ƒержавне регулюванн¤ > –оль ф≥скальноњ пол≥тики в умовах ринковоњ трансформац≥њ

–оль ф≥скальноњ пол≥тики в умовах ринковоњ трансформац≥њ

ѕлан.

¬ступ

1. “еоретичн≥ основи анал≥зу ф≥скальноњ пол≥тики;

1.2 ≤нструментар≥й ф≥скальноњ пол≥тики;

1.2 ¬иди ф≥скальноњ пол≥тики;

1.3 «авданн¤ ф≥скальноњ пол≥тики.

2. ‘≥скальна пол≥тика в ≥сторичн≥й ретроспектив≥;

2.1 ћеркантил≥сти та класична школа про вплив держави на економ≥ку;

2.2 ≤сторичн≥ умови виникненн¤ кейнс≥анства. ≈коном≥чний дирижизм;

2.3  ейнс≥анськ≥ методи економ≥чного втручанн¤ .

3.¬плив ф≥скальноњ пол≥тики на економ≥чну р≥вновагу:

3.1 ћодель IS-LM дл¤ закритоњ економ≥ки;

3. 2 ћодель ћандела-‘лем≥нга.

4. јнал≥з ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥:

4.1 ¬икористанн¤ ≥нструмент≥в ф≥скальноњ пол≥тики упродовж 1990-2001 рр.;

4.2 ћетоди збалансуванн¤ державного бюджету ”крањни;

4.3 –екомендац≥њ щодо використанн¤ ≥нструмент≥в ф≥скальноњ пол≥тики.

¬исновки.

—писок використаноњ л≥тератури.

¬ступ

«добувши державну незалежн≥сть, ”крањна розвТ¤зуЇ надзвичайно важливе завданн¤ - створенн¤ економ≥ки, спроможноњ забезпечити г≥дне житт¤ народов≥. “ому ”крањна зд≥йснюЇ перех≥д до ринковоњ економ≥ки. ¬ процес≥ цього переходу в≥дбуваютьс¤ глибок≥ зм≥ни в р≥зних сферах економ≥чного житт¤. ќдн≥Їю з найвагом≥ших зм≥н Ї перех≥д до нового типу макроеконом≥чного регулюванн¤, ¤ке повТ¤зуЇ окрем≥ галуз≥ та виробництва у нац≥ональну економ≥ку.

ќсновною економ≥чною функц≥Їю ур¤ду Ї стаб≥л≥зац≥¤ економ≥ки. —таб≥л≥зац≥¤ частково дос¤гаЇтьс¤ завд¤ки законам ф≥скальноњ пол≥тики. ќсобливого значенн¤ ф≥скальна пол≥тика набуваЇ у перех≥дн≥й економ≥ц≥. ѕроведенн¤ ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥ в≥дбувалос¤ не завжди вдало внасл≥док труднощ≥в перех≥дного пер≥оду. ÷е по¤снюЇтьс¤ багатьма обставинами, насамперед, непосл≥довн≥стю економ≥чноњ пол≥тики, м≥нлив≥стю пр≥оритет≥в, слабк≥стю основних складових ринковоњ ≥нфраструктури, монопол≥змом виробник≥в, а також, тим, що б≥льш≥сть нормативних акт≥в, ¤к≥ стосуютьс¤ ц≥Їњ проблеми не узгоджен≥ м≥ж собою. ’оча за роки незалежност≥ Ї певн≥ здобутки молодоњ держави. Ќе сл≥д зупин¤тис¤ на здобутому. ƒл¤ розбудови м≥цноњ держави необх≥дно вдосконалювати ≥нструменти економ≥чно пол≥тики. ”се це зумовлюЇ необх≥дн≥сть вивченн¤ ≥ узагальненн¤ досв≥ду проведенн¤ ф≥скальноњ пол≥тики в перех≥дн≥й економ≥ц≥ ”крањни.

” в≥тчизн¤н≥й науц≥ ц¤ проблема ще недостатньо розроблена, оск≥льки вона Ї в≥дносно новою ≥ в≥дображаЇ глибоко неоднозначний ≥ суперечливий характер становленн¤ ринкових в≥дносин в украњнськ≥й економ≥ц≥. ѕередус≥м, це в≥дсутн≥сть економ≥ко-математичноњ ≥нтерпретац≥њ ф≥скальноњ пол≥тики. ¬одночас залишаютьс¤ ще слабо вивченими теоретичн≥ аспекти ц≥Їњ проблеми. «окрема, це стосуЇтьс¤ ≥сторичного аспекту ф≥скальноњ пол≥тики.

≤нформац≥йну базу курсовоњ роботи становл¤ть науков≥ прац≥ украњнських та заруб≥жних вчених.

јктуальн≥сть даноњ теми курсовоњ роботи зумовлена формуванн¤ ринкових в≥дносин в економ≥ц≥ ”крањни; нерозроблен≥сть даноњ проблеми, ¤к в науков≥й, так ≥ навчальн≥й л≥тератур≥.

ћетою даноњ роботи - на п≥дстав≥ системного анал≥зу теор≥њ ≥ практики ф≥скальноњ пол≥тики, ви¤вити роль ф≥скальноњ пол≥тики у становленн≥ нац≥ональноњ економ≥чноњ системи ”крањни, зТ¤сувати суть, ц≥л≥, види ф≥скальноњ пол≥тики, проанал≥зувати ф≥скальну пол≥тику в ≥сторичн≥й ретроспектив≥ та зТ¤сувати вплив ф≥скальноњ пол≥тики на становленн¤ внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ р≥вноваги.

1. “еоретичн≥ основи анал≥зу ф≥скальноњ пол≥тики

1.2 ≤нструментар≥й ф≥скальноњ пол≥тики

‘≥скальна пол≥тика, њњ ще часто називають бюджетно-ф≥нансовою, або просто бюджетною, пор≥вн¤но недавно використовуЇтьс¤ ¤к ≥нструмент макроеконом≥чного регулюванн¤.

—лово Уф≥скальнаФ латинського походженн¤ ≥ в переклад≥ означаЇ казенний [30, —. 206].

‘≥скальна пол≥тика - це заходи ур¤ду спр¤мован≥ на зниженн¤ безроб≥тт¤ чи ≥нфл¤ц≥њ та дос¤гненн¤ природного виробництва[27, —. 404].

ћожна твердити, що лише з час≥в ƒжона  ейнса почалос¤ њњ активне, ц≥леспр¤моване та безперервне застосуванн¤ у ц≥й ¤кост≥[27, —. 400]

‘≥скальна пол≥тика м≥стить досить простий ≥нструментар≥й свого впливу на господарське житт¤: податки ≥ видатки. —аме шл¤хом зм≥ни податк≥в та видатк≥в ≥ забезпечуЇтьс¤ вплив на макроеконом≥чн≥ процеси.

ƒержавний бюджет складаЇтьс¤ з доходноњ та видатковоњ частин. ƒоходи бюджету - ус≥ податков≥, неподатков≥ та ≥нш≥ надходженн¤ на безповоротн≥й основ≥, спр¤муванн¤ ¤ких передбачено законодавством ”крањни.

ѕодатками називають обовТ¤зков≥ платеж≥, ¤к≥ держава ст¤гуЇ з ф≥зичних та юридичних ос≥б. ¬ ”крањн≥ розр≥зн¤ють загальнодержавн≥ податки та збори[4, —. 190]. ѕодатки - це частина доходу, що сплачують ф≥рми, домогосподарства у розм≥р≥ встановленому законом, або це грош≥ в бюджет, зас≥б формуванн¤ державного бюджету. јдм≥н≥струванн¤ податк≥в - це комплекс заход≥в виконавчоњ влади щодо забезпеченн¤ виконанн¤ доходноњ частини бюджету ус≥х р≥вн≥в[8, —. 78]. ѕодатки под≥л¤ютьс¤ на пр¤м≥, непр¤м≥, акцизи, мито[38, —. 403].

—укупна база оподаткуванн¤ повинна базуватис¤ на реал≥стичн≥й оц≥нц≥ можливостей виробничо-комерц≥йноњ д≥¤льност≥, дбайливому ставленн≥ до товаровиробника ≥ розум≥нн≥ того, що доходну частину бюджету можуть сформувати не жебраки та безприбутков≥ виробнич≥ ланки, а заможн≥ люди та високоефективн≥ п≥дприЇмства[12, —. 8-9]. «б≥льшенн¤ доходноњ бази бюджету Ї можливим лише за умови усп≥шного функц≥онуванн¤ виробництва в крањн≥[44, —. 33]. «авданн¤ пол¤гаЇ не в тому, щоб з≥брати ¤комога б≥льше податк≥в, а в тому, щоб при цьому розширилас¤ база податк≥в[22, —. 72].

¬идатки бюджету - кошти, що спр¤мовуютьс¤ на зд≥йсненн¤ програм та заход≥в, передбачених в≥дпов≥дним бюджетом[1, —. 5]. ƒержавний бюджет м≥стить чимало статей видатк≥в, ¤к≥ можна згрупувати у ш≥сть основних напр¤м≥в[39,—. 405]:

нац≥ональна оборона;

утриманн¤ державного апарату;

ф≥нансуванн¤ бюджетного сектора економ≥ки;

соц≥альн≥ видатки;

проценти у державний борг.

“обто, державн≥ видатки - це витрати повТ¤зан≥ з д≥¤льн≥стю держави.

ќтже, ф≥скальною пол≥тикою розум≥ють процес зм≥ни у систем≥ оподаткуванн¤ та ур¤дових видатк≥в[14, —. 34].

1.2 ¬иди ф≥скальноњ пол≥тики

≈коном≥сти вид≥л¤ють два види ф≥скальноњ пол≥тики: стимулювальну та стримувальну. ѕерша передбачаЇ зб≥льшенн¤ ур¤дових видатк≥в, зниженн¤ податк≥в або певне поЇднанн¤ двох попередн≥х засоб≥в. —тримувальна ф≥скальна пол≥тика передбачаЇ зниженн¤ ур¤дових видатк≥в, зб≥льшенн¤ податк≥в або певне поЇднанн¤ двох попередн≥х ≥нструмент≥в[38, —. 407].

≈коном≥сти вид≥л¤ють також так≥ види ф≥скальноњ пол≥тики, ¤к дискрец≥йну ≥ недискрец≥йну.

ƒискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика - це система заход≥в, що передбачаЇ ц≥леспр¤мован≥ зм≥ни в р≥вн≥ державних видатк≥в ≥ податк≥в, дл¤ впливу на обс¤г нац≥онального виробництва ≥ зайн¤т≥сть, контролю над ≥нфл¤ц≥Їю та спри¤нн¤ економ≥чному зростанню. “ерм≥н "дискрец≥йна" означаЇ, що зм≥ни у податках ≥ державних видатках залежать в≥д р≥шенн¤ парламенту чи ур¤ду. ƒл¤ анал≥зу ф≥скальноњ пол≥тики припуст≥мо, що вона впливаЇ лише на сукупний попит ≥ н≥¤к не впливаЇ на сукупну пропозиц≥ю[20, —. 329].

Ќехай унасл≥док р≥зкого зменшенн¤ ≥нвестиц≥йних видатк≥в нац≥ональна економ≥ка ув≥йшла у фазу спаду.  рива сукупного попиту перем≥стилас¤ вл≥во з AD1 до AD2 (рис.1). ÷е зменшенн¤ сукупного попиту супроводжуватиметьс¤ зменшенн¤м обс¤гу нац≥онального виробництва ≥ виникненн¤м цикл≥чного безроб≥тт¤[—. 327 ].

–ис 1. —тимулювальна ф≥скальна пол≥тика [27, —. 292].

ѕ≥д час спаду бюджет стаЇ деф≥цитним, бо доходи ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б зменшуютьс¤ ≥ в≥дпов≥дно скорочуютьс¤ податков≥ надходженн¤, а видатки з державного бюджету, наприклад виплати з безроб≥тт¤, зростають. ƒл¤ подоланн¤ спаду ур¤д може використати стимулювальну ф≥скальну пол≥тика, ¤ка веде до виникненн¤ деф≥циту державного бюджету. ѕрипуст≥мо, ур¤д зб≥льшуЇ сукупн≥ видатки, що показано на рис. 1 пунктирною л≥н≥Їю. –еальний обс¤г виробництва зросте, а р≥вень безроб≥тт¤ знизитьс¤. ўоб подолати спад, ур¤д може також знизити податки. ƒл¤ подоланн¤ спаду ур¤д може також поЇднувати зб≥льшенн¤ видатк≥в ≥ зниженн¤ податк≥в, щоб дос¤гти бажаного початкового зростанн¤ споживанн¤ та зб≥льшенн¤ сукупного попиту ≥ реального ¬¬ѕ. —тримувальна пол≥тика спр¤мована на подоланн¤ ≥нфл¤ц≥йного попиту.

¬монтований, або автоматичний, стаб≥л≥затор - це будь-¤кий механ≥зм нац≥ональноњ економ≥ки, що зб≥льшуЇ бюджетний деф≥цит п≥д час спаду та ≥ндукуЇ надлишок у роки ≥нфл¤ц≥њ ≥ не потребуЇ додаткових заход≥в з боку державних ≥нститут≥в. јвтоматичн≥ стаб≥л≥затори часто називають недискрец≥йною ф≥скальною пол≥тикою[20, —. 329].

ќтже, економ≥сти вид≥л¤ють так≥ види ф≥скальноњ пол≥тики, ¤к дискрец≥йну ≥ недискрец≥йну. ¬ межах дискрец≥йноњ вид≥л¤ють ще так≥ два п≥двиди ф≥скальноњ пол≥тики: стимулювальну та стримувальну.

1.3 «авданн¤ ф≥скальноњ пол≥тики

—тимулювальну ф≥скальну пол≥тику проводить ур¤д з метою зниженн¤ р≥вн¤ безроб≥тт¤ ≥ зростанн¤ ¬¬ѕ. —тримувальна ф≥скальна пол≥тика передбачена дл¤ зниженн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ. «авданн¤ ф≥скальноњ пол≥тики зводитьс¤ до зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва ≥ зайн¤тост≥ чи зниженн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ.

ќсновне завданн¤ пол≥тик≥в ≥ економ≥ст≥в у сфер≥ ф≥скальноњ пол≥тики пол¤гаЇ в тому, щоб так в≥дрегулювати систему оподаткуванн¤, щоб вона не стримувала економ≥чного зростанн¤ ≥ не спотворювала пропорц≥й, встановлених м≥ж окремими секторами або галуз¤ми економ≥ки в результат≥ д≥њ ринкових сил. «авданн¤ пол¤гаЇ не просто в тому, щоб з≥брати ¤комога б≥льше податк≥в, а в тому, щоб при цьому розширювалас¤ база податк≥в[22, —.72]. ‘≥скальну пол≥тику проводить ур¤д, ¤к механ≥зм сусп≥льства в ц≥лому. “ому у певних межах ур¤дов≥ р≥шенн¤ щодо видатк≥в та оподаткуванн¤ можуть зм≥нюватис¤, щоб впливати на р≥вноважний реальний ¬¬ѕ в ≥нтересах загального добробуту.[27, —. 290] ќтже, основним завданн¤м маЇ стати формуванн¤ такоњ ф≥скальноњ пол≥тики, що дасть поштовх до зростанн¤ нац≥ональноњ економ≥ки, та можлив≥сть вир≥шенн¤ соц≥альних проблем.  р≥м того за допомогою ф≥скальноњ пол≥тики ур¤д може зм≥нювати структуру нац≥ональноњ економ≥ки, зменшити цикл≥чне коливанн¤, дос¤гати повноњ зайн¤тост≥, спри¤ти економ≥чному зростанню, впор¤дковувати державн≥ ф≥нанси, боротис¤ з ≥нфл¤ц≥Їю[38, —. 404].

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: –оль ф≥скальноњ пол≥тики в умовах ринковоњ трансформац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5675 прочитано)