≈колог≥¤ > ≈колог≥чн≥ проблеми, пов'¤зан≥ з видобутком корисних копалин. –есурсно-еколог≥чна безпека

ќтже, ”крањна маЇ рухатись по шл¤ху гармон≥зац≥њ нац≥онального природоохоронного законодавства, вимог ≥ стандарт≥в еколог≥чноњ безпеки господарськоњ д≥¤льност≥ та всеб≥чноњ адаптац≥њ њх до зах≥дноЇвропейського еколог≥чного простору. ѕор¤д з цим еколог≥чний стан навколишнього природного середовища, р≥вень ≥ характер природокористуванн¤ та природоохоронних заход≥в, екологобезпечн≥сть застосовуваних технолог≥й тощо також мають максимальною м≥рою в≥дпов≥дати зах≥дноЇвропейським стандартам ≥ нормативам.

÷≥лком зрозум≥ло, що дл¤ ефективного вир≥шенн¤ проблем еколого-ресурсноњ безпеки потр≥бно мати необх≥дн≥ кошти, щоб ф≥нансувати реал≥зац≥ю природоохоронних заход≥в та запроваджувати екологобезпечн≥ технолог≥њ, зд≥йснювати структурну перебудову економ≥ки з урахуванн¤м еколог≥чних чинник≥в, вимог та обмежень. ќдним з найважлив≥ших джерел ф≥нансуванн¤ природоохоронноњ д≥¤льност≥ тепер справедливо вважаютьс¤ бюджетн≥ та позабюджетн≥ еколог≥чн≥ фонди, ¤к≥ виникли в крањнах з перех≥дною економ≥кою. ‘ормуванн¤ цих фонд≥в в≥дбуваЇтьс¤ переважно за рахунок платеж≥в за забрудненн¤ навколишнього природного середовища суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥. ≤ хоча у формуванн≥, розпод≥л≥ та використанн≥ кошт≥в зазначених фонд≥в нин≥ мають м≥сце ≥стотн≥ недол≥ки, що нер≥дко п≥дривають до них дов≥ру та ставл¤ть п≥д сумн≥в доц≥льн≥сть њх подальшого функц≥онуванн¤, необх≥дно констатувати: в сучасних умовах гостроњ нестач≥ бюджетного ф≥нансуванн¤ природоохоронних заход≥в њм, по сут≥, найближчим часом нема реальноњ альтернативи.

“ому проблема зм≥цненн¤ еколог≥чних фонд≥в в ”крањн≥, ефективного контролю за надходженн¤ми ≥ видатками кошт≥в, ц≥льовим та високоефективним њх використанн¤м, безперечно, ≥ в науковому, ≥ в практичному план≥ Ї дл¤ ”крањни досить важливою та актуальною.

Ќарешт≥, сл≥д окремо сказати про еколог≥чн≥ аспекти м≥жнародного економ≥чного та науково-техн≥чного сп≥вроб≥тництва ”крањни. –озширенн¤ та зм≥цненн¤ механ≥зм≥в зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в у сфер≥ еколог≥њ, розповсюдженн¤ позитивного досв≥ду заруб≥жних крањн щодо рац≥онал≥зац≥њ природокористуванн¤ й пол≥пшенн¤ природоохорони можуть стати важливим чинником зм≥цненн¤ ¤к нац≥ональноњ, так ≥ м≥жнародноњ ресурсо-еколог≥чноњ безпеки, ор≥Їнтац≥њ св≥тового сп≥втовариства на пошук ефективних шл¤х≥в, метод≥в ≥ техн≥ко-технолог≥чних засоб≥в вир≥шенн¤ нагальних глобальних та рег≥ональних еколог≥чних проблем.

” зв'¤зку з цим наша держава маЇ радикально зм≥нити стан справ щодо реального забезпеченн¤ власних ресурсо-еколог≥чних ≥нтерес≥в у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥ на основ≥ застосуванн¤ ефективних ≥нструмент≥в дос¤гненн¤ м≥ждержавного паритету п≥д час розгл¤ду питань про транскордонне перенесенн¤ шк≥дливих речовин та промислових викид≥в ≥ скид≥в, буд≥вництва й функц≥онуванн¤ трансконтинентальних комун≥кац≥й, нафто- та газопровод≥в тощо.  р≥м того, сл≥д розробити ≥ запровадити в практику д≥Їв≥ механ≥зми стимулюванн¤ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й на еколог≥чн≥ ц≥л≥, а також всеб≥чно спри¤ти виконанню своњх зобов'¤зань по м≥жнародних угодах з проблем навколишнього середовища ≥ розвитку.

ќсобливого значенн¤ проблема дотриманн¤ вимог ресурсо-еколог≥чноњ безпеки набираЇ при створенн≥ та функц≥онуванн≥ трансконтинентальних нафто- ≥ газопровод≥в, автомаг≥стралей та ≥нших транспортних коридор≥в, ¤к≥ прол¤гають (або тих, що проектуютьс¤) через територ≥ю ”крањни. “е ж саме стосуЇтьс¤ ≥ в≥льних економ≥чних зон та ≥нтернац≥ональних порт≥в, ¤к≥ передбачаЇтьс¤ сформувати в де¤ких рег≥онах нашоњ держави, приватизац≥њ п≥дприЇмств за участю ≥ноземних ≥нвестор≥в. √оловне завданн¤ тут пол¤гаЇ в тому, щоб повною м≥рою враховувались ¤к нац≥ональн≥, так ≥ м≥жнародн≥ пр≥оритети й ≥мперативи в сфер≥ еколог≥њ, ресурсо-еколог≥чноњ безпеки.

ќдним з найважлив≥ших принцип≥в створенн¤ та функц≥онуванн¤ трансконтинентальних транспортних коридор≥в, в≥льних економ≥чних зон, сп≥льних п≥дприЇмств за участю ≥ноземного кап≥талу тощо сл≥д вважати всеб≥чне й обов'¤зкове врахуванн¤ ресурсо-еколог≥чних чинник≥в, критер≥њв, стандарт≥в ≥ обмежень при будь-¤ких видах спец≥ал≥зац≥њ њх господарськоњ д≥¤льност≥.

Ѕеручи до уваги гостроту еколог≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ й особливо той факт, що втрати в≥д цього нин≥ становл¤ть в≥д 12 до 15% њњ внутр≥шнього валового продукту, в жодному випадку не можна допустити, щоб у в≥льних економ≥чних зонах, у прилеглих до трансконтинентальних коридор≥в м≥сцевост¤х та в ≥нтерпортах, на приватизованих п≥дприЇмствах, розм≥щувалис¤ еколог≥чно шк≥длив≥ виробництва ≥ застосовувалис¤ екологонебезпечн≥ технолог≥њ, застар≥л≥ техн≥чн≥ засоби. « метою усуненн¤ енв≥ронментальноњ загрози, переведенн¤ на модель сталого й екологозр≥вноваженого розвитку нац≥ональноњ економ≥ки в таких зонах, транспортних коридорах та ≥нтерпортах, на приватизованих ≥ сп≥льних п≥дприЇмствах мають передус≥м застосовуватись еколог≥чно чист≥ технолог≥чн≥ процеси, економн≥ й ефективн≥ методи та способи ресурсоспоживанн¤ в ус≥х секторах господарськоњ д≥¤льност≥.

јлгоритм ефективного вир≥шенн¤ гострих проблем ресурсо-еколог≥чноњ безпеки при проведенн≥ приватизац≥њ маЇ грунтуватис¤, на наш погл¤д, на таких принципах. ѕо-перше, потр≥бно виходити з м≥жнародних, зокрема Ївропейських, еколог≥чних стандарт≥в ≥ вимог та забезпечувати Їдиний п≥дх≥д до вс≥х ≥нвестор≥в ≥ власник≥в. ѕо-друге, вс¤ в≥дпов≥дальн≥сть за радикальне п≥двищенн¤ р≥вн¤ ц≥Їњ безпеки переходить до нового власника чи стратег≥чного ≥нвестора, але держава ви¤вл¤Ї готовн≥сть до зменшенн¤ њх ризику в зв'¤зку з ран≥ше завданою еколог≥чною шкодою. ѕо-третЇ, в систем≥ орган≥в приватизац≥њ створюютьс¤ спец≥альн≥ еколог≥чн≥ п≥дрозд≥ли, ¤к≥ зд≥йснюють еколог≥чне обстеженн¤ вс≥х п≥дприЇмств, ≥ насамперед тих, де висока ймов≥рн≥сть економ≥чних ризик≥в, зумовлених еколог≥чними чинниками або умовами. ѕо-четверте, проведенн¤ еколог≥чними п≥дрозд≥лами через своњх еколог≥чних експерт≥в переговор≥в з потенц≥йними ≥нвесторами (новими власниками) щодо вир≥шенн¤ на¤вних еколог≥чних проблем у п≥сл¤приватизац≥йний пер≥од та можливоњ участ≥ держави в ц≥й справ≥ за рахунок спр¤муванн¤ певноњ частки плати за приватизац≥ю на охорону навколишнього природного середовища, модерн≥зац≥ю еколог≥чного обладнанн¤ тощо.

Ќеобх≥дно також в≥дзначити, що практика св≥тогосподарських зв'¤зк≥в останн≥х двох-трьох дес¤тир≥ч даЇ чимало приклад≥в, що вказують на намаганн¤ розвинутих крањн винести за меж≥ своњх метропол≥й еколог≥чно шк≥длив≥, багатов≥дходн≥ та ресурсом≥стк≥ виробництва ≥ розм≥стити њх на територ≥њ ≥нших держав. ÷¤ тенденц≥¤ збер≥гаЇтьс¤ й тепер ¤к своЇр≥дний феномен "еколог≥чного колон≥ал≥зму". ќсновн≥ риси останнього - широкомасштабний ≥мпорт м≥нерально-сировинних, л≥сових, б≥олог≥чних та ≥нших природних ресурс≥в; перенесенн¤ в крањни, що розвиваютьс¤, "брудних" галузей промисловост≥ й експорт до них застар≥лих, еколог≥чно небезпечних технолог≥й ≥ вид≥в продукт≥в; захороненн¤ на њх територ≥¤х токсичних та рад≥оактивних в≥дход≥в тощо.

ќтже, в умовах ≥нтернац≥онал≥зац≥њ господарсько-економ≥чних зв'¤зк≥в сл≥д д≥¤ти еколог≥чно грамотно ≥ виважено, щоб ”крањна не перетворилас¤ на специф≥чну еколог≥чну колон≥ю. ј щоб цього не сталос¤, при оц≥нц≥ проект≥в створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств, в≥льних економ≥чних зон, трансконтинентальних комун≥кац≥йних коридор≥в, газо- ≥ нафтопровод≥в, акц≥онерних компан≥й за участю ≥ноземних ≥нвестор≥в маЇ бути забезпечений еколого-економ≥чний п≥дх≥д та њх всеб≥чна й об'Їктивна еколог≥чна експертиза з залученн¤м фах≥вц≥в-еколог≥в р≥зних галузей знань, у т.ч. заруб≥жних.

ќхорона, в≥дтворенн¤ ≥ покращанн¤ ¤кост≥ природних ресурс≥в, забезпеченн¤ чистого та спри¤тливого дл¤ здоров'¤ людини навколишнього природного середовища Ї одночасно соц≥альним, економ≥чним ≥ еколог≥чним завданн¤м. ¬оно стосуЇтьс¤ вс≥х та кожного окремо. ќднак нин≥ природа вже неспроможна його усп≥шно вир≥шувати власними силами. √оловне завданн¤ в найб≥льш загальному розум≥нн≥, на нашу думку, пол¤гаЇ в тому, щоб кожне наступне покол≥нн¤ людей мало не г≥рш≥ (або й кращ≥) показники ¤кост≥ та еколог≥чноњ чистоти навколишнього природного середовища, н≥ж попереднЇ.

ѕрогнозуванн¤ стану довк≥лл¤ та природних ресурс≥в повинно грунтуватис¤ на оц≥нц≥ сучасноњ еколог≥чноњ ситуац≥њ й ≥снуючих тенденц≥й у використанн≥ природних ресурс≥в, р≥вн¤ та характеру забруднень навколишнього середовища на основ≥ перспектив соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни та окремих галузей њњ народного господарства. «важаючи на ц≥ дан≥, визначають масштаби можливих порушень еколог≥чних систем ≥ природних комплекс≥в, зм≥н у довк≥лл≥ та окремих природних ресурсах ≥ р≥вн≥в забрудненн¤ навколишнього середовища загалом. ѕередбачуван≥ еколог≥чн≥ зм≥ни Ї, з одного боку, головною метою еколог≥чного прогнозуванн¤, плануванн¤, управл≥нн¤ та регулюванн¤ природокористуванн¤, а з ≥ншого - найважлив≥шою передумовою дл¤ розробленн¤ заход≥в щодо напр¤м≥в, способ≥в ≥ метод≥в охорони природи та збереженн¤ њњ в≥дтворювального, в≥дновлювального й асим≥л¤ц≥йного потенц≥ал≥в ≥ можливостей на основ≥ комплексноњ еколог≥зац≥њ сусп≥льного виробництва.

≈коном≥чний аспект еколог≥чних проблем св≥дчить про те, що забезпеченн¤ розумноњ р≥вноваги м≥ж ≥нтересами економ≥ки та еколог≥њ Ї справою надзвичайно актуальною.

ќсновною передумовою ефективного розв'¤занн¤ ≥снуючих гострих суперечностей м≥ж еколог≥Їю та економ≥кою сл≥д вважати розробку ≥ прийн¤тт¤ державноњ еколог≥чно спр¤мованоњ соц≥ально-економ≥чноњ пол≥тики. “ака пол≥тика маЇ включати в≥дпов≥дну систему законодавчих та нормативних акт≥в, адм≥н≥стративних, орган≥зац≥йних й економ≥чних ≥нструмент≥в ≥ важел≥в регулюванн¤ еколог≥чних, соц≥ально-економ≥чних та виробничих в≥дносин ≥ впливу на вс≥х суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ використовують природн≥ ресурси й забруднюють навколишнЇ середовище, а також на споживач≥в.

1	2	3	4

Ќазва: ≈колог≥чн≥ проблеми, пов'¤зан≥ з видобутком корисних копалин. –есурсно-еколог≥чна безпека
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (3012 прочитано)