Sort-ref - ”правл≥нн¤ формуванн¤м асортименту товар≥в в торговельному п≥дприЇмств≥ на основ≥ маркетингу


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈коном≥ка п≥дприЇмства > ”правл≥нн¤ формуванн¤м асортименту товар≥в в торговельному п≥дприЇмств≥ на основ≥ маркетингу

√рупа внутр≥шн≥х фактор≥в. ¬ залежност≥ в≥д ступеню про¤вленн¤ цих трьох компонент≥в - складнощ≥, формал≥зац≥њ ≥ централ≥зац≥њ структури д≥л¤тьс¤ на дв≥ групи: ≥Їрарх≥чноњ ≥ орган≥чн≥ структури (рис. 1.4.3, 1.4.4).

ћеханистична орган≥зац≥йна структура характеризуЇтьс¤ великою складн≥стю, особливо б≥льшим числом п≥дрозд≥л≥в по горизонтал≥; високим ступенем формал≥зац≥њ; обмеженою ≥нформац≥йною мережею; низьким р≥внем участ≥ усього управл≥нського персоналу в прийн¤тт≥ р≥шень.

ќрган≥чна структура, б≥льш проста, маЇ широку ≥нформац≥йну мережу, менш формал≥зована. ”правл≥нн¤ в орган≥чних структурах децентрал≥зоване.

¬исокий ступ≥нь горизонтального диференц≥юванн¤ жорстк≥ ≥Їрарх≥чн≥ зв'¤зки

–егламент обов'¤зк≥в служби

¬исокий ступ≥нь формал≥зац≥њ формал≥зован≥ канали комун≥кац≥њ централ≥зоване прийн¤тт¤ р≥шень

–ис.1.4.3 ≤Їрарх≥чна структура

Ќизький ступ≥нь диференц≥юванн¤

—п≥вроб≥тництво (по вертикал≥ ≥ горизонтал≥) адаптивн≥ обов'¤зки (в залежност≥ в≥д необх≥дност≥)

Ќизький ступ≥нь формал≥зац≥њ

Ќеформальна комун≥кац≥¤

ƒецентрал≥зац≥¤ прийн¤тт¤ р≥шень

–ис. 1.4.4 ќрган≥чна структура

¬ сучасний пер≥од розвитку менеджмента все б≥льше орган≥зац≥й (ф≥рм, корпорац≥й) зб≥льшують норми керованост≥: 10-12 чолов≥к п≥дкор¤ютьс¤ одному кер≥внику. ÷е пов'¤зане з≥ спрощенн¤ми л≥н≥йноњ структури або з переходом на нов≥, адаптивн≥ структури.

ѕ≥д нормою керованост≥ (сферою контролю) розум≥Їтьс¤ те число п≥длеглих, ¤кими може ефективно управл¤ти один кер≥вник. “радиц≥йно вважаЇтьс¤, що один кер≥вник може управл¤ти 5-7 чолов≥ками. ќднак проблема норми керованост≥ не наст≥льки проста.

онцепц≥¤ сфери контролю важлива дл¤ класичних теор≥й менеджмента, зв'¤заних з класичними функц≥ональними структурами. ¬≥д того, ск≥льки знаходитьс¤ в п≥дпор¤дкуванн≥, залежить побудова структури - к≥льк≥сть р≥вн≥в. „им менше норма контролю, тим б≥льше повинно бути р≥вн≥в в ц≥й структур≥. ћожна припустити, що низька норма контролю спри¤Ї б≥льш ефективн≥й робот≥прац≥вник≥в, що служать в так≥й структур≥. јле вона вимагаЇ б≥льшого числа кер≥вник≥в ≥ ви¤вл¤Їтьс¤ б≥льш дорогою [8, с 153].

¬ажливе значенн¤ мають ≥ мотивац≥йн≥ аспекти, тобто те, ¤к почувають ≥ ведуть себе кер≥вник ≥ його п≥длегл≥ в структурах з великою ≥ низькою нормами контролю. —пец≥альн≥ досл≥дженн¤ в практиц≥ зах≥дного менеджмента ви¤вили наступн≥ залежност≥: задоволенн¤ менеджера-кер≥вника своЇю працею звичайно зростаЇ з≥ зб≥льшенн¤м числа п≥длеглихщо йому служать;

ѕовед≥нка тих прац≥вник≥в неоднозначна. ¬она залежить в значному ступен≥ в≥д характеру людини. јктивн≥ люди, ¤к≥ любл¤ть самост≥йн≥сть, в≥ддають перевагу прац≥ там, де кер≥вники не оп≥кають њх, тобто де широка сфера контролю. ™ б≥льша категор≥¤ людей, ¤ким зручн≥ше працювати в структурах з жорстким, безпосередн≥м контролем з боку кер≥вника. ¬они почувають себе б≥льш комфортно п≥д оп≥кою;

Ќорма контролю знаходитьс¤ в пр¤мому сп≥вв≥дношенн≥ з осв≥тн≥м ≥ ≥нтелектуальним потенц≥алом сп≥вроб≥тник≥в. „им в≥н вище, тим менш вимагаЇтьс¤ контроль.

Ќа виб≥р т≥Їњ або ≥ншоњ норми керованост≥ впливають також складн≥сть або однотипн≥сть задач ,що вир≥шуютьс¤, ступ≥нь значимост≥ цих задач, ф≥зичний стан людини, стиль менеджмента в орган≥зац≥њ ≥ т.д..

‘актори другоњ групи Ї вих≥дними в вибор≥ ≥ формуванн≥ орган≥зац≥йноњ структури ф≥рми.

“еоретики менеджмента в≥ддають перевагу в≥дношенню "стратег≥¤ - структура". ƒосл≥дженн¤ показали, що в сучасн≥й менеджмент≥ головним в побудов≥ структури Ї те, що з трьох вигл¤д≥в стратег≥њ обираЇ ф≥рма: стратег≥ю ≥новац≥й, стратег≥ю на зменшенн¤ затрат або стратег≥ю, ¤ка включаЇ основн≥ риси перших двох.

‘≥рми з ≥новац≥йною стратег≥Їю мають орган≥чну неформал≥зовану децентрал≥зовану структуру. ‘≥рми, стратег≥¤ ¤ких ор≥Їнтована на зниженн¤ вартост≥ продукту, потребують стаб≥льност≥ ≥Їрарх≥чнихтичних структур (наприклад, всесв≥тньо в≥дома корпорац≥¤ "–идерз ƒайджест"). “рет¤ категор≥¤ ф≥рм маЇ зм≥шану структуру, поЇднанн¤ ≥Їрарх≥чноњтичноњ ≥ орган≥чноњ (ј…Ѕ»≈ћ, "ƒженерал ћоторс", " райслер" ≥ ≥н.).

¬плив розм≥ру орган≥зац≥њ на њњ структуру т≥сно позв'¤заний з розгл¤нутими вище характеристиками структури: складн≥стю, формал≥зац≥Їю ≥ децентрал≥зац≥Їю. ѕриродно припустити, що корпорац≥¤ з дек≥лькох сот тис¤ч прац≥вник≥в маЇ складну структуру, велике число р≥вн≥в або див≥з≥ональних п≥дрозд≥л≥в ≥ т. д. ÷е - ≥Їрарх≥чнийтичний тип структури. —прощенн¤ структури може бути дос¤гнуте шл¤хом ≥нтегруванн¤ орган≥чних структур.

ћ≥ж розм≥ром орган≥зац≥њ ≥ централ≥зац≥Їю ≥снуЇ зворотна залежн≥сть. якщо ф≥рма невелика, управл≥нн¤ в н≥й звичайно централ≥зоване. якщо ф≥рма б≥льша, вище кер≥вництво не в стан≥ забезпечити контроль за вс≥м ≥ примушене делегувати частину повноважень на нижн≥ р≥вн≥. ¬плив технолог≥њ виробництва на орган≥зац≥йну структуру ф≥рми (корпорац≥њ) Ї першор¤дним фактором. ѕ≥д технолог≥Їю розум≥Їтьс¤ процес перетворенн¤ початкового продукту в к≥нцевий. ƒосл≥дженн¤ показали, що структура менеджменту конкретноњ орган≥зац≥њ залежить в≥д двох характеристик технолог≥њ: ступ≥нь рутинност≥ (повторюваност≥) операц≥й ≥ вигл¤ду продукт≥в.

“ехнолог≥њ, що використовують стандартн≥ ≥ автоматизован≥ операц≥й, називаютьс¤ рутинними. ¬они застосовуютьс¤ при масовому виробництв≥ товару, промислових ≥ споживчих, безперервному виробництв≥ (сталь, нафтов≥ продукти) ≥ т.д.

“ехнолог≥њ виготовленн¤ штучного товару, що включаЇ велику р≥зноман≥тн≥сть операц≥й, називають нерутинними. ƒо нерутинних технолог≥й в≥днос¤тьс¤ також складн≥, нов≥, технолог≥њ ,що вдосконалилис¤ з виробництва високо¤к≥сних продукт≥в ≥ т. д.

як правило, ф≥рми з рутинною технолог≥Їю мають ≥Їрарх≥чнутичну структуру, оск≥льки повторюван≥сть спри¤Ї зб≥льшенню к≥лькост≥ в≥дд≥л≥в по горизонтал≥ ≥ вертикал≥. ¬ таких орган≥зац≥¤х ≥снуЇ велике число правил, ≥нструкц≥й ≥ ≥нших документ≥в вказуючого характеру. ¬ невеликих ф≥рмах, зайн¤тих масовим виробництвом, також високий ступ≥нь централ≥зац≥њ [8, с 107].

ƒл¤ орган≥зац≥й з нерутинними технолог≥¤ми застосовуютьс¤ орган≥чн≥ структури.

«упинимос¤ на останньому, четвертому, фактор≥ з розгл¤дуваноњ нами групи - вплив≥ навколишнього середовища на структуру ф≥рми.

ЌавколишнЇ середовище може бути таким, що ви¤вл¤Ї вплив на д≥¤льн≥сть орган≥зац≥њ, але не п≥дл¤гаЇ його контролю. ƒруга частина визначенн¤ дуже важлива, бо орган≥зац≥њ примушен≥ зд≥йснювати внутр≥шн≥ зм≥ни, щоб пристосуватис¤ до зовн≥шн≥х фактор≥в. ÷их фактор≥в багато: споживач≥, постачальницьк≥ орган≥зац≥њ, конкуренти, державн≥ ≥ правов≥ служби, державн≥ ≥ сусп≥льн≥ орган≥зац≥њ.

¬плив зовн≥шнього середовища на ф≥рму зм≥нний. ƒе¤к≥ орган≥зац≥њ працюють в пор≥вн¤льно статичних умовах, коли зовн≥шне середовище майже не м≥н¤Їтьс¤: не з'¤вл¤ютьс¤ нов≥ конкуренти, нов≥ технолог≥њ, немаЇ особливого впливу з боку державних ≥ сусп≥льних орган≥зац≥й. ѕриродно, що в таких умовах у ф≥рми не виникаЇ необх≥дност≥ в перегл¤д≥ своњх структур.

ќднак так≥ ≥деальн≥ умови Ї р≥дким виключенн¤м. Ѕ≥льш розповсюдженою Ї ситуац≥¤, коли ф≥рми д≥ють в умовах реактивно-оперативних зм≥н зовн≥шнього середовища. ‘≥рми (корпорац≥њ), щоб вижити в таких умовах, примушен≥ прид≥л¤ти велику увагу розвитку адаптивних внутр≥шн≥х структур. ≤ менш передбачувана, б≥льш динам≥чна ≥ б≥льш складне навколишнЇ середовище, тим б≥льше ≥Їрарх≥чн≥тичн≥ структури зам≥нюютьс¤ на орган≥чн≥ або орган≥чн≥ структури частково включаютьс¤ в ≥Їрарх≥чн≥.

‘актор "влада - контроль" маЇ особливу специф≥ку. ƒе¤к≥ досл≥дники зах≥дного менеджмента стверджують, що в значн≥й м≥р≥ виб≥р орган≥зац≥йноњ структури ф≥рми або корпорац≥њ залежить в≥д цього фактору. ¬иб≥р т≥Їњ чи ≥ншоњ орган≥зац≥йноњ структури в такому випадку Ї результатом внутр≥шньоф≥рмовоњ боротьби за владу (контроль), коли менеджери б≥льше п≥клуютьс¤ про ≥нтереси своњх в≥дд≥л≥в, н≥ж ф≥рми.

ўе в б≥льшому ступен≥ фактор влади ви¤вл¤Їтьс¤ у вищих ешелонах кер≥вництва. як правило, вони достатньо консервативн≥ ≥з працею, нав≥ть при необх≥дност≥, не вир≥шуютьс¤ на перетворенн¤ ≥снуючоњ структури управл≥нн¤. ѕотр≥бн≥ сильн≥ поштовхи ззовн≥ або по¤ва л≥дер≥в-борц≥в за нове, щоб вище кер≥вництво вир≥шилос¤ на значн≥ структурн≥ перетворенн¤. ƒл¤ них "≥деальною" Ї структура, в ¤кий ц¤ владу легше п≥дтримуЇтьс¤, тобто. орган≥зац≥¤, роботи в ¤ка регламентуЇтьс¤ б≥льшим числом правил ≥ строго контролюЇтьс¤.

¬плив фактору "влада - контроль" наст≥льки велик, за оц≥нкою де¤ких учених, що воно Ї причиною того, що в сучасний пер≥од велика к≥льк≥сть ф≥рм ≥ корпорац≥й мають ≥Їрарх≥чн≥тичн≥ орган≥зац≥йн≥ структури.

¬ажливе значенн¤ при вибор≥ орган≥зац≥йних структур маЇ фактор комп'ютеризац≥њ ≥нформац≥йних процес≥в [1, с 120].

“еор≥¤ ≥ практика сучасного зах≥дного б≥знесу показуЇ, що широке використанн¤ комп'ютерноњ техн≥ки Ї нев≥д'Їмною частиною адаптивних структур. омп'ютеризац≥¤ в управл≥нн≥ спри¤Ї розвитку горизонтальних зв'¤зк≥в м≥ж менеджерами ≥ п≥дрозд≥лами завд¤ки можливост≥ пр¤мого доступу до необх≥дноњ ≥нформац≥њ. ћенеджери з допомогою особистих комп'ютер≥в (терм≥нал≥в) швидко зв'¤зуютьс¤ друг з другом дл¤ вир≥шенн¤ спец≥альних питань. омп'ютеризац≥¤ ≥нформац≥њ - це зас≥б зв'¤зк≥в м≥ж вс≥ма п≥дрозд≥лами адаптивноњ структури: продуктовими, венчурними, ≥новац≥йними, в≥дд≥лами фах≥вц≥в ≥ т. д.