≈колог≥¤ > ≈колог≥чн≥ насл≥дки в≥йськових д≥й

≈колог≥чн≥ насл≥дки в≥йськових д≥й

ѕЋјЌ

1. ¬ступ

2.‘актори впливу в≥йн на природу

3. Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ воЇнного часу. ƒжерела виникненн¤ та види надзвичайних ситуац≥й

4. ≈колог≥чн≥ насл≥дки в≥йськових д≥й на приклад≥ в≥йни в ёгослав≥њ

4.1. ¬плив насл≥дк≥в в≥йськового конфл≥кту на стан навколишнього природного середовища ёгослав≥њ

- атмосферне пов≥тр¤;

- водн≥ ресурси;

- грунти та земельн≥ ресурси;

- б≥ор≥зномањтт¤;

- здоровТ¤ населенн¤.

4.2. ¬плив насл≥дк≥в в≥йськового конфл≥кту

в ёгослав≥њ на стан м≥жнародноњ еколог≥чноњ безпеки

- атмосферне пов≥тр¤;

- водн≥ ресурси;

- грунти та земельн≥ ресурси;

- транскордонне забрудненн¤

5. ¬исновок

6. ƒжерела

∆итт¤ нерозривно повТ¤зане з природним середовищем. Ќа ранн≥х етапах свого становленн¤ людина, користуючись продуктами природи, не завдавала пом≥тноњ шкоди природним ресурсам. јле з посиленн¤м практичноњ д≥¤льност≥, повТ¤заноњ з винаходом знар¤дь прац≥, вплив њњ на природу неухильно зростав. ¬ останн≥ дес¤тил≥тт¤ ’’ стол≥тт¤ у звТ¤зку ≥з високими темпами науково-техн≥чного прогресу, небувалим розширенн¤м сфер матер≥ального виробництва в≥н став особливо значним ≥ великомасштабним.

Ќеухильно зростаЇ населенн¤ нашоњ планети, що потребуЇ в≥дпов≥дного зб≥льшенн¤ видобутку й виготовленн¤ життЇвих ресурс≥в дл¤ забезпеченн¤ його проживанн¤. Ќасл≥дки впливу людини на навколишнЇ середовище сумн≥ й тривожн≥: порушуютьс¤ природн≥ угрупованн¤ й ландшафти, забруднюЇтьс¤ атмосфера, морськ≥ акватор≥њ ≥ пр≥сн≥ водойми, руйнуЇтьс¤ грунтовий покрив, зменшуютьс¤ л≥сов≥ ресурси та чисельн≥сть вид≥в рослин ≥ тварин, х≥м≥чн≥ сполуки, ¤к≥ циркулюють у б≥осфер≥, шкод¤ть здоровТю людини та всьому живому.

“ож у стосунках з природою людство з≥ткнулос¤ ≥з серйозними ≥ складними проблемами. ÷≥лком очевидно, що вплив людини на природу нин≥ значно перевищуЇ здатн≥сть б≥осфери до саморегул¤ц≥њ ≥ ставить загалом п≥д загрозу можлив≥сть њњ ≥снуванн¤ ¤к системи.

Ћюдина й сусп≥льство повинн≥ докор≥нно зм≥нити своЇ ставленн¤ до природи та њњ ресурс≥в. ” наш час людство спроможне виробл¤ти достатню к≥льк≥сть с≥льськогосподарськоњ й промисловоњ продукц≥њ, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу. ƒос¤гненн¤ науки й техн≥ки в≥дкривають не т≥льки можливост≥ дл¤ задоволенн¤ потреб людини, але й створюють передумови дл¤ збереженн¤ ≥ примноженн¤ ресурс≥в «емл≥. Ћюдство в змоз≥ ≥стотно пол≥пшити умови, ¤к≥ склалис¤ в б≥осфер≥ планети. ” розвТ¤занн≥ цього завданн¤ важливу роль в≥д≥грають еколог≥чн≥ осв≥та та вихованн¤ всього населенн¤, особливо молод≥, ¤к≥й жити й працювати в новому тис¤чол≥тт≥.

якщо запитати людину з вулиц≥, коли в≥йни стали впливати на природу, б≥льш≥сть людей назвуть XX стол≥тт¤, в≥д сили в≥к XIX. якби це було так! ≤стор≥¤ воЇн - це й ≥стор≥¤ знищенн¤ природи.

‘ј “ќ–» ¬ѕЋ»¬” ¬≤…Ќ Ќј ѕ–»–ќƒ”

ќпанувавши знар¤дд¤ прац≥, людина вид≥лилась з ус≥х ≥нших тварин. Ќа жаль, у знар¤дд¤ прац≥ ≥з самого початку зарахували не т≥льки палку-копалку ≥ швейну голку, але ≥ сокиру - перший приклад подв≥йних технолог≥й, ≥ спис, що Ї т≥льки зброЇю, тобто знар¤дд¤м не прац≥, а знищенн¤. Ћедь вид≥лившись ¤к особливий вид тварин, люди стали негайно конкурувати один з одним за кращу територ≥ю з чисто людським зв≥рством, убиваючи ус≥х соб≥ под≥бних. ”т≥м, перш≥ сотн≥ тис¤ч рок≥в вони не були ориг≥нальн≥, лише удосконаливши методи своњх чотириногих сус≥д≥в. ѕри цьому м≥жплем≥нн≥, чи точн≥ше м≥жстадн≥, в≥йни були дуже еколог≥чними - у цьому в≥дношенн≥ перв≥сн≥ люди були розумн≥шими сучасних ≥ не рубали г≥лку, на ¤ку збиралис¤ с≥сти.

јле поступово засоби виробництва удосконалювалис¤, ≥ люди, переставши бути ц≥лком залежними в≥д багатств дикоњ природи, стали воювати не за кормов≥ ресурси, а за територ≥њ. ” цей час природа й стала сильно страждати в≥д людськоњ д≥¤льност≥.

ѕо-перше, люди стали зм≥цнювати своњ поселенн¤, а найпрост≥шими фортиф≥кац≥йними спорудженн¤ми Ї рови, ловч≥ ¤ми ≥ зас≥дки. –ови руйнували структуру ірунту, порушували територ≥альн≥ д≥л¤нки њњ мешканц≥в; кр≥м того, порушенн¤ ц≥лост≥ дерну викликало п≥двищену ероз≥ю ірунту. Ќарешт≥, рови великоњ довжини могли порушити шл¤хи м≥грац≥њ де¤ких вид≥в тварин. ” ловчих ¤мах, заготовлених гинули тварини, особливо коли ц≥ пастки знаходилис¤ на л≥сових тропах. Ќа територ≥¤х у сотн≥ ≥ тис¤ч≥ квадратних к≥лометр≥в повн≥стю знищувалас¤ вс¤ л≥сова екосистема.
ѕо-друге, люди стали використовувати природн≥ об'Їкти - у першу чергу л≥си - ¤к зброю. Ќайпрост≥ший спос≥б - це перетворити певну територ≥ю в пастку. “ак, ёл≥й ‘ронт≥й, римський ≥сторик I стол≥тт¤ описуЇ, ¤к чињсь воњни п≥друбали дерева в ц≥лому л≥с≥ ≥ повалили њх, коли в л≥с вступило римське в≥йсько. Ќезважаючи на прим≥тивн≥сть цього методу, його застосовували ≥ п≥зн≥ше. «араз дерева використовують не дл¤ поразки живоњ сили супротивника - Ї способи над≥йн≥ш≥ й ефективн≥ш≥ - а дл¤ затримки його в зон≥ поразки

≤нший спос≥б - використанн¤ природних об'Їкт≥в у в≥йськових ц≥л¤х - це використанн¤ њх дл¤ поразки супротивника. Ќайпрост≥ш≥ ≥ розповсюджен≥ способи - це отруЇнн¤ джерел води ≥ пожеж≥. ѕерший спос≥б найб≥льш розповсюджений у силу своЇњ простоти й ефективност≥. “ой же ёл≥й ‘ронт≥й пише, ¤к  л≥сфен —инионський отруњв воду в джерел≥, що харчувало обложен≥ ним  риси.

“е ж саме неодноразово робили ≥ русич≥ й ≥нш≥ народи.  оли кн¤зь ¬асиль √ол≥цин, фаворит цар≥вни —оф≥њ ќлекс≥њвни, воював ≥з кримськими татарами, т≥ забили падаллю ус≥ джерела питноњ води.
ўе один спос≥б - пожеж≥ - також нер≥дко застосовувавс¤ на в≥йн≥. ќсоблива пристрасть до цього методу мали жител≥ степ≥в: воно ≥ зрозум≥ло - у степу вогонь швидко поширюЇтьс¤ на величезн≥ територ≥њ, ≥ нав≥ть ¤кщо ворог не загине у вогн≥, його погубить в≥дсутн≥сть води, њж≥ ≥ корму дл¤ худоби. ѕалили, звичайно, ≥ л≥си, але це менш ефективно з погл¤ду поразки ворога, ≥ звичайно застосовувалос¤ в ≥нших ц≥л¤х.

ўе одна причина - величезн≥ похованн¤, що залишаютьс¤ на м≥сц¤х великих битв (наприклад, п≥д час битви на  уликовому пол≥ загинули 120 000 чолов≥к). ѕри розкладанн≥ величезного числа труп≥в утворюютьс¤ отрути, що з дощами чи ірунтовими водами попадають у водойми, отруюючи њх. ÷≥ ж отрути губл¤ть тварин ≥ на м≥сц≥ похованн¤. ¬они тим б≥льше небезпечн≥, що њхн¤ д≥¤ може початис¤ ¤к в≥дразу, так ≥ через багато рок≥в.

јле все перераховане вище - це знищенн¤ природних об'Їкт≥в ¤к зас≥б поразки чи насл≥док битв (древн≥х епох). Ќа в≥йн≥ природу й у першу чергу л≥си ц≥леспр¤мовано знищують. –обитьс¤ це з трив≥альною метою: позбавити супротивника укритт≥в ≥ засоб≥в до ≥снуванн¤. Ќайб≥льш проста ≥ зрозум≥ла перша мета - адже л≥си за вс≥х час≥в служили над≥йним притулком дл¤ в≥йськ, у першу чергу дл¤ нечисленних загон≥в, що ведуть партизанську в≥йну.

ѕрикладом под≥бного в≥дношенн¤ до природи може служити т.зв. зелений п≥вм≥с¤ць - територ≥њ, що простираютьс¤ в≥д дельти Ќ≥лу через ѕалестину ≥ ћесопотам≥ю до ≤нд≥њ, а також Ѕалканський п≥востр≥в. «вичайно, л≥си там знищувалис¤ не т≥льки п≥д час воЇн, але й у мирний час у господарських ц≥л¤х. ќднак п≥д час ус≥х воЇн вирубувалис¤ л≥си ¤к основа економ≥ки крањни. ” результат≥ зараз ц≥ земл≥ перетворилис¤ у своњй б≥льшост≥ в пустел≥. Ћише в наш≥ роки л≥си на цих територ≥¤х почали в≥дновлюватис¤ (прикладом под≥бних роб≥т може служити ≤зрањль, на територ≥њ ¤кого колись були величезн≥ л≥си, що ц≥лком покривали гори, ≥ сильно порубан≥ асир≥йц¤ми ≥ практично ц≥лком вирубан≥ римл¤нами). ”загал≥ треба визнати, що в римл¤н був великий досв≥д по знищенню природи. ѕ≥сл¤ розгрому  арфагена вони засипали с≥ллю вс≥ родюч≥ земл≥ в його околиц¤х, зробивши њх непридатними не т≥льки дл¤ землеробства, але ≥ дл¤ росту б≥льшост≥ вид≥в рослин, що з урахуванн¤м близькост≥ —ахари, та й просто жаркого кл≥мату з невеликою к≥льк≥стю опад≥в, веде до спустошуванн¤ земель (що ми ≥ бачимо зараз в околиц¤х “ун≥су).

Ќаступний фактор впливу воЇн на природу - перем≥щенн¤ значних мас людей, спор¤дженн¤ й озброЇнн¤. ќсобливо це стало ви¤вл¤тис¤ лише в XX стол≥тт≥, коли ноги м≥льйон≥в солдат, колеса й особливо гусениц≥ дес¤тк≥в тис¤ч машин стали стирати в пил землю, а њхн≥ шуми ≥ в≥дходи забруднювати м≥сцев≥сть на багато к≥лометр≥в навколо (причому ще ≥ на широкому фронт≥, тобто фактично суц≥льною смугою). јле й у стародавност≥ проходженн¤ особливо великоњ арм≥њ, не залишалос¤ дл¤ природи непом≥тним. √еродот пише, що арм≥¤  серкса, прийшовши в √рец≥ю, досуха випивала р≥ки й озера, ≥ це у крањн≥, що ≥ так нер≥дко страждаЇ в≥д нестач≥ води. ѕерська арм≥¤ привела величезну к≥льк≥сть худоби, ¤ка витоптувала ≥ поњдала усю зелень, що особливо шк≥дливо в горах.

≤ все-таки найб≥льший збиток природ≥ був нанесений у в≥йнах XX стол≥тт¤, що ц≥лком природно. ƒв≥ найважлив≥ших обставини, що визначили це - нов≥ могутн≥ снар¤ди ≥ двигуни.

—початку про снар¤ди. ѕо-перше, силу нових снар¤д≥в визначило те, що нов≥ типи вибухових речовин давали вибухи набагато б≥льшоњ потужност≥, чим чорний порох - могутн≥ше раз у 20, або ≥ б≥льше. ѕо-друге, зм≥нилис¤ гармати - вони стали посилати снар¤ди п≥д набагато б≥льшими кутами, так що снар¤ди ≥ падали на землю п≥д великим кутом ,≥ глибоко проникали в ірунт. ѕо-третЇ, головним у прогрес≥ артилер≥њ стало зб≥льшенн¤ дальност≥ стр≥льби. ƒалекоб≥йн≥сть знар¤дь зб≥льшилас¤ наст≥льки, що вони стали вести стр≥льбу за обр≥й, по невидим≥й ц≥л≥. ”куп≥ з неминучим зб≥льшенн¤м розс≥юванн¤ снар¤д≥в це привело до стр≥льби не по ц≥л¤х, а по площах.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ≈колог≥чн≥ насл≥дки в≥йськових д≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (4005 прочитано)