≈коном≥чна теор≥¤ > –инкова система ≥ орган≥зац≥¤ п≥дприЇмництва

“ест ≤≤-47.

“ест ≤≤-48.

“ест ≤≤-48.

“ест ≤≤-49.

 онтрольн≥ питанн¤:

¬ звТ¤зку з ¤кими процесами отримали розвиток м≥жнародна торг≥вл¤? ¬ чому абсолютн≥ ≥ в≥дносн≥ переваги м≥жнародноњ торг≥вл≥?

як≥ заходи включаЇ практика протекц≥он≥зму? Ќавед≥ть доводи в користь протекц≥он≥зму.

ўо таке торговий баланс: ѕлат≥жний баланс?

ўо лежить в основ≥ валютних курс≥в? як≥ фактори впливають на валютний курс?

¬ чому суть валютних ≥нтервенц≥й?

як≥ економ≥чн≥ насл≥дки зм≥ни валютних курс≥в?

як≥ недол≥ки ≥ позитивн≥ сторони маЇ система гибких валютних курс≥в ≥ система твердо ф≥ксованих курс≥в?

ѕриватн≥ ≥нтереси, нац≥ональн≥ ≥нтереси, сусп≥льн≥ ≥нтереси.

Ћ≥тература:

ѕ≥дручний по основах економ≥чноњ теор≥њ.

≈кономики. ”чебник под редакцией ј.—.Ѕулатова.

“еми виступ≥в ≥ допов≥дей:

1.≈коном≥чна основа торг≥вл≥. —пец≥ал≥зац≥¤ ≥ пор≥вн¤льн≥ перваги.

2.“оргов≥ барТЇри.

3.ƒоводи в користь протекц≥он≥зму.

4.ѕлат≥жний баланс крањни.

5.¬алютна система ≥ коректуванн¤ плат≥жного балансу.

Ћ≥тератури:  .ћакконнелл, —. Ѕрю У≈кономиксФ гл. 30, гл. 40.

6.ўо означаЇ нер≥вновага плат≥жного балансу?

7.‘≥ксований ≥ плаваючий курси.

8.ѕриватн≥, нац≥ональн≥ ≥ сусп≥льн≥ ≥нтереси.

Ћ≥тература: ѕол ’ейне. У≈кономический образ мышлени¤Ф гл. 27.

9.–инок ≥ноземних валют. ќбм≥нн≥ курси: пониженн¤ ≥ п≥двищенн¤. ≈коном≥чн≥ насл≥дки.

Ћ≥тература:  .ћакконнелл, —. Ѕрю УЁкономиксї гл. 17.

ќснови п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

1.ёридичн≥ особи ≥ њх реЇстрац≥¤.

2.‘орми п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

3.Ѕанкрутство комерц≥йного п≥дприЇмства.

1.ёридичн≥ особи ≥ њх реЇстрац≥¤.

 омерц≥йною д≥¤льн≥сть або њњ учасниками Ї юридичн≥ особи, на «аход≥ зам≥сть юридичних ос≥б говор¤ть ф≥рми.

ёридичною особою визначаЇтьс¤ орган≥зац≥¤, ¤ка маЇ у власност≥ майно ≥ в≥дпов≥даЇ по своњ обовТ¤зках цим майном ≥ бути в≥дпов≥дачем у суд≥. ёридичн≥ особи повинн≥ мати самост≥йний баланс ≥ кошторис. якщо комерц≥йна особа Ї комерц≥йно. орган≥зац≥Їю, вона в≥дкриваЇ у банку розрахунковий рахунок. ёридична особа д≥Ї на основ≥ статуту чи засновницького договору.

 омерц≥йн≥ орган≥зац≥њ повинн≥ бути зареЇстрован≥ ≥ внесен≥ у торговий реЇстр. –еЇстр Ц це книга веденн¤ обл≥ку з певними даними, њњ ведуть адм≥н≥стративн≥ органи. ÷е дан≥ про найменуванн¤ ф≥рми, напр¤мок д≥¤льност≥, пр≥звище член≥в товариства, дан≥ про власний кап≥тал та ≥нше.

2.‘орми п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

ќдноос≥бне п≥дприЇмство Ц це юридична особа, створена одною особою Ц засновником.

“овариство Ц обТЇднанн¤ дек≥лькох ос≥б дл¤ сп≥льноњ комерц≥йноњ д≥¤льност≥. ѕраво голосу у товариствах залежне в≥д розм≥ру внеску.

ѕовне товариство передбачаЇ, що кожний член товариства особисто бере участь у справах товариства ≥ несе повну в≥дпов≥дальн≥сть за нього.

 омандне товариство Ц це обТЇднанн¤ повного товариства ≥ людей, ¤к≥ несуть в≥дпов≥дальн≥сть т≥льки в межах вклад≥в.  еруючись товариством ≥ зд≥йснюють його представництво повне товариство. “овариство д≥Ї на п≥дстав≥ засновницького договору, ¤кий п≥дписують вс≥ учасники товариства.

“овариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥сть (“ќ¬) Ц форма обТЇднанн¤ окремих кап≥тал≥в у загальний. ”часники товариства несуть в≥дпов≥дальн≥сть т≥льки по своњх вкладах, тобто обмежену в≥дпов≥дальн≥сть, пропорц≥йно розм≥ру њх дол≥ у статутному фонд≥. «асновницькими документами Ї статут ≥ догов≥р.

јкц≥онерне товариство (ј“) Ц таке, в ¤кому кожний учасник волод≥Ї акц≥¤ми, а право голосу в управл≥нн≥ Ц пропорц≥йне к≥лькост≥ акц≥й. “ут справу мають не з вкладеним кап≥талом, а з акц≥онерним кап≥талом. Ќом≥нальна варт≥сть випущених акц≥й повинна дор≥внювати сум≥ статутного фонду ј“. ”часники ј“ несуть обмежену в≥дпов≥дальн≥сть за ј“ в межах своњх акц≥й. ќтримують частину прибутку у вигл¤д≥ див≥денда, ¤кий приходитьс¤ на одну акц≥ю.

≤снуЇ два типи ј“: в≥дкрите ≥ закрите.

¬≥дкрите ј“ Ц акц≥онером може бути люба людина. јкц≥њ в≥дкритого ј“ в≥дкрито перепродуютьс¤. ¬≥дкрите ј“ публ≥куЇ дл¤ загальноњ в≥домост≥ дан≥ р≥чного зв≥ту, баланс, прибутки ≥ збитки.

«акрите ј“ Ц акц≥њ розпод≥л¤ютьс¤ по закрит≥й п≥дписц≥ визначеного кругу ос≥б. як правило, акц≥¤ми волод≥ють члени трудового колективу. јкц≥њ не продаютьс¤, можуть переходити в≥д одн≥Їњ особи до ≥ншоњ по згод≥ б≥льшост≥ акц≥онер≥в.

¬ищим органом управл≥нн¤ ат Ї загальн≥ збори акц≥онер≥в, м≥ж зборами Ц –ада директор≥в, ≥з числа директор≥в збори назначають генерального (виконавського) директора. –ада директор≥в затверджуЇ склад правл≥нн¤ товариства. ѕравл≥нн¤ Ї виконавським органом.

ƒоч≥рн≥ ≥ залежн≥ товариства господарське товариство може створювати доч≥рн≥ товариства, з участю в його статутному кап≥тал≥ або в в≥дпов≥дност≥ ≥з зключеним м≥ж ними договором. ƒоч≥рнЇ товариство не в≥дпов≥даЇ за збитки основного товариства, але основне в≥дпов≥даЇ за доч≥рнЇ.

«алежне товариство призначаЇтьс¤ у тому випадку, коли ≥нше товариство маЇ б≥льше 20% голосуючих акц≥й ј“ або 205 статутного кап≥талу товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю.

 ооперативи Ц добров≥льне обТЇднанн¤ громад¤н дл¤ виробництва або господарськоњ д≥¤льност≥ (виробництво, переробка, збут, виконанн¤ роб≥т, побутове обслуговуванн¤, наданн¤ послуг) засноване на особист≥й трудов≥й д≥¤льност≥ ≥ обТЇднан≥ його член≥в майновим паЇм (внеск≥в).  ожний член кооперативу маЇ 1 голос, незалежно в≥д розм≥р≥в внеску ≥ зобовТ¤заний працювати в ньому. ѕрибуток розпод≥л¤Їтьс¤ в≥дпов≥дно трудовоњ д≥¤льност≥.  ооператив маЇ статут, затверджений його членами.  еруЇ кооперативом правл≥нн¤, затверджене загальними зборами.

ѕ≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть без утворенн¤ юридичноњ особи. √ромад¤ни, ¤к≥ ви¤вили бажанн¤ зд≥йснювати таку д≥¤льн≥сть, подають у в≥дпов≥дн≥ органи м≥сцевоњ влади за¤ву по реЇстрац≥ю, де вказують повне ≥ точне найменуванн¤ виду д≥¤льност≥. якщо даний вид д≥¤льност≥ п≥дл¤гаЇ л≥цензуванню, йому видають л≥ценз≥ю. ƒох≥д громад¤нина Ц п≥дприЇмц¤ обкладаЇтьс¤ податком дл¤ ф≥зичних ос≥б.

ћал≥ п≥дприЇмства (ћ.ѕ.) Ц (≥ндив≥дуальн≥ товариства, товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю) чисельн≥сть прац≥вник≥в ¤ких не, перевищуЇ: у промисловост≥, буд≥вництв≥, транспорт≥ Ц 100 чол. у с/г Ц60, в науц≥ ≥ науковому обслуговуванн≥ Ц 60, в оптов≥й торг≥вл≥ Ц 50, роздр≥бн≥й торг≥вл≥ Ц 30. ” м≥сцевих законоположенн¤х можуть бути встановлен≥ ≥нш≥ ¤к≥сн≥ параметри.

ћ.ѕ. Ц швидко насичують ринок, створюють робоч≥ м≥сц¤, спричинюють швидкому оновленню користуютьс¤ п≥дтримкою держави: мають п≥льгов≥ кредити, нижч≥ податки ≥ т.д.

ѕредставництво ≥ ф≥л≥али.

ѕредставництво Ц в≥дособлений п≥дрозд≥л юридичноњ особи, розм≥щений поза м≥сцем його знаходженн¤, ¤ке виражаЇ ≥нтереси юридичною особи ≥ може в≥д його ≥мен≥ зд≥йснювати операц≥њ. ѕредставництво не маЇ права юридичноњ особи ≥ самост≥йного балансу.

‘≥л≥алом Ї п≥дрозд≥л ф≥рми (юридичноњ особи), ¤кий розм≥щений в≥докремлено в≥д м≥сц¤ знаходженн¤ ф≥рми, виконуЇ вс≥ њњ функц≥њ, вт.ч. функц≥њ представництва. ‘≥л≥ал не Ї юридичною особою ≥ не маЇ самост≥йного балансу, кер≥вники представництва ≥ ф≥л≥ал≥в назначаютьс¤ юридичними особами.

3.Ѕанкрутство комерц≥йних п≥дприЇмств.

¬ ринкових умовах п≥дприЇмство може бути по р≥шенню суду обТ¤влено банкрутом. ѕретенз≥њ кредитор≥в можуть бути обТ¤влен≥ на основн≥ фонди ≥ ≥ншу власн≥сть збанкрут≥лого п≥дприЇмства. ќргани влади, ¤к≥ реЇстрували юр. особи чи суд назначаЇ л≥кв≥дац≥йну ком≥с≥ю встановлюЇ пор¤док ≥ терм≥ни л≥кв≥дац≥њ.

Ћ≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤ ви¤вл¤Ї кредитор≥в ≥ письмово њх пов≥домл¤Ї про л≥кв≥дац≥ю ф≥рми. якщо дл¤ розрахунку з кредиторами засоб≥в не вистачаЇ, л≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤ зд≥йснюЇ продаж майна з публ≥чних торг≥в дл¤ виконанн¤ судових р≥шень.

¬имоги кредитор≥в встановлюютьс¤ в такому пор¤дку:

в першу чергу задовольн¤ютьс¤ вимогами громад¤н;

в другу чергу провод¤тьс¤ розрахунки з працюючими;

в третю чергу Ц з кредиторами по зобовТ¤занн¤х;

в четверту чергу Ц розрахунках з бюджетом ≥ позабюджетними фондами.

в к≥нц≥ з ≥ншими кредиторами.

«г≥дно закону про банкрутство, при невиплат≥ заборгованост≥, на суму зверх 500 м≥н≥мальних зарплат в обумовлен≥ договорами терм≥ни можна прот¤гом 3-х м≥с¤ц≥в звернутис¤ в суд ≥ поставити вимогу публ≥чного визнанн¤ боржника банкрутом.

“ест ≤≤≤-1.

¬ид≥л≥ть правильн≥ в≥дпов≥д≥:

як≥й ≥з форм п≥дприЇмництва характерн≥ наступн≥ недол≥ки?

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Ќазва: –инкова система ≥ орган≥зац≥¤ п≥дприЇмництва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (14969 прочитано)