Sort-ref - ”правл≥нн¤ формуванн¤м асортименту товар≥в в торговельному п≥дприЇмств≥ на основ≥ маркетингу


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈коном≥ка п≥дприЇмства > ”правл≥нн¤ формуванн¤м асортименту товар≥в в торговельному п≥дприЇмств≥ на основ≥ маркетингу

омп'ютер ≥ комп'ютерний зб≥р ≥нформац≥њ також допомагають ≥ вищ≥й ланц≥ менеджерського корпуса краще ор≥Їнтуватис¤ в тому, що в≥дбуваЇтьс¤ на низинних р≥вн¤х, швидше, у випадку необх≥дност≥, вносити корективи.

1.5. ¬досконаленн¤ орган≥зац≥йних структур менеджмента

‘орми, методи ≥ засоби реорган≥зац≥њ управл≥нських структур багатогранн≥. ¬ ц≥лому њх можна звести до дек≥льком напр¤мк≥в:

1) вдосконаленн¤ структур за рахунок внутр≥шн≥х спрощень;

2) зам≥на структур механистического типу на адаптивн≥;

3) ≥нкорпоруванн¤ орган≥чних структур в ≥снуючу ≥Їрарх≥чнутичну;

4) створенн¤ конгломерат≥в;

формуванн¤ структур майбутнього - модульних ≥ атом≥стичних

орган≥зац≥й.

ќбмежимось невеликими узагальненн¤ми з наведенн¤м приклад≥в.

¬досконаленн¤ структур за рахунок њх спрощенн¤.

¬оно зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом перетворенн¤ л≥н≥йних структур в б≥льш плоск≥ за рахунок скороченн¤ числа р≥вн≥в управл≥нн¤. ќстаннЇ найчаст≥ше дос¤гаЇтьс¤ децентрал≥зац≥Їю управл≥нн¤, делегуванн¤м повноважень на б≥льш низьк≥ р≥вн≥ менеджмента.

ћасштаби таких реорган≥зац≥й можуть бути наст≥льки значними, що њх можна в повному зм≥ст≥ назвати революц≥йними. ѕрикладом може-служити децентрал≥зац≥¤ в≥домоњ корпорац≥њ "ƒженерал ћоторс", зд≥йснена в 20-т≥ роки јльфредом ѕ. —лоуном. “акоњ ж реорган≥зац≥њ п≥ддалис¤ ≥ р¤д крупних корпорац≥й: "ƒженерал ≈лектрик", "ƒюпон" ≥ ≥н. —прощенн¤ структури в корпорац≥¤х також зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом скороченн¤ штабних в≥дд≥л≥в (або числа њхн≥х роб≥тник≥в), зменшенн¤ к≥лькост≥ див≥з≥ональних п≥дрозд≥л≥в або зам≥ни складноњ структури б≥льш простою. “ак, де¤к≥ ф≥рми, особливо не дуже велик≥, в≥дмовл¤ютьс¤ в≥д матричноњ структури ≥з-за њњ складност≥ ≥ переход¤ть на л≥н≥йно-функц≥ональн≥.

ѕон¤тт¤ "спрощенн¤ структури" в певному ступен≥ залежить в≥д зовн≥шн≥х, тимчасових, просторових умов, в ¤ких працюЇ ф≥рма. “е, що дл¤ одн≥Їњ ф≥рми вважаЇтьс¤ простою структурою, дл¤ ≥ншоњ може бути складною. ≤ нав≥ть дл¤ одн≥Їњ ф≥рми в р≥зн≥ пер≥оди њњ розвитку одна ≥ та же структура може ви¤витис¤ простою або, навпаки, складною. ¬ ¤кост≥ прикладу можна навести "ƒженерал ћоторс", що в 1984 г., п≥сл¤ 60 - рок≥в слоуновскоњ децентрал≥зац≥њ, реорган≥зувала частину своЇњ структури, зробивши њњ б≥льш централ≥зованою. –еорган≥зац≥¤ в≥дбулас¤ за рахунок скороченн¤ к≥лькост≥ в≥дд≥лень, що виробл¤ють р≥зн≥ види автомоб≥л≥в, з п'¤т≥ до двох.

«ам≥на структур ≥Їрарх≥чноготичного типу на адаптивн≥.

÷е найб≥льш радикальний шл¤х реорган≥зац≥њ структур менеджмента. …ого обирають в критичн≥ дл¤ ф≥рми моменти, при загроз≥ њњ життЇздатност≥. ƒл¤ зд≥йсненн¤ такоњ реорган≥зац≥њ потр≥бний сильний л≥дер з командою. “иповим прикладом Ї реорган≥зац≥¤, проведена в≥домим менеджером —Ўј Ћи якоккой в корпорац≥њ " райслер", коли в 1978 г. в≥н став президентом компан≥њ

≤нтегруванн¤ (створенн¤) р≥зноман≥тних форм орган≥чних структур всередин≥ ≥Їрарх≥чноњтичноњ структури.

÷е створенн¤ венчурних, ≥новац≥йних в≥дд≥л≥в, б≥знес-центр≥в, бригадних структур, експертних груп. —учасний менеджмент в розвинених крањнах вважаЇ так≥ перетворенн¤ первинною умовою забезпеченн¤ ефективноњ д≥¤льност≥ ф≥рми. ¬ище ми докладно розгл¤нули це питанн¤.

—творенн¤ конгломератноњ структури.

ѕон¤тт¤ "конгломерат" означаЇ поЇднанн¤ р≥знор≥дних елемент≥в. онгломератну структуру може мати ф≥рма, ¤кщо њњ в≥дд≥ли побудован≥ по р≥зним ознакам, наприклад, в одному використовуЇтьс¤ функц≥ональна структура, в ≥ншому - див≥з≥ональна по територ≥альному принципу, в третьому - матрична ≥ т. д. ќднак найчаст≥ше конгломератами Ї г≥гантськ≥ корпорац≥њ, включаюч≥ дес¤тки майже самост≥йних ф≥рм, п≥дприЇмств. ¬ище кер≥вництво таких корпорац≥њ, ¤к правило, збер≥гаЇ за собою функц≥ю управл≥нн¤ ф≥нансами.

Ѕ≥льш≥сть конгломерат≥в виникаЇ не ст≥льки за рахунок внутр≥шнього зростанн¤, ск≥льки за рахунок злитт¤≥нших ф≥рм. ѕрикладами можуть служити так≥ г≥ганти, ¤к "јй “и јй", "ќливетти", "—амсунг", 'ѕеп-—ико" ≥ ≥н.

ер≥вництво конгломерата дасть можлив≥сть кожн≥й ф≥рм≥, що вхдить до його складу, вибрати свою орган≥зац≥йну структуру. ” випадку неефективноњ роботи ¤коњ-небудь ф≥рми њњ можна продати без шкоди дл¤ орган≥зац≥њ в ц≥лому.

5. ‘ормуванн¤ модульних ≥ атом≥стичних орган≥зац≥й.

Ќапр¤мки перетворенн¤ орган≥зац≥йних структур менеджмента охоплюють тривалий пер≥од його розвитку, в тому числ≥ ≥ останн≥ дес¤тир≥чч¤. ќднак вс≥ досл≥дники, фах≥вц≥ ≥ практики одностайн≥ в оц≥нц≥ що етапу розвитку сусп≥льного виробництва ¤к ¤к≥сно нового етапу переходу в≥д ≥ндустр≥альноњ фази до ≥нформац≥йноњ настав в 90-т≥ роки. Ќа цьому етап≥ зд≥йснене революц≥йне перетворенн¤ виробництва ≥, по прогнозам вчених, воно повинно викликати ≥ революц≥йн≥ перетворенн¤ в менеджмент≥, ≥ його структурах. ѕо образному виразу голови правл≥нн¤ "ƒженерал ≈лектрик" ƒжека ”элча, "у пор≥вн¤нн≥ з навальними перем≥нами, що чекають нас в 90-т≥ роки., 80-т≥ покажутьс¤ просто п≥кником, прогул¤нкою в парку. онкуренц≥¤ стане ще безжал≥сною. –≥вень совершенства, буде п≥дн≥матис¤ все вище кожного дн¤".

”чен≥ завбачують, що в епоху ≥нформац≥йноњ стад≥њ розвитку сусп≥льства, або "супер≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ", бюрократ≥¤ буде зам≥нена новою формою орган≥зац≥њ. ÷е будуть об'Їднанн¤ п≥дприЇмств-модулей, що створюютьс¤ ≥ що л≥кв≥дуютьс¤ в залежност≥ в≥д потреби в них. Ќавколо крупних ф≥рм (корпорац≥й) можуть виникати незалежн≥ др≥бн≥ компан≥њ. ћ≥ж тими ≥ ≥ншими встановлюютьс¤ операц≥йно-контрактн≥ в≥дношенн¤.

ƒе¤к≥ фах≥вц≥ передбачають по¤ву "атом≥стичних" орган≥зац≥й, в ¤ких будуть в≥дстун≥ в≥дношенн¤ пр¤моњ адм≥н≥стративноњ п≥дпор¤дкованост≥. ≈лементи таких орган≥зац≥њ будуть зв'¤зан≥ м≥ж собою загальною корпоративною культурою ≥ системами телекомун≥кац≥њ.

ѕодаючи собою найб≥льш ¤скраво висловлену форму орган≥чних структур, модульн≥ ≥ атом≥стичн≥ орган≥зац≥њ будуть мати нов≥ внутр≥шн≥ характеристики, в багато чому протилежн≥ структурам минулого. ÷е - спр¤муванн¤ на немасову економ≥ку, несер≥йн≥сть виробництва ≥ нестандартн≥сть продукту. —труктури менеджмента повинн≥ будуть працювати на окремого споживача.

Ѕудь-¤ку перебудову структури управл≥нн¤ необх≥дно оц≥нювати передус≥м з точки зору дос¤гненн¤ поставленою перед нею мети. ¬ умовах нормальноњ (не кризовоњ) економ≥ки ,що розвиваЇтьс¤, реорган≥зац≥¤ направлена найчаст≥ше на те, щоб шл¤хом вдосконаленн¤ системи управл≥нн¤ п≥двищити ефективн≥сть роботи орган≥зац≥њ при цьому головними факторами пол≥пшенн¤ Ї зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, прискоренн¤ техн≥чного розвитку. ооперац≥¤ в прийн¤тт≥ ≥ реал≥зац≥њ управл≥нських р≥шень ≥ т. п. ¬ кризовий пер≥од зм≥ни в структурах управл≥нн¤ спр¤мован≥ на створенн¤ умов дл¤ виживанн¤ орган≥зац≥њ за рахунок б≥льш рац≥онального використанн¤ ресурс≥в, зниженн¤ витрат ≥ б≥льш глибокого пристосуванн¤ до умов зовн≥шнього середовища. ¬ незалежност≥ в≥д причин, що викликають перебудову, вона обов'¤зково маЇ на мет≥ розширенн¤ повноважень на нижчих р≥вн¤х ≥Їрарх≥њ управл≥нн¤ ≥ п≥двищенн¤ виробничо - господарськоњ самост≥йност≥ п≥дрозд≥л≥в, що вход¤ть у склад орган≥зац≥њ. ѕрактично це означаЇ залученн¤ все б≥льшоњ к≥лькост≥ прац≥вник≥в до процесу ви¤вленн¤ ≥ вир≥шенн¤ проблем орган≥зац≥њ. “ому разом з цими можливост¤ми, ¤к≥ нова структура управл≥нн¤ створюЇ дл¤ покращенн¤ економ≥чних ≥ соц≥альних параметр≥в, њњ оц≥нка зд≥йснюЇтьс¤ за такими напр¤мками, ¤к швидк≥сть обробки ≥ отриманн¤ ≥нформац≥њ, необх≥дноњ дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень; використанн¤ ≥нформац≥йноњ технолог≥њ, що спрощюЇ не т≥льки вир≥шеннн¤ проблем, але ≥ всю систему взањмод≥й, ¤к≥ необх≥дн≥ в процес≥ розробки ≥ реал≥зац≥њ управл≥нських р≥шень [5, с 136].

2. ¬заЇмод≥¤ орган≥зац≥њ з зовн≥шн≥м середовищем.

‘ормулюванн¤ загальноњ мети орган≥зац≥њ

ќрган≥зац≥¤, по визначенню, це - група людей з усв≥домленими загальними ц≥л¤ми. ќрган≥зац≥ю можна розгл¤дати ¤к зас≥б дос¤гненн¤ ц≥лей, ¤кий дозвол¤Ї люд¤м виконувати колективно те, що вони не можуть виконати ≥ндив≥дуально [20,с.89]. ќсновна загальна мета орган≥зац≥њ, що Ї ч≥тко вир≥зненною причиною ≥њ ≥снуванн¤, визначаЇтьс¤ ¤к њњ м≥с≥¤. ÷≥л≥ розробл¤ютьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ ц≥Їњ м≥с≥њ. «наченн¤ в≥дпов≥дноњ м≥с≥њ, ¤ка формально виражена ≥ ефективно представлена сп≥вроб≥тниками орган≥зац≥њ, неможливо переб≥льшити. –озроблен≥ на њњ основ≥ ц≥л≥ Ї критер≥¤ми дл¤ всього наступного процесу прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень. якщо кер≥вники не знають, ¤ка основна мета њх орган≥зац≥њ, то в них не буде лог≥чноњ точки в≥дл≥ку дл¤ вибору найкращоњ альтернативи. ћ≥с≥¤ детал≥зуЇ стаж ф≥рми ≥ забезпечуЇ напр¤м ≥ ор≥Їнтири дл¤ визначенн¤ ц≥лей ≥ стратег≥й на р≥зних орган≥зац≥йних р≥вн¤х. ‘ормулюванн¤ м≥с≥њ орган≥зац≥њ повинно визначати:

а) задач≥ ф≥рми з точки зору ≥њ основних послуг або вироб≥в, ≥њ основних ринк≥в ≥ технолог≥й. ≤ншими словами, ¤кою п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю займаЇтьс¤ ф≥рма;

б) зовн≥шнЇ середовище по в≥дношенню до ф≥рми, що визначаЇ робоч≥ принципи ф≥рми;

в) культуру орган≥зац≥њ. якого типу людей приваблюЇ цей кл≥мат? [20, с.262].

¬изначимо дл¤ прикладу м≥с≥ю конкретноњ орган≥зац≥њ, тобто причини ≥њ виникненн¤, ≥њ м≥сце на рег≥ональному р≥вн≥ та культуру даноњ орган≥зац≥њ.

ƒл¤ анал≥зу пропонуЇтьс¤ розгл¤нути ÷ентр "≤нформпреса", що Ї одн≥Їю з ф≥л≥й обласного п≥дприЇмства поштового зв'¤зку "ѕрикарпатпошта".

÷ентр "≤нформпреса" був орган≥зований з 01.10.97 р. наказом √енерального директора "ѕро зм≥ни структури "ѕрикарпатпошта". ќрган≥зац≥¤ Ї самост≥йним структурним п≥дрозд≥лом ќѕѕ«, зд≥йснюЇ свою виробничо-господарську д≥¤льн≥сть на принципах госпрозрахунку та самоф≥нансуванн¤, маЇ св≥й самост≥йний баланс, розрахунковий та валютний рахунки, але п≥дпор¤дковуЇтьс¤ генеральному директору ќѕѕ« ≥ Ї державною орган≥зац≥Їю. ¬ своњй д≥¤льност≥ ÷ентр "≤нформпреса" керуЇтьс¤ законами ”крањни, ѕостановами ¬–”, ”казами ћ”, постановами, розпор¤дженн¤ми ≥ наказами м≥н≥стерства зв'¤зку ”крањни, а також статусом ќѕѕ« "ѕрикарпатпошта", його наказами, розпор¤дженн¤ми та ≥ншими нормативними актами ≥ д≥ючим положенн¤м про ÷ентр "≤нформпреса".