчасових, не

пристосованих дл¤ збер≥ганн¤ сховищах велика к≥льк≥сть

рад≥оактивних в≥дход≥в, серед ¤ких Ї в≥дходи ¤дерноњ енергетики.

√оловним джерелом небезпеки у 30-к≥лометров≥й зон≥ „орнобильськоњ

ј≈— залишаЇтьс¤ об'Їкт "”критт¤", в ¤кому зосереджен≥ небезпечн≥

рад≥оактивн≥ речовини та ¤дерн≥ матер≥али, рад≥оактивн≥сть ¤ких

близько 20 млн.кюр≥.

” шести област¤х ”крањни розташован≥ рег≥ональн≥ п≥дприЇмства

”крƒќ "–адон" з переробки та збер≥ганн¤ рад≥оактивних в≥дход≥в,

¤к≥ приймають на збер≥ганн¤ рад≥оактивн≥ в≥дходи в≥д ус≥х галузей

народного господарства. ÷≥ п≥дприЇмства також не мають установок

дл¤ первинноњ переробки в≥дход≥в.

ѕ≥дприЇмства з видобуванн¤ та переробки уранових руд

знаход¤тьс¤ у ƒн≥пропетровськ≥й, ћиколањвськ≥й та  ≥ровоградськ≥й

област¤х. ’арактерним дл¤ уранопереробки Ї те, що майже вс≥ њњ

в≥дходи - в≥двали шахтних пор≥д, скиди та викиди (р≥дк≥,

газопод≥бн≥) Ї джерелами рад≥ац≥йного забрудненн¤ навколишнього

природного середовища. ¬ них м≥ст¤тьс¤ природний уран, тор≥й-232,

продукти розпаду уранового та тор≥Ївого р¤д≥в, у тому числ≥ ≥

рад≥оактивний газ радон. ƒл¤ природного середовища та людей

головну небезпеку становл¤ть велик≥ за своњми обс¤гами

хвостосховища та зосереджен≥ в них рад≥оактивн≥ матер≥али.

”крањна належить до крањн з дуже розвинутим використанн¤м

джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ (дал≥ - ƒ≤¬) у багатьох сферах

господарства ≥ науковоњ д≥¤льност≥. Ќа даний час ≥снуЇ близько 8

тис¤ч п≥дприЇмств та орган≥зац≥й (т≥льки по м≥сту  иЇву њх близько

400), ¤к≥ використовують понад 100 тис¤ч ƒ≤¬.

„ерез ≥снуванн¤ великоњ к≥лькост≥ штучних ≥ природних джерел

≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ та в результат≥ „орнобильськоњ

катастрофи в ”крањн≥ склалас¤ дуже складна рад≥оеколог≥чна

ситуац≥¤, ¤ка викликаЇ необх≥дн≥сть створенн¤ системи заход≥в

рад≥ац≥йного захисту населенн¤ та навколишнього природного

середовища.

¬ систему таких заход≥в мають входити : основи ¤дерного

законодавства, державне регулюванн¤ ¤дерноњ та рад≥ац≥йноњ

безпеки, державн≥ програми м≥н≥м≥зац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ

катастрофи, норми поводженн¤ з рад≥оактивними в≥дходами та

п≥двищенн¤ безпеки атомних станц≥й, система соц≥ального захисту

населенн¤.

3. —≤Ћ№—№ ≈ √ќ—ѕќƒј–—“¬ќ

—≥льське господарство ”крањни - найб≥льш природом≥стка

галузь, що маЇ могутн≥й природно-ресурсний потенц≥ал, ¤кий включаЇ

41,84 млн. гектар≥в с≥льськогосподарських уг≥дь (69,3 в≥дсотка

територ≥њ ”крањни), в тому числ≥ 33,19 млн. гектар≥в р≥лл≥ (55

в≥дсотк≥в), 7,63 млн. гектар≥в природних кормових уг≥дь -

с≥ножатей ≥ пасовищ (12,6 в≥дсотка). ” с≥льськогосподарському

виробництв≥ щороку використовуЇтьс¤ понад 10,9 млрд. куб. метр≥в

води, або 36,4 в≥дсотка њњ загального споживанн¤. ¬ розрахунку на

одного мешканц¤ припадаЇ 0,82 гектара с≥льськогосподарських уг≥дь,

у тому числ≥ 0,65 гектара р≥лл≥, тод≥ ¤к у середньому по ™вроп≥ ц≥

показники становл¤ть в≥дпов≥дно 0,44 ≥ 0,25 гектара. –озоран≥сть

с≥льськогосподарських уг≥дь дос¤гла 72 в≥дсотк≥в, а в р¤д≥

рег≥он≥в перевищуЇ 88 в≥дсотк≥в. ƒо оброб≥тку залучен≥

малопродуктивн≥ уг≥дд¤, включаючи прируслов≥ луки ≥ пасовища та

схилов≥ земл≥. якщо ”крањна в ™вроп≥ займаЇ 5,7 в≥дсотка

територ≥њ, то њњ с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤ - 18,9 в≥дсотка, а

р≥лл¤ - 26,9 в≥дсотка. ≈фективн≥сть використанн¤ земель в ”крањн≥

значно нижча, н≥ж у середньому по ™вроп≥.

ќсновними причинами низькоњ в≥ддач≥ земельного потенц≥алу в

”крањн≥ Ї безгосподарне ставленн¤ до земл≥, тривала в≥дсутн≥сть

реального власника, помилкова стратег≥¤ максимального залученн¤

земель до оброб≥тку, недосконал≥ техн≥ка ≥ технолог≥¤ оброб≥тку

земл≥ та виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, невиважена

ц≥нова пол≥тика, недотриманн¤ науково обгрунтованих систем веденн¤

землеробства ≥, зокрема, повсюдне недотриманн¤ с≥возм≥н, внесенн¤

недостатньоњ к≥лькост≥ орган≥чних добрив, низький

науково-техн≥чний р≥вень проектуванн¤, буд≥вництва та експлуатац≥њ

мел≥оративних систем, недосконала система використанн¤ ≥ внесенн¤

м≥неральних добрив та невиконанн¤ природоохоронних,

комплексно-мел≥оративних, протиероз≥йних та ≥нших заход≥в.

як≥сний стан земельного фонду пост≥йно пог≥ршуЇтьс¤. ¬

окремих районах, де проведено осушенн¤ земель, в≥дбуваЇтьс¤

Ќазва: ќсновн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни в галуз≥ збереженн¤ довк≥лл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (13325 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->-->-->
Page generation 0.133 seconds
Хостинг от uCoz