ƒ≥ловодство > ƒокумент. …ого матер≥альна основа

ƒокумент. …ого матер≥альна основа

ѕлан роботи:

1 ¬иди матер≥альноњ основи документа.

1.1 ≈волюц≥¤ матер≥альних нос≥њв, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ закр≥пленн¤ ≥нформац≥њ.

 ласиф≥кац≥¤ матер≥ал≥в, ¤к≥ складають ф≥зичну основу документа.

—тандартизац≥¤ матер≥альноњ основи документа.

2 ’арактеристика пол≥мерних матер≥ал≥в одного з найпоширен≥ших матер≥альних нос≥њв ≥нформац≥њ (переваги, недол≥ки).

¬ластивост≥ матер≥альноњ основи документа.

3 ’арактеристика пол≥мерних матер≥ал≥в, ¤к≥ Ї основою дл¤ матер≥альних нос≥њв ≥нформац≥њ (переваги, недол≥ки).

4 ѕерспективи розвитку матер≥альноњ основи документа з врахуванн¤м забезпеченн¤ довготривалого збереженн¤ ≥нформац≥йних пов≥домлень.

¬иди матер≥альноњ основи документа.

≤нформац≥¤ в ц≥лому не виступаЇ достатньою ознакою документа. ћатер≥альна складова - одна з двох необх≥дних ≥ обовТ¤зкових складник≥в документа, без ¤кого в≥н не може ≥снувати.

ћатер≥альна складова документа - його речовинна (ф≥зична) сутн≥сть, форма документа, що забезпечуЇ його здатн≥сть збер≥гати та передавати ≥нформац≥ю у час≥ та простор≥.

ћатер≥альна складова документа визначаЇ нос≥й ≥нформац≥њ - матер≥альний обТЇкт, спец≥ально створений людиною, посередництвом ¤кого можна збер≥гати та передавати ≥нформац≥ю.

ѕризначен≥сть документа дл¤ збер≥ганн¤ та передач≥ ≥нформац≥њ у час≥ ≥ простор≥ обумовлюЇ його специф≥чну матер≥альну конструкц≥ю, представлену у вигл¤д≥ книг, газет, буклет≥в, м≥кроф≥ш, ф≥льм≥в, диск≥в, дискет та ≥н. ÷¤ специф≥чна конструкц≥¤ забезпечуЇ виконанн¤ документами њх головноњ функц≥њ, даючи можлив≥сть бути зручними дл¤ перем≥щенн¤ у простор≥, ст≥йкими дл¤ збер≥ганн¤ ≥нформац≥њ у час≥, пристосованими дл¤ ф≥з≥олог≥чних можливостей читанн¤ пов≥домленн¤.

≤нформац≥¤, закладена в документ≥, обовТ¤зково закр≥плена, на ¤кому-небудь спец≥альному матер≥ал≥ (пап≥рус, пергамент, пап≥р, к≥но-, фотопл≥вка ≥ т. п.), що маЇ визначену форму нос≥¤ (стр≥чка, лист, картка, барабан, диск, нитка ≥ т. д.).  р≥м того, ≥нформац≥¤ завжди ф≥ксуЇтьс¤ будь-¤ким способом запису, передбачаЇ на¤вн≥сть засоб≥в (фарба, туш, чорнила, барвники, клей ≥ т. п.) та ≥нструмент≥в (ручка, друкарський станок, в≥деокамера, принтер, т. п.). “аким чином, п≥д матер≥альним складником документа мають на уваз≥:

матер≥альну основу документа;

форму нос≥¤ ≥нформац≥њ;

спос≥б документуванн¤ або запису ≥нформац≥њ.

ћатер≥альна основа документа (ћќƒ) - сукупн≥сть матер≥ал≥в, що використовуЇтьс¤ дл¤ запису пов≥домленн¤ (тексту, звуку, зображенн¤) ≥ складових нос≥¤ ≥нформац≥њ. ¬ залежност≥ в≥д матер≥альноњ основи документи под≥л¤ютьс¤ на природн≥ та штучн≥. Ўтучн≥ в свою чергу под≥л¤ютьс¤ на паперов≥ документи та документи на непаперов≥й основ≥ - пол≥мерн≥ документи (пол≥мерно - пл≥вков≥ та пол≥мерно - пластиков≥).

¬ ¤кост≥ ћќƒ спочатку використовувалис¤ природн≥ матер≥али, котр≥ були п≥д рукою: кам≥нь, шк≥ра, кост≥, керам≥ка, глина, деревина, бамбук, пальма, береста. ѕ≥зн≥ше почали створювати спец≥альн≥ матер≥али, б≥льш пригодн≥ дл¤ ф≥ксац≥њ ≥нформац≥њ.

ѕерш≥ документи на штучно створених матер≥альних нос≥¤х д≥йшли до нас з далекого минулого у вигл¤д≥ глин¤них табличок, сувоњв пап≥русу, стародавн≥х пергамент≥в. ÷е були штучн≥ нос≥њ з природних матер≥ал≥в.

¬важаЇтьс¤, що першими документами призначеними дл¤ збер≥ганн¤ та передач≥ ≥нформац≥њ були шумерськ≥ глин¤н≥ таблички-бирки V-IV ст. до н.е. з назвами обТЇкт≥в та позначенн¤м њх к≥лькост≥, виконуючи обл≥ков≥ функц≥њ при збер≥ганн≥ та транспортуванн≥ товар≥в. ÷≥ документи одночасно ф≥ксували перш≥ письмов≥ знаки шумер≥в. «агалом, природн≥ матер≥али не набули широкого вжитку ¤к матер≥альний нос≥й ≥нформац≥њ через непрактичн≥сть у використанн≥ (обТЇм, вага, складн≥сть в обробц≥ матер≥алу, тиражуванн≥).

—правжн¤ революц≥¤ в документуванн≥ виникла в результат≥ винаходу паперу - ун≥версального матер≥ального нос≥¤.

ѕап≥р (лат. bambagia - бавовна) - багатокомпонентний матер≥ал, що в основному складаЇтьс¤ з≥ спец≥ально в≥д≥браних др≥бних рослинних волокон т≥сно переплетених м≥ж собою, звТ¤заних силами зчепленн¤ р≥зного виду та, утворюючих тонкий лист.

¬инайденн¤ паперу, зг≥дно першим згадкам, в≥дноситьс¤ до 12 р. до н.е., а вже в 76р. пап≥р застосовували дл¤ книг. —пос≥б виготовленн¤ паперу був в≥дкритий у  итањ в 105 р. ÷ай Ћунем. ¬≥н виготовив його з деревинного лубу, конопл≥ та ганч≥рТ¤. « часом, пап≥р проникаЇ в япон≥ю, ≤спан≥ю, ≤тал≥ю. ¬ ’ ст. виробництво паперу зд≥йснюЇтьс¤ в ус≥х крањнах ™вропи. ¬ ”крањн≥ вперше виробництво паперу, придатного дл¤ друкуванн¤, було орган≥зовано в –адомишл≥ ™. ѕлетенецьким у к≥нц≥ першоњ чверт≥ ’V≤≤≤ ст. дл¤ друкарн≥  иЇво - ѕечерськоњ лаври.

ѕоступово пап≥р вит≥снив весь писальний матер≥ал (пап≥рус, пергамент). ¬ тепер≥шн≥й час ≥снуЇ дек≥лька сотень р≥зновид≥в та сорт≥в паперу, призначених дл¤ р≥зних ц≥лей (газетний, офортний, ватманський, фотопап≥р, офсетний, картограф≥чний ≥ т. д.).  ниги друкуютьс¤ на друкарському папер≥, рукописн≥ та машинописн≥ документи - на письмовому папер≥, карти та атласи - на картограф≥чному. ¬ипускають спец≥альн≥ сорти довготривалого (марка ј) та тимчасового (марка ¬) збер≥ганн¤, дл¤ документ≥в ≈ќћ (перфокарти, перфостр≥чка) ≥ т.д.

ќсновними компонентами паперу Ї волокна рослинного походженн¤, що вид≥л¤ютьс¤ з деревинних, хвойних та листопод≥бних пор≥д, ≥з стеблин однор≥чних рослин, нас≥ннЇвих коробочок та лист¤ де¤ких рослин, а також бавовни, льону, джуту ≥ т. п.

« метою покращанн¤ ¤кост≥ паперу в њњ склад увод¤ть наповнювач≥, що покращують њњ м≥цн≥сть та б≥лизну, спри¤ють утворенню гладкоњ поверхн≥. ¬ рол≥ наповнювач≥в використовують каол≥н, крейду, г≥пс, двоокис титану, тальк, азбест, бланкф≥кс.

¬ склад друкарського, писемного, кресл¤рського паперу дл¤ зменшенн¤ њх г≥гроскоп≥чност≥ ввод¤ть природн≥ та штучн≥ смоли, б≥лков≥ речовини (желатин, казењн), крохмаль та ≥н. ƒрукарський пап≥р проклеюють кан≥фоллю.

ƒо паперових в≥днос¤тьс¤ д≥лов≥ документи, науково-техн≥чна документац≥¤, книги, журнали, газети, рукописи, карти, ноти, ≥зовидавництва, перфостр≥чки, перфокарти.

ѕап≥р в≥дпов≥даЇ багатьом вимогам: в≥дносна простота у використанн≥, доступн≥сть, в м≥ру м≥цна, досить довго збер≥гаЇтьс¤ й дозвол¤Ї ф≥ксувати ≥нформац≥ю. Ќайц≥нн≥ша ¤к≥сть паперу - можлив≥сть тиражуванн¤ ≥нформац≥њ. ћасове розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ за допомогою друкуванн¤ стало можливим лише в результат≥ промислового виготовленн¤ паперу.

ѕо¤ва штучних нос≥њв на пол≥мерн≥й основ≥ (шелак, пол≥хромв≥н≥л, нап≥впров≥дник, б≥омаса) доповнило видову р≥зноман≥тн≥сть документ≥в, спроможних нести звукову мову, музику, рухоме та обТЇмне зображенн¤. Ѕули створен≥ грамплат≥вка, магн≥тн≥ стр≥чки, фото та к≥нопл≥вки, магн≥тн≥ ≥ оптичн≥ диски - матер≥альн≥ нос≥њ такоњ ≥нформац≥њ, котра не може бути заф≥ксована на папер≥.

¬ рол≥ матер≥альноњ основи пол≥мерних документ≥в використовують багатошаров≥ пол≥мерн≥ системи. ÷≥ документи ≥нод≥ називають пл≥вковими або пластинковими.

Ќайчаст≥ше матер≥альною основою пл≥вкових матер≥ал≥в Ї фотограф≥чний матер≥ал - св≥тлочутливий, призначений дл¤ отриманн¤ на ньому фотограф≥чного зображенн¤.

‘отоматер≥али под≥л¤ютьс¤ на чорно-б≥л≥ та кольоров≥, негативн≥ та позитивн≥. „орно-б≥л≥ - це фотограф≥чний матер≥ал, на ¤кому в результат≥ експонуванн¤ ≥ х≥м≥ко-фотограф≥чноњ обробки утворюЇтьс¤ зображенн¤, що складаЇтьс¤ з метал≥чного ср≥бла. Ќа кольорових фотоматер≥алах утворюЇтьс¤ зображенн¤, що складаЇтьс¤ з барвник≥в.

‘отоматер≥али под≥л¤ютьс¤ на к≥нопл≥вку, фотопл≥вку та фонограмну к≥нопл≥вку.

 ≥нопл≥вка - фотограф≥чний матер≥ал на гнучк≥й основ≥, призначений дл¤ отриманн¤ к≥нозображенн¤, запису та в≥дтворенн¤ звуку.

‘отопл≥вка - фотограф≥чний матер≥ал на гнучк≥й основ≥, призначений дл¤ р≥зних вид≥в зйомки та друкуванн¤.

‘онограмна к≥нопл≥вка - призначена дл¤ запису негатив≥в фотограф≥чних фонограм перем≥нноњ ширини.

ƒо пол≥мерно-пластикових документ≥в в≥днос¤тьс¤: к≥нодокументи (к≥но-, д≥а-, в≥деоф≥льми), фотодокументи (д≥апозитив, м≥кроф≥льм, м≥крокарта, м≥кроф≥ша), фонодокументи (магн≥тн≥ фонограми дл¤ запису зображенн¤ та звуку), документи дл¤ використанн¤ в ≈ќћ (перфостр≥чки).

√рупу пол≥мерно-пластикових документ≥в складають: гнучкий магн≥тний диск, магн≥тна карта, гнучка та жорстка грамплат≥вка, оптичний диск - ¤к жорсткий, так ≥ мТ¤кий.

≤снують стандарти на матер≥альну основу документа призван≥ гарантувати механ≥чну м≥цн≥сть (здатн≥сть ћќƒ протисто¤ти розрус≥ документа п≥д д≥Їю механ≥чного навантаженн¤ - розрив, злам), б≥ост≥йк≥сть (здатн≥сть ћќƒ протисто¤ти д≥њ б≥олог≥чного фактора - грибок, пл≥сень), зносост≥йк≥сть (здатн≥сть ћќƒ протисто¤ти стиранню) та довгов≥чн≥сть документа (здатн≥сть ћќƒ тривалий час збер≥гати експлуатац≥йн≥ властивост≥).

ƒруга атрибутивна складова документа - його речовинна (субстанц≥ональна) форма, матер≥альна основа нос≥¤ ≥нформац≥њ, особливост≥ ¤коњ складають другу групу в≥дносно самост≥йних основ д≥ленн¤ документа на види та п≥двиди по матер≥алу нос≥¤ ≥нформац≥њ, по матер≥альн≥й конструкц≥њ та ≥н.

ѕо матер≥алу нос≥¤ ≥нформац≥њ вид≥л¤ють класи документ≥в на штучн≥й та природн≥й основ≥.

ќсновними р≥зновидами сучасних документ≥в на природн≥й основ≥ Ї паперов≥ та пол≥мерн≥ (пол≥мерно - пл≥вков≥ ≥ пол≥мерно - плат≥вков≥) документи.

ѕаперовий документ, виготовлений на папер≥, або ≥нших матер≥алах, по своњм властивост¤м схожих з папером (пап≥рус, пергамент або синтетичн≥ зам≥нники паперу). ƒо класу паперових документ≥в в≥днос¤ть книги, газети, журнали, ноти, карти, патенти, нормативн≥ документи та ≥нш≥ види видавництв, а також перфокарти, паперов≥ перфостр≥чки, фотокартка ≥ т. п.

1	2	3	4	5

Ќазва: ƒокумент. …ого матер≥альна основа
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (6724 прочитано)