ƒ≥ловодство > ƒокумент. …ого матер≥альна основа

ѕл≥вковий документ, створений на пл≥вков≥й основ≥ (к≥но-, д≥аф≥льм, м≥кроф≥ша, магн≥тна фонограма, документ з записом ≥нформац≥њ дл¤ ≈ќћ).

ѕлат≥вков≥ документи, створен≥ на пластмасов≥й основ≥ (грамплат≥вки, диски). ¬ окремих випадках створюютьс¤ на металев≥й або скл¤н≥й основ≥.

‘орма нос≥¤ ≥нформац≥њ - спец≥альна конструкц≥¤ матер≥ального нос≥¤, ¤ка забезпечуЇ виконанн¤ документом його основноњ функц≥њ, що робить його зручним дл¤ збер≥ганн¤ та використанн¤. —пециф≥чними були ≥сторичн≥ форми документ≥в у вигл¤д≥ глин¤них табличок, пап≥русних сувоњв, пергаментних кодекс≥в ≥ т. п. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥сторичних документ≥в сучасн≥ в≥дзначаютьс¤ багатообразн≥стю та практичн≥стю у використанн≥.

 ожний документ маЇ певну зовн≥шню форму свого матер≥ального нос≥¤. —аме по форм≥ (конструкц≥њ) документа на повс¤кденному р≥вн≥ в≥др≥зн¤ють книгу в≥д газети, грамплат≥вку в≥д дискети ≥ т. п. при цьому маЇтьс¤ на уваз≥, що документ, виготовлений в форм≥ книги, диска, магн≥тноњ стр≥чки та ≥н.

ѕо матер≥альн≥й конструкц≥њ нос≥¤ ≥нформац≥њ вид≥л¤ють: документ листовий, кодексовий, картковий, стр≥чковий, дисковий, комб≥нований.

Ћистовий документ ≥снуЇ у вигл¤д≥ одного чи к≥лькох лист≥в друкованого матер≥алу будь-¤кого формату без скр≥пленн¤ (лист≥вка, буклет, газета, географ≥чна карта, плакат, етикетка, аф≥ша).

Ћисти, складен≥ один на одному створюють стопку (колода карт, картотека, каталог). «ТЇднан≥ по довжин≥ стопки утворюють кодекс - найб≥льш поширена форма книг, скр≥плен≥ м≥ж собою по одному краю листа-стор≥нок (книжний блок, журнал, брошура, атлас, альбом).

 артковий документ (сукупн≥сть карток або перфокарток) представл¤Ї собою картку встановленого формату на матер≥ал≥ п≥двищеноњ щ≥льност≥ (художн¤ лист≥вка, календар, м≥крокарта, перфокарта, каталожна картка, м≥кроф≥ша).

—тр≥чковий документ, виготовлений у вигл¤д≥ неперериваноњ полоси матер≥алу з записом ≥нформац≥њ (магн≥тна стр≥чка, к≥но-, в≥део-, перфостр≥чка, стр≥чка дл¤ принтера, д≥аф≥льм, м≥кроф≥льм, фонограма,). —тр≥чку можна згорнути ≥ вигл¤д≥ сувою, рулону або скласти частинами, у форм≥ гармошки. ƒокументи, що мають форму стр≥чки, збер≥гаютьс¤ в барабан≥ (запамТ¤товуючий пристр≥й, в ¤кому нос≥Їм ≥нформац≥њ Ї магн≥тний шар на поверхн≥ цил≥ндру-барабану, що обертаЇтьс¤), бобини (котушка дл¤ намотуванн¤ магн≥тноњ стр≥чки), котушц≥ (зм≥шаний пристр≥й, призначений дл¤ намотуванн¤ нос≥¤ запису або сигналограм), або касети (зм≥шаний пристр≥й у вигл¤д≥ коробки, що м≥стить одну або дв≥ котушки, серцевину, нос≥й запису, що маЇ форму диска), так ¤к ≥з-з≥ великоњ довжини (до сотень метр≥в або нав≥ть к≥лометр≥в) збер≥гати стр≥чку у розгорнутому вигл¤д≥ непрактично.

ƒисковий документ - нос≥й запису ≥нформац≥њ у форм≥ диску, тобто звернутий у сп≥раль посл≥довний р¤д знак≥в (плат≥вка, диск, дискета, компакт-диск, CD-ROM, в≥деодиск). ћ≥сцем розм≥щенн¤ ≥нформац≥њ Ї концентричн≥ дор≥жки (магн≥тн≥, магн≥тооптичн≥ та оптичн≥ диски, грамплат≥вки). ƒискета - малоформатний магн≥тний диск, ¤кий використовуЇтьс¤ в ѕ≈ќћ ≥ терм≥нальному обладнанн≥, зазвичай на гнучк≥й п≥дкладц≥. ƒиски розм≥щають у касет≥ або дискасет≥ - вид касети, що м≥стить нос≥й запису або сигналограму у форм≥ диску.

 омб≥нований документ поЇднуЇ в соб≥ дв≥ або б≥льше форм нос≥њв ≥нформац≥њ ( комплект, що складаЇтьс¤ з книги та касети, набору слайд та грамплат≥вок ≥ т. п.)

‘орма матер≥ального нос≥¤ ≥нформац≥њ пост≥йно вдосконалюЇтьс¤. Ќар¤ду з традиц≥йними формами документу (книга, газета, журнал, т.п.) зростаЇ питома вага м≥кроф≥льм≥в, к≥ноф≥льм≥в, магн≥тних стр≥чок, а також нетрадиц≥йних нос≥њв ≥нформац≥њ, використанн¤ ¤ких звТ¤зане з використанн¤м сучасних техн≥чних засоб≥в (перфостр≥чки, дискети, диски, компактн≥ оптичн≥ та в≥деодиски).

“ерм≥н Ђстандартизац≥¤ї пройшов довгий еволюц≥йний шл¤х розвитку. –ан≥ш це пон¤тт¤ називалос¤ нормал≥зац≥Їю (в≥д англ. standard - норма, зразок). Ќа прот¤з≥ дек≥лькох стол≥ть нормальним, стандартним вважалос¤ здеб≥льшого с≥ре, буденне, нец≥каве. “ому терм≥н Ђстандартизац≥¤ї довгий час мав подв≥йний смисл. ¬ тепер≥шн≥й час стандартизац≥¤ - це д≥¤льн≥сть з метою дос¤гненн¤ оптимальноњ степен≥ впор¤дковуванн¤ в конкретн≥й галуз≥ шл¤хом встановленн¤ положень дл¤ загального та багатократного використанн¤, дл¤ р≥шень ≥снуючих проблем та можливих задач.

—л≥д розп≥знавати обТЇкт та область стандартизац≥њ. ќбТЇктом виступаЇ предмет, ¤кий п≥дл¤гаЇ стандартизац≥њ (продукц≥¤, процес, послуга ≥ т. п.). —укупн≥сть обТЇкт≥в називаЇтьс¤ областю стандартизац≥њ. Ќею може виступати будь-¤ка область людськоњ д≥¤льност≥: управл≥нн¤, машинобудуванн¤, с≥льське господарство, б≥бл≥отечна справа, б≥бл≥ограф≥¤, ≥нформатика та ≥н.

–обота по стандартизац≥њ проводитьс¤ в м≥жнародному масштаб≥, в межах групи крањн, окремоњ крањни чи галуз≥ народного господарства, обТЇднанн¤, п≥дприЇмства.

¬ м≥жнародн≥й стандартизац≥њ участь ¤вл¤Їтьс¤ в≥дкритою дл¤ в≥дпов≥дних орган≥в ус≥х крањн. ѓњ результатом Ї м≥жнародн≥ стандарти, що використовуютьс¤ дл¤ полегшенн¤ науково-техн≥чних та торговельних звТ¤зк≥в.

ћ≥ждержавна стандартизац≥¤ - це загальна система стандартизац≥њ, що використовуЇтьс¤ р¤дом незалежних крањн, ¤к≥ провод¤ть погоджувальну пол≥тику в ц≥й област≥.

Ќац≥ональна стандартизац≥¤ проводитьс¤ на р≥вн≥ одн≥Їњ конкретноњ крањни. ÷¤ система визначаЇ основн≥ ц≥л≥ та принципи управл≥нн¤, форми та загальн≥ орган≥зац≥йно-техн≥чн≥ правила виповненн¤ вс≥х вид≥в роб≥т по стандартизац≥њ в крањн≥.

¬ наш≥й крањн≥ головним центром в ц≥й галуз≥ Ї ƒержавний ком≥тет ”крањни по стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ (ƒержстандарт ”крањни), а в галуз≥ будуванн¤ - ƒержавний ком≥тет ”крањни по справам м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури ”крањни. —усп≥льство здавна усв≥домило переваги направленого обмеженн¤, що забезпечуЇ Їдн≥сть метод≥в та зручн≥сть виготовленн¤ та використанн¤ продукц≥њ.

ƒержавним ком≥тетом ”крањни по стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ в 1992р. створений ”крањнський науково-досл≥дний ≥нститут стандартизац≥њ, сертиф≥кац≥њ та ≥нформатики (”крЌƒ≤ ——≤). « 1992р. працюЇ ћ≥жнародна рада по стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ.

¬ тепер≥шн≥й час питанн¤ми стандартизац≥њ займаютьс¤ б≥льш 450 м≥жнародних та рег≥ональних орган≥зац≥й. —еред них дв≥ спец≥ал≥зован≥ - ћ≥жнародна орган≥зац≥¤ по стандартизац≥њ (ISO) (основана у 1946р.) ≥ ћ≥жнародна електротехн≥чна ком≥с≥¤ (≤≈—) (основана у 1906р.).

ISO та IEC охвачують практично вс≥ сфери людськоњ д≥¤льност≥: науково-техн≥чний прогрес та передову технолог≥ю, рац≥ональне використанн¤ сировини та матер≥ал≥в, взаЇмозам≥ну та техн≥чну сум≥сн≥сть продукц≥њ, безпечн≥сть експлуатац≥њ вироб≥в та охорону природного середовища.

ISO - найб≥льша м≥жнародна орган≥зац≥¤, що займаЇтьс¤ питанн¤ми стандартизац≥њ. „ленами ISO ¤вл¤ютьс¤ б≥льш 90 крањн св≥ту. Ќею утверджено близько 9 тис. м≥жнародних стандарт≥в, ¤к≥ не мають юридичноњ сили: кожна крањна маЇ право використовувати њх повн≥стю, окремими розд≥лами або взагал≥ не приймати. ќднак ц≥ стандарти, визначаючи вимоги та показники, що в≥дпов≥дають св≥товому техн≥чному р≥вню, впливають на нац≥ональн≥ стандарти, а через них обумовлюЇтьс¤ попит на ту чи ≥ншу продукц≥ю на м≥жнародному р≥вн≥. ≤≈— - одна з ведучих орган≥зац≥й з питань стандартизац≥њ в галуз≥ електрон≥ки, рад≥оелектрон≥ки та звТ¤зку; членами ≤≈— Ї 40 крањн св≥ту. « 1993р. ”крањна ¤вл¤Їтьс¤ повноправним членом цих м≥жнародних орган≥зац≥й.

ѕродуктом стандартизац≥њ виступаЇ нормативний документ.

Ќормативний документ встановлюЇ правила, загальн≥ принципи або характеристики, що стосуютьс¤ р≥зних вид≥в д≥¤льност≥ або њх результат≥в. ƒо 1993р. застосовувались терм≥ни Ђнормативно-техн≥чний документї, Ђспец≥альн≥ види нормативно-техн≥чних та техн≥чних документ≥в ≥ л≥тературиї.

ƒо нормативних документ≥в по стандартизац≥њ в≥днос¤тьс¤:

стандарти;

техн≥чн≥ умови.

—тандарт - нормативний документ, розроблений, ¤к правило, на основ≥ в≥дсутност≥ протир≥ч по ≥снуючим питанн¤м б≥льшост≥ зац≥кавлених стор≥н та, затверджений компетентним органом. ¬ стандарт≥ встановлен≥ дл¤ загального та багатократного використанн¤ правила, вимоги загальн≥ принципи або характеристики, що стосуютьс¤ р≥зних вид≥в д≥¤льност≥ або њх результат≥в ≥ спри¤ють дос¤гненню оптимальноњ степен≥ упор¤дкуванн¤ в окрем≥й галуз≥. ÷е нормативне виробничо-практичне виданн¤, що м≥стить комплекс норм, правил, вимог до обТЇкту стандартизац≥њ, ¤к≥ встановлюютьс¤ на основ≥ дос¤гнень науки, техн≥ки та передового досв≥ду ≥ затверджуютьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з д≥ючим законодавством.

–озп≥знають наступн≥ види стандарт≥в: м≥жнародний, м≥ждержавний та нац≥ональний.

ћ≥жнародний - стандарт, що прийн¤тий м≥жнародною орган≥зац≥Їю по стандартизац≥њ (ISO або IEC).

ћ≥ждержавний - стандарт, що прийн¤тий державами, приЇднаними до договору про проведенн¤ Їдиноњ пол≥тики в област≥ стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ. ѕриймаЇтьс¤ державами безпосередньо.

Ќац≥ональний - це стандарт, що прийн¤тий нац≥ональним органом одн≥Їњ крањни по стандартизац≥њ.

ѕо масштабу розповсюдженн¤ стандарти под≥л¤ютьс¤ на наступн≥ категор≥њ: державний стандарт ”крањни (ƒ—“”), галузевий стандарт (√—“”), стандарт п≥дприЇмства. ƒо державних стандарт≥в прир≥внюють державн≥ буд≥вельн≥ норми та правила, державн≥ класиф≥катори техн≥чно-економ≥чноњ та соц≥альноњ ≥нформац≥њ.

ƒержавний стандарт ”крањни (ƒ—“”) - основний нормативний документ по стандартизац≥њ в крањн≥, що п≥дл¤гаЇ безумовному виконанню органами виконавчоњ влади, вс≥ма п≥дприЇмствами та громад¤нами, на д≥¤льн≥сть ¤ких поширюЇтьс¤ д≥¤ стандарту. ƒ—“” затверджуЇтьс¤ ƒержавним ком≥тетом ”крањни по стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ (ƒержстандарт ”крањни), а в галуз≥ будуванн¤ - ƒержавним ком≥тетом ”крањни у справах м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури.

1	2	3	4	5

Ќазва: ƒокумент. …ого матер≥альна основа
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (6724 прочитано)