ƒержавне регулюванн¤ >  адри дл¤ служб соц≥альноњ допомоги населенню

ƒо другоњ групи ¤костей в≥днос¤тьс¤ самоконтроль, самокри тичн≥сть, самооц≥нка своњх вчинк≥в, ф≥зична тренован≥сть, само нав≥юван≥сть, вм≥нн¤ керувати своњми емоц≥¤ми. ¬они також доступн≥ завд¤ки самовихованню.

” третю групу ¤костей включають комун≥кативн≥сть, емпатичн≥сть (вловлюванн¤ настроњв людей, з'¤суванн¤ њх установок, оч≥кувань, сп≥впереживанн¤ њхн≥м нуждам), в≥зуальн≥сть (зовн≥шн¤ приваблив≥сть особи), красномовн≥сть та ≥н. њх також можна розвинути власними зусилл¤ми - з допомогою фахових в≥щань, методичноњ л≥тератури, тренувань та ≥ншими способами.

ѕринципове значенн¤ при цьому маЇ профес≥йне самовизначенн¤. ” заруб≥жн≥й ≥ в≥тчизн¤н≥й психолог≥њ Ї багато "конструкц≥й", покликаних допомогти людин≥ правильно обрати профес≥ю (теор≥њ “. ѕарсонса, ƒ. —юпера,та ≥н.).

—интезуючи њх, можна сказати, що процес профес≥йного самовизнанн¤ не короткочасний, а тривалий, в≥н в≥дбуваЇтьс¤ п≥д впливом багатьох фактор≥в (об'Їктивних ≥ суб'Їктивних), ≥вдив≥дуально своЇр≥дний ≥ не повторний. ѕров≥дну роль у цьому процес≥ в≥д≥грають ≥нтереси ≥ зусил л¤ особи. ¬≥н проходить дек≥лька етап≥в (пошуку, зростанн¤, зм≥цненн¤, стаб≥л≥зац≥њ, спаду), маЇ ¤к≥сн≥ характеристики (зм≥ст, широта, глибина, устален≥сть). ¬ реал≥зац≥њ профес≥йних план≥в чимало залежить в≥д зд≥бностей. ¬они мають ≥ндив≥дуальну м≥ру ви¤ву (усп≥шн≥сть, ¤к≥сна своЇр≥дн≥сть виконанн¤ д≥¤льност≥, ступ≥нь реал≥зац≥њ нам≥ченого). ѕри самовизначенн≥ особи до вибору профес≥њ одне з головних завдань - оц≥нка загальних зд≥бностей ≥ прогнозуванн¤ њх розвитку, визначенн¤ сформованосг≥ ≥нтересу, бажанн¤ ≥ готовност≥ реал≥зувати життЇв≥ плани.

ќтже, соц≥альна робота вимагаЇ усв≥домленого вибору, ірунтовноњ п≥дготовки ≥ пост≥йного вдосконаленн¤ спец≥ал≥ст≥в у ц≥й галуз≥. ѕро фес≥¤ ц¤ не лише сусп≥льне вагома, високо гуманна, але й ц≥кава. ќбравши ѓѓ за покликом душ≥, людина зможе сповна розвинути й ре ал≥зувати св≥й творчий потенц≥ал, буде пост≥йно збагачуватис¤ духов нр, в≥дчувати рад≥сть п≥знанн¤, сп≥лкуванн¤, пошук≥в, самоутверджу вати себе ≥ допомагати г≥дно жити сп≥вв≥тчизникам.

¬чившись п'¤ть рок≥в, отримавши диплом, не одразу станеш справжн≥м спец≥ал≥стом з соц≥альноњ роботи - цьому треба вчитис¤ пост≥йно, у напружен≥й боротьб≥. “реба боротис¤ з потоками новоњ ≥нформац≥њ, ≥з втомою ≥ л≥нощами, з≥ спокусами ≥ бажанн¤ми, звичками ≥ консерватиз мом. ¬они ≥нод≥ дуже далек≥ в≥д ун≥верситетських справ, заважають працювати ≥ жити, спричин¤ють нов≥, зайв≥ ≥ виснажлив≥ труднощ≥.

“а у студент≥в Ї сп≥льники в боротьб≥ з ними. ÷е, звичайно, родич≥ ≥ друз≥. ѕот≥м викладач≥, ≥нш≥ прац≥вники ун≥верситету, базових ор ган≥зац≥й дл¤ практики, вс≥, хто забезпечуЇ навчально-виховний про цес. —еред ваших порадник≥в ≥ сп≥льник≥в не останнЇ м≥сце займаЇ курс У¬ступ до спец≥альност≥". ” ньому стисло розкрито сутн≥сть ≥ призна ченн¤ профес≥њ соц≥ального прац≥вника, дан≥ рекомендац≥њ щодо рац≥ональноњ орган≥зац≥њ самост≥йноњ роботи, засвоЇнн¤ учбового ма тер≥алу, морально-психолог≥чноњ п≥дготовки до майбутньоњ д≥¤льност≥.

¬ ун≥верситет≥ все п≥дпор¤дковане головному завданню: п≥дготовц≥ висококвал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в. ўо таке соц≥альний прац≥вник? ≤снуЇ багато складних визначень цього пон¤тт¤. “а прост≥ше кажучи, це профес≥¤ людей, ¤к≥ присв¤тили себе справ≥ допомоги ≥ншим. ™дин≥ оф≥ц≥йно встановлен≥ програми п≥дготовки соц≥альних прац≥вник≥в р≥зних проф≥л≥в дають можлив≥сть поЇднати благородне пориванн¤ допомогти нужденним ≥з знанн¤ми та навичками, необх≥дними дл¤ вт≥ленн¤ цього благородного прагненн¤ у житт¤.

“аким чином, соц≥альний прац≥вник - це спец≥ал≥ст в особлив≥й, специф≥чн≥й сфер≥ д≥¤льност≥. ќб'Їктом застосуванн¤ його трудових зусиль Ї складний орган≥зм людини, а насл≥дком-благополучч¤, само почутт¤, соц≥альне здоров'¤ ≥ндив≥да, груп людей, сусп≥льства в ц≥лому. ѕор¤д з нормальним ф≥зичним станом воно - величезний, непе рех≥дний здобуток, найб≥льша громадська ≥ державна ц≥нн≥сть. ÷е п≥дкреслюЇ ≥ п≥дносить значенн¤ соц≥альноњ науки, пол≥тики й практики. ј безпосередн≥ми њх нос≥¤ми Ї соц≥альн≥ прац≥вники - основна ланка кадрового корпусу соц≥альних служб.

—тавленн¤ до соц≥альноњ сфери ≥ њњ прац≥вник≥в у р≥зний час з наш≥й крањн≥ було неоднаковим. ¬ пер≥од сусп≥льних потр¤с≥нь ≥ подоланн¤ насл≥дк≥в природних та соц≥альних лих њхн¤ прац¤ високо поц≥новувалас¤. “а труднощ≥ долалис¤ - ≥ ставленн¤ до нењ зм≥нювалос¤. ¬ роки в≥дносного благополучч¤ зд≥йснювавс¤ залишко вий принцип ф≥нансуванн¤ соц≥альноњ сфери з його моральними, куль турними, психолог≥чними, пол≥тичними, еколог≥чними насл≥дками. Ќин≥, на рубеж≥ в≥к≥в ≥ тис¤чол≥ть, перед лицем глобальних проблем, все глибше усв≥домленн¤ державними органами, пол≥тичними колами, громадськ≥стю важливост≥ оптим≥зац≥њ р≥зноман≥тних аспект≥в соц≥ального розвитку. “а можливост≥ дл¤ нього недостатн≥ скр≥зь, а з ”крањн≥ - особливо. ќднак об'Їктивн≥ потреби виживанн¤, прогресив ного розвитку людства врешт≥-решт в≥зьмуть верх. —оц≥альн≥ проблеми мають неухильно розв'¤зуватис¤ й нашою крањною. ≤ в≥дчутну роль з цьому маЇ в≥д≥грати нова соц≥альна пол≥тика й система п≥дтримки враз ливих верств населенн¤.

” њх реал≥зац≥њ пров≥дного значенн¤ все б≥льше набуватиме соц≥альне страхуванн¤. ÷е передбачено  онцепц≥Їю соц≥ального за безпеченн¤ населенн¤, схваленою ¬ерховною –адою ”крањни 21 грудн¤ 1993 року, ≥ випливаЇ з багатол≥тнього досв≥ду розвинених крањн «аходу, де склалас¤ багатоукладна економ≥ка ≥ переважають ринков≥ в≥дносини. ѕ≥дготовлений у в≥дпов≥дност≥ з новою  онституц≥Їю законопроект "ќснови законодавства ”крањни про соц≥альне страхуванн¤" п≥сл¤ його прийн¤тт¤ парламентом започаткуЇ далекос¤жн≥ перетворенн¤ у вс≥й систем≥ соц≥ального захисту населенн¤. «г≥дно з ним ур¤дом будуть розроблен≥ законодавч≥ акти з пенс≥йного страхуванн¤ громад¤н, страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤, в≥д нещасного випадку на виробництв≥, у зв'¤зку з хворобою (медичне страхуванн¤) тощо.

ѕередбачаЇтьс¤ створити трьохр≥вневу систему соц≥ального стра хуванн¤. ѓ надал≥ д≥¤тиме державне страхуванн¤ дл¤ де¤ких категор≥й прац≥вник≥в та ѓх с≥мей (в≥йськовослужбовц≥, прац≥вники правоохорон них орган≥в державноњ влади та ≥н.). «а окремими законами нам≥чаЇтьс¤ страхуванн¤ громад¤н в асоц≥йованих, приватних та ≥нших страхових орган≥зац≥¤х за персональними угодами. “аким чином, громад¤ни матимуть можлив≥сть одержати додатков≥ види послуг чи матер≥ального забезпеченн¤ при настанн≥ страхового випадку, з ≥нших причин, передбачених угодою. ƒобров≥льне страхуванн¤ в≥дбуватиметьс¤ в основному щодо прац≥вник≥в в≥льних профес≥й. …ого умови дл¤ цих громад¤н будуть передбачен≥ окремими законами з соц≥ального страхуванн¤.

як вказувалос¤, кр≥м знань, потр≥бно ще набути ≥ певн≥ особист≥сн≥ ¤кост≥, необх≥дн≥ соц≥альному прац≥внику. ¬они формуютьс¤ в ход≥ оволод≥нн¤ знанн¤ми, виховноњ роботи, самост≥йними зусилл¤ми студента. —умл≥нне ставленн¤ до справи, в≥дпов≥дальн≥сть, чесн≥сть, по р¤дн≥сть, принципов≥сть, ц≥леспр¤мован≥сть - п≥ ¤кост≥ потр≥бн≥ ус≥м спец≥ал≥стам. ƒл¤ соц≥альних прац≥вник≥в вони Ї суттю спец≥альност≥, запорукою усп≥шного виконанн¤ профес≥йних обов'¤зк≥в, громадського визнанн¤ ≥ морального самоутвердженн¤. ¬казан≥ ¤кост≥ необх≥дн≥ дл¤ ус≥х вид≥в соц≥альноњ роботи, хоча в де¤ких сферах ¤кась ≥з них може вид≥л¤тис¤ виразн≥ше. —оц≥альний прац≥вник маЇ бути гуманним, поважати людину, ¤ка потребуЇ допомоги, п≥дтримати њњ профес≥йно ≥ морально, надихнути на подоланн¤ труднощ≥в, вселити в≥ру у власн≥ сили й можлив≥сть поверненн¤ до г≥дного житт¤. ѕереконлив≥ приклади соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ дають фольклор, художн¤ л≥тература, сучасна д≥йсн≥сть. ¬≥тчизн¤на й заруб≥жна ≥стор≥¤ багат≥ зразками самов≥дданоњ, безкорисливоњ ф≥лантроп≥њ, милосерд¤, оп≥куванн¤ та ≥нших форм благод≥йност≥. Ќам Ї на що ор≥Їнтуватис¤, що запозичува ти ≥ примножувати.

ќтже, соц≥альна робота Ц наст≥йне веленн¤ часу, а украњнське сусп≥льство в ход≥ свое≥ наступноњ трансформац≥њ довго в≥дчуватиме гостру потребу в квал≥ф≥кованих фах≥вц¤х дл¤ њњ повсюдного, вм≥лого та ефективного зд≥йсненн¤.

–озд≥л ≤≤≤

ќсобливост≥ профор≥Їнтац≥њ та профв≥дбору кадр≥в дл¤ соц≥альних служб.

—оц≥альна робота багатогранна по своњй направленост≥.¬она включаЇ в себе так≥ специалiзациi ¤к: соц≥альний педагог, психолог с≥мейного ( широкого ) профiл¤, етнолог, соц≥альний юрист, еколог, валеолог,,геронтолог; соц≥альний робiтник понад конкретноњ,вузькоњ специалiзац≥њ ( по роботi з б≥женц¤мi, iнвалiдами, з групами соцiального ризику, медичний соцiальний робiтник та iн. ),працюючий з певною вiковою групою ( з дiтьми, престарiлими та iн. ) або в певних закладах ( школi, на виробництвi ), в специфiчних сферах микросреди ( у общине, на селi, в вiйськових частинах ).

‘ункцiњ соцiального робiтника р≥зноман≥тн≥ :

дiагностична; органiзаторська; прогностична; попереджувально

профiлактична i соцiально -терапевтична; органiзацiйно

коммуникатiвна; охоронно-оборонна.

—пецифiка функцiй соцiального робiтника припускаЇ органiчне поЇднанн¤ личностних та фахових ¤костей, що вiдбито в етичному i фаховому кодексi, вiдповiдаючому мiжнародним нормам соцiальноњ роботи. “ак, до числа обов'¤зкових ¤костей, iвм≥нь соцiального робiтника вiднесенн≥- емпатийность; псiхологична компетентность; вiчливiсть i тактовн≥сть; люд¤нiсть i гуманн≥сть, милосерд¤; органiзаторскЇ та коммуникатiвн≥ спроможностi, екстравертивн≥сть; висока духовна культура i моральнiсть; соцiальний iнтеллект ( т. Ї. вм≥нн¤ адекватно сприймати i аналiзувати соцiальнi ситуацiњ та ≥нших людей ); умiнн¤ бути цiкавим дл¤ навколишн≥х та неформальним у роботi з клiЇнтом; направленнiсть на iнтереси, потреби i захист людського достоњнства клiЇнта; вмiнн¤ дотримуватись конфiденцiйнiсти службовоњ iнформацiњ i особових таЇмниць клiЇнта; прагненн¤ допостiйного пiдвищенн¤ фахових знань; чеснiсть, моральна чистота в фахових справах; додержанн¤ етики взаЇмовiдносин з людьми i т. п.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва:  адри дл¤ служб соц≥альноњ допомоги населенню
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2636 прочитано)