ƒержавне регулюванн¤ > –оль ф≥скальноњ пол≥тики в умовах ринковоњ трансформац≥њ

* ” кв≥тн≥ 1997 року ѕенс≥йний фонд вилучено ≥з складу бюджету, але дл¤ з≥ставленн¤ ми надал≥ враховуЇмо його.

ƒжерело: ƒержавне казначейство ”крањни, розрахунки UEPLAC.

ўе нестаб≥льн≥шою Ї видаткова частина зведеного бюджету ”крањни.

Ќаприклад,

частка видатк≥в на народне господарство у 1992 р. становила 13,8 % до ¬¬ѕ, а в 1993 р. зменшилас¤ до 11,2 %, у 1994 р. дос¤гла р≥вн¤ 21,4 % до ¬¬ѕ, видатки поступово скорочувались ≥ в 2000 р. опустилис¤ до р≥вн¤ 5,4 %.

частка на соц≥альний захист населенн¤ становила у 1992 - 14,8 % до ¬¬ѕ , 1993 - 19,0 %, 1995 - безпрецедентне пад≥нн¤ до 14,0 % до ¬¬ѕ ≥ зб≥льшенн¤ у 1997 р. до р≥вн¤ 17,6 %.

частка видатк≥в на соц≥ально-культурн≥ заходи та науку становила у 1992 р. 9,9 % до ¬¬ѕ, а у 1994 р. вже 12,9 % до ¬¬ѕ, у 2000 роц≥ вона становила 8,6 % до ¬¬ѕ.

ƒо недавно в≥дбулос¤ скороченн¤ обс¤г≥в бюджетних видатк≥в. “ак починаючи з 1997 року, реальн≥ доходи та видатки зведеного бюджету почали спадати. √оловною особлив≥стю видатковоњ частини державного бюджету на 2001 р≥к Ї ≥≥ соц≥альна спр¤мован≥сть, тобто пр≥оритетним напр¤мом ф≥нансуванн¤ Ї соц≥альн≥ видатки. «б≥льшилис¤ видатки на осв≥ту, охорону здоровТ¤. «начн≥ ф≥нансов≥ ресурси вкладались у 2001 роц≥ у вуг≥льну промислов≥сть ≥ с≥льське господарство[34, —. 6-7].

ƒл¤ повного анал≥зу ф≥скальноњ пол≥тики, сл≥д зауважити, що головною проблемою економ≥ки ”крањни до недавно був деф≥цит зведеного бюджету.( див. ƒ≥аграма1).

ƒ≥аграма 1. ƒеф≥цит бюджету в ”крањн≥.

ƒжерело: ƒержавне казначейство ”крањни.

ћожна зауважити, що з 1997 року нам≥тилась тенденц≥¤ до скороченн¤ деф≥циту. ” 2000 р. вперше бюджет був проф≥цитним ≥ ц¤ тенденц≥¤ продовжуЇтьс¤. ќднак дос¤гненн¤ позитивного сальдо деф≥циту не Ї в≥дображенн¤м фундаментального покращанн¤ ситуац≥њ у податково-бюджетн≥й систем≥ ”крањни. «веденн¤ бюджету з проф≥цитом стало результатом обмеженост≥ джерел реф≥нансуванн¤ державного боргу та перевиконанн¤ доходноњ частини бюджету в умовах непрогнозованого прискоренн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ.

як в≥домо, ≥снуЇ два основн≥ види ф≥скальноњ пол≥тики. ѕерше - це стимулювальна ф≥скальна пол≥тика, ¤ка спр¤мована на забезпеченн¤ економ≥чного зростанн¤ ≥, друге - стримувальна ф≥скальна пол≥тика, завданн¤ ¤коњ пол¤гаЇ у припиненн≥ розбалансованост≥ в сфер≥ ц≥н, тобто зменшенн≥ темпу ≥нфл¤ц≥њ.

јнал≥з показуЇ, що у 1991 - 1994 рр. ф≥скальна пол≥тика в ”крањн≥, в основному, була стимулювальною, про що св≥дчать велик≥ деф≥цити державного бюджету[19, —. 143]. «окрема, у 1992 р. деф≥цит перевищував 12,2 % ¬¬ѕ, опустившись до 6,5 % у 1993 р. ќднак стимулювальна ф≥скальна пол≥тика у 1992 - 1994 рр. не дос¤гнула жодних ≥з поставлених ц≥лей. ”р¤ду не т≥льки не вдалось зупинити пад≥нн¤ виробництва, навпаки, воно з року в р≥к поглиблювалось. ƒосить навести так≥ дан≥: в 1992 р. реальний ¬¬ѕ ”крањни скоротивс¤ на 9,9 %, а в 1994 р. - вже на 23 %. ¬одночас р≥зко зросло безроб≥тт¤ (безперечно враховуючи ≥ приховане). “акий стан економ≥ки даЇ п≥дставу зробити висновок, що ф≥скальна пол≥тика не лише не дос¤гла своњх ц≥лей, а й поглиблювала розбалансован≥сть економ≥ки.

“ому з другоњ половини 1994 р. в≥дбуваютьс¤ р≥зк≥ зм≥ни у ф≥скальн≥й пол≥тиц≥. ¬она стаЇ стримувальною ≥ нац≥люЇтьс¤, насамперед, на дос¤гненн¤ макроеконом≥чноњ збалансованост≥ у сфер≥ ц≥н[19, —. 144]. ѕро стримувальний характер ц≥Їњ ф≥скальноњ пол≥тики св≥дчить, насамперед, динам≥ка деф≥циту державного бюджету, а також зм≥ни у структур≥ видатк≥в. –озм≥р деф≥циту державного бюджету в 1995 - 1996 рр. ≥стотно зменшивс¤. якщо у 1992 р. в≥н перевищував 12,2 %, то у 1996 р. опустивс¤ до р≥вн¤ 4,6 % - 4,7%. —тримувальний характер ф≥скальноњ пол≥тики випливаЇ також ≥з видатковоњ частини, зокрема ф≥нансуванн¤ економ≥ки (значною м≥рою це дотац≥њ державним п≥дприЇмствам) зменшилось з 37,2 % у 1992 р. до 9,6 % у 1995 р. ≥ до 6,0 % у 1996 р.

ќтже, можна визначити так≥ основн≥ ознаки новоњ стримувальноњ ф≥скальноњ пол≥тики 1994-1996рр.:

зменшенн¤ бюджетних видатк≥в( до 6,0 % - 1996р.)[46, —. 45];

скороченн¤ деф≥циту державного бюджету(до 4,6% до ¬¬ѕ - 1996р.) [46, —. 45];

проведенн¤ децентрал≥зац≥њ державних ф≥нанс≥в, внасл≥док чого на р≥вн≥ центру будуть вдаватись лише до тих витрат, ¤к≥ матимуть загальнодержавне значенн¤;

скасуванн¤ податку на доход та запровадженн¤ оподаткуванн¤ прибутку;

зниженн¤ ставки прибуткового податку з ф≥зичних ос≥б;

зменшенн¤ ставки на ѕƒ¬( з 28 % до 20 %) ;

п≥двищенн¤ податку на землю;

введенн¤ податку на прибуток п≥дприЇмств.

“аким чином, в результат≥ таких зм≥н у ф≥скальн≥й пол≥тиц≥ вдалось р≥зко зменшити темпи ≥нфл¤ц≥њ. ¬ ц≥лому можна констатувати, що стримувальна ф≥скальна пол≥тика забезпечила дос¤гненн¤ макроеконом≥чноњ стаб≥льност≥ у монетарн≥й сфер≥. ќднак, ц¤ ф≥скальна пол≥тика практично не використовуЇтьс¤ дл¤ дос¤гненн¤ ≥нших ц≥лей макроеконом≥чного регулюванн¤, зокрема, дл¤ зм≥ни галузевоњ структури економ≥ки. ѕ≥сл¤ того, ¤к було реформовано бюджетно-податкову сферу ≥ було дос¤гнено певних результат≥в ”крањна вз¤ла курс на стимулювальну ф≥скальну пол≥тику. ќтже, можна твердити, що у 1996-2001 роках ур¤д проводив стимулювальну ф≥скальну пол≥тику. ” 1999 - 2001 рр. вперше за останнЇ дес¤тир≥чч¤ ч≥тко ви¤вили себе ознаки економ≥чного пожвавленн¤. ¬ основному подолано пад≥нн¤ ¬¬ѕ. ќбс¤г промислового виробництва зр≥с на 4,3% у 1999 р. ” 2000р. реальний ¬¬ѕ зр≥с на 6,0 %, тем ≥нфл¤ц≥њ 25,5 %. ” 2001 роц≥ у першому квартал≥ реальне ¬¬ѕ зросло на 7,8 %, а у другому - на 10,8%. ”р¤дом було погашено заборгован≥сть з виплати пенс≥й та ≥стотно знижено заборгован≥сть зароб≥тноњ плати ≥ соц≥альноњ допомоги. ќднак не зважаючи на плюси Ї ≥ м≥нуси. ‘≥скальна ефективн≥сть податковоњ системи ”крањни пост≥йно знижуЇтьс¤. ќсновною причиною такого становища Ї скороченн¤ надходжень в≥д податк≥в внасл≥док зниженн¤ р≥вн¤ њх збору.

ќтже, за роки незалежност≥ ”крањна здобула певний досв≥д застосуванн¤ ф≥скальноњ пол≥тики. јнал≥з св≥дчить, що стимулювальна пол≥тика 1991-1994 рр. була неефективною. ” 1995-1996рр. ”крањна проводила стримувальну ф≥скальну пол≥тику, з 1997 р. - стимулювальну пол≥тику. Ќе зважаючи на позитивн≥ результати вона потребуЇ удосконаленн¤.

4.2 ћетоди збалансуванн¤ державного бюджету ”крањни [16, —. 108]

ќдна з найскладн≥ших соц≥ально-економ≥чних проблем ринковоњ трансформац≥њ економ≥ки ”крањни Ї збалансуванн¤ державного бюджету. —тратег≥чною метою стаб≥л≥зац≥йноњ пол≥тики в умовах перех≥дного пер≥оду Ї дос¤гненн¤ бездеф≥цитного бюджету або ж п≥дтриманн¤ р≥вн¤ бездеф≥цитност≥ на м≥н≥мальному р≥вн≥. ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети можна використати два методи: ≥нфл¤ц≥йний (пр¤ма та прихована грошова ем≥с≥¤ - монетизац≥¤ деф≥циту державного бюджету) та не≥нфл¤ц≥йний (запозиченн¤ на зовн≥шньому та внутр≥шньому ф≥нансових ринках; зб≥льшенн¤ податк≥в; зменшенн¤ видатк≥в).

ѕроблема вибору найб≥льш оптимальних способ≥в збалансуванн¤ державного бюджету була актуальною дл¤ ”крањни упродовж всього трансформац≥йного пер≥оду. Ќа нашу думку, дл¤ анал≥зу метод≥в збалансуванн¤ державного бюджету ”крањни, можна вид≥лити три етапи: 1) 1991-1994 рр., 2) 1995 -1998 рр., 3) 1999 - 2001 рр.

”продовж 1991 - 1994 рр. збалансуванн¤ бюджету в ”крањн≥ в≥дбувалос¤ переважно за рахунок грошовоњ ем≥с≥њ. ѕричиною було те, що державний бюджет покривавс¤ т≥льки ем≥с≥йним шл¤хом, була в≥дсутн≥сть: будь-¤ких реформ, структурноњ перебудови економ≥ки, приватизац≥њ (у 1992 р. нараховувалось лише 30 приватизованих обТЇкт≥в, у 1993 р. - 3585). ¬ насл≥док застосуванн¤ ≥нфл¤ц≥йних метод≥в збалансуванн¤ бюджету грошова база у 1992 роц≥ в ”крањн≥ становила 28,6 % ¬¬ѕ, а у 1994 роц≥ - 11,6 % ¬¬ѕ. ќстер≥гаючись в≥д громадського невдоволенн¤, ур¤дов≥ доводилось утримувати соц≥альн≥ видатки на б≥льш-менш сталому р≥вн≥ ≥ зд≥йснювати Ђп≥дтримку народного господарстваї. ≈коном≥ка була неспроможною обслуговувати такий високий р≥вень державних видатк≥в (у 1991р. вони становили 56 % ¬¬ѕ, а у 1993р. зросли до 73,3 % ¬¬ѕ). ¬насл≥док того у 1993 р. ц≥ни зросли б≥льше, н≥ж у 102 рази.

ѕочинаючи з 1994 року в≥дбулос¤ значне пришвидшенн¤ темп≥в зд≥йсненн¤ економ≥чних реформ в ”крањн≥ (≥ндекс реформ у 1994 р. становив 0,3, а вже у 1997 р. - 0,57), ур¤д завТ¤зуЇ д≥лов≥ стосунки з ћ¬‘. Ќеобх≥дно зазначити, що упродовж 1995 - 1998 рр. ур¤д зд≥йснював збалансуванн¤ державного бюджету ем≥с≥йним шл¤хом ≥ шл¤хом зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х запозичень. « 1995 року ЌЅ” скорочував обс¤ги ф≥нансуванн¤ деф≥циту бюджету за рахунок грошовоњ ем≥с≥њ (грошова база у 1995 р. становила 4 % ¬¬ѕ, а у 1998 роц≥ зменшилась до 1,7 % ¬¬ѕ). « другого боку, з 1995 року по 1998 р≥к обс¤г зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього ф≥нансуванн¤ стр≥мко зростав ( у 1996 р. вони становили 59,8 % до п≥дсумку, вже у 1998 роц≥ - 99,2 % до п≥дсумку). ÷ей шл¤х призводить до державного боргу (у 1995 роц≥ в≥н становив 35,8 % ¬¬ѕ, а у 1997 р. - 33,1 % ¬¬ѕ), ¤кий в свою чергу - приводить до неможливост≥ платоспроможност≥ ”крањни ≥ до витоку кошт≥в ≥з реального сектора. ќбс¤г зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього боргу змусили ур¤д в≥дмовитись в≥д даного ≥нструменту збалансуванн¤ бюджету.

« 1999 по 2001 рр. ур¤д вир≥шував проблему ф≥нансуванн¤ деф≥циту державного бюджету за рахунок рестукторизац≥њ видатковоњ частини державного бюджету. ¬≥дбулос¤ скороченн¤ обс¤г≥в бюджетних видатк≥в за рахунок б≥льш жорсткоњ ф≥нансовоњ дисципл≥ни, припиненн¤ ф≥нансовоњ допомоги збитковим п≥дприЇмствам, пришвидшенн¤ приватизац≥њ (у 2000 р. нал≥чувалось вже 73349 приватизованих обТЇкт≥в). ”крањна ви¤вилась здатною самост≥йно збалансовувати державний бюджет, ¤кий у 2000 -2001 роках був проф≥цитним.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: –оль ф≥скальноњ пол≥тики в умовах ринковоњ трансформац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5675 прочитано)