≈колог≥¤ > ≈колог≥чн≥ насл≥дки в≥йськових д≥й

«абрудненн¤ вод, що впадають у „орне, ≈гейське та јдр≥атичне мор¤, може призвести до њхнього загального забрудненн¤. ”лови ≥тал≥йських рибалок ≥з початку бомбардувань ёгослав≥њ зменшилис¤ на 70%. «авдана њм шкода така велика, що ур¤д ≤тал≥њ був змушений терм≥ново вид≥лити компенсац≥ю рибн≥й галуз≥ крањни у розм≥р≥ 40 млн дол. —Ўј.

¬насл≥док того, що в ћакедон≥њ знайшли притулок понад 250 тис. б≥женц≥в з  осово, основною загрозою дл¤ водних ресурс≥в крањни стали ст≥чн≥ води з њхн≥х табор≥в. «а час б≥женськоњ кризи к≥льк≥сть ст≥чних вод з табор≥в дос¤гла 663900 м3. Ѕ≥льш≥сть табор≥в дл¤ б≥женц≥в розм≥щено у захисн≥й зон≥ карстового г≥дроресурсу –ашче. –ашче Ї джерельною частиною ∆еденського п≥дземного басейну, що оц≥нюЇтьс¤ приблизно у 3270 х 106 м3 води. ÷е джерело питноњ води маЇ неоц≥ненне значенн¤ дл¤ м≥ста —копТЇ та навколишн≥х населених пункт≥в, що загострювало ≥ без того напружену ситуац≥ю.

¬еличезна к≥льк≥сть б≥женц≥в, що оселилис¤ в јлбан≥њ, мала значн≥ проблеми з водою. ЌедостатнЇ очищенн¤ ст≥чних вод, а ≥нод≥ ≥ його повна в≥дсутн≥сть у таборах б≥женц≥в ви¤вилис¤ ще одн≥Їю загрозою здоровТю населенн¤ й еколог≥њ.

√рунти та земельн≥ ресурси

≈колог≥чн≥ насл≥дки бомбардувань Ќј“ќ по територ≥њ ёгослав≥њ завдали всьому Ѕалканському рег≥ону й прилеглим крањнам непоправних економ≥чних збитк≥в на найближч≥ 15-20 рок≥в. ¬важаЇтьс¤, що вже найближчим часом постане необх≥дн≥сть ретельного контролю с≥льськогосподарських продукт≥в, вироблених не т≥льки в ёгослав≥њ, але й у сус≥дн≥х крањнах.

” результат≥ забрудненн¤ атмосфери ≥ Ђкислотних дощ≥вї т≥льки в –умун≥њ (пов≥т “≥м≥ш) завдано збитк≥в зерновим ≥ овочевим культурам, фруктовим садам на площ≥ понад 30 тис. га.

Ќа початку червн¤ 1999 р. над територ≥Їю ”горщини на Ќац≥ональний парк ’ортобад несправний Ќј“ќвський л≥так-заправник злив 43 т пального.

ƒл¤ ћакедон≥њ основною ≥дентиф≥кованою загрозою Ї порушенн¤ грунт≥в таборами б≥женц≥в. ¬насл≥док  осовськоњ кризи –еспубл≥ка ћакедон≥¤ на своњй територ≥њ розм≥стила понад 250 тис. б≥женц≥в з  осово, хоча за своњми можливост¤ми спроможна була влаштувати лише 20 тис. ћакедон≥¤ п≥д час кризи у  осово перевищила своњ можливост≥ майже у 12,5 раза. Ѕ≥женц≥ у крањн≥ становили понад 12,5% в≥д населенн¤ держави, ¤ке дор≥внюЇ близько 2 млн чолов≥к. ƒл¤ прийому б≥женц≥в у ћакедон≥њ було споруджено табори: Ѕлаце, —тенковец, –адуша, Ѕо¤не, Ќепроштено, —енокос ≥ „егране, загальною площею 98,1 га. ≤снуванн¤ табор≥в дл¤ б≥женц≥в мали опосередкований вплив на довк≥лл¤ крањни.

ќск≥льки јлбан≥¤ маЇ дуже мало с≥льськогосподарських уг≥дь, одним ≥з основних чинник≥в негативного впливу  осовського конфл≥кту було буд≥вництво табор≥в б≥женц≥в на орних земл¤х. ” результат≥ сотн≥ гектар≥в грунту виведен≥ з≥ сфери господарськоњ д≥¤льност≥. «начний приплив б≥женц≥в завдав в≥дчутних збитк≥в територ≥¤м, що охорон¤ютьс¤, у зах≥дн≥й частин≥ јлбан≥њ вздовж јдр≥атичного узбережж¤.  онтроль трансграничного забрудненн¤ практично не зд≥йснювавс¤, оск≥льки в≥дсутн≥ сучасн≥ засоби вим≥ру. “абори б≥женц≥в завдали шкоди родючим грунтам, нац≥ональним паркам, запов≥дним територ≥¤м.

“ранскордонне забрудненн¤

Ќа в≥дм≥ну в≥д аерозольноњ м≥грац≥њ токсин≥в, ≥снуЇ ще так звана ≥нверс≥йна м≥грац≥¤. ѕри масштабних ≥ тривалих пожежах стовп гар¤чого пов≥тр¤ проникаЇ в стратосферу. «атиснута м≥ж двома холодними шарами пов≥тр¤ парогазова сум≥ш може тривалий час перем≥щуватис¤ ≥ заздалег≥дь передбачити, в ¤кому м≥сц≥ земноњ кул≥ в≥дбудетьс¤ њњ ос≥данн¤ на грунт, практично неможливо.

ўе один серйозний насл≥док в≥йни в ёгослав≥њ Ц це зменшенн¤ вм≥сту озону в атмосфер≥ на 8-10% пор≥вн¤но з 1998 р.  ≥льк≥сний анал≥з даних супутника Earth Probe/TOMS показав, що з початку кв≥тн¤ 1999 р. над районом  осово зТ¤вилос¤ утворенн¤, що умовно називають озоновою Ђм≥н≥-д≥роюї. «а супутниковими даними, у цьому район≥ у 1998 р. н≥¤ких ознак такого утворенн¤ не було. ќзонова д≥ра, за спостереженн¤ми спец≥ал≥ст≥в, перем≥щуЇтьс¤, в основному, на сх≥д, але њњ перем≥щенн¤ в ≥нших напр¤мках також допускаЇтьс¤. “ому розгл¤нуте еколог≥чно небезпечне ¤вище може загрожувати вс≥м крањнам ѕ≥вн≥чноњ п≥вкул≥.

Ќаведен≥ дан≥ св≥дчать про те, що еколог≥чною Ђжертвоюї д≥й блоку Ќј“ќ стала не т≥льки ёгослав≥¤, але ≥ р¤д сум≥жно-прилеглих крањн. √еограф≥чне розташуванн¤ цих крањн визначило ступ≥нь њхнього водного, пов≥тр¤ного ≥ грунтового забрудненн¤. Ќебезпечну, б≥льшою чи меншою м≥рою, еколог≥чну ситуац≥ю, що створилас¤, можна помТ¤кшити лише при негайному проведенн≥ санац≥њ та похованн≥ з≥браних токсикант≥в. ≤накше насл≥дки в≥йни матимуть тривалий згубний вплив ¤к на людей, так ≥ на навколишнЇ середовище.

Ќа жаль, ≥снуюча нин≥ ≥нформац≥¤, необх≥дна дл¤ проведенн¤ детального анал≥зу загроз та оц≥нок ризик≥в, на ¤к≥ наражаЇтьс¤ населенн¤, що мешкаЇ на забруднених територ≥¤х внасл≥док бомбардувань ёгослав≥њ, Ї неповною, суперечливою ≥, можливо, одноб≥чною.

ѕроте, проведений анал≥з щодо веденн¤ в≥йськових д≥й та результат≥в њхнього впливу на еколог≥ю ёгослав≥њ та сус≥дн≥х з нею держав дозволив зробити де¤к≥ висновки.

Ќанесенн¤ бомбових удар≥в по еколог≥чно небезпечних обТЇктах ёгослав≥њ державами Ќј“ќ супроводжувалос¤ порушенн¤м положень  онцепц≥њ про вплив на навколишнЇ середовище 1977 р., а також ц≥лоњ низки ≥нших м≥жнародних конвенц≥й ≥ м≥жнародних декларац≥й, ¤к≥ обмежують завданн¤ збитк≥в довк≥ллю внасл≥док в≥йськових д≥й (¬сесв≥тн¤ харт≥¤ природи 1982 р., —токгольмська декларац≥¤ щодо охорони навколишнього середовища 1972 р.,  онвенц≥¤ про ¬сесв≥тн≥й спадок 1972 р., ƒодатковий протокол ≤ до ∆еневськоњ конвенц≥њ 1949 р., що стосуЇтьс¤ захисту жертв м≥жнародних в≥йськових конфл≥кт≥в).

«астосуванн¤ будь-¤кого типу зброњ (нав≥ть т≥Їњ, що не маЇ ч≥тко вираженоњ Ђеколог≥чноњї спр¤мованост≥) може призвести до руйнац≥њ еколог≥њ рег≥ону, де в≥дбуваЇтьс¤ конфл≥кт.

÷≥леспр¤моване бомбардуванн¤ еколог≥чно небезпечних обТЇкт≥в, у насл≥док ¤ких були знищен≥ промислов≥ зони Ѕелграда, Ќов≥-—ада,  рагуЇваца, Ќ≥ша, ѕанчево, „ачака,  ралЇво, ¬алЇво, ѕришт≥ни, ¬ранЇ,  рушумл≥њ,  осовсько-ћитров≥ци,  рушеваца,  ули, √нилане, —ремсько-ћитров≥ци та ≥нших м≥ст, ≥ зростаюч≥ при цьому масштаби ураженн¤ довк≥лл¤ призводить до того, що локальн≥ воЇнн≥ д≥њ переход¤ть у фазу масштабноњ еколог≥чноњ в≥йни.

≈колог≥чн≥ катастрофи воЇнного характеру мають негативн≥ насл≥дки не т≥льки дл¤ крањни, на ¤ку напали, а також дл¤ крањн, що не беруть участ≥ у конфл≥кт≥, ≥ нарешт≥, дл¤ самого агресора.

ќчевидно, що нин≥ гостро постала необх≥дн≥сть розробки окремого положенн¤ в  онцепц≥њ еколог≥чноњ безпеки ”крањни, ¤ка Ї складовою нац≥ональноњ безпеки. ¬ н≥й необх≥дно визначити способи та форми взаЇмов≥дносин держав при розвТ¤занн≥ конфл≥ктних ситуац≥й, зокрема у випадку застосуванн¤ зброњ.

ѕри цьому захист природного середовища ≥снуванн¤, ¤к в≥йськового обТЇкта, маЇ стати важливим завданн¤м дл¤ «бройних сил ”крањни.

¬»—Ќќ¬ќ 

« найдавн≥ших час≥в в≥йни негативно впливали на навколишн≥й св≥т ≥ на нас самих. ¬ м≥ру розвитку людського сусп≥льства ≥ техн≥чного прогресу в≥йни ставали усе б≥льш запеклими, ≥ все б≥льше впливали на природу. —початку втрати природи в силу малих можливостей людини були невелик≥, але поступово вони стали спочатку пом≥тними, а пот≥м ≥ катастроф≥чними.

¬ м≥ру розвитку сусп≥льства арм≥њ росли - в≥д дек≥лькох озброЇних кийками перв≥сних мисливц≥в до багатом≥льйонних арм≥й XX стол≥тт¤, ≥ найб≥льш здоров≥ чолов≥ки гинули чи ставали кал≥ками, а потомство давали чолов≥ки хвор≥, що не годились дл¤ в≥йни. —упутниками в≥йни Ї еп≥дем≥њ, що не Ї корисними дл¤ здоров'¤ кожноњ людини окремо ≥ всього людства в ц≥лому.

« усього вищесказаного можна вид≥лити к≥лька покол≥нь воЇн. ¬≥йни першого покол≥нн¤, не дивл¤чись на прим≥тивн≥сть використовуваних озброЇнь, способ≥в њхньоњ п≥дготовки ≥ веденн¤, уже були засобом зд≥йсненн¤ пол≥тики пан≥вних клас≥в. «нищенн¤ людини людиною носило характер природноњ необх≥дност≥. Ѕ≥льше двох тис¤ч рок≥в людство ≥снувало на ≥дењ √еракл≥та про те, що в≥йна - творець, початок ус≥х речей, а јристотель вважав в≥йну нормальним засобом дл¤ придбанн¤ власност≥. ќчевидно ц≥ доводи ≥ були покладен≥ в основу того, що в≥йни придбали регул¤рну ст≥йку функц≥ю народного житт¤, хоча важко погодитис¤ з под≥бними доводами ¤к щодо ≥сторичних час≥в, так ≥ в наш час.

‘орми ≥ способи веденн¤ воЇн другого покол≥нн¤ були обумовлен≥ результатом розвитку матер≥ального виробництва, по¤вою пороху ≥ гладкоствольноњ зброњ.

Ќар≥зна стр≥лецька збро¤ ≥ нар≥зна артилер≥¤, що волод≥ють великою дальн≥стю, скоростр≥льн≥стю ≥ точн≥стю привели до по¤ви воЇн третього покол≥нн¤ (до 1 св≥товоњ в≥йни включно).

ѕрийн¤тт¤ на озброЇнн¤ автоматичноњ зброњ, танк≥в, бойових л≥так≥в, по¤ва нових могутн≥х транспортних засоб≥в ≥ техн≥чних засоб≥в зв'¤зку вплинули на становленн¤ ≥ подальший розвиток воЇн четвертого покол≥нн¤, що не припин¤ютьс¤ ≥ зараз.  онцепц≥¤ воЇн цього покол≥нн¤, основою ¤коњ Ї д≥њ сухопутних в≥йськ, вже ≥снуЇ майже 80 рок≥в.

ѕродовженн¤м науково - техн≥чноњ революц≥њ останн≥х 40 - 50 рок≥в у в≥йськов≥й справ≥ стала ракетно-¤дерна збро¤, що Ї базою воЇн п'¤того покол≥нн¤, ¤к≥ за вин¤тком атомного бомбардуванн¤ двох м≥ст япон≥њ наприк≥нц≥ ƒругоњ —в≥товоњ в≥йни в 1945 роц≥, на щаст¤, ще не виникали.

—учасний св≥т складний, багатогранний та суперечливий. ¬ той же час в≥н обТЇктивно стаЇ все б≥льш взаЇмозалежним, все б≥льш ц≥л≥сним: ≥нтенсивно проходить ≥нтернац≥онал≥зац≥¤ д≥¤льност≥, росте пот¤г до р≥зностороннього сп≥вроб≥тництва, розширюЇтьс¤ ≥нтерес до наукових ≥ культурних ц≥нностей р≥зних крањн ≥ народ≥в. “епер зрозум≥ло, що безпека кожного народу нев≥дТЇмна в≥д безпеки всього людства. ¬се це вимагаЇ нового пол≥тичного мисленн¤, конструктивних п≥дход≥в до вир≥шенн¤ проблем м≥жнародного миру ≥ безпеки, активного буд≥вництва нових м≥жнародних в≥дносин.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ≈колог≥чн≥ насл≥дки в≥йськових д≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (4005 прочитано)