Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

ƒержавне регулюванн¤ > –оль ф≥скальноњ пол≥тики в умовах ринковоњ трансформац≥њ


–ис. 2. –≥вновага у модел≥ IS-LM [54, —. 776]

Ќа рис. 2 точка перетину кривих IS та LM характеризуЇ стан р≥вноваги економ≥ки, тобто визначаЇ процентну ставку ≥ р≥вень доходу, ¤к≥ задовольн¤ють умови р≥вноваги, ¤к на ринку товар≥в та послуг, так ≥ на ринку грошей.

«а допомогою модел≥ IS-LM можна проанал≥зувати, ¤к ф≥скальна пол≥тика впливаЇ на параметри макроеконом≥чноњ р≥вноваги у короткостроковому пер≥од≥. ƒ≥ю стимулювальноњ ф≥скальноњ пол≥тики, ¤ка передбачаЇ зб≥льшенн¤ державних видатк≥в та зниженн¤ податк≥в, граф≥чно можна зобразити перем≥щенн¤м кривоњ IS праворуч ( рис. 3).


–ис.3. ‘≥скальна пол≥тика в модел≥ IS-LM [32, —. 310]

–≥вновага перем≥щуЇтьс¤ ≥з точки ј у точку ¬. ” результат≥ дох≥д зб≥льшуЇтьс¤ ≥з Y1 до Y2, а процентна ставка - з ≥1 до ≥2. ѕри цьому необх≥дно в≥дзначити, що вплив ф≥скальноњ пол≥тики може бути послаблений д≥Їю ефекту вит≥сненн¤ - зменшенн¤м обс¤гу ≥нвестиц≥й унасл≥док зростанн¤ процентноњ ставки. —тримувальна ф≥скальна пол≥тика призводить до зворотного результату - зростанн¤ ≥нвестиц≥й та пад≥нн¤ процентноњ ставки ≥ унасл≥док перем≥щенн¤ кривоњ IS1 л≥воруч. ѕри цьому дох≥д зменшуЇтьс¤ з Y1 доY3 (див. рис.3 ).

ќтже, використовуючи модель IS-LM можна проанал≥зувати, ¤к ф≥скальна пол≥тика впливаЇ на параметри макроеконом≥чноњ р≥вноваги. якщо ур¤д використовуЇ стимулювальну ф≥скальну пол≥тику, то крива IS перем≥ститьс¤ праворуч. ѕри використанн¤ стримувальноњ ф≥скальноњ пол≥тики крива IS перем≥ститьс¤ л≥воруч.


3. 2 ћодель ћандела-‘лем≥нга

ћодель ћандела-‘лем≥ніа, по¤снюЇ основн≥ макроеконом≥чн≥ взаЇмозвТ¤зки у мал≥й в≥дкрит≥й економ≥ц≥ у короткостроковому пер≥од≥ за умови незм≥нного р≥вн¤ ц≥н. Ќа в≥дм≥ну в≥д модел≥ IS-LM, дана модель враховуЇ вплив на стан нац≥ональноњ економ≥ки ≥ноземного сектора (наприклад, м≥жнародноњ торг≥вл≥ та ф≥нанс≥в). ” модел≥ ћандела-‘лем≥ніа робл¤тьс¤ додатков≥ припущенн¤:

1) обс¤г експорту знаходитьс¤ у обернен≥й залежност≥ в≥д обм≥нного курсу (е). ≤накше кажучи, при знец≥ненн≥ нац≥ональноњ валюти в≥тчизн¤н≥ товари на св≥товому ринку стають дешевшими, а отже попит на них зростаЇ;

2) обс¤г ≥мпорту знаходитьс¤ у пр¤м≥й залежност≥ в≥д величини доходу (¬¬ѕ): чим вищий дох≥д , тим б≥льший попит резидент≥в на вс≥ товари, враховуючи ≥мпортн≥. “обто чистий експорт Ї функц≥¤ в≥д двох зм≥нних Y та е:

NX=NX(e,Y) (3);

3) рух кап≥талу визначаЇтьс¤ р≥зницею м≥ж процентною ставкою усередин≥ крањни та на св≥товому ринку (≥-≥*) [55, —. 337-340]. ≤накше кажучи, чим вищою Ї в≥ддача в≥д в≥тчизн¤них актив≥в у пор≥вн¤нн≥ ≥з ≥ноземними активами, тим б≥льшим буде приплив кап≥талу, ≥ тим меншим - його в≥дплив.

” модел≥ ћандела-‘лем≥ніа, ¤к ≥ в модел≥ IS-LM, розгл¤даЇтьс¤ ринок товар≥в та послуг ≥ ф≥нансовий ринок, стан р≥вноваги на ¤ких можна описати за допомогою системи р≥вн¤нь:

Y = C(Y - T) + I(i) + G + NX(е, Y),

ћ/– = L( i, Y) (4).

” дан≥й модел≥ екзогенними вважають так≥ зм≥нн≥: податки (T) ≥ державн≥ видатки (G), пропозиц≥ю грошей (ћ), р≥вень ц≥н (–) та св≥тову процентну ставку (≥*). ≈ндогенними ж Ї так≥ зм≥нн≥, ¤к дох≥д Y ≥ обм≥нний курс е.

 р≥м того, у модел≥ ћандела-‘лем≥ніа розгл¤даЇтьс¤ зовн≥шн≥й сектор, що перебуваЇ у стан≥ р≥вноваги за нульового сальдо плат≥жного балансу (¬–). “обто, будь-¤кий дисбаланс у рахунку поточних операц≥й повинен компенсуватис¤ в≥дпов≥дним значенн¤м сальдо рахунку руху кап≥талу ≥ ф≥нанс≥в:

¬– = NX(e, Y) + Kј + k(i - i*)= 0 (5),

де KA - де¤ка пост≥йна величина руху кап≥талу, що не залежить в≥д р≥вн¤ процентних ставок, k - ступ≥нь моб≥льност≥ кап≥талу [45, —. 209].

≤з вказаноњ умови випливаЇ, що при зб≥льшенн≥, скаж≥мо, доходу, деф≥цит плат≥жного балансу не виникатиме лише за умови зростанн¤ процентноњ ставки, ¤ке стимулюватиме приплив кап≥талу.

¬ажлива роль у модел≥ ћандела-‘лем≥ніа прид≥л¤Їтьс¤ моб≥льност≥ кап≥талу (ступеню свободи, з ¤ким кап≥тал перем≥щуЇтьс¤ ≥з одн≥Їњ крањни у ≥ншу у в≥дпов≥дь на зм≥ну процентноњ ставки). –озр≥зн¤ють чотири види моб≥льност≥ кап≥талу:

нульова моб≥льн≥сть кап≥талу, за ¤коњ м≥жнародн≥ потоки кап≥талу не реагують на коливанн¤ процентноњ ставки усередин≥ крањни.  рива ¬– у цьому раз≥ граф≥чно зображатиметьс¤ вертикальною л≥н≥Їю, оск≥льки обс¤г чистих ≥ноземних ≥нвестиц≥й не залежатиме в≥д р≥зниц≥ (≥-≥*);

низький ступ≥нь моб≥льност≥ кап≥талу означаЇ, що зм≥на величини (≥-≥*) суттЇво впливаЇ на зм≥ну м≥жнародних поток≥в кап≥талу;

високий ступ≥нь моб≥льност≥ кап≥талу, за ¤кого кап≥тал Ї чутливим нав≥ть до незначноњ зм≥ни величини (≥-≥*);

абсолютна моб≥льн≥сть кап≥талу, коли кап≥тал в≥льно перем≥щуЇтьс¤ ≥з одн≥Їњ крањни в ≥ншу, чутливо реагуЇ нав≥ть на незначн≥ коливанн¤ у р≥зниц≥ м≥ж внутр≥шньою ≥ м≥жнародною процентними ставками. ” модел≥ малоњ в≥дкритою економ≥ки процентна ставка усередин≥ крањни зб≥гаЇтьс¤ з≥ св≥товою: ≥ = ≥*. √раф≥чно випадок абсолютноњ моб≥льност≥ кап≥талу зображаЇтьс¤ горизонтальною кривою плат≥жного балансу ¬–.

ќкр≥м ступен¤ моб≥льност≥ кап≥талу, внутр≥шню процентну ставку певною м≥рою визначаЇ св≥това процентна ставка. —л≥д враховувати також вплив р≥зних вид≥в валютного курсу (ф≥ксованого чи плаваючого) на ефективн≥сть стаб≥л≥зац≥йноњ пол≥тики.

ѕроанал≥зуЇмо, ¤к ф≥скальна пол≥тика впливатиме на малу в≥дкриту економ≥ку за умови ф≥ксованого валютного курсу та р≥зного ступен¤ моб≥льност≥ кап≥талу.


–ис.4. ‘≥скальна пол≥тика в умовах ф≥ксованого валютного

курсу [55, —. 422-423].

—тимулювальна ф≥скальна пол≥тика у випадку нульовоњ моб≥льност≥ кап≥талу (див. рис. 4-а) перем≥щуЇ криву IS1 праворуч ≥ зумовлюЇ зростанн¤ внутр≥шньоњ процентноњ ставки ≥ зб≥льшенн¤ доходу та ≥мпорту (точка ¬). ÷е призводить до виникненн¤ негативного сальдо плат≥жного балансу ≥ п≥двищуЇ попит на нац≥ональну валюту. ќднак дл¤ п≥дтриманн¤ ф≥ксованого курсу центральний банк повинен зменшити пропозиц≥ю грошей, що перем≥стить криву LM1 л≥воруч. ” результат≥ дох≥д зменшитьс¤ з Y1 до Y2 (точка —). ќтже, зб≥льшенн¤ державних видатк≥в або зменшенн¤ податк≥в призводить до екв≥валентного вит≥сненн¤ ≥нвестиц≥й. ѕод≥бний результат спостер≥гатиметьс¤ у випадку низькоњ моб≥льност≥ кап≥талу (див. рис. 4-б). ѕроте, певна чутлив≥сть короткотерм≥нових поток≥в кап≥талу до р≥вн¤ процентних ставок означаЇ часткове вит≥сненн¤ ≥нвестиц≥й, тому маЇ м≥сце незначне зб≥льшенн¤ величини доходу. ≤з зб≥льшенн¤м моб≥льност≥ кап≥талу ф≥скальна пол≥тика стаЇ д≥Їв≥шою, спричинюючи суттЇв≥ше зростанн¤ доходу, оск≥льки вит≥сненн¤ ≥нвестиц≥й зменшуЇтьс¤ (див. рис. 4-в). «а умови абсолютноњ моб≥льност≥ кап≥талу вит≥сненн¤ внутр≥шн≥х ≥нвестиц≥й повн≥стю перекриваЇтьс¤ припливом кап≥талу. ¬еличина доходу зб≥льшуЇтьс¤ (див. рис. 4-г).

ѕерейдемо до анал≥зу впливу ф≥скальноњ пол≥тики на малу в≥дкриту економ≥ку в умовах плаваючого валютного курсу.

–ис.5. ‘≥скальна пол≥тика в умовах плаваючого валютного

курсу [55, —. 422-423].

—тимулювальна ф≥скальна пол≥тика перем≥щуЇ криву IS1 вправо. ” випадку нульовоњ (низькоњ) моб≥льност≥ кап≥талу зб≥льшенн¤ доходу ≥ процентноњ ставки при цьому зумовлюЇ деф≥цит плат≥жного балансу, а також знец≥ненн¤ нац≥ональноњ валюти. «нец≥ненн¤ перем≥щуЇ криву ¬–1 праворуч до р≥вн¤ ¬–2, спри¤Ї зб≥льшенню експорту ≥ зменшенню ≥мпорту, а це стимулюЇ подальше перем≥щенн¤ кривоњ IS2 праворуч (до IS3). ” результат≥ дох≥д зб≥льшитьс¤ з Y1 до Y2, чи в≥дпов≥дно - до Y3 (див. рис. 5-а, 5-б). ≤з зростанн¤м ступен¤ моб≥льност≥ кап≥талу ефективн≥сть ф≥скальноњ пол≥тики знижуЇтьс¤ (див. рис. 5-в). ќск≥льки стимулювальний характер ф≥скальноњ пол≥тики спричин¤Ї позитивне сальдо плат≥жного балансу, поц≥нуванн¤ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥, зростанн¤ ≥мпорту ≥ зменшенн¤ експорту, то крива ¬–1 перем≥ститьс¤ вгору, а крива IS2 - л≥воруч. ¬плив ф≥скальноњ пол≥тики частково нейтрал≥зуЇтьс¤ (дох≥д зб≥льшитьс¤ з Y1 до Y3, а не до Y2). ” випадку абсолютноњ моб≥льност≥ кап≥талу (див. рис. 5-г) поц≥нуванн¤ повн≥стю нейтрал≥зуЇ заходи ф≥скальноњ пол≥тики.

ќтже, модель ћандела-‘лем≥ніа, враховуЇ вплив на стан нац≥ональноњ економ≥ки ≥ноземного сектора

ѕ≥дсумовуючи, сл≥д зазначити, ф≥скальна пол≥тика в умовах ф≥ксованого валютного курсу впливаЇ на сукупний дох≥д, ≥, чим вища моб≥льн≥сть кап≥талу, тим ефективн≥шими Ї заходи ф≥скальноњ пол≥тики. «а плаваючого валютного курсу ≥нструменти ф≥скальноњ пол≥тики Ї д≥Ївими лише у випадку нульовоњ або низькоњ моб≥льност≥ кап≥талу[17, —. 118].


4. јнал≥з ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥:

4.1 ¬икористанн¤ ≥нструмент≥в ф≥скальноњ пол≥тики упродовж 1990-2001 рр.

ѕроведенн¤ ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥ у перех≥дний пер≥од до ринку ускладнюЇтьс¤ потребою одночасного зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва ≥ зниженн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ.

–озгл¤немо формуванн¤ ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥, насамперед ≥з зТ¤суванн¤ того, ¤кою вона була прот¤гом рок≥в незалежност≥. јнал≥з ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥, почнемо ≥з зТ¤суванн¤ того, наск≥льки посл≥довною вона була. ѕро посл≥довн≥сть ф≥скальноњ пол≥тики можна судити по структур≥ податкових надходжень ≥ державних видатк≥в, а також ≥ по стаб≥льност≥ податковоњ системи в ц≥лому.

ѕочнемо ≥з податкових надходжень. (див. “аблиц¤ 1).

“аблиц¤1. ƒоходи зведеного бюджету.

у % до ¬¬ѕ

–≥к

¬сього доход≥в

(млн. грн.)

¬сього

доход≥в

ѕƒ¬

ѕодаток

на прибуток

п-в

јкцизний зб≥р

‘онд

„орно-бил¤

ѕодатки

з

населенн¤

ѕенс≥й-

ний фонд*

1992

17,0

32,8

9,4

5,4

1,2

2,4

2,7

9,2

1993

568,3

40,0

11,9

10,1

1,8

1,8

2,0

5,9

1994

5313,8

49,1

12,0

13,2

1,6

2,2

3,1

8,5

1995

20425,4

40,1

8,9

9,5

0,8

2,0

3,1

8,2

1996

30142,1

38,6

8,1

7,0

0,8

1,9

3,4

8,9

1997

36889,6

42,4

8,7

6,5

1,3

2,0

3,8

11,2

1998

37398,2

39,8

7,6

6,7

1,3

1,5

3,8

9,8

1999

43826,7

37,0

7,1

5,6

1,5

0,2

3,7

9,6

2000

64806,3

40,5

5,9

5,2

1,4

0,1

4,0

10,2

с≥чень-01

5124,4

39,2

лютий

5286,8

38,1

березень

5627,2

35,9

кв≥тень

5677,9

37,1

травень

6005,7

40,4

червень

5828,4

37,3

липень

6461,1

39,4

серпень

6280,4

36,8

Ќазва: –оль ф≥скальноњ пол≥тики в умовах ринковоњ трансформац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5675 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->-->
Page generation 1.922 seconds
Хостинг от uCoz