ƒержавне регулюванн¤ > «агальна характеристика «≈ƒ в ”крањн≥

ўоб правильно спланувати валютн≥ надходженн¤ в≥д експорту товар≥в, з њх суми виключають варт≥сть тих товар≥в, ¤к≥ будуть поставлен≥ в плановому роц≥ ≥ншим крањнам у форм≥ комерц≥йного кредиту.  оли плануютьс¤ платеж≥ дл¤ закуп≥вл≥ товар≥в, за основу беруть ≥мпортний план в≥дпов≥дного року. —ума платеж≥в за товари, ¤к правило, не зб≥гаЇтьс¤ з сумою ≥мпорту за цей же р≥к унасл≥док того, що в плановому роц≥ можуть над≥йти платеж≥ за товари, ¤к≥ були ввезен≥ в крањну за ≥мпортними планами в минул≥ роки. ” пла≠новому роц≥ передбачаютьс¤ також авансов≥ платеж≥ за товари (устаткуванн¤), ¤к≥ будуть поставлен≥ в крањну в наступному роц≥ або нав≥ть п≥зн≥ше ≥ знайдуть в≥дображенн¤ в ≥мпортних планах в≥д≠пов≥дних рок≥в.

” минулому в крањнах, що входили до колишнього —–—–, актив≠но розвивавс¤ процес становленн¤ нац≥ональних систем валютно-грошових в≥дносин ≥ дез≥нтеграц≥њ та розпаду рублевоњ зони. «а цих умов особливоњ ваги набуло питанн¤ налагодженн¤ цив≥л≥зованих валютних в≥дносин м≥ж цими крањнами, бо вони Ї й будуть упро≠довж тривалого часу основними економ≥чними партнерами. Ќа ни≠н≥шньому етап≥ першочерговим завданн¤м Ї утворенн¤ м≥ж крањ≠нами, що входили до колишнього —–—–, ефективноњ плат≥жно-розрахунковоњ системи, заснованоњ на конвертованост≥ нац≥ональ≠них валют, пр¤мих (не лише м≥ждержавних, а й кореспондентських) зв'¤зках комерц≥йних банк≥в. “ака система могла б спри¤ти усп≥ш≠н≥шому розв'¤занню проблеми неплатеж≥в та незбалансованих розрахунк≥в, що дос¤гли критичного стану.

ѕлануванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ зд≥йснюЇтьс¤ дер≠жавними органами управл≥нн¤ зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю, причому принципова структура ≥нституц≥й, ¤к≥ керують зовн≥шньо≠економ≥чною сферою, ≥ в промислове розвинених крањнах, ≥ в крањ≠нах, що розвиваютьс¤, приблизно однакова.

¬ ”крањн≥ система управл≥нн¤ зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю включаЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ћ≥н≥стерство зовн≥шньоеконо≠м≥чних зв'¤зк≥в та торг≥вл≥. Ќац≥ональний банк, ƒержмитком, ≈кс≠портно-≥мпортний банк. ћ≥н≥стерство закордонних справ. ƒержавну податкову адм≥н≥страц≥ю, ƒержкомстат ”крањни.

ћ≥н≥стерство зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в та торг≥вл≥ ”кра≠њни зд≥йснюЇ функц≥њ кер≥вництва, регулюванн¤ й контролю в галуз≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, готуЇ розпор¤дженн¤ й стежить за њх виконан≠н¤м ус≥ма п≥дв≥домчими йому орган≥зац≥¤ми. Ќин≥ м≥н≥стерство ви≠конуЇ так≥ важлив≥ функц≥њ: розробл¤Ї та зд≥йснюЇ методичн≥ та за≠гальн≥ заходи, нац≥лен≥ на розвиток торгових в≥дносин з ≥ноземними державами; розробл¤Ї проекти торгових договор≥в, угод ≥ конвен≠ц≥й з питань зовн≥шньоњ торг≥вл≥, провадить переговори з ≥ноземними державами й п≥дписуЇ за повноваженн¤ми свого ур¤ду торгов≥ договори й угоди, контролюЇ њх виконанн¤; складаЇ проекти екс≠портно-≥мпортних зовн≥шньоторгових план≥в, регулюЇ та контролюЇ њх виконанн¤, нам≥чаЇ заходи щодо контролю ¤кост≥ експортних та ≥мпортних товар≥в; регулюЇ та контролюЇ д≥¤льн≥сть експортних та ≥мпортних об'Їднань, торгових представництв за кордоном та тор≠гових радник≥в при посольствах ≥ м≥с≥¤х своЇњ крањни; розробл¤Ї та зд≥йснюЇ заходи щодо валютно-ф≥нансових питань, регулюЇ надхо≠дженн¤ платеж≥в за зовн≥шньоторговими операц≥¤ми; вивчаЇ питан≠н¤ транспортуванн¤ зовн≥шньоторгових вантаж≥в ≥ контролюЇ вико≠нанн¤ план≥в перевезень товар≥в; спостер≥гаЇ за виконанн¤м нака≠з≥в, постанов ≥ правил, ¤к≥ стосуютьс¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥; видаЇ експортн≥ й ≥мпортн≥ л≥ценз≥њ, реЇструЇ контракти; займаЇтьс¤ добо≠ром, п≥дготовкою та розстановкою кадр≥в.

як правило, основною структурною одиницею ћ≥н≥стерства зо≠вн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в та торг≥вл≥ ”крањни Ї управл≥нн¤. «а характером д≥¤льност≥ вс≥ управл≥нн¤ м≥н≥стерства можна об'Їднати в три групи:

1. “оргово-пол≥тичн≥ управл≥нн¤ (рег≥ональн≥) займаютьс¤ питан≠н¤ми розвитку торгових в≥дносин з окремими групами крањн;

вони розробл¤ють основи торговоњ пол≥тики крањни, а також заходи щодо зм≥цненн¤ економ≥чних зв'¤зк≥в ≥з заруб≥жними крањнами.

2. √оловн≥ товарн≥ (галузев≥) управл≥нн¤ зд≥йснюють контроль за виконанн¤м експортних та ≥мпортних план≥в, вивчають комер≠ц≥йн≥ умови експорту й ≥мпорту, розгл¤дають за¤вки ≥ноземних держав на поставку й закуп≥влю товар≥в, провад¤ть з ≥нозем≠ними делегац≥¤ми переговори з питань експорту й ≥мпорту, спостер≥гають за товарною структурою зовн≥шньоњ торг≥вл≥, видають дозволи на ввезенн¤ ≥ вивезенн¤ товар≥в, беруть участь у п≥дготовц≥ типових контракт≥в ≥ загальних умов поставок.

3. ‘ункц≥ональн≥ управл≥нн¤ й в≥дд≥ли. ≤снуЇ к≥лька вид≥в таких управл≥нь Ч наприклад, догов≥рно-правове (готуЇ проекти торгових договор≥в ≥ угод, ур¤дових постанов; контролюЇ ви≠конанн¤ правових норм договор≥в ≥ угод), валютне управл≥нн¤ (складаЇ валютн≥ баланси по торг≥вл≥ з окремими крањнами, видаЇ дозволи на платеж≥ в ≥ноземн≥й валют≥), управл≥нн¤ ц≥н (зд≥йснюЇ загальний контроль за дотриманн¤м ц≥н в≥дпов≥дно до умов контракт≥в) тощо.

“оргов≥ представництва крањни в ≥ноземних державах захищають за кордоном права своЇњ крањни. ¬они п≥дпор¤дковуютьс¤ безпосе≠редньо ћ≥н≥стерству зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в та торг≥вл≥ ”крањни та виконують так≥ функц≥њ й завданн¤:

1) представл¤ють ≥нтереси своЇњ крањни, регулюють питанн¤ в га≠луз≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ та спри¤ють розвитку торг≥вл≥ й ≥нших господарських в≥дносин своЇњ крањни з крањною перебуванн¤ торгового представництва;

2) вивчають економ≥чн≥ умови зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ≥ кон'юнктуру ринк≥в крањни перебуванн¤, ураховуючи ≥нтереси зовн≥шньоњ торг≥вл≥ своЇњ крањни, ≥ надають в≥дпов≥дну ≥нфор≠мац≥ю ћ≥н≥стерству зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в та торг≥вл≥ ”крањни й ћ≥н≥стерству закордонних справ ”крањни, а також зовн≥шньоторговим та ≥ншим зац≥кавленим орган≥зац≥¤м ≥ ком≠пан≥¤м своЇњ крањни.

Ќац≥ональний банк ”крањни в≥д≥граЇ важливу роль в управл≥нн≥ зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю за допомогою валютно-ф≥нан≠сових ≥нструмент≥в, передус≥м регулюванн¤м курсу нац≥ональноњ ва≠люти, ¤кий безпосередньо впливаЇ на експортно-≥мпортн≥ потоки.

≈кспортно-≥мпортн≥ банки зд≥йснюють кредитно-розрахунков≥ функц≥њ в≥д ≥мен≥ ур¤ду.

ƒержмитком ”крањни виконуЇ безпосередн≥й контроль за екс≠портно-≥мпортними потоками на митному кордон≥ ”крањни. ¬≥н формуЇ митну статистику, розробл¤Ї митн≥ правила й процедури, зд≥йснюЇ митн≥ збори, мита й податки, керуЇ рег≥ональними митни≠ми орган≥зац≥¤ми та контролюЇ дотриманн¤ ними законодавства й правил митноњ справи; вивчаЇ питанн¤ митноњ пол≥тики, готуЇ проек≠ти митних тариф≥в, бере участь у розробц≥ проект≥в м≥жнародних угод у частин≥, ¤ка стосуЇтьс¤ митноњ справи.

ћ≥н≥стерство економ≥ки ”крањни координуЇ всю планово-еконо≠м≥чну та зовн≥шньоторговельну д≥¤льн≥сть, зд≥йснюЇ п≥дготовку про≠ект≥в документ≥в ≥з цих питань.

ћ≥н≥стерство закордонних справ ”крањни спри¤Ї визначенню зовн≥шньоеконом≥чних ор≥Їнтир≥в ≥ зд≥йснюЇ зовн≥шньопол≥тичне за≠безпеченн¤ ≥нтерес≥в нац≥ональних експортер≥в та ≥мпортер≥в.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни зд≥йснюЇ координац≥ю д≥¤льност≥ ор≠ган≥в, ¤к≥ беруть участь у процес≥ управл≥нн¤ зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю, керуЇ процесом погодженн¤ й прийн¤тт¤ нац≥ональноњ зовн≥шньоеконом≥чноњ стратег≥њ, пол≥тики та законодавства голов≠ними органами державноњ влади ”крањни.

”с≥ вищенаведен≥ органи регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤≠льност≥ Ї учасниками розробки њњ план≥в, основним завданн¤м ¤ких Ї зб≥льшенн¤ частки експорту товар≥в ≥ послуг та скороченн¤ ≥м≠порту.

“орг≥вл¤ товарами й послугами завжди була одн≥Їю, з важливих форм м≥жнародних в≥дносин. ¬она може бути предметом протисто≠¤нн¤ або сп≥вроб≥тництва, але в кожному раз≥ Ї об'Їктом конку≠ренц≥њ.

≈кспорт та ≥мпорт займають наст≥льки важливе м≥сце у виробниц≠тв≥ й споживанн≥ промислове розвинених крањн з ринковою еконо≠м≥кою, що раптове закритт¤ кордон≥в здаЇтьс¤ неймов≥рним.

–еальна взаЇмозалежн≥сть держав у комерц≥йн≥й галуз≥ неминуче Ї джерелом напруги. ÷¤ ситуац≥¤ не нова: в ≥стор≥њ багато конфл≥к≠т≥в виникали в результат≥ розходжень у комерц≥йних ≥нтересах. —ьогодн≥ обм≥н р≥шуче впливаЇ на процеси економ≥чного розвитку та збагаченн¤ держав. ѕроблеми зовн≥шньоњ заборгованост≥ зумов≠люють перем≥щенн¤ власност≥ й центр≥в прийн¤тт¤ р≥шень ≥з крањн з негативним у крањни з позитивним плат≥жним сальдо.

“≥льки жорстка економ≥чна пол≥тика може п≥д≥рвати под≥бн≥ про≠цеси: дл¤ багатьох крањн насл≥дком м≥жнародного обм≥ну Ї "зовн≥ш≠нЇ попередженн¤", з ¤ким ур¤дам ≥ громадськ≥й думц≥ ≥нколи важко погодитис¤. —ьогодн≥ м≥жнародне сп≥вроб≥тництво розвиваЇтьс¤ ти≠ми ж темпами, що й торг≥вл¤. ƒержави прагнуть вир≥шувати своњ конфл≥кти в ц≥й галуз≥ шл¤хом переговор≥в. ≤ завданн¤ вс≥х Ч знайти спос≥б конвергенц≥њ нац≥ональних ≥нтерес≥в шл¤хом зб≥ль≠шенн¤ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ на м≥жнародному р≥вн≥.

ўо стосуЇтьс¤ ”крањни, то в н≥й в≥дсутн≥й ефективний механ≥зм зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в. “ому п≥д час його розробки доц≥ль≠но виходити з таких теоретичних принцип≥в: включенн¤ ”крањни в систему м≥жнародних економ≥чних в≥дносин на пост≥йн≥й основ≥; по≠етапний перех≥д в≥д державно-адм≥н≥стративноњ монопол≥њ на зовн≥≠шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть до саморегульованоњ системи, ¤ка за≠безпечуЇ економ≥чну безпеку ”крањни; використанн¤ ¤к основних критер≥њв ефективност≥ м≥жнародного економ≥чного сп≥вроб≥тництва вигоди й доц≥льност≥ з точки зору ≥нтерес≥в ”крањни, подоланн¤ економ≥чноњ прив'¤зки до крањн —Ќƒ ≥ перех≥д до взаЇмод≥њ з ус≥ма крањнами св≥ту. ”крањна стоњть на шл¤ху формуванн¤ необх≥дноњ за≠конодавчоњ бази, створенн¤ в≥дпов≥дного економ≥чного середовища й розвитку вищеназваних ≥нституц≥йних структур.

1	2	3	4

Ќазва: «агальна характеристика «≈ƒ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3649 прочитано)