≈колог≥¤ > ≈колог≥чн≥ насл≥дки в≥йськових д≥й

“ак, у ѕанчево ставс¤ викид понад 1000 т в≥н≥лхлоридмономеру. …ого концентрац≥¤ у пов≥тр≥ поблизу нафтох≥м≥чного заводу перевищувала максимально допустимий р≥вень у 10 600 раз≥в. ” результат≥ значних пожеж утворилас¤ хмара довжиною близько 20 км, шириною близько 1,5 км ≥ висотою до 3 км, що ф≥ксувалас¤ прот¤гом 10 дн≥в.  онцентрац≥¤ саж≥ ≥ хлорвуглевод≥в перевищувала допустим≥ р≥вн≥ в 8-10 раз≥в. «б≥льшилис¤ концентрац≥њ окису азоту Ц 10 мг/м3, а також фосгену Ц 2 частини на м≥льйон. ќбс¤г продукт≥в неповного згор¤нн¤ нафти та њњ пох≥дних в атмосфер≥ перевищив 1000 млн м3 [44]. „ерез 2 м≥с¤ц≥ п≥сл¤ бомбардувань х≥м≥чн≥ досл≥дженн¤ пов≥тр¤ показали зб≥льшенн¤ токсичних речовин: пар≥в ртут≥ Ц до 0,5 мг/м3, амон≥ю Ц 49 мг/м3, бензолу 0,19-0,3 мг/м3.

 оли гор≥ли нафтопереробн≥ заводи в ѕанчево ≥ Ќов≥ —ад, бензоп≥риновий стовп п≥дн≥сс¤ на висоту 3 тис. метр≥в. ” пов≥тр≥ заф≥ксован≥ так≥ речовини: вуглеводень Ц концентрац≥¤ у 10 зразках становила в≥д 5 до 220 мг/м3, бензин Ц в≥д 5 до 158 мг/м3, толуол у 4 зразках Ц в≥д 5 до 30 мг/м3, гексан Ц 28 мг/м3, ацетон 22 мг/м3.

ѕ≥сл¤ бомбардувань ѕришт≥ни (нафтосховище Ђƒрагодан≥ї) концентрац≥¤ вуглеводн≥в дос¤гала 10 мг/м3, бензину Ц 5 мг/м3, бензолу Ц 0,2 мг/м3, толуолу близько 10 мг/м3, концентрац≥¤ паливних пар≥в 1,54-4,3 мг/м3.

¬оЇнн≥ д≥њ завдали значноњ шкоди озоновому шару. ¬≥домо, що руйнац≥¤ озонового шару в≥дбуваЇтьс¤ через вплив ультраф≥олетовоњ рад≥ац≥њ, косм≥чних промен≥в, де¤ких газ≥в: сполук азоту, хлору ≥ брому, фторхлорвуглеводн≥в (фреон≥в). —в≥й внесок у цей процес додаЇ реактивна ав≥ац≥¤, що викидаЇ в атмосферу сполуки азоту ≥ с≥рки. ѕ≥д час воЇнних д≥й у ёгослав≥њ ав≥ац≥¤ Ќј“ќ робила по 400-500 л≥тако-вильот≥в щодн¤. Ќ≥де ≥ н≥коли до цього ≥нтенсивн≥сть польот≥в у верхн≥х шарах атмосфери не була наст≥льки високою.  р≥м того, д≥њ ав≥ац≥њ супроводжувалис¤ численними пожежами, зокрема на нафтопереробних ≥ х≥м≥чних заводах. ” результат≥ викид≥в ав≥ац≥њ, а також пожеж≥ створюютьс¤ х≥м≥чн≥ сполуки, ¤к≥ руйнують озоновий шар.

¬одн≥ ресурси

Ќа нафтопереробному завод≥ в ѕанчево ставс¤ викид в ƒунай понад 1400 т етилендихлориду (ethylene dichloride), майже 1 тис. т 33% сол¤ноњ кислоти, близько 3 тис. т 40% г≥дроокису натр≥ю, дес¤тки тонн хлорного розчину. Ѕуло заборонено виловлюванн¤ риби нижче за теч≥Їю в≥д ѕанчево. ” пробах води ф≥ксувалис¤: ам≥ак Ц 154 мг/л, амон≥й Ц 0,8 мг/л, сечовина Ц 0,3 мг/л.

ѕри бомбардуванн≥ нафтопереробного заводу в Ќов≥ —ад≥ у води ƒунаю було скинуто понад 100 т ам≥аку.  онцентрац≥¤ нафтопродукт≥в у вод≥ на р≥зних д≥л¤нках дос¤гала 37-198,24 мг/л зам≥сть максимально допустимих 10 мг/л. ј в колекторному канал≥ поблизу Ќов≥ —ад заф≥ксована концентрац≥¤ вуглеводн≥в до 9 мг/л.

¬насл≥док зруйнуванн¤ значноњ к≥лькост≥ нафтох≥м≥чних та ≥нших промислових обТЇкт≥в на територ≥њ ёгослав≥њ заф≥ксовано забрудненн¤ поверхневих ≥ п≥дземних вод, спричинених авар≥йними викидами еколог≥чно шк≥дливих технолог≥чних матер≥ал≥в. Ќебезпечн≥ екотоксиколог≥чн≥, токсиколог≥чн≥ та канцерогенн≥ речовини (в≥н≥лхлоридмономери, хлор, окиси хлору, ам≥ак, окиси азоту, нафта ≥ нафтопродукти, д≥оксини, дихлоретан, ртуть, пол≥цикл≥чн≥ ароматичн≥ вуглеводн≥, пол≥хлорирован≥ б≥фенили та ≥нш≥ продукти вторинних ≥ некерованих х≥м≥чних реакц≥й) опинилис¤ в р≥чках крањни.

« водами ƒунаю токсиканти можуть дос¤гти –умун≥њ, Ѕолгар≥њ, ”крањни та „орного мор¤. Ќасл≥дки цього забрудненн¤ матимуть тривалий ≥ далеко не локальний характер, оск≥льки йдетьс¤ про канцерогенн≥, мутагенн≥ й тератогенн≥ речовини.

«абрудненн¤, що спричинюЇ зниженн¤ ¤кост≥ питноњ води, загрожуЇ екосистемам водойм. ≈кологи констатують багатократне зб≥льшенн¤ у вод≥ вм≥сту цинку, м≥д≥, хрому, свинцю, кадм≥ю та ≥нших отруйних речовин.  онцентрац≥¤ х≥м≥чних компонент≥в перевищуЇ гранично допустиму в дес¤тки раз≥в.

ѕ≥дземн≥ води забезпечують 90% потреб —ерб≥њ, тому потенц≥йне њхнЇ забрудненн¤ Ї дуже небезпечним, а самоочищенн¤ обмеженим, забруднювач≥ ж легко можуть дос¤гти р≥вн¤ п≥дземних вод.

Ќа думку в≥домого югославського вченого ћомира  оматина, автора 12 книжок ≥ понад 260 наукових есе про грунтов≥ води ёгослав≥њ, одним ≥з еколог≥чно небезпечних насл≥дк≥в бомбардувань обТЇкт≥в нафтох≥м≥чноњ ≥ндустр≥њ Ї значне забрудненн¤ грунтових вод —ерб≥њ, що сполучен≥ з „орним морем.

√рунти та земельн≥ ресурси

–езультати проведених досл≥джень еколог≥чного стану —оюзноњ –еспубл≥ки ёгослав≥њ показали, що найб≥льш значн≥ забрудненн¤ заф≥ксован≥ в районах, що зазнали масованих ав≥аудар≥в Ц промислов≥ зони Ѕелграда, Ќов≥-—ада,  рагуЇваца, Ќ≥ша, ѕанчево, „ачака,  ралЇво, ¬алЇво, ѕришт≥ни, ¬ранЇ,  рушумл≥њ,  осовсько-ћитров≥ци,  рушеваца,  ули, √нилане, —ремсько-ћитров≥ци.

ѕанчево. Ќа нафтох≥м≥чному п≥дприЇмств≥ ЂPetrochimicalї розлилос¤ близько 8 т ртут≥, площа забрудненоњ поверхн≥ Ц 20 тис. м2, обТЇм забрудненого грунту Ц 4 тис. м3. Ќа¤вн≥сть ртут≥ в грунт≥ ускладнилас¤ присутн≥стю етандихлориду. «м≥шуванн¤ цих речовин, особливо при п≥двищен≥й температур≥ (пожеж≥), призводить до створенн¤ високотоксичних ртутних сполучень (Cl-CH2-CH2-Hg-CH2-CH2-Cl) ≥ Hg(—2Ќ2). ÷≥ сполуки б≥льш ≥нтенсивно випаровуютьс¤ ≥ можуть пол≥меризуватис¤ в грунт≥ у вигл¤д≥ структури типу Cl-CH2-Ch2-[Hg-CH2-CH2]n-Cl, що накопичуютьс¤ у висок≥й концентрац≥њ в грунт≥ ≥ можуть просочитис¤ в грунтов≥ води. “ам же було зареЇстроване п≥двищенн¤ концентрац≥њ свинцю (до 19-43,5 мг/кг). ” зразках грунту поблизу зруйнованих цех≥в концентрац≥¤ нафтопродукт≥в дос¤гла 64,5 мг/кг; двоокису етилену Ц до 16 мг/кг; нафти Ц 0,06 мг/кг; м≥д≥ Ц 0,3 мг/кг; цинку Ц в≥д 1,0 мг/кг до 2,3 мг/кг. √либина забрудненн¤ Ц до 0,2 м (ор≥Їнтований обТЇм забрудненого грунту Ц до 40 тис. м3). Ћише нафтою ≥ нафтопродуктами забруднена поверхн¤ грунту на площ≥ 16 тис. м2. Ќа п≥дприЇмств≥ по виробництву добрив було розлито ≥ згор≥ло до 150 т сироњ нафти. «абруднена д≥л¤нка Ц до 3 тис. м2, обТЇм особливо забрудненого грунту Ц до 1 тис. м3. Ќа нафтоочисному завод≥ розлито 80 тис. тонн нафти та нафтопродукт≥в. «а оц≥нками експерт≥в, майже 80% в≥д загального обс¤гу згор≥ло ≥ 20% потрапило в грунт (бензин, дизель, мазут, сира нафта тощо). ќбТЇм забрудненого грунту становить 40 тис. м3.

Ќ≥ш. ѕри зруйнуванн≥ трансформаторноњ станц≥њ розлилос¤ майже 10 т нафти, обТЇм забрудненого грунту складаЇ 1 тис. м3.

 ралЇво. ” результат≥ бомбардувань нафтосховищ розлито ≥ згор≥ло до 515 т нафтопродукт≥в. «абруднено нафтопродуктами майже 10 тис. м2 (на глибин≥ до 0,2 м), обТЇм сильно забруднених грунт≥в дос¤гаЇ 2 тис. м3.

Ќов≥ —ад. Ќа нафтопереробному завод≥ в≥дбувс¤ викид 75 тис. т нафти, при цьому згор≥ло до 90 % в≥д загальноњ маси. «абруднено майже 40 тис. м3 грунту. ” район≥ нафтопереробного заводу забруднено 1700 тис. м2, сильно забруднено Ц до 200 тис. м2 (у де¤ких зразках грунту концентрац≥¤ вуглевод≥в до 7,2-14 мг/кг, п≥ралену Ц 4,9 мг/кг, етиленгл≥колю до 16,3 мг/кг. ¬м≥ст цинку у вс≥х досл≥джуваних зразках перевищував 1 мг/кг.

ѕришт≥на. ” результат≥ зруйнуванн¤ нафтосховища Ђƒрагодан≥ї обТЇм забрудненого грунту становить 40 тис. м3.

—омбор. «абруднена д≥л¤нка дос¤гла 5 тис. м2, найб≥льше забрудненн¤ Ц до 1500 м2, глибина забрудненн¤ 8-15 см, обТЇм забрудненого нафтопродуктами грунту Ц 100 м3.

—медерово. ¬≥дбувс¤ викид з частковим вигоранн¤м 25 тис. т нафти, площа забрудненого грунту Ц 3 тис. м2, глибина проникненн¤ 4-12 см, обТЇм Ц 300 м3.

—елище ¬елик≥ √рлжен≥. ” селищ≥ (50 км в≥д Ѕелграда) була розташована одна з найзначн≥ших на Ѕалканах теплостанц≥й. ”насл≥док њњ руйнац≥њ 153 т нафти було розлито ≥ згор≥ло.

” результат≥ конфл≥кту на територ≥њ ёгослав≥њ зазнали значного забрудненн¤ х≥м≥чними речовинами принаймн≥ 2,5 млн га с≥льськогосподарських уг≥дь та ≥нших територ≥й [12, 40].  р≥м того, в пожежах, викликаних бомбардуванн¤ми Ќј“ќ, на вс≥й територ≥њ ёгослав≥њ згор≥ло понад 250 га л≥су. ¬насл≥док в≥йськових д≥й к≥лька тис¤ч гектар≥в орноњ земл≥ механ≥чно ушкоджен≥. «руйнований верхн≥й родючий шар грунту деградуЇ. ” результат≥ бомбардувань ≥ артобстр≥л≥в виникли глибок≥ кратери в гумусному шар≥. ¬≥дпов≥дно до оц≥нок, бомба вагою 240 кг створюЇ кратер д≥аметром 8 м ≥ глибиною до 4 м. ” кратер≥ й у безпосередн≥й близькост≥ в≥д нього грунт стаЇ непридатний дл¤ с≥льськогосподарських роб≥т. ѕриродна регенерац≥¤ грунту в≥дбуваЇтьс¤ дуже пов≥льно. «а 100 рок≥в гумусний шар грунту нарощуЇтьс¤ т≥льки на 0,5-2 см. ƒл¤ в≥дновленн¤ родючого шару товщиною 20 см необх≥дно 1500-7400 рок≥в.

Ѕ≥ор≥зномањтт¤

¬≥йна негативно вплинула ≥ на стан тваринного та рослинного св≥ту крањни. ёгослав≥¤ маЇ територ≥ю 102173 км2 ≥ р≥зноман≥тний пейзаж, багатий тваринний та рослинний св≥т, що охоплюЇ весь Ївропейський б≥ом (б≥отичне сп≥втовариство, ¤ке Ї великою рег≥ональною або субконтинентальною системою, характеризуЇтьс¤ ¤ким-небудь основним типом рослинност≥, ≥ншими особливост¤ми ландшафту) Ц або 5 з 12 б≥ом≥в, ≥снуючих на «емл≥.

Ќа територ≥њ ёгослав≥њ знаход¤тьс¤ 51,16% Ївропейського р≥зновиду риб ≥ 67,61% р≥зновид≥в ссавц≥в. ѕонад 10% територ≥њ ёгослав≥њ Ц це природн≥ територ≥њ, що перебувають п≥д охороною: 9 нац≥ональних ≥ 20 рег≥ональних парк≥в, 122 природних заказника. ѕрактично вс≥ вони постраждали в≥д бомбових удар≥в ≥ отруЇнн¤ грунту, води ≥ пов≥тр¤ р≥зноман≥тними х≥м≥катами, що спричинило деградац≥ю попул¤ц≥й тварин ≥ рослин. ѕорушено природн≥ м≥грац≥йн≥ шл¤хи. «а прогнозами фах≥вц≥в, у забрудненому ƒунањ загине 30-40% ≥кринок риби.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ≈колог≥чн≥ насл≥дки в≥йськових д≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (4005 прочитано)