≈колог≥¤ > ≈колог≥чн≥ проблеми, пов'¤зан≥ з видобутком корисних копалин. –есурсно-еколог≥чна безпека

≈колог≥чн≥ ц≥л≥, ≥мперативи та пр≥оритети мають бути "вмонтован≥", зокрема в ф≥нансово-економ≥чн≥ механ≥зми, таким чином, щоб вони активно спонукали ≥ в≥дпов≥дно стимулювали переведенн¤ нац≥онального народногосподарського комплексу на модель сталого й екологобезпечного функц≥онуванн¤ та розвитку. «а умов, коли в макроеконом≥чних показниках будуть враховуватись ус≥ види втрат природних ресурс≥в, забруднень ≥ негативного впливу на довк≥лл¤, виробничих та побутових в≥дход≥в ≥ величина шкоди, що ними завдаЇтьс¤ природ≥, економ≥ц≥ й сусп≥льству на вс≥х стад≥¤х виробництва та споживанн¤, а також ус≥ напр¤ми еколог≥чних затрат, економ≥ка й еколог≥¤ не будуть, ¤к це Ї тепер, перебувати в антагон≥стичних взаЇмов≥дносинах.

ѕоки що серед макроеконом≥чних показник≥в ≥ соц≥ально-економ≥чних ц≥лей державноњ макроеконом≥чноњ пол≥тики в≥дсутн≥й один надто важливий складовий елемент. …детьс¤ про ресурсо-еколог≥чний потенц≥ал, його в≥дтворенн¤ та збереженн¤ природних життЇвих умов у спри¤тливому стан≥, тобто про ресурсо-еколог≥чну безпеку ≥снуванн¤ людського сусп≥льства. ÷е може бути в≥дображене в такому узагальнюючому показнику, ¤к валовий сусп≥льний (внутр≥шн≥й) еколого-економ≥чний продукт. “реба зрештою пок≥нчити з практикою, коли дл¤ дос¤гненн¤ певних соц≥ально-економ≥чних ц≥лей, п≥двищенн¤ макроеконом≥чних показник≥в, природа та њњ ресурси оц≥нюютьс¤ й експлуатуютьс¤ майже за нульовим тарифом, а точн≥ше - безплатно. ≤мплантац≥ю еколог≥чних ц≥лей в економ≥чн≥ ≥нтереси товаровиробник≥в ≥ суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ сл≥д розгл¤дати ¤к фундаментальну основу механ≥зму рац≥онал≥зац≥њ природокористуванн¤ та охорони довк≥лл¤ на вс≥х р≥вн¤х державного управл≥нн¤ й регулюванн¤.

ƒо основних макроеконом≥чних завдань ≥ важел≥в, спроможних забезпечити ефективну природоохорону та переведенн¤ нац≥онального народногосподарського комплексу на модель сталого й екологобезпечного розвитку, на наш погл¤д, сл≥д в≥днести так≥:

1) запровадженн¤ принципово нового економ≥чного механ≥зму природокористуванн¤ та охорони навколишнього середовища й ≥стотне п≥двищенн¤ на ц≥й основ≥ частки еколог≥чних затрат у ¬¬ѕ (хоча б до 1,2-1,5%, ¤к у ÷ентральноЇвропейських крањнах з перех≥дною економ≥кою, проти нин≥шн≥х 0,25-0,3%);

2) еколог≥чно зор≥Їнтована науково-технолог≥чна, ≥нвестиц≥йна та ≥нновац≥йна пол≥тика з ч≥тким визначенн¤м загальнодержавних пр≥оритет≥в щодо сталого розвитку економ≥ки ≥ п≥двищенн¤ р≥вн¤ ресурсо-еколог≥чноњ безпеки держави;

3) радикальна структурна перебудова економ≥ки та реал≥зац≥¤ приватизац≥йних програм з усеб≥чним урахуванн¤м еколог≥чних чинник≥в, неухильним ≥ жорстким дотриманн¤м вимог ресурсо-еколог≥чноњ безпеки;

4) комплексне удосконаленн¤ ц≥новоњ, кредитноњ, податковоњ та митноњ пол≥тики держави в напр¤м≥ њњ "позелен≥нн¤", тобто йдетьс¤ про те, що пол≥тика в цих сферах маЇ спри¤ти розв'¤занню першочергових еколог≥чних проблем ≥ ц≥леспр¤мованому переведенню нац≥ональноњ економ≥ки на модель сталого й екологобезпечного розвитку.

ќсобливо необх≥дно наголосити на тому, що перех≥д на зазначену модель вимагаЇ налагодженн¤ ч≥ткоњ системи державного управл≥нн¤ та регулюванн¤ вс≥ма процесами життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства в крањн≥, а також зовн≥шньоеконом≥чними зв'¤зками ≥ м≥жнародним сп≥вроб≥тництвом. ƒержавному управл≥нню й регулюванню п≥дл¤гають ¤к в≥дносини природокористуванн¤, еколог≥чн≥ та зрештою ≥ виробнич≥ в≥дносини в напр¤м≥ њх еколог≥зац≥њ, так ≥ встановленн¤ стандарт≥в ≥ норматив≥в природокористуванн¤ й забрудненн¤ довк≥лл¤, ч≥тко детерм≥нованих еколог≥чних вимог до вс≥х природокористувач≥в та товаровиробник≥в.

ќск≥льки структура економ≥ки, що сформувалас¤ в ”крањн≥ упродовж останн≥х 30-40 рок≥в, Ї вкрай екологонебезпечною, ресурсо- й енергом≥сткою ≥ до того ж з технолог≥чно застар≥лою та в≥дсталою матер≥ально-техн≥чною базою, то њњ, безперечно, необх≥дно перебудовувати ≥ модерн≥зувати. Ѕо саме така структура економ≥ки визначаЇ, по-перше, надм≥рн≥ загальн≥ обс¤ги, марнотратн≥ методи та способи природокористуванн¤ й негативного впливу на навколишнЇ природне середовище, тобто обс¤ги видобутку, переробки ≥ споживанн¤ природних ресурс≥в, ефективн≥сть њх використанн¤. ѕо-друге, особливост≥ народногосподарського комплексу та економ≥чний механ≥зм природокористуванн¤ й природоохорони вир≥шальною м≥рою впливають також на р≥вн≥ ресурсоспоживанн¤ первинноњ природноњ речовини, масштаби та ефективн≥сть еколог≥чних заход≥в, запровадженн¤ ресурсо-, енерго- ≥ природозбер≥гаючих технолог≥чних процес≥в у вс≥х галуз¤х та сферах виробничоњ ≥ невиробничоњ д≥¤льност≥. ќтже з метою подоланн¤ еколог≥чноњ кризи та зм≥ни еколог≥чноњ ситуац≥њ на краще в ”крањн≥ необх≥дно, ¤к м≥н≥мум, подвоњти обс¤ги ≥нвестиц≥й у техн≥ко-технолог≥чну реконструкц≥ю економ≥ки та в еколог≥чне оздоровленн¤ довк≥лл¤, в≥дтворенн¤ й охорону його ресурс≥в, пол≥пшенн¤ природних життЇвих умов.

ѕеребороти негативн≥ еколог≥чн≥ тенденц≥њ ≥ домогтис¤ поступового переходу на модель сталого розвитку, за оц≥нками анал≥тик≥в, можна лише тод≥, коли вид≥л¤ти 2-3% ¬¬ѕ на охорону та в≥дтворенн¤ ¤кост≥ навколишнього середовища. Ќа нашу думку, це середн≥й норматив дл¤ крањн з великим обс¤гом ¬¬ѕ. ƒл¤ ”крањни, що класиф≥куЇтьс¤ ¤к територ≥¤ еколог≥чного лиха, зазначена частка повинна бути ≥стотно вищою.

≤деолог≥¤ сталого соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни, ¤к, до реч≥, й формуванн¤ ринковоњ економ≥ки на цив≥л≥зованих засадах, маЇ бути пан≥вною. ѕропаганд≥ њњ завдань, принцип≥в ≥ метод≥в дос¤гненн¤ сл≥д п≥дпор¤дкувати ≥дейно-виховну та аг≥тац≥йно-масову роботу в держав≥, включаючи й орган≥зац≥ю в≥дпов≥дноњ реклами. ÷≥лком зрозум≥ло, що перш н≥ж поступово переходити в≥д аг≥тац≥йних акцент≥в до створенн¤ необх≥дних орган≥зац≥йних, ф≥нансово-економ≥чних ≥ техн≥ко-технолог≥чних передумов дл¤ практичноњ реал≥зац≥њ модел≥ сталого розвитку, треба спочатку провести велику п≥дготовчу просв≥тницьку та роз'¤снювальну роботу. ≤ значенн¤ останньоњ не можна ≥гнорувати й недооц≥нювати, що, на жаль, маЇ м≥сце на практиц≥.

—оц≥ально та еколог≥чно зор≥Їнтована ринкова економ≥ка, а саме таку економ≥чну систему необх≥дно будувати в ”крањн≥, зважаючи на њњ соц≥ально-економ≥чн≥ й еколог≥чн≥ особливост≥, спроможна на основ≥ гнучких ≥ пристосовуваних до еколого-економ≥чних умов нац≥онального виробництва механ≥зм≥в ефективно вир≥шувати еколог≥чн≥ проблеми, долати гостр≥ екокризов≥ ситуац≥њ. ¬однораз саме така економ≥чна система стане важливим етапом на шл¤ху до реального вт≥ленн¤ в практику принцип≥в сталого й екологобезпечного соц≥ально-економ≥чного розвитку вже в недалекому майбутньому.

‘ранцузький ф≥лософ XVII ст. Ў. ћонтеск'Ї писав, що природа завжди д≥Ї пов≥льно ≥, ¤кщо можна так висловитис¤, бережливо: њњ д≥њ н≥коли не бувають насильницькими. Ќав≥ть у своњх продуктах вона вимагаЇ пом≥рност≥: поводитис¤ за правилами та в≥дпов≥дно до умов. якщо ж њњ примушують, вона швидко виснажуЇтьс¤ ≥ всю силу, що залишитьс¤, спр¤мовуЇ на те, щоб зберегти себе, ц≥лком втрачаючи при цьому свою продукуючу спроможн≥сть ≥ в≥дтворювальну м≥ць [2]. Ћюдство повинно усв≥домити, що воно внасл≥док еволюц≥њ та безперервного розвитку стало наймогутн≥шим посилювачем ≥ прискорювачем не лише сусп≥льних, а й природних процес≥в, головним трансформатором останн≥х. —аме воно тепер визначаЇ характер взаЇмов≥дносин сусп≥льного виробництва з навколишн≥м середовищем, динам≥ку процес≥в у б≥осфер≥, обм≥н речовин та енерг≥њ м≥ж живою й неживою природою. ≤ зважаючи на це, людина маЇ нев≥дкладно та наполегливо вчитис¤ д≥¤ти так, ¤к д≥Ї природа - пов≥льно, бережливо й виважено.

¬икористана л≥тература

1. ѕисарев ¬.ƒ. Ёкологическа¤ безопасность как компонент национальной безопаснос-ти —Ўј // —Ўј: экономика, политика и идеологи¤. - 1997. - є 7. - —. 5.
2. ÷ит. за: “аранов ѕ.—. Ёмоции ума.  нига всемирных рекордов интеллекта. ћысли, микро-эссе, афоризмы. - —имферополь, –еноме, 1997. “. 2. - —. 137.
3. “регобчук ¬., ¬еклич ќ. Ќеобх≥дн≥сть еколого-економ≥чноњ модел≥ ринкових реформ в ”крањн≥ // ≈коном≥ка ”крањни. - 1997. - є 4. - —. 12-23.

1	2	3	4

Ќазва: ≈колог≥чн≥ проблеми, пов'¤зан≥ з видобутком корисних копалин. –есурсно-еколог≥чна безпека
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (3012 прочитано)