ƒержавне регулюванн¤ > «агальна характеристика «≈ƒ в ”крањн≥

«овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть ”крањни маЇ бути такою, щоб експорт та ≥мпорт товар≥в ≥ послуг в≥дпов≥дали стратег≥чним ≥нтересам держави й були економ≥чно виг≥дн≥ дл¤ власних вироб≠ник≥в, а в≥драхуванн¤ до державного валютного фонду забезпечу≠вали покритт¤ загальнодержавних потреб ≥ сплату внутр≥шнього та зовн≥шнього боргу ”крањни.

–озвиток експорту Ч це основне джерело надходженн¤ кап≥талу в ”крањну; йому держава повинна прид≥л¤ти особливу увагу.

—кладн≥ проблеми, ¤к≥ сто¤ть перед економ≥кою ”крањни,Ч це деф≥цит бюджету, заборгован≥сть п≥дприЇмств по платежах у бю≠джет, що Ї результатом незбалансованост≥ податк≥в, а також т≥ньовоњ економ≥ки. Ќеобх≥дно зд≥йснювати заходи щодо виведенн¤ ”к≠рањни з глибокоњ кризи, серед ¤ких важливе м≥сце пос≥даЇ всеб≥чна п≥дтримка в≥тчизн¤ного товаровиробника й нац≥онального виробни≠цтва. « метою зменшенн¤ неконтрольованого експорту заборонено вивезенн¤ шк≥р великоњ рогатоњ худоби, прийн¤то пакет документ≥в щодо захисту п≥дприЇмств металург≥йноњ промисловост≥ в≥д виве≠зенн¤ за кордон брухту чорних метал≥в, захисту в≥тчизн¤ноњ вуг≥ль≠ноњ промисловост≥ вв≥зним податком в≥д дешевшого ≥мпортного ву≠г≥лл¤, про податков≥ п≥льги в≥тчизн¤ним товаровиробникам, держав≠ну п≥дтримку експортер≥в (поверненн¤ ѕƒ¬ на експорт). «а рахунок зн¤тт¤ подв≥йного оподаткуванн¤ соб≥варт≥сть продукц≥њ в металур≠г≥њ, с≥льському господарств≥, переробн≥й промисловост≥, машинобу≠дуванн≥, енергетиц≥ зменшитьс¤ на одну третину.

«авд¤ки економ≥чним реформам ≥ реструктуризац≥њ промисловос≠т≥ створюютьс¤ спри¤тлив≥ умови дл¤ припливу ≥ноземних ≥нвести≠ц≥й.

ƒо найб≥льш впливових ≥нструмент≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤ль≠ност≥ належать державн≥ митно-тарифн≥ системи.

ћита под≥л¤ють на ф≥скальн≥ та протекц≥он≥стськ≥. ћета ф≥скаль≠них мит Ч забезпечити надходженн¤ в бюджет, тому вони неви≠сок≥ й охоплюють невелику групу товар≥в. ѕротекц≥он≥стськ≥ мита використовуютьс¤ дл¤ захисту нац≥онального товаровиробника в≥д ≥ноземних конкурент≥в.

¬еличина мита залежить в≥д крањни. јнтидемп≥нгов≥ мита ви≠користовують при оподаткуванн≥ товар≥в, що продаютьс¤ за ц≥нами, нижчими в≥д њхньоњ нормальноњ вартост≥.  аральн≥ мита мають в≥д≠верто дискрим≥нац≥йний характер ≥ ведуть до загостренн¤ в≥дносин м≥ж крањнами. ћитний тариф Ч систематизований перел≥к товар≥в ≥з зазначенн¤м мита, ¤ким вони оподатковуютьс¤.

ќсновними формами к≥льк≥сних обмежень Ї квотуванн¤ та л≥цен≠зуванн¤.  вотуванн¤ Ч це дозв≥л на ввезенн¤ ≥ноземних товар≥в лише певноњ к≥лькост≥ й у певний пер≥од часу. Ћ≥цензуванн¤ озна≠чаЇ, що ≥мпортер або експортер маЇ одержати в≥д державного органу спец≥альний дозв≥л (л≥ценз≥ю) на ввезенн¤ або вивезенн¤ то≠вар≥в.

≤мпортн≥ податки запроваджуютьс¤ дл¤ п≥двищенн¤ ц≥ни на то≠вари. ƒо ≥мпортних податк≥в, що широко застосовуютьс¤ державою (кр≥м мита), належать ≥мпортн≥ депозити, а також численн≥ адм≥≠н≥стративн≥, прикордонн≥ та ≥нш≥ ст¤гненн¤ з ≥мпорту.

¬одночас держава проводить ≥нтенсивн≥ д≥њ дл¤ п≥дтримки екс≠порту. ƒо них належать пр¤ме й непр¤ме субсидуванн¤, наданн¤ державних експортних кредит≥в. ” випадку зростанн¤ деф≥циту торговельного балансу держава, стимулюючи експорт ≥ обмежуючи ≥мпорт, спри¤Ї скороченню товарного деф≥циту.

√оловний момент валютного регулюванн¤ Ч це валютний курс нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥.

≤снуЇ два пол¤рно протилежних вар≥анти системи валютних кур≠с≥в: 1) система гнучких, або плаваючих, курс≥в, за ¤коњ обм≥н одн≥Їњ нац≥ональноњ валюти на ≥ншу визначаЇтьс¤ попитом ≥ пропозиц≥Їю; 2) система жорстко ф≥ксованих валютних курс≥в, за ¤коњ зм≥н≥ ва≠лютних курс≥в у результат≥ коливань попиту й пропозиц≥й пере≠шкоджаЇ державне втручанн¤. √нучк≥ валютн≥ курси автоматично коригуютьс¤ таким чином, що в к≥нцевому п≥дсумку зникають деф≥≠цити й активи плат≥жних баланс≥в, але пор¤д з такими перевагами, ¤к автоматичне усуненн¤ системи неплатеж≥в, дана система може породити серйозн≥ проблеми:

1) невизначен≥сть у торг≥вл≥ й прибутках. ѕри укладанн≥ довго≠строкових контракт≥в з ф≥ксац≥Їю курсу це може призвести до збитк≥в одн≥Їњ з≥ стор≥н, ¤кщо до к≥нц¤ цього пер≥оду курс зм≥нивс¤;

2) умови торг≥вл≥ крањни можуть пог≥ршитис¤ при пад≥нн≥ ≥нтерна≠ц≥ональноњ вартост≥ њњ валюти. Ќаприклад, зб≥льшенн¤ ц≥ни гривн≥ в доларах буде означати, що ”крањна повинна експор≠тувати б≥льший обс¤г товар≥в ≥ послуг дл¤ ф≥нансуванн¤ пев≠ного обс¤гу ≥мпорту ≥з —Ўј;

3) нестаб≥льн≥сть. ¬≥льне коливанн¤ валютних курс≥в може впли≠вати дестаб≥л≥зуюче на внутр≥шню економ≥ку. «начн≥ коливан≠н¤ курсу можуть викликати депрес≥ю в галуз¤х, що виробл¤≠ють товари на експорт. якщо курс гривн≥ падатиме, з'¤вл¤тьс¤ ≥нфл¤ц≥йн≥ тенденц≥њ, зб≥льшитьс¤ експорт, п≥дн≥мутьс¤ ц≥ни на ≥мпорт. якщо курс гривн≥ зросте, скоротитьс¤ експорт, зб≥ль≠шитьс¤ ≥мпорт, може виникнути безроб≥тт¤, знизитьс¤ ≥нфл¤≠ц≥¤.

‘≥ксован≥ валютн≥ курси встановлюютьс¤ де¤кими крањнами з ме≠тою усуненн¤ недол≥к≥в системи гнучких курс≥в. ѕри зм≥н≥ попиту й пропозиц≥њ держава дл¤ стаб≥л≥зац≥њ закр≥пленого нею курсу валюти повинна пр¤мо чи поб≥чно втручатис¤ в функц≥онуванн¤ валютного ринку. ≤снуЇ к≥лька способ≥в такого втручанн¤:

1. ¬икористанн¤ валютних резерв≥в. ƒл¤ цього держава шл¤хом переговор≥в з ћ¬‘ обговорюЇ розм≥р стаб≥л≥зац≥йного фонду дл¤ п≥дтримки курсу нац≥ональноњ валюти. ћ¬‘ рекомендуЇ також валютний коридор, коли курс валюти може зм≥нюватис¤ в установлених межах.

2. ”веденн¤ пр¤мого контролю за торговими й ф≥нансовими потоками. «окрема, можна скоротити ≥мпорт шл¤хом уведенн¤ мита або квот, субсидуванн¤ де¤ких експортних товар≥в. √о≠ловна проблема, ¤ка виникаЇ при цьому, пол¤гаЇ в тому, що скорочуЇтьс¤ обс¤г св≥товоњ торг≥вл≥, деформуЇтьс¤ њњ структура.

3. ¬алютний контроль: рац≥онуванн¤. ”р¤д може висунути вимо≠гу про продаж йому вс≥Їњ валюти, отриманоњ експортером. ѕ≥≠сл¤ цього в≥н, у свою чергу, розпод≥л¤Ї, або рац≥онуЇ, цей не≠великий запас валюти м≥ж р≥зними ≥мпортерами, ¤ким вона потр≥бна. “аким чином обмежуЇтьс¤ розм≥р ≥мпорту. Ќегатив≠ним насл≥дком такого контролю Ї порушенн¤ зв'¤зк≥в, ¤к≥ склалис¤, дискрим≥нац≥¤ окремих ≥мпортер≥в.

4. ƒе¤к≥ заходи внутр≥шнього макроеконом≥чного регулюванн¤, наприклад податкова й грошова пол≥тика, за ¤ких усуваЇтьс¤ нестача валюти, обмежуЇтьс¤ попит на ≥мпортн≥ товари та ≥н.

«агалом система регульованих нац≥ональними банками плаваю≠чих валютних курс≥в (з метою недопущенн¤ р≥зних стрибк≥в) визна≠на ¤к переважна в налагодженн≥ рац≥ональних м≥жнародних зв'¤зк≥в.

ќрган≥зац≥¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥ в≥д≥граЇ суттЇву роль у вир≥шен≠н≥ центрального питанн¤ економ≥чного житт¤: ≥до виробл¤ти, ск≥льки й дл¤ кого? „асткову в≥дпов≥дь на це запитанн¤ ми дали ран≥ше.

«овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть передбачаЇ сп≥вроб≥тництво кра≠њн, ¤к≥ значно р≥зн¤тьс¤ нац≥ональною варт≥стю продукц≥њ, станом плат≥жних баланс≥в, ф≥нансово-бюджетних та грошово-кредитних систем.  онкретн≥ форми й засоби державного регулюванн¤ засто≠совуютьс¤ в процес≥ зд≥йсненн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики. ќсновн≥ типи зовн≥шньоторговельноњ пол≥тики Ч протекц≥он≥зм та пол≥тика в≥льноњ торг≥вл≥.

ѕол≥тика в≥льноњ торг≥вл≥ передбачаЇ л≥кв≥дац≥ю будь-¤ких пе≠решкод щодо надходженн¤ в крањну ≥ноземних товар≥в, проте н≥ко≠ли не вдавалос¤ проводити њњ на практиц≥. ѕрихильники ц≥Їњ пол≥ти≠ки Ч крањни, ¤к≥ здатн≥ перемагати в конкурентн≥й боротьб≥.

«авд¤ки в≥льн≥й торг≥вл≥, ¤ка базуЇтьс¤ на принцип≥ пор≥вн¤нних витрат, св≥това економ≥ка може дос¤гти б≥льш ефективного викори≠станн¤ ресурс≥в ≥ вищого р≥вн¤ добробуту. јле попри докази на користь в≥льноњ м≥жнародноњ торг≥вл≥ ще й дос≥ ≥снуЇ практика про≠текц≥он≥зму.

ѕротекц≥он≥зм Ч державна пол≥тика захисту внутр≥шнього ринку в≥д ≥ноземних конкурент≥в шл¤хом використанн¤ спец≥альних захо≠д≥в щодо зниженн¤ конкурентоспроможност≥ ≥ноземних товар≥в. ” цьому випадку реально нац≥ональне виробництво, захищене в≥д ≥ноземноњ конкуренц≥њ, може опинитис¤ п≥д загрозою виникненн¤ заст≥йних ¤вищ.

≤снують так≥ протекц≥он≥стськ≥ заходи:

а) система протекц≥он≥стських мит, ¤к≥ призначен≥ дл¤ захисту в≥тчизн¤них товаровиробник≥в, а також забезпеченн¤ бюджету додатковими надходженн¤ми в≥д податк≥в;

б) уведенн¤ квот на ≥мпорт, ¤к≥ обмежують його понад визначену к≥льк≥сть;

в) нетарифн≥ бар'Їри, до ¤ких належить система л≥цензуванн¤ (вимоги в≥д ≥мпортера отриманн¤ л≥ценз≥й), заборона ≥мпорту певних товар≥в. Ќаприклад, ¬еликобритан≥¤ заборонила ≥м≠порт вуг≥лл¤, Ќорвег≥¤ до 1984 р. заборон¤ла ≥мпорт продо≠вольства з метою збереженн¤ нац≥ональноњ галуз≥.

„им зазвичай викликано обмеженн¤ ≥мпорту, ¤к≥ аргументи вису≠ваютьс¤ на п≥дтримку використанн¤ обмежень зовн≥шньоњ торг≥вл≥? ѕо-перше, це захист галузей, пов'¤заних з нац≥ональною обороною; по-друге, захист с≥льського господарства; по-третЇ Ч захист б≥льш багатих крањн в≥д напливу дешевоњ робочоњ сили й вироблених нею товар≥в. ” той же час застосуванн¤ тариф≥в, квот та ≥нших бар'Їр≥в робить ≥мпортн≥ товари й послуги дорожчими, що в≥дбиваЇтьс¤ на р≥вн≥ житт¤ населенн¤.

ƒо важливих важел≥в державного регулюванн¤ зовн≥шньоеконо≠м≥чноњ д≥¤льност≥ належить ≥ регулюванн¤ м≥жнародноњ м≥грац≥њ ро≠бочоњ сили, тобто перем≥щенн¤ працездатного населенн¤, зумовле≠ного економ≥чними причинами. ќбс¤г м≥грац≥йних поток≥в регулю≠Їтьс¤ з урахуванн¤м профес≥йного, в≥кового та соц≥ального складу ≥ноземноњ робочоњ сили. ћ≥грац≥йн≥ потоки под≥л¤ютьс¤ на малоквал≥ф≥кованих та квал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в.

—татус ≥ноземних прац≥вник≥в установлюЇтьс¤ державою. ¬≥н, ¤к правило, узгоджуЇтьс¤ з нормативними актами ћ≥жнародноњ орган≥≠зац≥њ прац≥ та закр≥плюЇтьс¤ рег≥ональними чи двосторонн≥ми уго≠дами (у 1994 р. така двосторонн¤ угода укладена м≥ж ”крањною й ѕольщею). ” крањнах ™вропейського союзу в≥дбуваЇтьс¤ в≥льний рух робочоњ сили в його межах.

¬ умовах переходу економ≥ки до ринкових в≥дносин на зовн≥ш≠ньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть покладаютьс¤ особлив≥ завданн¤. ƒл¤ ”к≠рањни першочерговим завданн¤м у галуз≥ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в стаЇ ≥нтеграц≥¤ у св≥тову економ≥ку.

2. —ѕ≈÷»‘≤ ј ѕЋјЌ”¬јЌЌя «ќ¬Ќ≤ЎЌ№ќ≈ ќЌќћ≤„Ќќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ ¬ —”„ј—Ќ»’ ”ћќ¬ј’

¬иход¤чи з економ≥чноњ доц≥льност≥, держава плануЇ свою зов≠н≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть. ѕлан зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льнос≠т≥ включаЇ в себе: м≥жнародну торг≥влю товарами й послугами;

м≥жнародний рух кап≥талу й заруб≥жних ≥нвестиц≥й; м≥жнародн≥ ва≠лютно-ф≥нансов≥ й кредитн≥ в≥дносини; м≥жнародний под≥л прац≥; м≥жнародну м≥грац≥ю робочоњ сили; м≥жнародну економ≥чну ≥нтегра≠ц≥ю.

«овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть ірунтуЇтьс¤ на економ≥ц≥ окре≠мих держав або св≥тов≥й економ≥ц≥ й значною м≥рою залежить в≥д них.

ќсновними завданн¤ми плану Ї: а) поглибленн¤ ступен¤ м≥жна≠родного розпод≥лу прац≥ у св≥товому господарств≥; б) зростанн¤ масштаб≥в ≥ ¤к≥сних зм≥н характеру традиц≥йноњ м≥жнародноњ торг≥в≠л≥ готовою продукц≥Їю Ч з чисто комерц≥йноњ вона перетворилас¤ багато в чому на зас≥б безпосереднього обслуговуванн¤ нац≥ональ≠них виробничих процес≥в; в) ≥нтенсиф≥кац≥¤ м≥грац≥њ кап≥тал≥в; г) швидкий обм≥н науково-техн≥чними знанн¤ми й розвиток сфери послуг; д) зб≥льшенн¤ масштаб≥в м≥грац≥њ робочоњ сили; е) приско≠ренн¤ й розширенн¤ процес≥в ≥нтеграц≥њ економ≥к крањн ≥ рег≥он≥в.

÷¤ д≥¤льн≥сть знаходить своЇ в≥дображенн¤, у першу чергу, в ос≠новних планових балансах. ” матер≥альних балансах ≥мпорт ≥ екс≠порт Ї частиною ресурс≥в або споживанн¤ того чи ≥ншого товару. ” ф≥нансових балансах передбачено надходженн¤ в≥д експортних та ≥нших операц≥й, а також платеж≥ за ≥мпортн≥ товари та послуги ≥ноземних контрагент≥в. ” баланс≥ робочоњ сили передбачаЇтьс¤ ви≠д≥ленн¤ спец≥ал≥ст≥в дл¤ роботи в систем≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥. ѕла≠нуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ірунтуЇтьс¤ на розробц≥ плану експорту й ≥мпорту товар≥в ≥ валютного плану (плат≥жного ба≠лансу).

≈кспортно-≥мпортний план складаЇтьс¤ з трьох розд≥л≥в. ѕер≠ший розд≥л Ч план експорту та ≥мпорту в розр≥з≥ крањн ≥ товар≥в. Ќоменклатура експортних та ≥мпортних товар≥в визначаЇтьс¤ насам≠перед торговими угодами з т≥Їю чи ≥ншою крањною. ” розрахунках плану зовн≥шньоњ торг≥вл≥ велике значенн¤ маЇ обл≥к категор≥й ≥ форм розрахунк≥в. ” план≥ вид≥л¤ютьс¤ так≥ види розрахунк≥в:

по кл≥рингу (розрахунок шл¤хом зал≥ку взаЇмних вимог ≥ зо≠бов'¤зань без оплати гот≥вкою);

за в≥льно конвертовану валюту (тобто валюту, ¤ка визнаЇтьс¤ св≥товою та ¤ку, в принцип≥, можна обм≥н¤ти на золото);

за замкнуту валюту (тобто валюту, ¤ка Ї в об≥гу в одн≥й крањн≥ або груп≥ крањн);

у державний кредит;

у комерц≥йний кредит.

ќбс¤г експорту й ≥мпорту товар≥в подаЇтьс¤ в натуральному ви≠раз≥ й у ≥ноземн≥й валют≥. ƒл¤ визначенн¤ вартост≥ експортних то≠вар≥в застосовують ц≥ни "‘ќЅ (в≥льний на борту) порт крањни" (наприклад, ”крањни). ÷≥на ‘ќЅ включаЇ ц≥ну товару в м≥сц≥ про≠дажу плюс ус≥ страхов≥ й митн≥ витрати до моменту доставки товару на борт судна або ц≥ни франко-кордону крањни при в≥дправленн≥ вантаж≥в сухопутним транспортом.

ƒл¤ ≥мпорту застосовуютьс¤ ц≥ни —≤‘ (варт≥сть, страховка, фрахт) при водних перевезенн¤х ≥ ц≥ни франко-кордон крањни в≥д≠правки при сухопутних перевезенн¤х. ÷≥на —≤‘ зобов'¤зуЇ продавц¤ зафрахтувати судно, сплатити варт≥сть перевезенн¤ (фрахт) ≥ митн≥ витрати й страховку, уз¤ти на себе ризик до моменту перетинанн¤ вантажем борту судна при завантаженн≥.

ќбс¤г експорту (≥мпорту) у варт≥сному вираз≥ визначаЇтьс¤ дл¤ торг≥вл≥ за ц≥нами контракт≥в, а за в≥дсутност≥ њх Ч за св≥товими ц≥≠нами.

” другому розд≥л≥ плану експорту й ≥мпорту визначаютьс¤ екс≠портн≥ ресурси, а також постачальники продукц≥њ на експорт. ѕлан поставок розробл¤Їтьс¤ окремо дл¤ машин ≥ устаткуванн¤, сирови≠ни, матер≥ал≥в ≥ товар≥в народного споживанн¤.

“рет≥й розд≥л Ч план поставки економ≥ц≥ ≥мпортних товар≥в. «авданн¤ цього плану подаютьс¤ у двох п≥дрозд≥лах: 1) машини та устаткуванн¤; 2) сировина, матер≥али й товари народного спожи≠ванн¤.

«ведений валютний план (плат≥жний баланс) охоплюЇ платеж≥ не т≥льки по зовн≥шн≥й торг≥вл≥, а й по ≥нших формах економ≥чних в≥дносин, ¤кщо њх терм≥ни настають у дан'ий пер≥од.

¬алютний план розробл¤Їтьс¤ з вид≥ленн¤м таких груп крањн: в≥льно конвертованоњ валюти й кл≥рингу з в≥льною конверс≥Їю; зам≠кнутоњ валюти й кл≥рингу з обмеженою конверс≥Їю. «атверджуЇтьс¤ зведений валютний план по статт¤х ≥ крањнах. Ќадходженн¤ й пла≠теж≥ з ус≥х вид≥в операц≥й плануютьс¤ в ≥ноземних валютах.

—хема зведеного валютного плану

1	2	3	4

Ќазва: «агальна характеристика «≈ƒ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3649 прочитано)