ѕравознавство > ¬≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну джерелом п≥двищеноњ небезпеки
¬≥дпов≥дальн≥сть незалежно в≥д вини за шкоду, запод≥¤ну джерелом п≥двищеноњ
небезпеки, в сучасних умовах науково-техн≥чного прогресу, усклад≠ненн¤ вс≥х
стор≥н житт¤ сусп≥льства Ч важливий правовий ≥нструмент забезпе≠ченн¤ соц≥альноњ
справедливост≥. ¬она зумовлена особливо шк≥дливими ¤кос≠т¤ми джерел п≥двищеноњ
небезпеки, оск≥льки останн≥ в процес≥ експлуатац≥њ не п≥ддаютьс¤ безперервному
≥ всеос¤жному контролю з боку людини. Ќ≥¤к≥ спец≥альн≥ знанн¤, навички, досв≥д
не дають можливост≥ н≥ передбачити тих шк≥дливих насл≥дк≥в, ¤к≥ настають у конкретн≥й
життЇв≥й ситуац≥њ, н≥ запоб≥гти њм. р≥м того, в≥дпов≥дальн≥сть незалежно в≥д
вини стимулюЇ волод≥льц≥в джерел п≥двищеноњ небезпеки вживати вс≥х можливих
заход≥в щодо запоб≥ганн¤ запо≠д≥¤нню шкоди, заохочуЇ њх до участ≥ у створенн≥
новоњ, безпечн≥шоњ техн≥ки. «а афористичним висловом Ѕ.—. јнтимонова, стимулювати,
спонукати до безпечноњ д≥¤льност≥ можна ≥ без обвинувачень [5].
ќсоблив≥сть правил в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ джерелом п≥двищеноњ небезпеки,
пол¤гаЇ в на¤вност≥ лише трьох п≥дстав дл¤ ви≠никненн¤ в≥дпов≥дальност≥:
а) на¤вн≥сть шкоди;
б) протиправна д≥¤ запод≥ювача шкоди;
в) на¤в≠н≥сть причинного зв'¤зку м≥ж протиправною д≥Їю та шкодою.
¬ина запод≥ювача шкоди не вимагаЇтьс¤. “обто особа, ¤ка завдала шкоди джерелом
п≥двищеноњ небезпеки, в≥дпов≥даЇ й за випадкове њњ завданн¤ (без вини). ¬≥дпов≥дальн≥сть
такоњ особи поширюЇтьс¤ до меж≥ непереборноњ сили. “ому њњ називають п≥дви≠щеною
[9].
3. —уб'Їкти зобов'¤зань з в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ джерелом п≥двищеноњ
небезпеки.
¬≥дпов≥дно до ст. 450 ÷ ”–—– зобов'¤заною стороною у в≥дносинах з в≥дшкодуванн¤
шкоди, запод≥¤ноњ джерелом п≥двищеноњ небез≠пеки, були визнан≥ орган≥зац≥њ та
громад¤ни, д≥¤льн≥сть ¤ких пов'¤зана з п≥двищеною небезпекою дл¤ оточенн¤. «азначен≥
орган≥зац≥њ та громад¤ни на практиц≥ ≥ в л≥тератур≥ називали волод≥льц¤ми джерел
п≥двищеноњ небезпеки. ¬ постанов≥ ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни в≥д 27 березн¤
1992 р. (п. 4) дано приблизний перел≥к волод≥льц≥в джерел п≥двищеноњ небезпеки,
до ¤ких, зокрема, належать:
1) власники джерел п≥двищеноњ небезпеки (кооперативи, акц≥онерн≥ товариства,
громад¤ни тощо);
2) орган≥зац≥њ, що волод≥ють джерелами п≥двищеноњ небезпеки на прав≥ пов≠ного
господарського в≥данн¤ або на прав≥ оперативного управл≥нн¤ (державн≥ п≥дприЇмства
та установи);
3) орган≥зац≥њ та громад¤ни, що волод≥ють джерелами п≥двищеноњ небезпеки
на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних договор≥в (договору оренди, п≥др¤ду);
4) громад¤ни, ¤к≥ мають дорученн¤ на керуванн¤ транспортним засобом;
5) орган≥зац≥њ, що волод≥ють джерелами п≥двищеноњ небезпеки на п≥дстав≥ адм≥н≥стративного
акта про передачу њх у тимчасове користуванн¤ [8].
«вичайно, вказ≥вки п. 4 зазначеноњ постанови не вичерпують ус≥х випадк≥в
розв'¤занн¤ питань про суб'Їкта в≥дпов≥дальност≥ за шкоду, запод≥¤ну джерелом
п≥двищеноњ небезпеки. “ак, у судов≥й практиц≥ вир≥шувалис¤ питанн¤ про суб'Їкта
в≥дпов≥дальност≥, ¤кщо джерело п≥двищеноњ небезпеки Ч автомашина Ч Ї об'Їктом
сп≥льноњ власност≥. —удова практика виходила з того, що суб'Їктом в≥дпов≥дальност≥
у зазначених випадках Ї той з учасник≥в сп≥льноњ власност≥, наприклад, один
з подружж¤, ¤кий експлуатував автомашину у момент запод≥¤нн¤ шкоди. Ќер≥дко
судова практика розв'¤зувала питанн¤ про суб'Їкта в≥дпов≥дальност≥ за шкоду,
запод≥¤ну джерелом п≥двищеноњ небезпеки, ¤кщо його запод≥¤нню спри¤ла неправом≥рна,
винна повед≥нка третьоњ особи. “ак, ¬ер≠ховний —уд ”крањни вважав, що ст. 450
÷ ”–—– не передбачаЇ зв≥льненн¤ волод≥льц¤ джерела п≥двищеноњ небезпеки в≥д
в≥дпов≥дальност≥ ≥ в тих випадках, коли запод≥¤нню шкоди спри¤ла неправом≥рна
винна повед≥нка третьоњ особи. ќтже, суб'Їктом в≥дпов≥дальност≥ перед потерп≥лим
Ї волод≥лець джерела п≥двищеноњ небезпеки. ќстанн≥й маЇ право пред'¤вити регресний
позов до винноњ третьоњ особи. ѕри запод≥¤нн≥ шкоди здоров'ю громад¤н внасл≥док
взаЇмод≥њ (з≥ткненн¤) джерел п≥двищеноњ небезпеки њх волод≥льц≥ в≥дпов≥дають
перед потер≠п≥лими сол≥дарно, тобто несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть. ѕитанн¤
про в≥дпо≠в≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну при цьому самим джерелам п≥двищеноњ
небез≠пеки, вир≥шуЇтьс¤ за загальними правилами, ≥ судам необх≥дно виходити
з того, що м≥ж собою волод≥льц≥ в≥дпов≥дають за принципом вини, а саме:
1) шкода, запод≥¤на одному з волод≥льц≥в з вини ≥ншого, в≥дшкодовуЇтьс¤ винним;
2) за на¤вност≥ вини лише волод≥льц¤, ¤кому запод≥¤на шкода, вона йому не
в≥дшкодовуЇтьс¤;
3) за на¤вност≥ вини обох волод≥льц≥в розм≥р в≥дшкодуванн¤ визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно
до ступен¤ вини кожного;
4) за в≥дсутност≥ вини волод≥льц≥в джерел п≥двищеноњ небезпеки у взаЇм≠ному
запод≥¤нн≥ шкоди незалежно в≥д њњ розм≥ру жоден не маЇ права на в≥дшко≠дуванн¤.
«азначен≥ положенн¤ поширюютьс¤ на наземн≥ транспортн≥ засоби. якщо шкода
запод≥¤на взаЇмод≥¤ми (з≥ткненн¤м) морських або пов≥тр¤них суден, п≥дстави в≥дпов≥дальност≥
за запод≥¤ну шкоду передбачен≥ в≥дпов≥дними статт¤ми одексу торговельного мореплавства
та ѕов≥тр¤ного кодексу ”крањни [8].
¬олод≥лець джерела п≥двищеноњ небезпеки не в≥дпов≥даЇ за шкоду, запо≠д≥¤ну
ним, ¤кщо доведе, що волод≥нн¤ джерелом було втрачено не з його вини, а в результат≥
протиправних д≥й ≥нших ос≥б, наприклад внасл≥док угону транспортного засобу.
¬ под≥бних випадках до в≥дпов≥дальност≥ за ст. 450 ÷ ”–—– прит¤гаютьс¤ особи,
¤к≥ фактично волод≥ли джерелом п≥двищеноњ не≠безпеки в момент запод≥¤нн¤ шкоди.
оли волод≥нн¤ джерелом п≥двищеноњ не≠безпеки було втрачено не т≥льки в результат≥
протиправних д≥й ≥нших ос≥б, а й з вини самого волод≥льц¤, тод≥ в≥дпов≥дальн≥сть
за запод≥¤ну шкоду може бути покладено ¤к на особу, що протиправне заволод≥ла
джерелом п≥двищеноњ небезпеки, так ≥ на його волод≥льц¤ в≥дпов≥дно до ступен¤
вини кожного з них. ¬≥дпов≥дальн≥сть волод≥льц¤ джерела п≥двищеноњ небезпеки
може настати, зокрема, ¤кщо з його вини не було забезпечено належноњ охорони
джерела п≥двищеноњ небезпеки [8].
Ќе Ї волод≥льцем джерела п≥двищеноњ небезпеки ≥ не несе в≥дпов≥дальност≥
за шкоду перед потерп≥лим особа, ¤ка експлуатуЇ джерело п≥двищеноњ небезпеки
внасл≥док трудових в≥дносин з волод≥льцем цього джерела, зокрема шофер, машин≥ст,
оператор та ≥н. «азначен≥ положенн¤ постанови ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни
в≥д 27 березн¤ 1992 р. набули важливого значенн¤ дл¤ судовоњ практики, оск≥льки
дали в≥дпов≥д≥ на запитанн¤, що виникали у судов≥й практиц≥ ≥ щодо ¤ких у ÷
”–—– не було в≥дпов≥дних правових норм.
Ќовий ÷ ”крањни (ст. 1187) заповнив прогалину в законодавств≥ стосовно ос≥б,
в≥дпов≥дальних за завданн¤ шкоди джерелом п≥двищеноњ небезпеки. ¬ ньому закр≥плений
багатор≥чний досв≥д судовоњ практики, збережений терм≥н "воло≠д≥лець джерела
п≥двищеноњ небезпеки", розроблений ≥ введений в практичний оборот судами [4].
¬изначенн¤ волод≥льц¤ джерела п≥двищеноњ небезпеки ≥ правов≥ п≥дстави його
експлуатац≥њ сформульован≥ в так≥й норм≥: "ёридична чи ф≥зична особа, ¤к≥й належить
джерело п≥двищеноњ небезпеки на певн≥й правов≥й основ≥ ≥ ¤ка зд≥йснюЇ його експлуатац≥ю
(волод≥нн¤, користуванн¤, збер≥ганн¤, транспорту≠ванн¤ тощо), визнаЇтьс¤ волод≥льцем
джерела п≥двищеноњ небезпеки ≥ несе перед потерп≥лим в≥дпов≥дальн≥сть за завдану
шкоду" (ст. 1187 ÷ ”крањни). ¬ зазначен≥й норм≥ до правових п≥дстав експлуатац≥њ
джерел п≥двищеноњ небезпеки в≥днесено: право власност≥ (право сп≥льноњ власност≥),
догов≥р оренди, п≥др¤ду, дов≥рен≥сть на управл≥нн¤ транспортним засобом, адм≥н≥стративний
акт та ≥нш≥ правов≥ п≥дстави.
¬перше у ÷ ”крањни (п. « ст. 1187) особою, в≥дпов≥дальною за завданн¤ шкоди
джерелом п≥двищеноњ небезпеки, також визнаЇтьс¤ особа ¤ка самочинно (протиправно
≥ винно) заволод≥ла джерелом п≥двищеноњ небезпеки. ÷¤ норма, ¤к ≥ попередн≥,
Ї результатом врахуванн¤ досв≥ду судовоњ практики [4].
Ќазва: ¬≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну джерелом п≥двищеноњ небезпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (3984 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
