ƒержавне регулюванн¤ > ѕрирода  онституц≥њ та њњ дотриманн¤

територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ ”крањни, тобто недоторканост≥ њњ кордон≥в ≥з зовн≥, а також покладанн¤ краю спробам будь-¤ких сил всередин≥ крањни розчленити територ≥ю ”крањни, або в≥дд≥лити ¤кусь њњ частину;

в≥дпов≥дност≥ внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики держави визначеним у  онституц≥њ засадам, ч≥ткого й своЇчасного регулюванн¤ ≥ в≥дпов≥дних державних орган≥в на будь-¤к≥ порушенн¤ конституц≥йних припис≥в;

прав ≥ свобод людини, в≥дпов≥дност≥ м≥жнародно-правовим актам ≥ реальност≥ правового ¤к особи у ц≥лому, так ≥ окремих категор≥й населенн¤ (д≥тей, ж≥нок, пенс≥онер≥в тощо).

 онституц≥¤ ”крањни встановлюЇ недоторкан≥сть ѕрезидента, ¤кою в≥н користуЇтьс¤ п≥д час виконанн¤ своњх положень. ѓњ треба розгл¤дати ¤к особливу гарант≥ю створенн¤ безперешкодних умов дл¤ зд≥йсненн¤ ним повноважень глави держави.

„есть ≥ г≥дн≥сть ѕрезидента ”крањни ¤к глави держави п≥дл¤гають особливому захисту.

ѕовноваженн¤ ѕрезидента ”крањни, закр≥плен≥ в  онституц≥њ, можна под≥лити на дек≥лька груп, серед ¤ких насамперед треба вид≥лити так≥:

представницьк≥ повноваженн¤, ¤к≥ д≥стають ви¤в тод≥, коли ѕрезидент ”крањни представл¤Ї нашу державу в м≥жнародних зносинах, приймаЇ в≥рч≥ та в≥дкличн≥ грамоти дипломатичних представник≥в ≥нших держав тощо;

повноваженн¤, що стосуютьс¤ д≥¤льност≥ ¬ерховноњ –ади, наприклад, припиненн¤ њњ повноважень, ¤кщо прот¤гом 30 дн≥в одн≥Їњ черговоњ сес≥њ пленарн≥ зас≥данн¤ не можуть розпочатис¤;

повноваженн¤ у сфер≥ законодавства, наприклад, т≥, що стосуютьс¤ призначенн¤ всеукрањнського референдуму щодо зм≥н  онституц≥њ ”крањни, право вето щодо зм≥н  онституц≥њ ”крањни, право вето щодо прийн¤тих ¬ерховною –адою закон≥в ≥з наступним поверненн¤м њх на повторний розгл¤д ¬ерховноњ –ади;

повноваженн¤, повТ¤зан≥ з призначенн¤м на посади ≥ зв≥льненн¤ з посад член≥в  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ≥ ≥нших посадових ос≥б;

повноваженн¤ у сфер≥ забезпеченн¤ державноњ незалежност≥, нац≥ональноњ безпеки та оборони нашоњ крањни, наприклад, т≥ що повТ¤зан≥ з прийн¤тт¤м р≥шенн¤ про загальну, або часткову моб≥л≥зац≥ю та запровадженн¤ воЇнного стану в ”крањн≥, або в окремих њњ м≥сцевост¤х, з кер≥вництвом –адою нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни тощо;

установч≥ повноваженн¤ (утворенн¤ та л≥кв≥дац≥¤ за поданн¤м ѕремТЇр-м≥н≥стра, м≥н≥стерств та ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади);

повноваженн¤ в галуз≥ правосудд¤ (утворенн¤ суд≥в, зд≥йсненн¤ помилуванн¤);

повноваженн¤, повТ¤зан≥ з наданн¤м громад¤нства ”крањни та його позбавленн¤, наданн¤м притулку в ”крањн≥.

«г≥дно з≥ ст.107  онституц≥њ при ѕрезидент≥ ”крањни ≥ п≥д його головуванн¤м створюЇтьс¤ –ада нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни. Ќа нењ покладено завданн¤ координувати ≥ контролювати д≥¤льн≥сть орган≥в виконавчоњ влади у сфер≥ нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони нашоњ крањни.

–озгл¤д конституц≥йних повноважень ѕрезидент ”крањни та умов њх зд≥йсненн¤ даЇ п≥дстави дл¤ висновку про те, що в ”крањн≥ сформувалась республ≥ка нап≥впрезидентського типу.

Ќова  онституц≥¤ ”крањни, збер≥гаючи певну посл≥довн≥сть у регулюванн≥ д≥¤льност≥ виконавчоњ влади, ≥стотно зм≥нила њњ роль в систем≥ орган≥в державноњ влади. “ак, у ст.6 проголошуЇтьс¤, що Удержавна влада в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ на засадах њњ под≥лу на законодавчу, виконавчу та судовуФ. ÷е практично означаЇ б≥льш посл≥довне вираженн¤ прерогатив виконавчоњ влади (з урахуванн¤м принципу под≥лу влади) в сфер≥ зд≥йсненн¤ в наш≥й крањн≥ соц≥ально-економ≥чних перетворень, у реал≥зац≥њ Їдиноњ державноњ пол≥тики в р≥зних галуз¤х народного господарства. ¬ажливо п≥дкреслити, що ќсновний закон створюЇ реальн≥ передумови дл¤ того, щоб виконавча влада стала справд≥ здатною реал≥зовувати визначен≥ нею програми щодо стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки ≥ нести всю повноту в≥дпов≥дальност≥ за своњ р≥шенн¤ та д≥њ.

Ќа п≥дстав≥ загального анал≥зу  онституц≥њ ”крањни можна стверджувати, що органи виконавчоњ влади в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д ≥нших державних орган≥в. Ќасамперед предметом ≥ сферою д≥¤льност≥. ¬они не приймають закони, ¤к ¬ерховна –ада, а забезпечують управл≥нн¤ економ≥кою ус≥Їњ крањни, вир≥шенн¤ вс≥х ≥нших управл≥нських справ.

¬ищим органом у систем≥ орган≥в виконавчоњ влади Ї  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ¬≥дпов≥дно до  онституц≥њ в≥н у своњй д≥¤льност≥ керуЇтьс¤  онституц≥Їю ≥ законами ”крањни, актами президента ”крањни. ќдн≥Їю ≥з основних функц≥й  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ї забезпеченн¤ виконанн¤ закон≥в (у тому числ≥  онституц≥њ) ≥ акт≥в президента ”крањни, систематичний контроль за њх виконанн¤ ≥ншими органами виконавчоњ влади ус≥х р≥вн≥в ≥ усуненн¤ ви¤влених порушень.

ƒл¤ правильного розум≥нн¤ основних напр¤м≥в д≥¤льност≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни треба вид≥л¤ти завданн¤ стратег≥чного характеру, що ними вир≥шуютьс¤, а також враховувати так≥ моменти: 1) основн≥ напр¤ми д≥¤льност≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ірунтуютьс¤ на правов≥й основ≥, ¤кою Ї  онституц≥¤ ”крањни, закони та укази президента ”крањни; 2) д≥¤льн≥сть  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в в ц≥лому випливаЇ з напр¤м≥в внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ пол≥тики, що визначаютьс¤ президентом ”крањни; 3) основн≥ напр¤ми  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в закр≥плюютьс¤ ≥ конкретизуютьс¤ в його ѕрограм≥, що схвалюютьс¤ ¬–”.

 онституц≥¤ ”крањни визначаЇ б≥льш≥сть повноважень  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. «г≥дно ≥з ст.116 до його в≥данн¤ належить:

1) забезпеченн¤ державного суверен≥тету та економ≥чноњ самост≥йност≥ ”крањни, зд≥йсненн¤ внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики нашоњ держави, виконанн¤  онституц≥њ ≥ закон≥в ”крањни, акт≥в ѕрезидента ”крањни. ƒ≥¤льн≥сть щодо забезпеченн¤ державного суверен≥тету та економ≥чноњ самост≥йност≥ ”крањни, внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ пол≥тики  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в п≥дпор¤дковуЇтьс¤ ѕрезиденту ”крањни, ¤кий в≥дпов≥дно до ст.106  онституц≥њ також маЇ повноваженн¤ в ц≥й сфер≥;

2) вжитт¤ заход≥в щодо забезпеченн¤ прав та свобод людини ≥ громад¤нина. «абезпеченн¤ свобод та прав людини ≥ громад¤нина в ”крањн≥ повинно контролюватис¤ виконавчою владою, ¤к ≥ ≥ншими г≥лками влади. ¬имоги, що висуваютьс¤ до д≥¤льност≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, структур, ним очолюваних, за сучасних умов безпосередньо повТ¤зують з≥ зм≥нами ¤кост≥ житт¤ населенн¤, забезпеченн¤ прав громад¤н.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, обТЇднуючи ≥ координуючи д≥¤льн≥сть п≥дв≥домчих м≥н≥стерств ≥ в≥домств, визначаЇ ступ≥нь њх в≥дпов≥дальност≥ за вт≥ленн¤ в житт¤ соц≥альноњ пол≥тики, необх≥дн≥ дл¤ цього функц≥њ та повноваженн¤;

3) забезпеченн¤ проведенн¤ ф≥нансовоњ, ц≥новоњ, ≥нвестиц≥йноњ ≥ податковоњ пол≥тики, пол≥тики у сферах прац≥ й зайн¤тост≥ населенн¤, соц≥ального захисту, осв≥ти, науки ≥ культури, охорони природи, еколог≥чноњ безпеки ≥ природокористуванн¤. ‘≥нансова, ц≥нова ≥нвестиц≥йна пол≥тика та податки Ц основн≥ важел≥ зм≥цненн¤ Їдиного економ≥чного простору в ”крањни, забезпеченн¤ в≥льного ≥ безперешкодного перем≥щенн¤ товар≥в ≥ послуг, п≥дтримки конкуренц≥њ та в≥льноњ економ≥чноњ д≥¤льност≥.

« наведеного вище положенн¤ випливаЇ, що сфера докладанн¤ зусиль  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ї досить широкою ≥ р≥зноман≥тною. “ак, в≥н маЇ забезпечувати охорону культурноњ спадщини народностей ≥ нац≥й ”крањни, розвиток культури, формуванн¤ комплексноњ системи п≥дтримки заклад≥в культури, њњ д≥¤ч≥в, њх профес≥йних обТЇднань; реал≥зовувати програми розвитку осв≥ти, дбати про б≥льш ефективне використанн¤ њњ потенц≥алу, зм≥цненн¤ њњ матер≥альноњ бази тощо;

4) розробка ≥ зд≥йсненн¤ загальнодержавних програм економ≥чного, науково-техн≥чного, соц≥ального ≥ культурного розвитку ”крањни. ”с≥ ц≥ програми Ї особливо важливими концептуально-прогностичними документами, спр¤мованими на зм≥цненн¤ ”крањни, а тому вони мають неаби¤ке значенн¤ дл¤ њњ соц≥ально-економ≥чного розвитку;

5) забезпеченн¤ р≥вних умов розвитку вс≥х форм власност≥; зд≥йсненн¤ управл≥нн¤ обТЇктами державноњ власност≥ в≥дпов≥дно до закону. ѕоложенн¤ про необх≥дн≥сть забезпеченн¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в р≥вних умов розвитку вс≥х форм власност≥ ірунтуЇтьс¤ на принципах ≥ законом≥рност¤х побудови ринковоњ економ≥ки. јдже передумовою њњ виникненн¤ Ї р≥вноправний, в≥льний розвиток ус≥х форм власност≥ та вид≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ в межах закону;

6) розробка проекту закону про ƒержавний бюджет ”крањни ≥ забезпеченн¤ виконанн¤ затвердженого ¬ерховною –адою ”крањни ƒержавного бюджету ”крањни, поданн¤ ¬ерховн≥й –ад≥ зв≥ту про його виконанн¤.  онституц≥¤ ”крањни визначаЇ роль  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в у регламентован≥й законом д≥¤льност≥ орган≥в державноњ влади по складанню розгл¤ду, затвердженню ≥ виконанню бюджету;

7) зд≥йсненн¤ заход≥в щодо забезпеченн¤ обороноздатност≥ ≥ нац≥ональноњ безпеки ”крањни, громадського пор¤дку, боротьби з≥ злочинн≥стю.

ѕ≥д цими заходами розум≥Їтьс¤ система пол≥тичних, економ≥чних, соц≥альних ≥ правових заход≥в, спр¤мованих на забезпеченн¤ еволюц≥йного розвитку сусп≥льства ≥ держави, запоб≥ганн¤ ≥ покладенн¤ краю зовн≥шн≥м ≥ внутр≥шн≥м загрозам. “реба наголосити, що д≥¤льн≥сть  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни у ц≥й сфер≥ п≥дпор¤дкована –ад≥ нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони, ¤ка в≥дпов≥дно до ст.107  онституц≥њ ”крањни функц≥онуЇ при ѕрезидентов≥ ”крањни ≥ координуЇ та контролюЇ д≥¤льн≥сть орган≥в виконавчоњ влади у сфер≥ нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони;[45]

8) орган≥зац≥¤ ≥ забезпеченн¤ зд≥йсненн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни митноњ справи. ѕ≥д зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю розум≥ють налагодженн¤ м≥жнародного економ≥чного сп≥вроб≥тництва, торг≥вл≥, кредитуванн¤ тощо, а п≥д митною справою Ц ст¤гненн¤ збор≥в за перевезенн¤ вантаж≥в через державний кордон, а також за користуванн¤ з ц≥Їю метою шл¤хами, мостами, портовими спорудами тощо;

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

Ќазва: ѕрирода  онституц≥њ та њњ дотриманн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5309 прочитано)