ƒержавне регулюванн¤ >  адри дл¤ служб соц≥альноњ допомоги населенню

ќдним ≥з шл¤х≥в вдосконаленн¤ управл≥нн¤ сусп≥льним розвитком маЇ бути створенн¤ системи адресноњ соц≥альноњ допомоги ≥ п≥дтримка найб≥льш вразливих верств населенн¤. ¬ област¤х формуЇтьс¤ мережа територ≥альних центр≥в обслуговуванн¤ ≥нвал≥д≥в та пенс≥онер≥в, центр≥в соц≥альноњ служби дл¤ молод≥, в≥дд≥лень благод≥йного фонду "Ќад≥¤", фонду спри¤нн¤ розвитку культури нац≥ональних меншин -”крањни. –азом з ≥снуючими державними закладами соц≥ального захисту, зайн¤тост≥, службою у справах неповнол≥тн≥х, громадськими ≥ рел≥г≥йними доброчинними орган≥зац≥¤ми вони утвор¤ть розгалужену систему роботи з тими категор≥¤ми людей, ¤к≥ в≥дчувають найб≥льш≥ труднощ≥ за сусп≥льноњ кризи ≥ трансформац≥њ.

«аслуговуЇ уваги формуванн¤ державних, рег≥ональних ≥ м≥сцевих

програм соц≥альноњ роботи з безроб≥тними, багатод≥тними с≥м'¤ми, хворими алкогол≥змом, батьками, що мають д≥тей-≥нвал≥д≥в, з неповними с≥м'¤ми, юними матер¤ми, неповнол≥тн≥ми правопорушниками, одинокими людьми, умовно засудженими особами та ≥ншими специф≥чними категор≥¤ми населенн¤. “акий ц≥льовий п≥дх≥д с гуманним ≥ д≥Ївим. Ќа цих засадах, а також за належноњ правовоњ п≥дтримки, можливе ширше залученн¤ до наданн¤ всеб≥чноњ допомоги мало≥мущим ≥ соц≥альне вразливим групам людей кап≥талу та досв≥ду б≥знесмен≥в, духовного потенц≥алу патр≥отичноњ ≥нтел≥генц≥њ, благородних зусиль широкоњ громадськост≥.

—оц≥альна сфера маЇ стати в≥ссю ус≥Їњ державноњ пол≥тики ≥сусп≥льноњ практики. ¬≥д стану справ у н≥й залежить дол¤ ”крањнськоњ держави, майбутнЇ кожного з нас ≥ спадкоЇмц≥в, усього людства на рубеж≥ в≥к≥в ≥ нового тис¤чол≥тт¤.

ѕоступальний рух нашоњ крањни до цив≥л≥зованого сусп≥льства в значн≥й м≥р≥ визначатиметьс¤, по-перше, здатн≥стю сучасних наук вивчати зм≥ни соц≥альноњ структури, осмислювати; узагальнювати отриман≥ результати, прогнозувати њх розвиток; по-друге, бажанн¤м ≥ вм≥нн¤м пол≥тик≥в та вчених анал≥зувати й використовувати св≥товий досв≥д, забезпечуючи тим самим м≥цний теоретико-практичний фун дамент соц≥альноњ сфери, гуман≥зм соц≥альноњ пол≥тики; по-третЇ, оп тимальним поЇднанн¤м ц≥Їњ пол≥тики ≥ практики соц≥ального управл≥нн¤ на р≥зних р≥вн¤х - в≥д загальнодержавного до м≥сцевого, в д≥¤льност≥ ус≥х ≥нститут≥в ≥ орган≥зац≥й, причетних до задоволенн¤ на сущних потреб та ≥нтерес≥в людей.

ћинаЇ час, зм≥нюютьс¤ погл¤ди й п≥дходи до соц≥альних питань.

«'¤вилис¤ абсолютно нов≥, давно подолан≥ чи належно не пом≥чуван≥ попередньою системою проблеми людини ≥ сусп≥льства - безроб≥тт¤, б≥дн≥сть, б≥женц≥, морально-психолог≥чний в≥дчай, соц≥альна дегра дац≥¤... ¬ кожному м≥ст≥ й сел≥, ус≥х статево-в≥кових групам, помешкан н¤х ≥ родинах - скр≥зь сьогодн≥ багато людей знедолених, знесилених, одиноких, безпом≥чних. ќдн≥ з них знев≥рилис¤, втратили зв'¤зок з сусп≥льством, ≥нш≥ борютьс¤ з навалою труднощ≥в, трет≥, розгублен≥, переживають, шукають виходу, четверт≥ наближаютьс¤ до пр≥рви... ≤ б≥льшаЇ таких, кому вкрай потр≥бна допомога держави, п≥дтримка громадськост≥.

¬ основ≥ цього процесу, ¤к було показано, лежить комплекс об'Їктивних фактор≥в: пол≥тичних, економ≥чних, соц≥альних, духовних, психолог≥чних, що д≥ють на р≥зних р≥вн¤х - в≥д глобального загальнолюдського до м≥сцевого й особист≥сного. ѕрагнучи до св≥тового сп≥втовариства, нац≥онально-демократична ел≥та ”крањни ор≥ЇнтуЇтьс¤ на модель держави зах≥дноЇвропейського типу, ¤ка основний т¤гар соц≥альноњ пол≥тики перекладаЇ на плеч≥ труд¤щих, общинне само управл≥нн¤. Ќашим же рег≥онам, громадам ≥ просто люд¤м бракуЇ кошт≥в, сил, знань ≥ досв≥ду дл¤ розв'¤занн¤ тугого вузла соц≥альних проблем, ¤к≥ продовжують загострюватис¤. ўе довго даватиметьс¤ взнаки ≥ сформований в соц≥ал≥стичну добу стереотип, за ¤ким громад¤ни в ус≥х важливих питанн¤х своЇњ життЇд≥¤льност≥ покладаютьс¤ на державу, сусп≥льство, трудов≥ колективи. ¬они звикли до сусп≥льних фонд≥в, загальнодоступних соц≥альних благ, справедливост≥ й р≥вноправност≥, колектив≥зму ≥ взаЇмодопомоги. «а нових умов кожному доведетьс¤ покладатис¤ на власн≥ сили ≥ зд≥бност≥, конкурувати з ≥ншими, самому виборювати "м≥сце п≥д сонцем". “ому неминуча соц≥альна диференц≥ац≥¤, нер≥вн≥сть, розчаруванн¤, невдач≥, а то й пад≥нн¤.

Ќайближчими дес¤тил≥тт¤ми к≥льк≥сть соц≥альне вразливих верств населенн¤ у нашоњ крањн≥ теж буде зростати.

ћожлива по¤ва ≥нших груп населенн¤ з дев≥антною (в≥дхильною) повед≥нкою, що потребуватимуть квал≥ф≥кованоњ ≥ предметноњ допомоги державних орган≥в та п≥дтримки громадськост≥ дл¤ нормальноњ соц≥ал≥зац≥њ ≥ розвитку (скорочен≥ з≥ «бройних сил, б≥женц≥ жертви еколог≥чних лих, економ≥чних банкрутств, м≥жетн≥чних конфл≥кт≥в, пол≥тичних пересл≥дувань тощо). Ќа цей процес наклада тимуть св≥й в≥дбиток наше географ≥чне розташуванн¤, геопол≥тичне становище, рег≥ональна специф≥ка та ≥нш≥ вагом≥ чинники, пов'¤зан≥ з розбудовою правовоњ ”крањнськоњ держави, формуванн¤м багатоукладноњ економ≥ки, запровадженн¤м ринкових в≥дносин, м≥жнародним сп≥вроб≥тництвом та ≥ншими процесами.

—тар≥ методи л≥куванн¤ соц≥альних бол¤чок не завжди д≥ють ефективно, а нових ще не напрацьовано. «арадити справ≥ покликане формуванн¤ системи соц≥альноњ роботи.

Ќайближчими дес¤тил≥тт¤ми держава, очевидно, не зможе забезпечити достатню й повноц≥нну соц≥альну допомогу ус≥м б≥дним, малозабезпеченим, духовно чи ф≥зично слабким, люд¤м, що оступилис¤. “ому нин≥ докор≥нно зм≥нюЇтьс¤ п≥дх≥д до соц≥альноњ адаптац≥њ, реаб≥л≥тац≥њ й розвитку ущемлених ≥ндив≥дум≥в. √оловне - створити людин≥ потр≥бн≥ дл¤ самореал≥зац≥њ умови, квал≥ф≥ковано спр¤мовувати њњ власн≥ зусилл¤ у цьому складному процес≥, допомогти њй знову м≥цно "встати на ноги", повернутис¤ до г≥дного житт¤. ¬≥дома мудр≥сть радить: "якщо ти даси людин≥ рибу, то нагодуЇш њњ т≥льки один раз. якщо ж навчиш ловити рибу, то назавжди вр¤туЇш в≥д голоду". “ому головне призначенн¤ нашоњ науки - допомогти людин≥ моб≥л≥зувати, примножити й реал≥зувати своњ можливост≥ в подоланн≥ життЇвих труднощ≥в.

–озд≥л ≤≤

—оц≥альний прац≥вник: специф≥ка профес≥њ

як бачимо нав≥ть ≥з загальноњ характеристики соц≥альноњ роботи, вона Ї складним процесом, що вимагаЇ м≥цних знань соц≥олог≥њ, психолог≥њ, педагог≥ки, медицини, правознавства, економ≥ки, теор≥њ управл≥нн¤ та ≥нших галузей, њњ ефективн≥сть значною м≥рою залежить в≥д самого соц≥ального прац≥вника, його вм≥нь, досв≥ду, особистих ¤костей. ќф≥ц≥йне введенн¤ ц≥Їњ профес≥њ в ”крањн≥ (¤к ≥ в колишньому —–—– у ц≥лому) в≥дбулос¤ весною 1991 року. ≤н≥ц≥атором його виступив тимчасовий науково-досл≥дний колектив (“Ќƒ ) "Ўкола-м≥крорайон" у ƒонбас≥. ÷ей колектив було створено дл¤ апробуванн¤ нових п≥дход≥в до виховноњ роботи за м≥сцем проживанн¤. ” крањн≥ все б≥льшоњ п≥дтримки набуваЇ концепц≥¤ соц≥ального вихованн¤ - педагог≥чно ор≥Їнтованоњ ≥ доц≥льноњ системи поданн¤ допомоги особистост≥ дитини в оптимальн≥й реал≥зац≥њ зд≥бностей ≥ можливостей у сусп≥льств≥. «д≥йснюЇтьс¤ вона на вс≥х етапах, у р≥зних сферах м≥кросередовища особистост≥, з повноц≥нним використанн¤м потенц≥алу кожного суб'Їкта виховного процесу, включаючи й саму дитину.

«а умов нашого недавнього минулого система шк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ була ор≥Їнтована на п≥дготовку слухн¤них виконавц≥в, об'Їкт≥в зовн≥шнього впливу. Ќин≥ конче потр≥бне вихованн¤ в≥льноњ, творчоњ та в≥дпов≥дальноњ особи, здатноњ витримати конкуренц≥ю, утвердитис¤ ≥ св≥домо, активно д≥¤ти в динам≥чному, суперечливому сусп≥льств≥. ¬≥доме на «аход≥ п≥д р≥зними назвами (соц≥альне, громад¤нське, г≥г≥Їн≥чне, моральне та ≥н.), воно маЇ за мету спри¤ти власному благополуччю дитини, орган≥чною частиною ¤кого Ї турбота про благополучч¤ ≥нших людей. “обто це альтруњстичне вихованн¤ за своњм спр¤муванн¤м. …ого першочергове завданн¤ - сформувати у д≥тей сукупн≥сть найважлив≥ших бажань, ¤к≥ в≥дпов≥дають тим соц≥альним ц≥нност¤м, що мають стати њхн≥ми особистими ц≥нност¤ми Ќеобх≥дн≥сть такого вихованн¤ очевидна ≥ в наш≥й крањн≥. …ого д≥Ївим механ≥змом може стати соц≥альна робота серед батьк≥в та д≥тей.

ѕоступово п≥д нову профес≥ю готуЇтьс¤ законодавча база. ” ст. 15 «акону "ѕро осв≥ту", наприклад, проголошено необх≥дн≥сть створенн¤ в школах ”крањни служб соц≥ально-педагог≥чного патронажу (в≥д фр. patronage - заступництво, п≥клуванн¤). ѕовсюдно орган≥зуютьс¤ центри соц≥альноњ служби дл¤ молод≥, ¤к≥ мають власну нормативну основу; дл¤ них розгортаЇтьс¤ п≥дготовка фах≥вц≥в з соц≥альноњ педагог≥ки ≥ роботи. ѕол≥тичний, економ≥чний ≥ культурний розвиток крањни останн≥х рок≥в актуал≥зував проблеми соц≥ального захист найр≥зноман≥тн≥ших верств населенн¤. —аме житт¤ прогнозуЇ зростанн¤ масштаб≥в соц≥альноњ роботи, ¤ку зд≥йснюють профес≥онали та ентуз≥асти (за кордоном називаютьс¤ парапрофес≥онали, волонтери). ўоб попередити девальвац≥ю новоњ спец≥альност≥, поставити над≥йний засл≥н на шл¤ху до нењ людей некомпетентних, а то й випадкових, що мають р≥зного роду протипоказанн¤ Ч особистого, морального, медичного характеру, необх≥дно формувати систему повноц≥нноњ п≥дготовки кадр≥в нового т≥шу дл¤ сфери соц≥ального захисту населенн¤.

—пец≥ал≥ст соц≥альноњ роботи над≥лений р≥зноман≥тними посадови ми обов'¤зками. ќсновн≥ з них так≥:

волод≥ти основами пенс≥йноњ справи, соц≥ального захисту с≥мей з д≥тьми, ≥нвал≥д≥в, одиноких та ≥нших соц≥альне незахищених громад¤н;

-ви¤вл¤ти на п≥дприЇмствах, в м≥крорайонах, селах с≥м'њ окремих ос≥б, ¤к≥ потребують соц≥ально-медичну, юридичну, психолого-педа гог≥чну, матер≥альну й ≥ншу допомогу, охорону морального, ф≥зичного ≥ псих≥чного здоров'¤;

встановлювати причини виникаючих у них труднощ≥в, конфл≥ктних ситуац≥й, в т.ч. за м≥сцем роботи, навчанн¤ ≥ т.д., допомагати њм у розв`¤занн≥ ≥снуючих проблем, працевлаштуванн≥, соц≥альному захист≥;

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва:  адри дл¤ служб соц≥альноњ допомоги населенню
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2636 прочитано)