ƒ≥ловодство > ƒокумент. …ого матер≥альна основа

ћагн≥тооптичний диск - комб≥нований тип машиночитаЇмого документа, що вм≥щуЇ в соб≥ магн≥тний та оптичний способи запису та в≥дтворенн¤ ≥нформац≥њ. Ќайб≥льш поширен≥ (з 1994 року) магн≥тооптичн≥ диски, що складаютьс¤ з р≥зних комб≥нац≥й гнучкоњ магн≥тноњ дискети, жорсткого та оптичного диск≥в. ¬ажливою перевагою ¤вл¤Їтьс¤ п≥двищена над≥йн≥сть збер≥ганн¤ ≥нформац≥њ (близько 10 рок≥в без перезапису). ¬≥деодиск (CD-VD) призначений дл¤ цифрового запису та в≥дтворенню в≥деоф≥льм≥в. ¬исока над≥йн≥сть при збер≥ганн≥ та в≥дтворенн≥ дос¤гаЇтьс¤ за рахунок безконтактного зчитуванн¤, використанню прозорих захисних покритт≥в, або спец≥альних касет, а в цифрових системах - завд¤ки застосуванню код≥в з ви¤вленн¤м та виправленн¤м помилок.

Ќайнов≥шим нос≥Їм обТЇмного зображенн¤ Ї голограма (греч. holo - весь, повний; graph - запис ≥ gramma - письменний, л≥н≥¤). ќсоблив≥стю голограми Ї обТЇмний образ предмету, ¤кий волод≥Ї вс≥ма признаками ориг≥налу, дос¤гаЇтьс¤ повна ≥люз≥¤ присутност≥ предмету - зорове в≥дчутт¤ обТЇмност≥, кольору (включаючи вс≥ в≥дт≥нки кольор≥в) та ракурсу. √олограма перешкодост≥йка, псуванн¤ њњ де¤ких частин не приводить до втрати всього зображенн¤. Ќе ≥снуЇ труднощ≥в у фокусуванн≥, так ¤к голографуЇтьс¤ не сфокусоване зображенн¤, а хвильовий фронт обТЇктного пром≥нн¤. Ќе потр≥бн≥ високо¤к≥сна оптика та високоточн≥ системи дл¤ механ≥чноњ комутац≥њ ≥нформац≥йного нос≥¤. ¬ажливою перевагою Ї те, що голограма представл¤Ї собою оптичний елемент, що формуЇ зображенн¤ без допомоги зовн≥шньоњ оптики.

јле ≥снують ≥ певн≥ недол≥ки у нос≥њв, що мають пол≥мерну основу. “ак, не можливе зчитуванн¤ та в≥дтворенн¤ ≥нформац≥њ на касетах, дисках, дискетах, ≥н., без допом≥жних засоб≥в таких, ¤к, магн≥тофон, в≥деомагн≥тофони, ≈ќћ, оптичн≥ компТютери ≥ т. п.

ѕост≥йне та досить швидке вдосконаленн¤ систем та нос≥њв ≥нформац≥њ, не дивл¤чись на свою в≥дносно високу соб≥варт≥сть, набирають швидкого розповсюдженн¤ в ≥нформац≥йних колах використанн¤, тому виникаЇ проблема ф≥нансового характеру - застар≥л≥ системи не можуть зчитувати та в≥дтворювати ≥нформац≥ю на нових, вдосконалених нос≥¤х.

’арактеристики пол≥мерних матер≥ал≥в, ¤к≥ Ї основою матер≥альних нос≥њв.

‘отодокумент (‘ƒ) - один чи дек≥лька зображень, що отриман≥ фотограф≥чним способом. ¬ залежност≥ в≥д пр¤моњ чи оберненоњ тональност≥ ‘ƒ под≥л¤ютьс¤ на негативи та позитиви. ѕозитиви - пр¤ма передача ¤скравост≥ або св≥тла обТЇкту зйомки. Ќегативи - обернена передача тональност≥ обТЇкту зйомки. —т≥йк≥сть фотопл≥вок до зовн≥шн≥х вплив≥в визначаЇтьс¤ емульс≥йним складом шару. Ќайб≥льш над≥йн≥ фотопл≥вки, що м≥ст¤ть в емульс≥њ - ср≥бло, при ≥деальних умовах збер≥гаютьс¤ до 1000 рок≥в, чорно-б≥л≥ з ≥ншими емульс≥¤ми - в≥д 10 до 140 рок≥в, кольоров≥ - 5-30 рок≥в.

 ≥нодокумент ( ƒ) - зображальний або ауд≥ов≥зуальний документ, що створений к≥нематограф≥чним способом. «а способом в≥дтворенн¤ под≥л¤ють на зображально-статичн≥ (¤кщо зображенн¤ нерухоме - д≥аф≥льми) та зображально -динам≥чн≥ (рухоме зображенн¤). ћатер≥альною основою Ї к≥нопл≥вка, що представл¤Ї собою багатошарову пол≥мерну пл≥вкову систему.  ƒ закарбовують художнЇ, документальне, науково-попул¤рне, учбове, мультипл≥кац≥йне зображенн¤ дл¤ р≥зноман≥тних ц≥лей. ¬≥деоф≥льм - комплексний вид документа, що вм≥щуЇ в соб≥ вербальну, звукову, матричну систему запису. ѕри в≥деозапис≥ зображенн¤ перетворюЇтьс¤ телев≥з≥йною камерою в посл≥довн≥сть електричних сигнал≥в, котр≥ ф≥ксуютьс¤ на магн≥тн≥й стр≥чц≥ чи оптичному диску.

Ќа перфорованому документ≥ ≥нформац≥¤ записана шл¤хом перфоруванн¤ (пробиванн¤) отвор≥в (перфорац≥й), або вир≥зки в≥дпов≥дних д≥л¤нок матер≥ального нос≥¤. ѕо матер≥альн≥й основ≥ групуютьс¤ на штучн≥, част≥ше всього паперов≥, р≥дше - пластмасов≥ (перфокарти) ≥ целулоњдн≥ або лавсанов≥ (перфостр≥чки). Ѕувають картков≥ (перфокарти, апретурн≥ карти) та стр≥чков≥ (перфостр≥чки) перфорован≥ документи. ѕоширен≥ дл¤ застосуванн¤ в механ≥зованих ≤ѕ—, що спец≥ал≥зуютьс¤ на розпод≥л≥ патентних документах, кресл¤рсько-конструкторськ≥й документац≥њ. јле властивост≥ та призначенн¤ ѕƒ зам≥нюють б≥льш сучасн≥ та зручн≥ засоби.

ћ≥крограф≥чн≥ документи створен≥ на м≥кронос≥њ у вигл¤д≥ м≥крокоп≥њ або ориг≥нала документа. ÷ей клас складають м≥кроф≥льми, м≥кроф≥ш≥ та м≥крокарти, виготовл¤ютьс¤ в компактн≥й форм≥ на фото-, к≥но-, магн≥тн≥й стр≥чках або оптичному диску. ѓх в≥дм≥тною рисою ¤вл¤Їтьс¤ мал≥ ф≥зичн≥ розм≥ри та вага, значна ≥нформац≥йна Їмн≥сть, компактн≥сть збер≥ганн¤ та необх≥дна спец≥альна апаратура дл¤ зчитуванн¤ ≥нформац≥њ. ѕрогнозований строк служби м≥кроформ - 500 ≥ б≥льше рок≥в. ћ≥крограф≥чн≥ документи Ї результатом репрограф≥њ, м≥крограф≥њ та м≥кроф≥льмуванн¤. –озп≥знають фотограф≥чн≥ (на прозор≥й основ≥ -рулонний м≥кроф≥льм, м≥крокартка-м≥кроф≥ша) та пол≥граф≥чн≥ м≥кроформи (на непрозор≥й основ≥ - непрозора м≥крокартка, м≥крокард, м≥кротейп ≥ т. п.). ≤снують також магн≥тн≥, лазерн≥, оптичн≥, голограф≥чн≥ та ≥нш≥ м≥кроформи. «а способом запису под≥л¤ютьс¤ на два види: аналогов≥ (м≥крозображенн¤ не закодоване в зменшеному розм≥р≥) та дискретн≥ (м≥крозображенн¤ закодоване). ћ≥кроформи широко використовуютьс¤ дл¤ збер≥ганн¤ великих обТЇм≥в коп≥й документ≥в ≥ даних.

ƒо магн≥тних нос≥њв ≥нформац≥њ в≥днос¤ть магн≥тну стр≥чку та магн≥тний диск (гнучкий та жорсткий), а також магн≥тн≥ карти, що майже вийшли з використанн¤. ¬нутр≥шн¤ структура нос≥њв магн≥тного запису складаЇтьс¤ з робочого шару (накопиченн¤ та збер≥ганн¤ ≥нформац≥њ), що нанесений на основу ≥з ненамагн≥ченого матер≥алу. ¬иготовл¤ють ≥з магн≥тно-твердих оксид≥в або метал≥в.  р≥м робочих шар≥в част≥ше м≥ст¤ть ≥, доповнюючи шари, наприклад, захисний - дл¤ захисту робочого шару в≥д зносу, дл¤ покращанн¤ транспортуванн¤ нос≥њв та запоб≥ганню статистичноњ електро≥зол¤ц≥њ нос≥¤. «а способом запису розп≥знають нос≥њ дл¤ подовжньоњ та перпендикул¤рноњ запис≥в в≥дносно поверхн≥ шару. ¬≥др≥зн¤ютьс¤ магн≥тною текстурою робочого шару, що спри¤Ї кращому намагн≥чуванню в одному чи ≥ншому направленн≥.

Ќайб≥льш поширений подовжн≥й запис, так ¤к перпендикул¤рний б≥льш складний та дорогий. ¬иди запису сигнал≥в: дл¤ пр¤мого запису аналогу, модул¤ц≥йного запису аналогових сигнал≥в та цифрового запису.

ѕри пр¤мому запис≥ аналога потр≥бно, щоб миттЇве значенн¤ ≥ частотний спектр записаного на нос≥њ сигналу був аналог≥чний миттЇвому значенню ≥ спектру сигналу, що записуЇтьс¤ (звукозапис).

ѕри модул¤ц≥йному запис≥, сигнал, що записуЇтьс¤ модулюЇ частоту, ампл≥туду або фазу несучого сигналу. ÷ей вид запису широко використовуЇтьс¤ в в≥деозапис≥ та в ≥нструментальн≥й техн≥ц≥.

ѕри цифровому запис≥ на нос≥й записуЇтьс¤ цифров≥ чи не цифров≥ ≥мпульсн≥ сигнали. ÷ифров≥ сигнали - результат обчисленн¤ або результат перетворенн¤ аналогового сигналу в цифрову форму. Ќецифров≥ - результат кодовоњ ≥мпульсноњ модул¤ц≥њ аналогового сигналу або прост≥ сигнали управл≥нн¤ та програмуванн¤. ’арактеристика цифрового запису: ампл≥тудна похибка, нижча за попередньо розгл¤нут≥ види запису; верхн¤ гранична частота, нижча пор≥вн¤но з попередн≥ми та нижн¤ гранична частота також нижча. ќсобливо ц≥нною властив≥стю цифрового методу запису звукових та в≥деосигнал≥в Ї р≥зке зниженн¤ деградац≥њ ¤кост≥ звуку та зображенн¤ при перезапис≥/коп≥юванн¤. ÷ифровий метод звуко-, в≥део- запису набуваЇ великого поширенн¤.

√нучк≥ магн≥тн≥ диски широко використовуютьс¤ дл¤ запису програм, тексту, результат≥в обробки розрахунк≥в ≈ќћ та ≥н., зручн≥ у використанн≥ та компактн≥. —кладаЇтьс¤ з дискового магн≥тного нос≥¤, ¤кий знаходитьс¤ в квадратному конверт≥ чи касет≥, та прокладок, що в≥докремлюють диск в≥д конверту. ѕрокладки виконують роль очистки магн≥тного нос≥¤ та зн¤тт≥ з нього статистичних зар¤д≥в, що потр≥бно дл¤ безв≥дмовноњ роботи дискети. јле гнучк≥ дискети зам≥нюють б≥ль досконал≥ оптичн≥ диски дл¤ багаторазового запису та CD-ROM (б≥льша Їмн≥сть, швидкод≥¤, над≥йн≥сть).

∆орстк≥ магн≥тн≥ диски представл¤ють собою круглий диск з алюм≥н≥Ївого сплаву, на обидв≥ сторони ¤кого нанесен≥ магн≥тн≥ робоч≥ шари. ≤нформац≥¤ на диску записуЇтьс¤ на дор≥жках, що представл¤ють собою замкнут≥ концентричн≥ окружност≥. «наченн¤ подовженоњ та поперечноњ щ≥льност≥ пост≥йно п≥двищуЇтьс¤ в≥д покол≥нн¤ до покол≥нн¤, що зб≥льшуЇ його ≥нформац≥йну Їмн≥сть, швидкод≥ю пошуку заданоњ ≥нформац≥њ.

ќптичний документ Ї досить новим нос≥Їм ≥нформац≥њ, основаним на оптичних способах запису, зчитуванн¤ та в≥дтворенн¤. ”н≥версальн≥сть ви¤вл¤Їтьс¤ в запис≥ та збер≥ганн≥ в Їдин≥й цифров≥й форм≥ ≥нформац≥њ любого виду - звуковоњ, текстовоњ, граф≥чноњ, в≥део. ƒо оптичних документ≥в в≥днос¤тьс¤ оптичн≥ диски та в≥деодиски: компакт - диск, CD-ROM, DVD-диски, rewriteable CD, ≥нш≥. Ќайб≥льш перспективним нос≥Їм ¤вл¤Їтьс¤ оптичний диск, на ¤кий ≥нформац≥¤ записуЇтьс¤ та зчитуЇтьс¤ за допомогою сфокусованого лазерного промен¤. ѕри цьому формуютьс¤ м≥кроскоп≥чн≥ заглибленн¤ або ¤мки (п≥ти), що утворюють в сукупност≥ сп≥ральн≥ або к≥льцев≥ дор≥жки з записом звуку (оптичн≥ аудиодиски), зображенн¤м (оптичн≥ в≥деодиски) або будь-¤ким текстом. ў≥льн≥сть запису б≥льш 108 б≥т/см2. ќптичний диск - це оптичний (лазерний) нос≥њ ≥нформац≥њ д≥аметром 8-12 см (4,5 ¢¢), товщиною - 1,2 мм. оск≥льки на ќƒ ≥нформац≥¤ збер≥гаЇтьс¤ в цифровому формат≥, технолог≥¤ запису маЇ своњ особливост≥. —игнал, що поступаЇ в≥д джерела - аналоговий. јналого-цифровий перетворювач переводить його в цифрову (двоњсту) форму. ѕри зчитуванн≥ ≥нформац≥њ операц≥¤ розгортаЇтьс¤ в зворотному пор¤дку. ¬ залежност≥ в≥д можливост≥ використанн¤ дл¤ запису ≥ зчитуванн¤ ≥снують накопичувач≥ призначен≥ дл¤ запису ≥нформац≥њ безпосередньо користувачем та њњ збер≥ганн¤м - WORM, та накопичувач≥ розрахован≥ т≥льки на зчитуванн¤ ≥нформац≥њ - CD-ROM.

1	2	3	4	5

Ќазва: ƒокумент. …ого матер≥альна основа
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (6724 прочитано)