ƒержавне регулюванн¤ > «агальна характеристика «≈ƒ в ”крањн≥

«агальна характеристика «≈ƒ в ”крањн≥

ѕлан

¬ступ

1. ¬ажел≥ державного регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥

2. —пециф≥ка плануванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ в сучасних умовах

3. економ≥чн≥ зв'¤зки ”крањни з крањнами св≥ту

—писок використаноњ л≥тератури

¬—“”ѕ

«овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть, тобто м≥жнародний обм≥н това≠рами й послугами, належить до числа найб≥льш давн≥х форм м≥ж≠народних в≥дносин. ƒо нењ також належать рух кап≥талу, м≥жнарод≠на м≥грац≥¤ робочоњ сили, м≥жнародн≥ валютн≥ в≥дносини. Ќеобх≥д≠н≥сть ≥ ефективн≥сть системи м≥жнародного обм≥ну очевидна: дл¤ кожноњ крањни характерний св≥й наб≥р природних ресурс≥в, розм≥ри кап≥тал≥в ≥ прац≥, ¤к≥ можуть бути використан≥ дл¤ виробництва ¬Ќѕ. —пец≥ал≥зац≥¤ крањни на виробництв≥ товар≥в, дл¤ ¤ких у нењ Ї найкращ≥ умови, даЇ змогу њй розширити њх випуск, використавши частину з них дл¤ продажу, а за виручен≥ грош≥ закупити товари, ¤ких не вистачаЇ.

¬иход¤чи з економ≥чноњ доц≥льност≥, держава плануЇ свою зов≠н≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть, ¤ка в≥д≥граЇ важливу роль у розвитку економ≥ки будь-¤коњ крањни (й ”крањни зокрема). ¬она створюЇ умови дл¤ економ≥њ витрат в економ≥ц≥ або в окремих њњ галуз¤х. ѕлани зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ нац≥люють на встановленн¤ й розвиток взаЇмовиг≥дних зв'¤зк≥в з крањнами св≥ту. ¬они мають всеб≥чно враховувати переваги, ¤к≥ випливають з м≥жнародного розпод≥лу прац≥ в ≥нтересах розвитку економ≥ки, техн≥чного прогре≠су та п≥двищенн¤ р≥вн¤ житт¤ народу.

” план≥ розвитку зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ визначаютьс¤ номенклатура й обс¤ги основних товар≥в, ¤к≥ мають зм≥нити товарну структуру експорту та ≥мпорту, головн≥ напр¤ми розвитку зовн≥ш≠ньоторгового обороту по окремих крањнах, обс¤г техн≥чного й еко≠ном≥чного спри¤нн¤ крањнам, ¤к≥ розвиваютьс¤, характер ≥ обс¤ги кредитних операц≥й. ѕ≥д час розробки план≥в провод¤тьс¤ розра≠хунки економ≥чноњ ефективност≥ зовн≥шньоторговельних операц≥й, експорту, ≥мпорту та сумарного економ≥чного ефекту в≥дпов≥дно до методики визначенн¤ економ≥чноњ ефективност≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥;

њњ ефективн≥сть визначаЇтьс¤ шл¤хом пор≥вн¤нн¤ витрат на вироб≠ництво з витратами на ≥мпорт.

ѕор¤д з в≥дносними показниками розраховуютьс¤ абсолютн≥, ¤к≥ в≥дображають ефективн≥сть чи збиток, отриман≥ економ≥кою в ре≠зультат≥ застосуванн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ пропозиц≥њ щодо розвитку зов≠н≥шньоњ торг≥вл≥. ѕри цьому рекомендуЇтьс¤ враховувати специф≥ку торг≥вл≥ з окремими крањнами чи њх групами, умови торг≥вл≥ в кре≠дит та ≥н.

ќсь уже с≥м рок≥в ”крањна виступаЇ на св≥тов≥й арен≥ ¤к незале≠жна Ївропейська держава, њњ економ≥ка переживаЇ зат¤жну кризу. „ерез зниженн¤ попиту на внутр≥шньому ринку велика к≥льк≥сть п≥дприЇмств працюЇ практично в п≥всили. “иповим ¤вищем стало приховане безроб≥тт¤.

ƒепрес≥йн≥ процеси у виробництв≥ негативно впливають на стан зовн≥шньоњ торг≥вл≥. ќбс¤г експорту не в≥дпов≥даЇ можливост¤м то≠варовиробник≥в ≥ не задовольн¤Ї державних потреб щодо валютних надходжень, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки, зни≠женн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ та бюджетних витрат.  р≥м того, характер експорту залишаЇтьс¤ пасивно-сировинним. Ќав≥ть у крањни —Ќƒ необх≥дно зб≥льшити експорт продукц≥њ виробничо-техн≥чного призначенн¤. Ќегативне також сальдо в торг≥вл≥ щодо енергонос≥њв, прокату кольорових метал≥в, целюлози, деревини, каучуку. ¬≥домо, що незадов≥льний стан зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в не може по≠зитивно впливати на економ≥ку ”крањни.

” той же час значну роль в оздоровленн≥ економ≥чноњ ситуац≥њ маЇ в≥д≥гравати ефективна зовн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть, ¤ка включаЇ в себе економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж окремими крањнами, њх рег≥ональними об'Їднанн¤ми, а також окремими п≥дприЇмствами (корпорац≥¤ми).

ѕерех≥д ”крањни до фази економ≥чного пожвавленн¤ та п≥дне≠сенн¤ в нових умовах господарюванн¤ може зд≥йснюватис¤ за зрахунок ефективного використанн¤ власного ресурсного потенц≥алу шл¤хом упровадженн¤ нов≥тн≥х технолог≥й. ќсновою новоњ еконо≠м≥чноњ стратег≥њ у сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни мають бути зац≥кавлен≥сть людини у в≥льному п≥дприЇмництв≥ та розвитку товарного виробництва, а також упровадженн≥ ринкових в≥дносин; запровадженн¤ в об≥г твердоњ конвертованоњ грошовоњ одиниц≥; Ќ“ѕ ≥з застосуванн¤м активноњ ≥нновац≥йноњ, ≥нвестиц≥йноњ та структурноњ пол≥тики; р≥вноправне сп≥в≥снуванн¤ р≥зних форм власност≥.

ўоб стати р≥вноправним учасником загальноЇвропейського процесу ≥нтеграц≥њ, ”крањн≥ необх≥дно докласти немало зусиль дл¤ створенн¤ новоњ економ≥чноњ системи; проходженн¤ стаб≥л≥зац≥йного пер≥оду, подоланн¤ кризи економ≥ки; усуненн¤ бар'Їр≥в у сп≥лку≠ванн≥ ≥з зовн≥шн≥м св≥том; налагодженн¤ активних ≥ взаЇмовиг≥дних зв'¤зк≥в з крањнами-партнерами. ƒл¤ цього маЇ бути створена ≥н≠фраструктура, сум≥сна ≥з зах≥дноЇвропейською та здатна функц≥о≠нувати з нею в одн≥й систем≥ координат. √оловн≥ њњ елементи Ч це самост≥йн≥ суб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥; економ≥чний рац≥она≠л≥зм у в≥дносинах з крањнами-учасниц¤ми; створенн¤ режиму в≥ль≠ного руху товар≥в, послуг, кап≥тал≥в; формуванн¤ мереж≥ банк≥в ≥ д≥лових центр≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ та ≥нформац≥йноњ п≥дтримки дер≠жавних та приватних ≥нвестиц≥йних проект≥в; комплексне викорис≠танн¤ й охорона природних ресурс≥в; сп≥вроб≥тництво в розвитку паливно-сировинноњ бази; рац≥ональне використанн¤ енергетичних ресурс≥в; сп≥вроб≥тництво в технолог≥чному оновленн≥ металург≥йних п≥дприЇмств, розвитку јѕ , харчовоњ та переробноњ промисловост≥; створенн¤ сучасних телекомун≥кац≥й; розвиток ун≥ф≥кованоњ митноњ системи.

ƒл¤ ≥нтеграц≥њ з економ≥кою Ївропейських та ≥нших крањн ”крањн≥ необх≥дно максимально використовувати переваги м≥жнародного! розпод≥лу прац≥ та розташуванн¤ в центр≥ ™вропи, створити спри¤тливий кл≥мат дл¤ залученн¤ ≥ноземного кап≥талу та заруб≥жних ≥нвестиц≥й. Ќа сучасному етап≥ понад половину експорту ”крањни припадаЇ на ™вропу. ќдним з найважлив≥ших завдань зовн≥шньое≠коном≥чноњ д≥¤льност≥ Ї диверсиф≥кац≥¤ ринк≥в збуту та просуванн¤ украњнських товар≥в у јфрику, Ћатинську јмерику, јз≥ю з метою зб≥льшенн¤ обс¤г≥в експорту та валютних надходжень.

ѕромисловий потенц≥ал ”крањни достатн≥й дл¤ усп≥шного вир≥≠шенн¤ проблем забезпеченн¤ валютних надходжень, потр≥бних дл¤ закуп≥вл≥ найнеобх≥дн≥шого з ≥мпорту, покритт¤ загальнодержавних потреб ≥ сплати зовн≥шнього боргу. ¬ажливо зб≥льшити питому вагу продукц≥њ машинобудуванн¤ в загальному обс¤з≥ експорту ”крањни. Ќеобх≥дн≥сть п≥дтримки державою експортер≥в продукц≥њ машинобу≠дуванн¤ зумовлена й тим фактором, що «ах≥д не зац≥кавлений у прониканн≥ наших товар≥в на св≥тов≥ ринки, тому створюЇ додатков≥ квоти та митн≥ бар'Їри. Ќе дуже посп≥шають розвинен≥ крањни з на≠данн¤м ”крањн≥ виг≥дних кредит≥в п≥д реал≥зац≥ю проект≥в, що сти≠мулюють експорт машинобуд≥вноњ продукц≥њ.

Ѕез розробки й реал≥зац≥њ державноњ програми розвитку екс≠порту продукц≥њ машинобудуванн¤ ”крањн≥ не п≥дн¤тис¤ до р≥вн¤ розвинених держав. ÷¤ проблема ускладнюЇтьс¤ ще й необх≥дн≥стю одночасного проведенн¤ структурноњ перебудови, конверс≥њ та ди≠версиф≥кац≥њ ц≥лого р¤ду п≥дприЇмств. —л≥д зазначити, що ”крањна виробл¤Ї багато вид≥в науком≥сткоњ, складноњ продукц≥њ машинобу≠дуванн¤, ¤ка зробила 6 честь економ≥ц≥ будь-¤коњ крањни св≥ту (це л≥таки, трактори, автобуси, судна, ракетн≥ косм≥чн≥ комплекси, верстати, турб≥ни та ≥н.).

1. ¬ј∆≈Ћ≤ ƒ≈–∆ј¬Ќќ√ќ –≈√”Ћё¬јЌЌя «ќ¬Ќ≤ЎЌ№ќ≈ ќЌќћ≤„Ќќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

ƒержава повинна забезпечити експортерам протекц≥он≥стський захист на вс≥х р≥вн¤х: юридично-правовому (за допомогою законо≠давчих акт≥в, митних бар'Їр≥в), м≥жнародно-пол≥тичному та реклам≠но-пропагандистському. ¬она маЇ орган≥зувати кредитуванн¤ й п≥д≠тримку експортер≥в конкурентоспроможних на св≥товому ринку то≠вар≥в, створити орган з≥ страхуванн¤ експортних операц≥й та ≥нвес≠тиц≥й, що додасть впевненост≥ й см≥ливост≥ нашим експортерам, ¤к≥ виход¤ть на св≥тов≥ ринки. ƒуже важливим ≥ ефективним чинником маЇ стати ф≥скальна пол≥тика держави в зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤≠льност≥. ѕодатков≥ п≥льги щодо експорту продукц≥њ машинобудуван≠н¤ та спри¤тливе митне регулюванн¤ сл≥д поЇднати з державним стимулюванн¤м ≥нвестиц≥й науково-досл≥дних роб≥т, що зд≥йснюю≠тьс¤ з метою впровадженн¤ у виробництво конкурентоспроможних товар≥в ≥ технолог≥й. ѕ≥дтримка й заохоченн¤ украњнського екс≠портера, захист економ≥чних ≥нтерес≥в ”крањни мають стати визна≠чальними в њњ зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥.

“реба створити розгалужену систему зовн≥шньоторговельних ор≠ган≥зац≥й, представництв, торгових дом≥в, ¤к≥ б займалис¤ проб≠лемами просуванн¤ товар≥в на св≥тов≥ ринки, рекламою, виставками та реал≥зац≥Їю продукц≥њ украњнських п≥дприЇмств. —творенн¤ й розвиток ≥нфраструктури зовн≥шньоњ торг≥вл≥ покладено на ћ≥н≥с≠терство зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в та торг≥вл≥ ”крањни.

ѕотр≥бн≥ в≥дпов≥дн≥ ф≥нансов≥ структури та механ≥зм вир≥шенн¤ питанн¤ щодо наданн¤ ”крањною ц≥льових кредит≥в у нац≥ональн≥й валют≥ заруб≥жним державам ≥ п≥дприЇмствам п≥д закуп≥влю в≥тчиз≠н¤ноњ продукц≥њ. ÷≥льов≥ кредити спри¤тимуть експорту в≥тчизн¤ноњ продукц≥њ та просуванню наших товар≥в на нов≥ ринки збуту, п≥дви≠щенню попиту на них.  редити треба повертати з процентами, бо, надаючи ≥ноземним партнерам ц≥льовий кредит дл¤ закуп≥вл≥ продукц≥њ наших п≥дприЇмств, ми перекладаЇмо на њх плеч≥ частину проблем з п≥дтримки та ≥нвестуванн¤ в≥тчизн¤них товаровиробник≥в.  р≥м того, кредитуванн¤ ≥ноземних споживач≥в нац≥ональною валю≠тою спри¤тиме дос¤гненню њњ зовн≥шньоњ конвертованост≥. Ќеобх≥д≠ний також продаж наших товар≥в за нац≥ональн≥ валюти замовник≥в, ¤кщо експортерам буде надано право куп≥вл≥ товар≥в за цю валюту в крањн≥-≥мпортер≥. ƒл¤ реал≥зац≥њ цього способу треба створити двосторонн≥ банки, метою ¤ких повинно стати дос¤гненн¤ взаЇмо-конвертованост≥ нац≥ональних валют партнер≥в.

1	2	3	4

Ќазва: «агальна характеристика «≈ƒ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3649 прочитано)