≈колог≥¤ > ≈колог≥чн≥ насл≥дки в≥йськових д≥й

Ќин≥ неможливо точно оц≥нити насл≥дки дл¤ екосистем ≥ б≥ор≥зномањтт¤, проте, очевидно, що воЇнн≥ д≥њ значно зб≥льшили ризик зникненн¤ численних р≥зновид≥в тварин ≥ рослинного св≥ту.

«доровТ¤ населенн¤

ѕожеж≥, що утворилис¤ п≥д час бомбардуванн¤ х≥м≥чних обТЇкт≥в та нафтопереробних завод≥в, супроводжувалис¤ викидами в пов≥тр¤ значноњ к≥лькост≥ продукт≥в гор≥нн¤, токсичн≥сть ¤ких у к≥лька раз≥в перевищуЇ токсичн≥сть самих продукт≥в х≥м≥чних виробництв.

“ак, токсичн≥сть д≥оксину у к≥лька раз≥в перевищуЇ токсичн≥сть бойових отруйних речовин, циан≥д≥в, стрихн≥ну та кураре. ѕроте основною властив≥стю цих сполук Ї њхн¤ здатн≥сть накопичуватис¤ у навколишньому середовищ≥ та живих орган≥змах. ƒ≥оксини нав≥ть у малих концентрац≥¤х завдають шкоди ≥мунн≥й систем≥ орган≥зму. ¬ б≥льш високих концентрац≥¤х вони викликають мутагенний, ембр≥отоксичний, тератогенний ефекти, негативно впливаючи на генофонд населенн¤, тваринний та рослинний св≥т.

Ѕенз-a-п≥рен, ¤кий утворюЇтьс¤ при низькотемпературних процесах гор≥нн¤ нафтопродукт≥в, Ї сильним канцерогеном.

ѕоверхнев≥ та п≥дземн≥ води забруднен≥ нафтою, в≥н≥лхлоридмономерами, дихлоретаном, кислотами, важкими металами, ѕЅ‘. ќдного л≥тра ѕЅ‘ досить дл¤ забрудненн¤ одного м≥ль¤рда л≥тр≥в води. ¬с≥ ц≥ забруднювач≥ безсумн≥вно стануть важливою складовою подальших б≥огеох≥м≥чних цикл≥в ≥з непередбаченими насл≥дками. “ому недооц≥нювати потенц≥йний збиток довк≥ллю та здоровТю населенн¤, спричинений забрудненн¤м цими продуктами, неприпустимо.

ќсобливоњ уваги заслуговуЇ оц≥нка впливу на довк≥лл¤ ёгослав≥њ використаного Ќј“ќ озброЇнн¤ з≥ зб≥дненим ураном. ѕроведен≥ експертн≥ досл≥дженн¤ показали, що в≥йськами Ќј“ќ в ёгослав≥њ було використано в≥д 30 до 100 т зб≥дненого урану.

”ран Ц найдешевший з важких метал≥в ≥, мабуть, найефективн≥ший, з в≥йськовоњ точки зору: спалахуючи, в≥н пропалюЇ танкову броню, пробиваЇ перекритт¤ буд≥вель, випалюЇ зл≥тн≥ смуги аеродром≥в. ѕрактично до 70% ус≥Їњ маси зб≥дненого урану, що знаходитьс¤ в снар¤д≥, вигораЇ ≥ перетворюЇтьс¤ п≥д час вибуху на аерозоль рад≥отоксичних окисл≥в урану (U3O8, UO2) ≥з частками в≥д 0,5 до 5 мкм, ¤к≥ можуть переноситис¤ в≥тром на в≥дстань до к≥лькох сотень к≥лометр≥в.

„астки цього пилу, ¤к≥ п≥д час диханн¤, з водою або њжею потрапл¤ють усередину живого орган≥зму, Ї рад≥ац≥йно ≥ токсично небезпечними. ” середньому 33% виникаючого аерозолю розчинн≥ у вод≥. ƒопустима концентрац≥¤ нерозчинного урану, що вдихаЇтьс¤, значно нижча н≥ж розчинного, тому що розчинний уран досить швидко виводитьс¤ з орган≥зму ≥з сечею, а нерозчинн≥ частки залишаютьс¤ в тканинах прот¤гом тривалого часу.

«б≥днений уран, накопичуючись у леген¤х, печ≥нц≥ й нирках, спричин¤Ї виникненн¤ ракових захворювань, р≥зноман≥тн≥ ураженн¤ внутр≥шн≥х орган≥в, а також зм≥ни в наступних покол≥нн¤х на генетичному р≥вн≥. –ад≥оактивн≥сть зб≥дненого урану може викликати раков≥ захворюванн¤ через роки п≥сл¤ ураженн¤ орган≥зму, х≥м≥чна ж токсичн≥сть ви¤вл¤Їтьс¤ досить швидко, вже через к≥лька тижн≥в або м≥с¤ц≥в п≥сл¤ ураженн¤. Ќирки Ї найвразлив≥шим органом людини, внасл≥док чого людина хвор≥Ї на ацидоз (знижена збуджуван≥сть, дезор≥Їнтац≥¤, п≥двищена втома), або алколозис (п≥двищена збуджуван≥сть, дов≥льн≥ судороги, знервован≥сть).

“аким чином, перед цив≥льним населенн¤м постаЇ значний ризик внасл≥док забрудненн¤ територ≥й, де в≥йська Ќј“ќ використовували боЇприпаси з≥ зб≥дненим ураном. “ак, ретроспективне досл≥дженн¤ 1425 уражених ос≥б в≥ком в≥д 19 до 50 рок≥в ви¤вило високий процент випадк≥в захворюванн¤ раком кров≥, леген≥в, к≥сток, мозку, шлунку, печ≥нки, спостер≥галис¤ дефекти народженн¤, невиношуванн¤ плоду.

ƒ≥оксид урану ф≥ксувавс¤ у тканинах пац≥Їнт≥в нав≥ть через 8 рок≥в п≥сл¤ конфл≥кту в ≤раку. ѕентагон приховуЇ ≥нформац≥ю про рад≥олог≥чну ≥ х≥м≥чну небезпеку зброњ з≥ зб≥дненим ураном, не зважаючи на дуже серйозну загрозу. ¬≥дпов≥дно до пов≥домлень на конференц≥њ, що в≥дбулас¤ у грудн≥ 1998 р. у Ѕагдад≥, понад 5% немовл¤т, народжених у груп≥ 1425 досл≥джуваних пац≥Їнт≥в, учасник≥в бойових д≥й, народилис¤ з уродженими аномал≥¤ми, а понад 2% Ц мертвонародженими. «начно част≥ше почали зустр≥чатис¤ випадки викидн≥в ≥ пухлинних захворювань на п≥вдн≥ ≤раку. Ќадзвичайно високий в≥дсоток народжуваност≥ д≥тей з дефектами в с≥мействах ветеран≥в ¬≥йни «атоки. ѕри обстеженн≥ 251 с≥мейств ветеран≥в у ћ≥сс≥с≥п≥ [49] майже 67% њхн≥х д≥тей, народжених п≥сл¤ в≥йни, мають серйозн≥ дефекти (в≥дсутн≥сть очей, вух, пальц≥, що зрослис¤, хвороби кров≥ тощо). ¬ усьому ≤раку (особливо у п≥вденн≥й його частин≥) заф≥ксовано шестиразове п≥двищенн¤ онколог≥чних захворювань [46]. ≤ це при тому, що щ≥льн≥сть населенн¤ в ≥ракських пустел¤х Ц два чолов≥ки на квадратний к≥лометр, а в ÷ентральн≥й ™вроп≥ Ц до 200 тобто дл¤ ёгослав≥њ ≥снуЇ ймов≥рн≥сть зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ онколог≥чних захворювань пор≥вн¤но з ≤раком.

Ѕританськ≥ й американськ≥ учасники в≥йни у ѕерськ≥й затоц≥ також постраждали в результат≥ використанн¤ снар¤д≥в з≥ зб≥дненим ураном: у багатьох ≥з них також були ви¤влен≥ р≥зноман≥тн≥ форми раку. ” травневому (1999) номер≥ американського медичного часопису (—linic and Diagnostic Laboratory Immunology, by American Society of Microbiology) наведено результати трир≥чних досл≥джень б≥лк≥в кров≥ американських ветеран≥в 1991 р. Ѕ≥льш ¤к у половини з них було знайдено незвичайн≥ д≥л¤нки ƒЌ  у 22-й хромосом≥. ” жодного з досл≥джуваних чолов≥к≥в Ц не ветеран≥в того ж в≥ку цих нових д≥л¤нок не знайдено. ÷≥ дан≥ Ц перший ет≥олог≥чний (встановлюючий причинно-насл≥дковий звТ¤зок) доказ ¤когось нев≥домого дос≥ ураженн¤, повТ¤заного з генотоксичним впливом зб≥дненого урану, що ≥стотно п≥дтверджуЇ колишн≥ еп≥дем≥олог≥чн≥ (по поширенню синдрому) досл≥дженн¤.

¬плив насл≥дк≥в в≥йськового конфл≥кту в ёгослав≥њ

на стан м≥жнародноњ еколог≥чноњ безпеки

Ќ≥коли ще до цього в ≥стор≥њ воЇнних конфл≥кт≥в не застосовувалис¤ так≥ масован≥ бомбардуванн¤ промислових ≥ х≥м≥чних обТЇкт≥в, ¤к це спостер≥галос¤ в ёгослав≥њ.

јтмосферне пов≥тр¤

÷≥лком очевидно, що насл≥дки воЇнних д≥й у ёгослав≥њ не обмежуютьс¤ њњ державними кордонами. як пов≥домили грецьк≥ фах≥вц≥, Ќј“ќвськ≥ бомби забруднили атмосферу семи крањн. «аф≥ксовано п≥двищенн¤ р≥вн¤ токсичних речовин в атмосфер≥ √рец≥њ, јлбан≥њ, ћакедон≥њ, ≤тал≥њ, јвстр≥њ, ”горщини. ’мари, що перенос¤ть забруднювач≥, було заф≥ксовано над Ѕухарестом ≥ нав≥ть у ‘≥нл¤нд≥њ.

≈кологи в≥дзначають, що хмари бензоп≥рину ≥ саж≥ вже спостер≥галис¤ над значною частиною Ѕолгар≥њ, –умун≥њ, —ерб≥њ, в к≥лькох районах «ах≥дноњ ”крањни, Ѕ≥лорус≥, ѕольщ≥ та ѕрибалтики, а в п≥вн≥чн≥й √рец≥њ та ћакедон≥њ забрудненн¤ пов≥тр¤ д≥оксином перевищувало допустим≥ р≥вн≥ у 15-20 раз≥в.  онцентрац≥њ д≥оксин≥в ≥ фуран≥в, ѕЅ‘ у п≥вн≥чн≥й частин≥ √рец≥њ прот¤гом 6-10 кв≥тн¤ 1999 р. становили 10-25 пг/м3 (найвищою вона була 8 кв≥тн¤), ≥ 18-20 кв≥тн¤ Ц 12-20 пг/м3, що повТ¤зано з операц≥Їю Ђ—оюзницька силаї.

—поживанн¤ њж≥ з д≥оксином призводить до генетичних в≥дхилень мозку, ≥нших спадкових захворювань.

” пов≥т≥ “≥м≥ш (–умун≥¤), що на заход≥ крањни, вм≥ст двоокису с≥рки, азотноњ й ам≥ачноњ кислот у пов≥тр≥ перевищував допустим≥ норми у 10 раз≥в.

” пов≥тр¤ному басейн≥ Ѕолгар≥њ не зареЇстровано ≥стотних в≥дхилень в≥д норм. Ѕолгар≥¤ маЇ сп≥льний кордон з ёгослав≥Їю, але не з  осово, отже, проблема б≥женц≥в не виникала. ≤ лише географ≥чне розташуванн¤ крањни (нижн¤ теч≥¤ ƒунаю), роза в≥тр≥в, що превалюЇ (Ѕолгар≥¤ знаходитьс¤ на нав≥тр¤н≥й сторон≥), можуть призвести до неспри¤тливих еколог≥чних насл≥дк≥в.

” пов≥тр≥ ћакедон≥њ ви¤влено п≥двищенн¤ рад≥оактивност≥ у 8 раз≥в (у пор≥вн¤нн≥ з≥ звичайними концентрац≥¤ми). јле ц≥ величини визнано в межах допустимого максимуму за стандартами ™вропейського —оюзу.

Ќа в≥дм≥ну в≥д ¤дерних вибух≥в, ¤к≥ одразу завдають масов≥ ураженн¤ та збитки, використанн¤ зброњ з≥ зб≥дненим ураном призводить до довгострокового негативного впливу на людину ≥ навколишнЇ середовище. јле оф≥ц≥йний представник м≥жнародних миротворчих сил  ‘ќ–, в≥дпов≥даючи на запитанн¤ про використанн¤ союзниками зб≥дненого урану, сказав: Ђћи не маЇмо права публ≥кувати ≥нформац≥ю щодо того, коли ≥ де було застосовано бомби з≥ зб≥дненим ураномї.

¬се це означаЇ, що житт¤ людини й ≥нших живих ≥стот на величезному простор≥ ѕ≥вденноњ ™вропи тривалий час знаходитиметьс¤ п≥д загрозою (пер≥од п≥врозпаду зб≥дненого урану Ц 4,5 млрд рок≥в). ќск≥льки п≥вн≥чно-зах≥дн≥ в≥три найб≥льше властив≥ дл¤ рег≥ону ёгослав≥њ, то забрудненн¤ зб≥дненим ураном можуть зазнати ”горщина, Ќ≥меччина, ’орват≥¤, Ѕосн≥¤, јлбан≥¤, ћакедон≥¤ ≥ √рец≥¤. ѕ≥сл¤ початку бомбардувань ёгослав≥њ л≥таками Ќј“ќ рад≥ац≥¤ в пов≥тр¤ному простор≥ ћакедон≥њ зб≥льшилас¤ у в≥с≥м раз≥в. «окрема, за пов≥домленн¤ми ƒержавного ≥нституту захисту здоровТ¤ крањни, вм≥ст урану в пов≥тр≥ над —копТЇ дос¤г майже 2 м≥л≥бекерелей на кубометр. ћакедонськ≥ вчен≥ передали проби ≥ дан≥ досл≥джень вм≥сту урану в пов≥тр≥ колегам з Ќац≥онального центру по рад≥об≥олог≥њ й рад≥ац≥йному захисту Ѕолгар≥њ. —оф≥йськ≥ фах≥вц≥ також п≥дтвердили п≥двищений вм≥ст урану в цих пробах, хоча сьогодн≥ загальний гамма-фон у њхн≥й крањн≥ перебуваЇ в допустимих межах.

¬одн≥ ресурси

«абрудненн¤ р≥чок у ёгослав≥њ негативно вплинуло на стан еколог≥чних систем сус≥дн≥х крањн, що знаход¤тьс¤ в низовТ¤х њхньоњ теч≥њ. Ќайб≥льш небезпечн≥ еколог≥чн≥ насл≥дки можуть бути заф≥ксован≥ в –умун≥њ, Ѕолгар≥њ та ”крањн≥ Ц крањнах, що розташован≥ нижче за теч≥Їю ƒунаю.

–умунськ≥ екологи вважають, що еколог≥¤ ƒунаю перебуваЇ в критичному стан≥ через натовськ≥ бомбардуванн¤ ёгослав≥њ. Ќа д≥л¤нц≥ ƒунаю в≥д ћолдови ¬еке до «ал≥зних ¬ор≥т-1 вм≥ст важких метал≥в ≥ фенолу у вод≥ зр≥с удв≥ч≥, цинку Ц у 55 раз≥в. ” водах ƒунаю нафта ф≥ксувалас¤ в допустимих концентрац≥¤х, фенол часто перевищував допустим≥ концентрац≥њ, важк≥ метали (м≥дь, хром, кадм≥й) вдв≥ч≥ перевищили максимально допустим≥ концентрац≥њ.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ≈колог≥чн≥ насл≥дки в≥йськових д≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (4005 прочитано)