ƒержавне регулюванн¤ > –оль ф≥скальноњ пол≥тики в умовах ринковоњ трансформац≥њ
–ис. 2. –≥вновага у модел≥ IS-LM [54, —. 776] Ќа рис. 2 точка перетину кривих IS та LM характеризуЇ стан р≥вноваги економ≥ки, тобто визначаЇ процентну ставку ≥ р≥вень доходу, ¤к≥ задовольн¤ють умови р≥вноваги, ¤к на ринку товар≥в та послуг, так ≥ на ринку грошей. «а допомогою модел≥ IS-LM можна проанал≥зувати, ¤к ф≥скальна пол≥тика впливаЇ на параметри макроеконом≥чноњ р≥вноваги у короткостроковому пер≥од≥. ƒ≥ю стимулювальноњ ф≥скальноњ пол≥тики, ¤ка передбачаЇ зб≥льшенн¤ державних видатк≥в та зниженн¤ податк≥в, граф≥чно можна зобразити перем≥щенн¤м кривоњ IS праворуч ( рис. 3). –ис.3. ‘≥скальна пол≥тика в модел≥ IS-LM [32, —. 310] –≥вновага перем≥щуЇтьс¤ ≥з точки ј у точку ¬. ” результат≥ дох≥д зб≥льшуЇтьс¤ ≥з Y1 до Y2, а процентна ставка - з ≥1 до ≥2. ѕри цьому необх≥дно в≥дзначити, що вплив ф≥скальноњ пол≥тики може бути послаблений д≥Їю ефекту вит≥сненн¤ - зменшенн¤м обс¤гу ≥нвестиц≥й унасл≥док зростанн¤ процентноњ ставки. —тримувальна ф≥скальна пол≥тика призводить до зворотного результату - зростанн¤ ≥нвестиц≥й та пад≥нн¤ процентноњ ставки ≥ унасл≥док перем≥щенн¤ кривоњ IS1 л≥воруч. ѕри цьому дох≥д зменшуЇтьс¤ з Y1 доY3 (див. рис.3 ). ќтже, використовуючи модель IS-LM можна проанал≥зувати, ¤к ф≥скальна пол≥тика впливаЇ на параметри макроеконом≥чноњ р≥вноваги. якщо ур¤д використовуЇ стимулювальну ф≥скальну пол≥тику, то крива IS перем≥ститьс¤ праворуч. ѕри використанн¤ стримувальноњ ф≥скальноњ пол≥тики крива IS перем≥ститьс¤ л≥воруч. 3. 2 ћодель ћандела-‘лем≥нга ћодель ћандела-‘лем≥ніа, по¤снюЇ основн≥ макроеконом≥чн≥ взаЇмозвТ¤зки у мал≥й в≥дкрит≥й економ≥ц≥ у короткостроковому пер≥од≥ за умови незм≥нного р≥вн¤ ц≥н. Ќа в≥дм≥ну в≥д модел≥ IS-LM, дана модель враховуЇ вплив на стан нац≥ональноњ економ≥ки ≥ноземного сектора (наприклад, м≥жнародноњ торг≥вл≥ та ф≥нанс≥в). ” модел≥ ћандела-‘лем≥ніа робл¤тьс¤ додатков≥ припущенн¤: 1) обс¤г експорту знаходитьс¤ у обернен≥й залежност≥ в≥д обм≥нного курсу (е). ≤накше кажучи, при знец≥ненн≥ нац≥ональноњ валюти в≥тчизн¤н≥ товари на св≥товому ринку стають дешевшими, а отже попит на них зростаЇ; 2) обс¤г ≥мпорту знаходитьс¤ у пр¤м≥й залежност≥ в≥д величини доходу (¬¬ѕ): чим вищий дох≥д , тим б≥льший попит резидент≥в на вс≥ товари, враховуючи ≥мпортн≥. “обто чистий експорт Ї функц≥¤ в≥д двох зм≥нних Y та е: NX=NX(e,Y) (3); 3) рух кап≥талу визначаЇтьс¤ р≥зницею м≥ж процентною ставкою усередин≥ крањни та на св≥товому ринку (≥-≥*) [55, —. 337-340]. ≤накше кажучи, чим вищою Ї в≥ддача в≥д в≥тчизн¤них актив≥в у пор≥вн¤нн≥ ≥з ≥ноземними активами, тим б≥льшим буде приплив кап≥талу, ≥ тим меншим - його в≥дплив. ” модел≥ ћандела-‘лем≥ніа, ¤к ≥ в модел≥ IS-LM, розгл¤даЇтьс¤ ринок товар≥в та послуг ≥ ф≥нансовий ринок, стан р≥вноваги на ¤ких можна описати за допомогою системи р≥вн¤нь: Y = C(Y - T) + I(i) + G + NX(е, Y), ћ/– = L( i, Y) (4). ” дан≥й модел≥ екзогенними вважають так≥ зм≥нн≥: податки (T) ≥ державн≥ видатки (G), пропозиц≥ю грошей (ћ), р≥вень ц≥н (–) та св≥тову процентну ставку (≥*). ≈ндогенними ж Ї так≥ зм≥нн≥, ¤к дох≥д Y ≥ обм≥нний курс е. р≥м того, у модел≥ ћандела-‘лем≥ніа розгл¤даЇтьс¤ зовн≥шн≥й сектор, що перебуваЇ у стан≥ р≥вноваги за нульового сальдо плат≥жного балансу (¬–). “обто, будь-¤кий дисбаланс у рахунку поточних операц≥й повинен компенсуватис¤ в≥дпов≥дним значенн¤м сальдо рахунку руху кап≥талу ≥ ф≥нанс≥в: ¬– = NX(e, Y) + Kј + k(i - i*)= 0 (5), де KA - де¤ка пост≥йна величина руху кап≥талу, що не залежить в≥д р≥вн¤ процентних ставок, k - ступ≥нь моб≥льност≥ кап≥талу [45, —. 209]. ≤з вказаноњ умови випливаЇ, що при зб≥льшенн≥, скаж≥мо, доходу, деф≥цит плат≥жного балансу не виникатиме лише за умови зростанн¤ процентноњ ставки, ¤ке стимулюватиме приплив кап≥талу. ¬ажлива роль у модел≥ ћандела-‘лем≥ніа прид≥л¤Їтьс¤ моб≥льност≥ кап≥талу (ступеню свободи, з ¤ким кап≥тал перем≥щуЇтьс¤ ≥з одн≥Їњ крањни у ≥ншу у в≥дпов≥дь на зм≥ну процентноњ ставки). –озр≥зн¤ють чотири види моб≥льност≥ кап≥талу: нульова моб≥льн≥сть кап≥талу, за ¤коњ м≥жнародн≥ потоки кап≥талу не реагують на коливанн¤ процентноњ ставки усередин≥ крањни. рива ¬– у цьому раз≥ граф≥чно зображатиметьс¤ вертикальною л≥н≥Їю, оск≥льки обс¤г чистих ≥ноземних ≥нвестиц≥й не залежатиме в≥д р≥зниц≥ (≥-≥*); низький ступ≥нь моб≥льност≥ кап≥талу означаЇ, що зм≥на величини (≥-≥*) суттЇво впливаЇ на зм≥ну м≥жнародних поток≥в кап≥талу; високий ступ≥нь моб≥льност≥ кап≥талу, за ¤кого кап≥тал Ї чутливим нав≥ть до незначноњ зм≥ни величини (≥-≥*); абсолютна моб≥льн≥сть кап≥талу, коли кап≥тал в≥льно перем≥щуЇтьс¤ ≥з одн≥Їњ крањни в ≥ншу, чутливо реагуЇ нав≥ть на незначн≥ коливанн¤ у р≥зниц≥ м≥ж внутр≥шньою ≥ м≥жнародною процентними ставками. ” модел≥ малоњ в≥дкритою економ≥ки процентна ставка усередин≥ крањни зб≥гаЇтьс¤ з≥ св≥товою: ≥ = ≥*. √раф≥чно випадок абсолютноњ моб≥льност≥ кап≥талу зображаЇтьс¤ горизонтальною кривою плат≥жного балансу ¬–. ќкр≥м ступен¤ моб≥льност≥ кап≥талу, внутр≥шню процентну ставку певною м≥рою визначаЇ св≥това процентна ставка. —л≥д враховувати також вплив р≥зних вид≥в валютного курсу (ф≥ксованого чи плаваючого) на ефективн≥сть стаб≥л≥зац≥йноњ пол≥тики. ѕроанал≥зуЇмо, ¤к ф≥скальна пол≥тика впливатиме на малу в≥дкриту економ≥ку за умови ф≥ксованого валютного курсу та р≥зного ступен¤ моб≥льност≥ кап≥талу. –ис.4. ‘≥скальна пол≥тика в умовах ф≥ксованого валютного курсу [55, —. 422-423]. —тимулювальна ф≥скальна пол≥тика у випадку нульовоњ моб≥льност≥ кап≥талу (див. рис. 4-а) перем≥щуЇ криву IS1 праворуч ≥ зумовлюЇ зростанн¤ внутр≥шньоњ процентноњ ставки ≥ зб≥льшенн¤ доходу та ≥мпорту (точка ¬). ÷е призводить до виникненн¤ негативного сальдо плат≥жного балансу ≥ п≥двищуЇ попит на нац≥ональну валюту. ќднак дл¤ п≥дтриманн¤ ф≥ксованого курсу центральний банк повинен зменшити пропозиц≥ю грошей, що перем≥стить криву LM1 л≥воруч. ” результат≥ дох≥д зменшитьс¤ з Y1 до Y2 (точка —). ќтже, зб≥льшенн¤ державних видатк≥в або зменшенн¤ податк≥в призводить до екв≥валентного вит≥сненн¤ ≥нвестиц≥й. ѕод≥бний результат спостер≥гатиметьс¤ у випадку низькоњ моб≥льност≥ кап≥талу (див. рис. 4-б). ѕроте, певна чутлив≥сть короткотерм≥нових поток≥в кап≥талу до р≥вн¤ процентних ставок означаЇ часткове вит≥сненн¤ ≥нвестиц≥й, тому маЇ м≥сце незначне зб≥льшенн¤ величини доходу. ≤з зб≥льшенн¤м моб≥льност≥ кап≥талу ф≥скальна пол≥тика стаЇ д≥Їв≥шою, спричинюючи суттЇв≥ше зростанн¤ доходу, оск≥льки вит≥сненн¤ ≥нвестиц≥й зменшуЇтьс¤ (див. рис. 4-в). «а умови абсолютноњ моб≥льност≥ кап≥талу вит≥сненн¤ внутр≥шн≥х ≥нвестиц≥й повн≥стю перекриваЇтьс¤ припливом кап≥талу. ¬еличина доходу зб≥льшуЇтьс¤ (див. рис. 4-г). ѕерейдемо до анал≥зу впливу ф≥скальноњ пол≥тики на малу в≥дкриту економ≥ку в умовах плаваючого валютного курсу. –ис.5. ‘≥скальна пол≥тика в умовах плаваючого валютного курсу [55, —. 422-423]. —тимулювальна ф≥скальна пол≥тика перем≥щуЇ криву IS1 вправо. ” випадку нульовоњ (низькоњ) моб≥льност≥ кап≥талу зб≥льшенн¤ доходу ≥ процентноњ ставки при цьому зумовлюЇ деф≥цит плат≥жного балансу, а також знец≥ненн¤ нац≥ональноњ валюти. «нец≥ненн¤ перем≥щуЇ криву ¬–1 праворуч до р≥вн¤ ¬–2, спри¤Ї зб≥льшенню експорту ≥ зменшенню ≥мпорту, а це стимулюЇ подальше перем≥щенн¤ кривоњ IS2 праворуч (до IS3). ” результат≥ дох≥д зб≥льшитьс¤ з Y1 до Y2, чи в≥дпов≥дно - до Y3 (див. рис. 5-а, 5-б). ≤з зростанн¤м ступен¤ моб≥льност≥ кап≥талу ефективн≥сть ф≥скальноњ пол≥тики знижуЇтьс¤ (див. рис. 5-в). ќск≥льки стимулювальний характер ф≥скальноњ пол≥тики спричин¤Ї позитивне сальдо плат≥жного балансу, поц≥нуванн¤ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥, зростанн¤ ≥мпорту ≥ зменшенн¤ експорту, то крива ¬–1 перем≥ститьс¤ вгору, а крива IS2 - л≥воруч. ¬плив ф≥скальноњ пол≥тики частково нейтрал≥зуЇтьс¤ (дох≥д зб≥льшитьс¤ з Y1 до Y3, а не до Y2). ” випадку абсолютноњ моб≥льност≥ кап≥талу (див. рис. 5-г) поц≥нуванн¤ повн≥стю нейтрал≥зуЇ заходи ф≥скальноњ пол≥тики. ќтже, модель ћандела-‘лем≥ніа, враховуЇ вплив на стан нац≥ональноњ економ≥ки ≥ноземного сектора ѕ≥дсумовуючи, сл≥д зазначити, ф≥скальна пол≥тика в умовах ф≥ксованого валютного курсу впливаЇ на сукупний дох≥д, ≥, чим вища моб≥льн≥сть кап≥талу, тим ефективн≥шими Ї заходи ф≥скальноњ пол≥тики. «а плаваючого валютного курсу ≥нструменти ф≥скальноњ пол≥тики Ї д≥Ївими лише у випадку нульовоњ або низькоњ моб≥льност≥ кап≥талу[17, —. 118]. 4. јнал≥з ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥: 4.1 ¬икористанн¤ ≥нструмент≥в ф≥скальноњ пол≥тики упродовж 1990-2001 рр. ѕроведенн¤ ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥ у перех≥дний пер≥од до ринку ускладнюЇтьс¤ потребою одночасного зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва ≥ зниженн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ. –озгл¤немо формуванн¤ ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥, насамперед ≥з зТ¤суванн¤ того, ¤кою вона була прот¤гом рок≥в незалежност≥. јнал≥з ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥, почнемо ≥з зТ¤суванн¤ того, наск≥льки посл≥довною вона була. ѕро посл≥довн≥сть ф≥скальноњ пол≥тики можна судити по структур≥ податкових надходжень ≥ державних видатк≥в, а також ≥ по стаб≥льност≥ податковоњ системи в ц≥лому. ѕочнемо ≥з податкових надходжень. (див. “аблиц¤ 1). “аблиц¤1. ƒоходи зведеного бюджету. | у % до ¬¬ѕ | –≥к | ¬сього доход≥в (млн. грн.) | ¬сього доход≥в | ѕƒ¬ | ѕодаток на прибуток п-в | јкцизний зб≥р | ‘онд „орно-бил¤ | ѕодатки з населенн¤ | ѕенс≥й- ний фонд* | 1992 | 17,0 | 32,8 | 9,4 | 5,4 | 1,2 | 2,4 | 2,7 | 9,2 | 1993 | 568,3 | 40,0 | 11,9 | 10,1 | 1,8 | 1,8 | 2,0 | 5,9 | 1994 | 5313,8 | 49,1 | 12,0 | 13,2 | 1,6 | 2,2 | 3,1 | 8,5 | 1995 | 20425,4 | 40,1 | 8,9 | 9,5 | 0,8 | 2,0 | 3,1 | 8,2 | 1996 | 30142,1 | 38,6 | 8,1 | 7,0 | 0,8 | 1,9 | 3,4 | 8,9 | 1997 | 36889,6 | 42,4 | 8,7 | 6,5 | 1,3 | 2,0 | 3,8 | 11,2 | 1998 | 37398,2 | 39,8 | 7,6 | 6,7 | 1,3 | 1,5 | 3,8 | 9,8 | 1999 | 43826,7 | 37,0 | 7,1 | 5,6 | 1,5 | 0,2 | 3,7 | 9,6 | 2000 | 64806,3 | 40,5 | 5,9 | 5,2 | 1,4 | 0,1 | 4,0 | 10,2 | с≥чень-01 | 5124,4 | 39,2 | | | | | | | лютий | 5286,8 | 38,1 | | | | | | | березень | 5627,2 | 35,9 | | | | | | | кв≥тень | 5677,9 | 37,1 | | | | | | | травень | 6005,7 | 40,4 | | | | | | | червень | 5828,4 | 37,3 | | | | | | | липень | 6461,1 | 39,4 | | | | | | | серпень | 6280,4 | 36,8 | | | | | | |
Ќазва: –оль ф≥скальноњ пол≥тики в умовах ринковоњ трансформац≥њ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5675 прочитано) |