ƒержавне регулюванн¤ >  адри дл¤ служб соц≥альноњ допомоги населенню

 адри дл¤ служб соц≥альноњ допомоги населенню

¬ступ

—истема соц≥ального захисту на ”крањн≥ у сучасних умовах пост≥йно потребуЇ до себе уваги з боку держави та сусп≥льства. «м≥ни в ”крањн≥ у останн≥ роки призвели до сильного пог≥ршенн¤ умов житт¤ населенн¤, тому потреба у ефективн≥й робот≥ системи соц≥ального захисту постаЇ перед нами ¤к н≥коли. јле ефективна робота установ соц≥ального захисту неможлива без висококвал≥ф≥кованих прац≥вник≥в ¤к≥ досконало волод≥ють ус≥ма необх≥дними профес≥йними навичками та вм≥нн¤ми. ќдин ≥з най важливих напр¤мк≥в роботи у ц≥й сфер≥ Ї п≥дготовчий, начальний етап, етап профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ та профес≥йного в≥дбору кадр≥в дл¤ соц≥альних служб.

ћета даноњ роботи Ц всеб≥чний розгл¤д проблеми профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ молод≥ та специф≥ки профес≥йного в≥дбору претендент≥в на посаду соц≥ального прац≥вника.

Ѕуло поставлене завданн¤ шл¤хом анал≥зу, вивченн¤ науковоњ л≥тератури, результат≥в соц≥олог≥чних досл≥джень розгл¤нути стан та ефективн≥сть д≥¤льност≥ соц≥альних служб у держав≥ та макрор≥вн≥, вивченн¤ ефективност≥ ≥снуючих теоретичних та практичних п≥дход≥в до вир≥шенн¤ проблеми профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ ≥ профес≥йного в≥дбору до людину, ¤ка маЇ бажанн¤ працювати у соц≥альних службах. –озгл¤нути тенденц≥њ профес≥йно-ор≥нтац≥йноњ роботи у сучасних умовах з урахуванн¤м потреб соц≥альних служб у квал≥ф≥кованих кадрах, окреслити шл¤хи њњ розвитку та п≥двищенн¤ ефективност≥ роботи.

–озд≥л ≤

–озвиток держави та стан сучасноњ системи соц≥ального захисту населенн¤.

√остр≥ соц≥альн≥ проблеми мають м≥сце у р≥зних кутках нашого континенту й усього св≥ту. “ак, в "благополучн≥й" ™вроп≥ 40 млн. б≥дних, 3 млн. бездомних, дес¤тки м≥льйон≥в безроб≥тних. —в≥тове сп≥втовариство ще "багатше". Ѕлизько 30% його робочоњ сили (2,5млрд. чол.) ви¤вилос¤ по сут≥ поза сферою зайн¤тост≥.  ожен трет≥й на земн≥й кул≥ живе в умовах крайн≥х злидн≥в, кожен п`¤тий страждаЇ в≥д голоду, не маЇ доступу нав≥ть до питноњ води. Ќа 1/5 найб≥дн≥шого населенн¤ «емл≥ приходитьс¤ лише 1,4% св≥тового валового продукту, а на 1/5 найбагатшого - 84,7% (див.:є 14. с. 93). —оц≥альна ≥ економ≥чна криза в р≥зних формах охопила найбагатш≥ крањни. ¬се б≥льш сталий характер набуваЇ в них зростаюче безроб≥тт¤. як у¤вл¤Їтьс¤, високе безроб≥тт¤ у багатьох крањнах перетворюЇтьс¤ в пост≥йну проблему. ƒодамо: та ще й неаби¤ку. јдже нин≥шн≥й р≥вень цього соц≥ального лиха на «аход≥ - найвищий за останн≥ 60 рок≥в (п≥сл¤ св≥товоњ економ≥чноњ кризи 1929-1933 рр.). Ќа фон≥ згортанн¤ програм допомоги безроб≥тним та ≥нших соц≥альних виплат в зах≥дних крањнах продовжуЇтьс¤ концентрац≥¤ багатств, майнове розшаруванн¤ ≥ класова пол¤ризац≥¤ населенн¤. “ак, в —Ўј на долю 20% багатих приходитьс¤ 44,6% нац≥онального доходу. јналог≥чна ситуац≥¤ складаЇтьс¤ в сус≥дн≥й –ос≥њ. “ут на 20% б≥дних випадаЇ близько 8%, а на 20% багатих рос≥¤н - близько 40%доход≥в усього населенн¤. “а ¤кщо врахувати справжн≥й (неф≥ксований оф≥ц≥йною статистикою) стан, то реальний розрив у прибутках м≥ж багатими, й б≥дними суттЇво б≥льший.

—в≥това пол≥толог≥¤ вважаЇ, що коли в≥дношенн¤ прибутк≥в 10% найбагатших до прибутк≥в 10% найб≥дн≥ших перевищуЇ 10 раз≥в, то ситуац≥¤ визначаЇтьс¤ ¤к нестаб≥льна.

«а прийн¤тою в м≥жнародному сп≥втовариств≥ методикою ”крањна в ход≥ сусп≥льноњ трансформац≥њ тимчасово втратила багато позиц≥й на св≥тов≥й арен≥ в економ≥ц≥, культур≥, соц≥альному розвитку, ¤к≥ вона мала донедавна. “ак, за валовим нац≥ональним продуктом на душу населенн¤ вона скотилас¤ в 1993 р. на 68 м≥сце (≥з 211 крањн планети). ≤ндекс людського розвитку (≤Ћ–) у нас склав 0,82 (обчислюЇтьс¤ на основ≥ даних про душовий доход, грамотн≥сть, тривал≥сть житт¤). ƒл¤ пор≥вн¤нн¤: найб≥льший в≥н у  анад≥ ≥ становить 0,93, дал≥ йдуть —Ўј (0,92), „ех≥¤ (0,87), ”горщина (0,86). ”крањну об≥гнали й Ћитва, ≈стон≥¤, Ћатв≥¤, Ѕ≥лорус≥¤, –ос≥¤ (у них ≤Ћ– 0,85 - 0,87). Ќа –ос≥њ завершуЇтьс¤ список крањн з в≥дносно високим показником соц≥ально-економ≥чного розвитку, њй у цьому рейтингу належить 57 м≥сце. ”крањна ж в≥днесена фах≥вц¤ми 00Ќ до групи держав ≥з середн≥ми показниками р≥вн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку. ¬она займаЇ в рейтингу лише 80 м≥сце, пропустивши вперед нав≥ть нашу сус≥дку –умун≥ю (74 м≥сце).

Ѕ≥дн≥сть ≥ соц≥альна нер≥вн≥сть - пр¤мий насл≥док державноњ пол≥тики й ≥деолог≥чних принцип≥в, ¤кими керуютьс¤ владн≥ структури. ¬они не Ї, отже, неминучими. ќднак долаютьс¤ довго ≥ бол≥сно. ¬тратити дос¤гнуте легко, повернути його набагато т¤жче. Ќа думку радника президента ћ≥жнародного банку розвитку Ћуњ ≈ммер≥, "в довготривал≥й перспектив≥ економ≥чне зростанн¤ приведе до дос¤гненн¤ соц≥альних ц≥лей ≥ перемоги над б≥дн≥стю, однак дл¤ цього потр≥бен час, р≥вний життю трьох чи п'¤ти покол≥нь, при цьому житт¤ людей у пол≥тичне нестаб≥льний перех≥дний пер≥од буде надто важким" (див.: є15. с. 90). ¬ систем≥ ц≥лей новоњ стратег≥њ св≥тового розвитку повинн≥ бути мир, економ≥чне благополучч¤, еколог≥чна безпека, соц≥альна справедлив≥сть ≥ демократ≥¤; глобал≥зац≥¤ економ≥ки ≥ культури, що характеризуЇтьс¤ все зростаючою взаЇмозалежн≥стю крањн, сусп≥льних рух≥в ≥ метод≥в прийн¤тт¤ р≥шень, мають принести користь усьому людству. ѕодоланн¤ кризи украњнського сусп≥льства, ¤к ≥ збереженн¤ та оновленн¤ усього людства на рубеж≥ в≥к≥в ≥ тис¤чол≥ть, потребуЇ радикальних пол≥тичних, наукових, технолог≥чних, культурних, моральних зм≥н. ¬они повинн≥ грунтуватис¤ на засадах соц≥альноњ справедливост≥ ≥ взаЇмод≥њ, взаЇмовиг≥дного м≥жнародного сп≥вроб≥тництва, економ≥чноњ ≥ ≥нтелектуальноњ свободи, подоланн¤ роз'Їднаност≥, невпевненост≥, п≥дозр≥лост≥, страху, дос¤гненн¤ законност≥ ≥ правопор¤дку, громад¤нськоњ злагоди, в≥ри у реальн≥сть прогресивних сусп≥льних ц≥лей. —оц≥альн≥ науки здатн≥ допомогти цьому ¤к своњми фундаментальними досл≥дженн¤ми, експертними анал≥зами, рекомендац≥¤ми, так ≥ впливом на сусп≥льну св≥дом≥сть, теор≥ю ≥ практику управл≥нн¤ соц≥альними процесами.

”сп≥х прогресивних соц≥ально-економ≥чних ≥ пол≥тичних перетворень в ”крањн≥ залежить насамперед в≥д пол≥тичного вибору ≥ творчоњ прац≥ ѓѓ людей. “ому першочергового значенн¤ за цих умов набуваЇ в≥дновленн¤ соц≥альних здобутк≥в, реал≥зац≥¤ њх сутн≥сних сил та зд≥бностей (ф≥зичних, психолог≥чних, ≥нтелектуальних). ƒл¤ цього необх≥дно, по-перше, проводити в крањн≥ Їдину, компетентну ≥ гуман≥стичну соц≥альну пол≥тику, науково обгрунтувати ≥ забезпечити потребу держави у квал≥ф≥кованих прац≥вниках, розробити ≥ впровадити ефективну систему в≥дновленн¤ у широкому розум≥нн≥ кадрового потенц≥алу ус≥х галузей народного господарства та рег≥он≥в з метою усп≥шного функц≥онуванн¤ в≥тчизн¤ноњ економ≥ки. ѕо-друге, сл≥д суворо дотримуватис¤ на вс≥х р≥вн¤х державного управл≥нн¤ стратег≥чного завданн¤ - проведенн¤ в житт¤ соц≥альне спр¤мованих економ≥чних реформ. ¬ ур¤дов≥й програм≥ наголошено: враховуючи значне пог≥ршенн¤ в останн≥ роки р≥вн¤ добробуту людей, основним напр¤мом соц≥альноњ пол≥тики на найближчу перспективу маЇ стати розширенн¤ соц≥альноњ бази ринкових перетворень на основ≥ зупиненн¤ пад≥нн¤ життЇвого р≥вн¤ народу, зменшенн¤ т¤гара реформ, ¤к≥ нин≥ перекладен≥ на плеч≥ найменш захищених верств населенн¤. ѕо-третЇ, усп≥шний соц≥альний розвиток потребуЇ активного зд≥йсненн¤ державою ф≥нансово-бюджетноњ, грошово-кредитноњ, ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики, ¤ка буде стимулювати виробництво. –еформуванн¤ оплати прац≥, зокрема, покликане забезпечити дотриманн¤ в≥дпов≥диост≥ м≥ж њњ розм≥рами ≥ продуктивн≥стю, вдосконаленн¤ нормуванн¤, створенн¤ досконалоњ системи обл≥ку трудових затрат, п≥двищенн¤ до загальноЇвропейського р≥вн¤ питомоњ ваги зароб≥тноњ плати в соб≥вартост≥ продукц≥њ, введенн¤ об'Їктивноњ системи оподаткуванн¤ ус≥х особистих доход≥в громад¤н. ѕо-четверте, важливим елементом вдосконаленн¤ управл≥нн¤ сусп≥льним розвитком маЇ бути створенн¤ системи адресноњ соц≥альноњ допомоги ≥ п≥дтримки найб≥льш вразливих верств населенн¤. ƒл¤ квал≥ф≥кованоњ ≥ предм≥тноњ соц≥альноњ роботи в нових умовах потр≥бна розгалужена ≥ дифференц≥йована мережа в≥дпов≥дних служб, п≥дготовка кадр≥в, њх матер≥альне ≥ методичне забезпеченн¤, громадське визначенн¤ ≥ стимулюванн¤.

ѕрезидент, парламент, ур¤д ”крањни прагнуть робити все можливе дл¤ подоланн¤ кризи ≥ наступного динам≥чного розвитку нашого сусп≥льства. —еред першочергових завдань, на ¤ких зосереджуЇтьс¤ д≥¤льн≥сть виконавчоњ влади е так≥: п≥дтримка виробництва ≥ захист в≥тчизн¤ного виробника; вжитт¤ неординарних заход≥в енергопостачанн¤; створенн¤ спри¤тливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату; стаб≥л≥зац≥¤ ≥ нарощуванн¤ виробництва в аграрно-промисловому комплекс≥, п≥дтримка вс≥х форм господарюванн¤, ¤к≥ забезпечують найб≥льшу економ≥чну ефективн≥сть; нагромадженн¤ доходноњ частини бюджету; соц≥альний захист населенн¤.

¬≥дпов≥дальна складова ѕрограми д≥¤льност≥ ур¤ду крањни - це формуванн¤ ус≥Їњ соц≥альноњ пол≥тики. ѕор¤д ≥з зб≥льшенн¤м ф≥нансових можливостей держави вкрай гостро стоњть проблема оп-тим≥зац≥њ механ≥зму забезпеченн¤ соц≥альних гарант≥й. ƒл¤ њњ вир≥шенн¤ ур¤д нам≥т≥в:

зд≥йснити перех≥д в≥д безпосереднього державного патронажу до ц≥льовоњ адресноњ соц≥альноњ допомоги тим, хто њњ справд≥ потребуЇ;

провести персонф≥каац≥ю пенс≥йного ≥ соц≥ального забезпеченн¤ з розпод≥лом в≥драхувань до в≥дпов≥дних фонд≥в м≥ж п≥дприЇмствами ≥ громад¤нами;

спростити механ≥зм Унаданн¤ житлових субсид≥й малозабезпече ним с≥м'¤м;

реал≥зувати с≥стему ефективних заход≥в щодо подоланн¤ в≥дкритого та прихованого (безроб≥тт¤;

спр¤мовувати на¤вн≥ ≥ державн≥ ресурси на першочергове забезпе ченн¤ осв≥ти, охорони : здоров'¤, культури, науки, профес≥йноњ переп≥дготовки громад¤н, доведенн¤ до г≥дного р≥вн¤ платн≥ прац≥вникам бюджетних заклад≥в (див.: є3).

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва:  адри дл¤ служб соц≥альноњ допомоги населенню
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2636 прочитано)