≈коном≥ка п≥дприЇмства > ∆итлова ≥потека перех≥дного пер≥оду, проблеми ≥ перспективи розвитку
«вичайно, ≥нновац≥йн≥ процеси повТ¤зан≥ ≥з р≥внем ≥ темпами розвитку науки. ѕроте висок≥ темпи розвитку наукового прогресу Ї необх≥дною, але не достатньою умовою ≥нтенсивноњ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥. ƒостатн¤ умова ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ Ч ≥снуванн¤ високого р≥вн¤ ≥нновац≥йного сприйн¤тт¤. Cтуп≥нь ≥нновац≥йного сприйн¤тт¤ Ч це характеристика здатност≥ соц≥альноЦеконом≥чноњ системи згладжувати протир≥чч¤ м≥ж темпами розвитку прогресу науковоЦтехн≥чного та виробничого. ”крањна характеризуЇтьс¤ низьким р≥внем ≥нновац≥йного сприйн¤тт¤. “ак, ≥з 6053 винаход≥в, зареЇстрованих ƒержавним ѕатентним в≥домством ”крањни у 1997 роц≥, у виробничих процесах використано 1629 одиниць, тобто всього 27%, ≥ цей показник зр≥с у пор≥вн¤нн≥ ≥з 1996 роком на 17% [5]. « огл¤ду на це вважаЇмо, що основною метою державноњ ≥нновац≥йноњ пол≥тики ”крањни Ї п≥двищенн¤ ступен¤ ≥нновац≥йного сприйн¤тт¤. ÷е означаЇ, що в завданн¤ держави входить непр¤ме стимулюванн¤ економ≥чними та правовими методами впровадженн¤ дос¤гнень науки у виробнич≥ процеси. —ьогодн≥ в ”крањн≥ дл¤ актив≥зац≥њ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ передбачен≥ стимули, створен≥ на основ≥ використанн¤ р≥зних дотац≥йних фонд≥в, призначених дл¤ розвитку ≥нновац≥й, та п≥льгове оподаткуванн¤ ≥нновац≥йноњ продукц≥њ. ќдним ≥з найб≥льш д≥Ївих таких стимул≥в Ї орган≥зац≥¤ у 1993 роц≥ ƒержавного ≥нновац≥йного фонду, ¤кий створений в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро основи державноњ пол≥тики у сфер≥ науки ≥ науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥Ф. ќсновною метою роботи ƒержавного ≥нновац≥йного фонду в ”крањн≥ Ї забезпеченн¤ реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики у сфер≥ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ шл¤хом зд≥йсненн¤ ф≥нансовоњ, ≥нвестиц≥йноњ та матер≥ально-техн≥чноњ п≥дтримки заход≥в, спр¤мованих на впровадженн¤ науково-техн≥чних розробок ≥ нових технолог≥й у виробництво, освоЇнн¤ випуску нових вид≥в продукц≥њ. «а час свого ≥снуванн¤ фондом зд≥йснен≥ окрем≥ заходи щодо актив≥зац≥њ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥. «а останн≥х три роки ≥з ‘онду проф≥нансовано 479 ≥нновац≥йних проект≥в ≥з обс¤гом ≥нвестиц≥й 14,2 млн. грн., ≥ внасл≥док реал≥зац≥њ цих проект≥в п≥дприЇмствами вироблено продукц≥њ на 216 млн.грн. ¬провадженн¤ ≥нновац≥йних проект≥в дало можлив≥сть в≥дновити виробництво б≥льш н≥ж на 400 п≥дприЇмствах ”крањни, створити додатково 14 тис. робочих м≥сць. —тимулюванн¤ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ проводитьс¤ шл¤хом п≥льгового оподаткуванн¤ ≥нновац≥йноњ продукц≥њ ≥ прибутку п≥сл¤ њњ реал≥зац≥њ. “ак, «аконом ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмстваФ передбачено оподаткуванн¤ у розм≥р≥ 50% д≥ючоњ ставки прибутку в≥д реал≥зац≥њ ≥нновац≥йноњ продукц≥њ. ÷¤ п≥льга д≥Ї перших три роки (дл¤ пор≥вн¤нн¤: у —Ўј така п≥льга д≥Ї дес¤ть рок≥в). ѕодоланн¤ нестач≥ ф≥нансових ресурс≥в дл¤ актив≥зац≥њ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ передбачаЇтьс¤ шл¤хом стимулюванн¤ банк≥в, ¤к≥ надають довгостроков≥ кредити п≥д ≥нновац≥йн≥ проекти, через зниженн¤ норм обовТ¤зкових резерв≥в на 50% суми таких кредит≥в. р≥м, того в ”крањн≥ ≥снуЇ ≥нвестиц≥йний податковий кредит. «вичайно, запроваджен≥ у держав≥ ф≥нансовоЦкредитн≥ та податков≥ заходи в≥дчутн≥, але на сьогодн≥ вони нездатн≥ повн≥стю забезпечити ≥нновац≥йну активн≥сть субТЇкт≥в господарюванн¤. “ому, на наш погл¤д, вже сьогодн≥ сл≥д ввести б≥льш гнучк≥ та чутлив≥ важел≥ управл≥нн¤ ≥нновац≥йною д≥¤льн≥стю. Ќа нашу думку, досить д≥Ївим ≥нструментом актив≥зац≥њ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ на в≥тчизн¤них п≥дприЇмствах може бути введенн¤ податкових п≥льг залежно в≥д обс¤гу виробництва ≥ реал≥зац≥њ науком≥сткоњ продукц≥њ. јдже найважлив≥шою економ≥чною метою передових компан≥й ≥ крањн Ї п≥дтриманн¤ здатност≥ нац≥ональноњ економ≥ки до розробки ≥ виробництва науком≥сткоњ продукц≥њ [6]. “ому введенн¤ зазначеноњ п≥льги буде стимулювати в≥тчизн¤н≥ п≥дприЇмства до спр¤муванн¤ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ на науком≥стк≥ види продукц≥њ, що п≥двищить науком≥стк≥сть економ≥ки в ц≥лому ≥ в к≥нцевому випадку приведе до зростанн¤ економ≥чноњ системи. р≥м того, так≥ стимули нац≥лен≥ на п≥двищенн¤ попиту на науково-техн≥чну продукц≥ю, що призведе до зменшенн¤ протир≥чч¤ м≥ж темпами наукового та виробничого розвитку, п≥двищенн¤ сприйн¤тт¤ економ≥чноњ системи в ц≥лому до ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥, а це може стати стимулом дл¤ заруб≥жних ≥нвестор≥в до вкладанн¤ кошт≥в у ≥нновац≥йн≥ процеси в ”крањн≥. ѕроте дл¤ реал≥зац≥њ цього принципу в ”крањн≥ необх≥дно зд≥йснити додатков≥ законодавч≥ та нормативн≥ зм≥ни. Ќасамперед це стосуЇтьс¤ удосконаленн¤ податковоњ бази. “ак, за девТ¤ть м≥с¤ц≥в 1999 року загальна к≥льк≥сть податкових п≥льг, що д≥ють в ”крањн≥, ≥стотно зросла. ’оча ц≥ заходи не стосуютьс¤ пр¤мо ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥, проте вони дають можлив≥сть п≥дприЇмствам-виробникам ≥нновац≥йноњ продукц≥њ зменшити податков≥ зобовТ¤занн¤ та тим самим зб≥льшити ф≥нансов≥ ресурси дл¤ реал≥зац≥њ ≥нновац≥йних проект≥в. ƒругим, не менш важливим, державним заходом повинно стати прийн¤тт¤ законодавчого акту про регулюванн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, зокрема ≥нновац≥йноњ, ≥ контроль за њњ дотриманн¤м. јдже сьогодн≥ у жодному нормативному документ≥ не визначено, що саме належить до регулюванн¤ в д≥л¤нц≥ ¤кост≥ продукц≥њ та ¤ким чином визначаютьс¤ ¤к≥сн≥ характеристики р≥зноњ продукц≥њ. Ќасл≥дком цього Ї не зростанн¤ ¤кост≥ виробленоњ в ”крањн≥ продукц≥њ, а втручанн¤ в конкуренц≥ю та штучне обмеженн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ќтже, роль держави на етап≥ впровадженн¤ нововведенн¤ ≥ реал≥зац≥њ ≥нновац≥йноњ продукц≥њ зводитьс¤ до впровадженн¤ економ≥коЦправових стимул≥в, ¤к≥ здатн≥ спонукати субТЇкт≥в господарюванн¤ до активноњ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥. “обто в перех≥дн≥й економ≥ц≥ функц≥¤ держави при управл≥нн≥ ≥нновац≥йними процесами пол¤гаЇ у активному вплив≥ на фактори зовн≥шнього середовища ≥нновац≥йноњ системи з метою забезпеченн¤ спри¤тливого стану ситуац≥йних зм≥нних в≥дпов≥дного середовища. ƒл¤ того, щоб правильно поставити ≥нновац≥йну мету на внутр≥ф≥рмовому р≥вн≥, необх≥дно досл≥дити вс≥ особливост≥ прот≥канн¤ ≥нновац≥йних процес≥в та њх специф≥ку, ¤ка випливаЇ ≥з особливостей нин≥шнього стану в≥тчизн¤них п≥дприЇмств. ризовий стан економ≥ки ”крањни обумовлений р¤дом причин пол≥тичного, соц≥ального, технолог≥чного й орган≥зац≥йного характер≥в. јле одн≥Їю з першочергових причин Ї недосконал≥сть структури виробництва, ¤ка призвела до перекос≥в у вир≥шенн≥ проблем споживанн¤ в нашому сусп≥льств≥. —ьогодн≥ необх≥дн≥ першочергов≥ заходи щодо зм≥ни продуктовоњ структури виробництва. ѕри цьому повинн≥ бути вир≥шен≥ два головних завданн¤: 1) розвиток другого ≥ третього сектор≥в економ≥ки, тобто п≥днесенн¤ виробництва товар≥в легкоњ та харчовоњ промисловост≥, с≥льського господарства, галузей сфери послуг; 2) забезпеченн¤ ¤кост≥ товар≥в в≥тчизн¤ного виробництва на р≥вн≥ св≥тових стандарт≥в та њх конкурентоспроможност≥. ќтже, ≥нновац≥йна д≥¤льн≥сть Ц це складна динам≥чна система д≥њ ≥ взаЇмод≥њ р≥зноман≥тних засоб≥в ≥ субТЇкт≥в управл≥нн¤, ¤ка в умовах перех≥дноњ економ≥ки здатна служити потужним стимулом економ≥чного зростанн¤. ƒл¤ дос¤гненн¤ таких ц≥лей ≥нновац≥йна д≥¤льн≥сть повинна спиратис¤ на гнучку, функц≥онально виважену систему управл≥нн¤. Ћ≥тература Ўонбергер –. японские методы управлени¤ производством. (ƒев¤ть простых уроков). - ћ: Ёкономика, 1988 Ц 251 с. Ѕажал ё. ≤нновац≥йний розвиток ¤к пр≥оритет економ≥чноњ пол≥тики // ≈коном≥ка ”крањни та шл¤хи њњ подальшого реформуванн¤. ћатер≥али ¬сеукрањнськоњ наради економ≥ст≥в, 14-15 вересн¤ 1995 року. Ц .: √енеза, 1996. Ц 323 с. Baily M., Chakrabarti A. Innovation and productivity crisis. Ц Wash., 1988,-129 p. Fumio Kodama. Analyzing Japanese High Technologies ( Mathematical formulacion p. 125 ), London, 1991. ≤нформац≥йний бюлетень ћ≥н≥стерства статистики ”крањни. Ц 1997. Ц є7-8. Ц 33 с. Hansen S., Stein J., Moore T/ Survey of industrial innovation in the Unined States. Princeton, 1987. Ц 208 p.
© Ўкварчук Ћ., 1999
Ќазва: ∆итлова ≥потека перех≥дного пер≥оду, проблеми ≥ перспективи розвитку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3070 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
