ƒержавне регулюванн¤ > «агальна характеристика «≈ƒ в ”крањн≥

ѕередус≥м ”крањн≥ необх≥дно вир≥шити р¤д специф≥чних питань: залученн¤ ≥ноземноњ валюти в крањну, створенн¤ валютного фонду й ринку валют, орган≥зац≥¤ валютноњ б≥рж≥. ѕерш≥ кроки в цьому на≠пр¤м≥ вже зроблено. ѕо-перше, дл¤ орган≥зац≥њ та функц≥онуванн¤ ”крањнськоњ валютноњ б≥рж≥ прийн¤то р¤д документ≥в з удоскона≠ленн¤ валютного регулюванн¤. ” 1996 р. проведена грошова ре≠форма й стаб≥л≥зац≥¤ нац≥ональноњ грошовоњ системи. –озробл¤ють≠с¤ спец≥альн≥ державн≥ програми заохоченн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й. ” сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ держава ф≥нансуЇ експор≠тн≥ програми, освоЇнн¤ нових вид≥в продукц≥њ, упровадженн¤ у ви≠робництво новоњ техн≥ки, видаЇ експортерам субсид≥њ дл¤ покритт¤ р≥зниц≥ м≥ж високою внутр≥шньою ц≥ною товару й низькою ц≥ною аналог≥чного товару за кордоном.

ћ≥жнародний обм≥н послугами стаЇ вагомим фактором економ≥ч≠ного зростанн¤, а тому ”крањна вже розпочала й продовжуЇ обслу≠говувати м≥жнародн≥ зв'¤зки, оск≥льки вона маЇ р≥зноман≥тн≥ транс≠портн≥ та комун≥кац≥йн≥ системи.

”крањна може вз¤ти участь у спорудженн≥ нафто- й газопровод≥в, транспортних коридор≥в. ¬она маЇ благодатн≥ умови дл¤ розвитку ≥ноземного туризму, що буде спри¤ти не т≥льки зб≥льшенню валют≠них надходжень, а й розвитку дов≥ри та взаЇморозум≥нн¤ м≥ж на≠родами. ”крањна повинна стати важливим рег≥ональним центром торг≥вл≥ валютою, збер≥ганн¤ грошей та кредитних операц≥й. ¬аж≠ливим напр¤мом сп≥вроб≥тництва Ї розширенн¤ м≥жнародних куль≠турних ≥ спортивних зв'¤зк≥в.

—л≥д зазначити, що слабка активн≥сть ”крањни в м≥жнародному розпод≥л≥ прац≥ не т≥льки не в≥дпов≥даЇ, а й суперечить њњ нац≥ональ≠ним ≥нтересам.

3. ≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ «¬'я« » ” –јѓЌ» «  –јѓЌјћ» —¬≤“”

«овн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки в сучасних умовах стають могутн≥м засобом прискоренн¤ науково-техн≥чного розвитку та ≥нтенси≠ф≥кац≥њ економ≥ки. Ќин≥ оволод≥вати найнов≥шими дос¤гненн¤ми науки ≥ техн≥ки без ≥нтенсивного обм≥ну науковими досл≥дженн¤ми, р≥зноман≥тними товарами ≥ послугами означаЇ нерац≥онально використовувати власн≥ ресурси, втрачати час ≥ темпи розвитку.

«овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть даЇ змогу прискорювати на≠уково-техн≥чний прогрес завд¤ки орган≥зац≥њ сп≥льних досл≥джень, швидкому переобладнанню сучасною техн≥кою ц≥лих галузей ≥ ви≠робництв, спри¤Ї розв'¤занню багатьох соц≥альних проблем. ќтже, зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки стають одним з основних чинник≥врозвитку господарства ”крањни.

ѕравову основу дл¤ практичного зд≥йсненн¤ зовн≥шньоеконо≠м≥чноњ пол≥тики створюють «акони ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконо≠м≥чну д≥¤льн≥сть" (кв≥тень 1991 р.), "ѕро в≥льн≥ економ≥чн≥ зони" (жовтень 1992р.), "ѕро ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ" (березень 1993р.).  он≠цепц≥¤ «акону "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" грунтуЇтьс¤ на використанн≥ можливостей ринковоњ економ≥ки, ¤ка поступово утверджуЇтьс¤ в держав≥. ¬ «акон≥ докладно опрацьовано механ≥зм регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, ¤кий повинен за≠безпечити прогресивн≥ структурн≥ зрушенн¤ в економ≥ц≥ та спри¤тлив≥ умови њњ залученн¤ до св≥тового под≥лу прац≥ разом ≥з збере≠женн¤м господарського збалансуванн¤ та р≥вноваги внутр≥шнього ринку ”крањни.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в зд≥йснюЇ зовн≥шньоеконом≥чну пол≥тику в≥д≠пов≥дно до закон≥в ”крањни, укладаЇ та забезпечуЇ виконанн¤ м≥≠жур¤дових угод, зд≥йснюЇ заходи щодо рац≥онального використан≠н¤ державного валютного фонду ≥ стаб≥л≥зац≥њ плат≥жного балансу крањни тощо.

ћ≥жнародн≥ зв'¤зки ”крањни зд≥йснюютьс¤ ¤к у зовн≥шн≥й тор≠г≥вл≥, так ≥ в економ≥чному, науково-техн≥чному ≥ культурному сп≥в≠роб≥тництв≥, в м≥жнародному туризм≥ та ≥нших формах.

” зовн≥шн≥й торг≥вл≥ впродовж утвердженн¤ в господарств≥ рин≠кових в≥дносин скасовуватиметьс¤ державна монопол≥¤. «г≥дно з чинним законодавством встановлюЇтьс¤ межа частки одного влас≠ника в 50 % загального експорту або ≥мпорту крањни, причому по≠рушенн¤ цього положенн¤ можна оскаржити в судовому пор¤дку. –≥зн≥ об'Їднанн¤ (асоц≥ац≥њ, консорц≥уми, торгов≥ будинки тощо) не мають права пр¤мо або опосередковано створювати монопол≥њ зов≠н≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ дл¤ певного виду товару чи товарноњ групи, а також будь-¤коњ ≥ноземноњ крањни, транснац≥ональноњ кор≠порац≥њ тощо. «аборон¤ютьс¤ р≥зного роду угоди, союзи та погод≠жен≥ д≥њ, спр¤мован≥ на под≥л ринк≥в збуту чи джерел постачанн¤ або ≥нш≥ засоби обмеженн¤ свободи конкуренц≥њ. “ак≥ заходи спри≠¤тимуть процесу утвердженн¤ в≥дкритоњ зг≥дно з св≥товими стан≠дартами економ≥ки, посиленню в н≥й конкурентних засад, форму≠ванню гручкого, зор≥Їнтованого на ≥нтенсиф≥кац≥ю господарського механ≥зму.

” нин≥шн≥х умовах господарство ”крањни переживаЇ тривалу економ≥чну кризу, що негативно впливаЇ ≥ на стан зовн≥шньоњ тор≠г≥вл≥. ќбс¤г експорту не в≥дпов≥даЇ можливост¤м наших товарови≠робник≥в ≥ не забезпечуЇ потреб держави у валютних надходжен≠н¤х, необх≥дних дл¤ стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки, зниженн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ та бюджетних витрат.

«а даними ћ≥н≥стерства статистики ”крањни, експорт за останн≥ роки пост≥йно скорочуЇтьс¤.  р≥м того, дуже неефективною Ї струк≠тура експорту, майже 90 % його становл¤ть сировина, матер≥али, товари народного споживанн¤. ¬ивоз¤тьс¤ також гостродеф≥цитн≥ ресурси ≥ продаютьс¤ на св≥товому ринку за демп≥нговими ц≥нами. Ќав≥ть з крањнами близького заруб≥жж¤ ”крањна маЇ в≥д Їмне сальдо балансу на продукц≥ю виробничо-техн≥чного призначенн¤. Ќегативне сальдо у торг≥вл≥ з цими крањнами збер≥гаЇтьс¤ дл¤ енер≠гонос≥њв, прокату кольорових метал≥в, целюлози, деревини, каучу≠ку, акумул¤тор≥в тощо, у св≥товий економ≥чний прост≥р ”крањна ≥нтегрувала у рол≥ сировинного придатка. ƒоказом цього Ї те, що прот¤гом к≥лькох останн≥х рок≥в експорт машинно-техн≥чних това≠р≥в у загальному баланс≥ становить 10Ч20 %, а р≥вень експорту готовоњ продукц≥њ у св≥т≥ понад 50 %.

«овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть ”крањни потребуЇ докор≥нноњ перебудови Ч йдетьс¤ про зм≥ну сировинного спр¤муванн¤ експор≠ту, п≥двищенн¤ в ньому частки продукц≥њ обробних галузей, удос≠коналенн¤ структури ≥мпорту. јдже в≥домо, що ”крањна виробл¤ла й може виробл¤ти ц≥лий спектр наукоЇмноњ, складноњ машинно-техн≥чноњ продукц≥њ: л≥таки, автобуси, автомоб≥л≥, трактори, комбай≠ни, судна р≥зного призначенн¤, ракетн≥ комплекси, верстати, тур≠б≥ни, засоби зв'¤зку, електрон≥ку, рад≥о- ≥ телеапаратуру тощо. –е≠ально основними експортерами конкурентноњ на св≥товому ринку продукц≥њ можуть швидко стати п≥дприЇмства воЇнно-промислово≠го комплексу, на ¤ких зосереджен≥ високо¤к≥сне обладнанн¤, су≠часна технолог≥¤, висококвал≥ф≥кован≥ фах≥вц≥.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

–озм≥щенн¤ продуктивних сил за редакц≥Їю ™. ачана Ц  ињв: У¬ища школаФ, 1998 р.

—оц≥ально-економ≥чна географ≥¤ ”крањни / за редакц≥Їю ќ.≤.Ўабл≥¤ Ц Ћьв≥в: У—в≥тФ 1994 р.

1	2	3	4

Ќазва: «агальна характеристика «≈ƒ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3649 прочитано)