≈колог≥¤ > —учасне вивченн¤ природи

” б≥отехнолог≥њ широко застосовують метод генноњ ≥нженер≥њ: методи њњ дуже складн≥. —уть де¤ких з них зводитьс¤ до того, що в генотип орган≥зму вбудовуютьс¤ або вилучаютьс¤ з нього окрем≥ гени чи групи ген≥в, присутн≥сть або в≥дсутн≥сть ¤ких може бути корисною. “ак≥ експерименти провод¤ть переважно на прокар≥отичних орган≥змах (бактер≥¤х) ≥ в≥русах, але Ї вже дан≥, ¤к≥ показують можлив≥сть застосуванн¤ метод≥в генетичноњ ≥нженер≥њ орган≥зм≥в.

6. ѕриродн≥ ресурси Ц компоненти природи, ¤к≥ використовуютьс¤, ¤к засоби виробництва ≥ предмети споживанн¤. ƒо них належать: спри¤тлив≥ кл≥матичн≥ умови, ірунти, рослини, тварини, м≥неральна сировина, води. “акож вони под≥л¤ютьс¤ на м≥неральн≥, енергетичн≥ води, земельн≥, б≥олог≥чн≥, кл≥матичн≥, рекреац≥йн≥.

ћ≥неральн≥ в свою чергу под≥л¤ютьс¤ на: енергох≥м≥чн≥ (нафта, вуг≥лл¤, природний газ, уран, тор≥й тощо); рудн≥ (руди чорних, кольорових, р≥дк≥сних метал≥в); нерудн≥ металург≥йн≥ (флюси, вогнетриви); г≥рничо-х≥м≥чн≥ (камТ¤на, кал≥йна с≥ль, с≥рка, бар≥й); техн≥чн≥ (алмаз, азбест, граф≥т); буд≥вельн≥ (глина, г≥пс) ћ≥неральних ресурс≥в нал≥чуЇтьс¤ понад 200 вид≥в.

40% бюджету ≥де на розробку корисних копалин. –озробка родовищ корисних копалин Ц це видобуванн¤ ≥з земельноњ кори речовин необх≥дних дл¤ розвитку матер≥ального виробництва. …ого ведуть в≥дкритим ≥ п≥дземним способом.

¬≥дкритий спос≥б Ц видобуток твердих копалин, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на глибин≥ не б≥льше 200 м. ƒл¤ видобутку цього родовища, шари пор≥д зн≥мають, транспортують ≥ складають у в≥двали. ”творюЇтьс¤ порожнина, котловани, а також п≥дприЇмство, ¤ке проводить розробку в≥дкритим способом називають карТЇри. ÷им способом видобувають: торф, камТ¤не вуг≥лл¤, зал≥зн≥ руди, руди кольорових метал≥в, буд≥вельн≥ матер≥али.

ѕ≥дземним способом видобувають корисн≥ копалини, ¤к≥ розташован≥ на глибин≥ в≥д 200 до 2000 м. ¬идобуток ≥ транспортуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою п≥дземних виробок ≥ стовп≥в. —истема ствол≥в та техн≥чн≥ засоби видобутку та транспортуванн¤ на поверхню земл≥ к/к називають рудниками. ѕри видобуванн≥ камТ¤ного вуг≥лл¤ зам≥ст терм≥ну рудник Ц вживають шахта. Ўахта в≥дноситьс¤ до п≥дземного видобутку. ѕроблеми шахт: води, газометан, ¤кий утворюЇ ≥з киснем пов≥тр¤ вибухову сум≥ш. –≥дк≥ ≥ газопод≥бн≥ к/к (нафта, м≥неральн≥ води) видобувають за допомогою свердловини.

«апаси к/к не безмежн≥ ≥ практично не в≥дновлюван≥. ѕрогнози на перспективу про можлив≥ запаси м≥неральноњ сировини оц≥нюютьс¤ фах≥вц¤ми досить неоднозначно. Ќаприклад, дл¤ розвинутих крањн ≥ крањн, що розвиваютьс¤, починаючи з 2000 року, запас≥в вуг≥лл¤, зал≥зноњ, марганцевоњ та хромовоњ руд, фосфатноњ сировини та кал≥йних солей при споживанн≥ на сучасному р≥вн≥ маЇ вистачити ще на 100-300 рок≥в. «апас≥в пол≥метал≥чних руд, що м≥ст¤ть н≥кель, кольбат, м≥дь, свинець, цинк, олово, самородноњ с≥рки залишаЇтьс¤ т≥льки на 30-60 рок≥в. якщо врахувати прогнозов≥ запаси, то час повного вичерпанн¤ м≥неральних ресурс≥в в≥дсуваЇтьс¤ на б≥льш тривалий терм≥н. –одовища к/к, ¤к ≥ природн≥ ресурси взагал≥, розм≥щен≥ досить нер≥вном≥рно. “ак —Ўј,  анада, јвстрал≥¤,  итай, –ос≥¤ волод≥ють найб≥льшими запасами металевих к/к. ” крањнах Ѕлизького та —ереднього —ходу зосереджено понад ½ запас≥в нафти св≥ту. ¬ надрах крањн, що розвиваютьс¤, знаходитьс¤ 90% кольбату, близько 90% олова, 75% боксит≥в, 60% м≥д≥. Ѕагато крањн маЇ запаси св≥тового значенн¤ одного або к≥лькох вид≥в корисних копалин.

¬икористанн¤ та переробка м≥неральних ресурс≥в призводить до утворенн¤ в≥дход≥в. ¬они забруднюють навколишнЇ середовище, знижують ц≥нн≥сть ще не використаних ресурс≥в.

–ац≥ональне використанн¤ м≥неральних ресурс≥в передбачаЇ њх комплексне освоЇнн¤, застосуванн¤ у виробництв≥ енерго - та ресурсозбер≥гаючих технолог≥й, активне впровадженн¤ оборотного або повторного використанн¤ ресурс≥в. ” багатьох економ≥чно розвинутих крањнах посл≥довно реал≥зуЇтьс¤ саме така пол≥тика. Ќайглибш≥й утил≥зац≥њ (вторинному використанню) п≥дл¤гають промислов≥ та побутов≥ в≥дходи в япон≥њ, крањнах «ах≥дноњ ™вропи та —Ўј. ¬иробництво з використанн¤м повторних ресурс≥в чорних та кольорових метал≥в, буд≥вельних матер≥ал≥в, скла та ≥ншого даЇ значну економ≥ю м≥неральних, б≥олог≥чних ресурс≥в та енерг≥њ.

7. ¬ерхн≥ шари пор≥д ¤к≥ продукують рослини культурн≥ ≥ дик≥ називають с≥льськогосподарськими уг≥дд¤ми. ¬они використовуютьс¤ дл¤ вирощуванн¤ с≥льськогосподарських рослин (пшениц¤, жито, овес, кормов≥ трави, овочев≥ культури та ≥нш≥). –одючий шар земл≥ маЇ товщину 40-50 см. в≥д поверхн≥. ÷ей шар Ї найц≥нн≥шою властив≥стю грунту, тобто в≥н здатний забезпечувати рослини поживними речовинами, водою, вм≥щувати кореневу систему ≥ пов≥тр¤, загалом Ц здатн≥сть забезпечувати рослини вс≥м необх≥дним дл¤ створенн¤ урожаю. ¬икористанн¤ цього шару не п≥д с≥льськогосподарськ≥ ц≥л≥ Ї великими збитками дл¤ сусп≥льства. —≥льськогосподарське уг≥дд¤ здатне пророкувати рослини завд¤ки на¤вност≥ в них поживних ≥ м≥неральних речовин.  р≥м цих поживних речовин родючий грунт маЇ також бактер≥њ, внутр≥шн≥й рослинний св≥т. ÷е все в сукупност≥ забезпечуЇ вирощуванн¤ с≥льськогосподарських культур. ќтже, грунт Ї головним обТЇктом ≥ засобом виробництва у с≥льському господарств≥. ‘ормуванн¤ грунту проходить розкладом в≥дмерлих рослин, що супроводжуЇтьс¤ утворенн¤м гумусу Ц найважлив≥шого колоњду грунту, вм≥стилища с≥рки, фосфору, азоту, зольних елемент≥в. ћ≥кроорган≥зми синтезують також ф≥з≥олог≥чно активн≥ речовини ¸ в≥там≥ни, антиб≥отики, ауксини. “ак поступово на геолог≥чн≥й пород≥ формуЇтьс¤ високородючий субтракт Ц грунт. —л≥д визначити, що на певному етап≥ природний розвиток грунту припин¤Їтьс¤, а також наростанн¤ родючост≥. Ѕ≥опродуктивн≥сть грунт≥в, дос¤гнувши певного р≥вн¤, стаб≥л≥зуЇтьс¤, ¤к стаб≥л≥зуютьс¤ ≥ масштаби кругооб≥гу елемент≥в. ÷е ¤вище в≥доме, ¤к кл≥максний стан грунту, тобто такий в ¤кому вс≥ процеси вр≥вноважен≥ у в≥дпов≥дност≥ з кл≥матичними ≥ б≥олог≥чними факторами та законами. ¬≥н властивий грунтам природних степ≥в ≥ л≥с≥в. «азначимо, що так≥ грунти ¤вл¤ють собою виключно здоровий дл¤ людини ≥ тварини елемент навколишнього середовища, на них беруть чист≥ в сан≥тарному в≥дношенн≥ корми й ≥нш≥ продукти харчуванн¤. ” процес≥ оброб≥тку, застосуванн¤ добрив, вирощуванн¤ рослин людина виводить грунт з певного кл≥максного стану, в≥н еволюц≥онуЇ, зб≥льшуЇ родюч≥сть ≥ б≥опродуктивн≥сть. ÷е, безумовно, повТ¤зане ≥з значними додатковими енергетичними витратами. ¬насл≥док нових д≥ючих сил, тобто впливу антропогенного фактора, природна вр≥вноважен≥сть процес≥в у грунт≥ порушуЇтьс¤. ≤ тут необх≥дно уважно стежити за балансом поживних речовин, процесами њх перетворенн¤, ланками кругооб≥гу х≥м≥чних елемент≥в, щоб не зашкодити природному середовищу, не забруднити його ≥ найб≥льш економно витрачати ресурси у в≥дпов≥дност≥ з плановим урожаЇм.

¬ залежност≥ в≥д складу грунти под≥л¤ютьс¤ на чорноземи, буроземи, червоноземи, суглинки та ≥нш≥. Ќайпродуктивн≥шими Ї чорноземи, вони мають найвищий вм≥ст гумусу. ”крањна пос≥даЇ третину св≥тового клину чорнозему. ќсобливо м≥сце в республ≥ц≥ займаЇ степова зона з њњ недостатньо зволоженими, але потенц≥йно високородючими чорноземами. ÷е основна зона виробництва зерна.

ѕроблемою дл¤ ”крањни Ї висока розорен≥сть грунт≥в. ÷е означаЇ, що держава не маЇ можливост≥ розширенн¤ обс¤г≥в с≥льського виробництва. ≤з-за в≥дсутност≥ кошт≥в, низький р≥вень в≥дновленн¤ продуктивност≥ земельних уг≥дь, особливо њх родючост≥. Ќедостача орган≥чних ≥ м≥неральних добрив не в≥дпов≥дають до потреб збереженн¤ родючост≥ техн≥чним методом. ¬еликою проблемою Ї наповненн¤ грунт≥в отруйними речовинами. ¬ирощуванн¤ еколог≥чно чистих культур сьогодн≥ маЇ загальнолюдське значенн¤, отруйн≥ речовини попадають ≥з грунту в рослину, в продукт харчуванн¤ ≥ в орган≥зм людини. ќсобливо Ї отруйн≥ сполуки Ц азотон≥трати. ¬они попадаючи в орган≥зм людини можуть впливати на генетичний код, тобто в≥дбиватись на ¤кост¤х покол≥нь. “акож шкоди грунтам завдала „орнобильська авар≥¤. √рунти, в ¤к≥ попали рад≥оактивн≥ речовини через пов≥тр¤ ≥ води м≥ст¤ть в соб≥ рад≥онукл≥ди Ц це сполуки, ¤к≥ Ї джерелом рад≥оактивного випром≥нюванн¤.

ўоб хоч трохи запоб≥гти цим проблемам потр≥бно використовувати р≥зн≥ методи. Ќаприклад, велике значенн¤ в збереженост≥ грунт≥в Ї чергуванн¤ с≥льськогосподарських культур по роках.  ожний 3-4 р≥к у пос≥вн≥й зм≥н≥ перебуваЇ вирощуванн¤ кормових трав. “рави Ц це Їдиний вид с≥льськогосподарських культур, ¤кий в≥дновлюЇ структуру грунту, поповнюЇ в ньому вм≥ст сполук азоту за рахунок азоту пов≥тр¤, спри¤Ї розмноженню бульбашкових бактер≥й життЇд≥¤льн≥сть ¤ких необх≥дна дл¤ розвитку кореневих систем с≥льськогосподарських культур.  оренев≥ трави, особливо багатор≥чн≥ бобов≥ використовують дл¤ в≥дновленн¤ родючост≥ порушених земель.

8. ≈колог≥чний стан територ≥њ ”крањни оц≥нюЇтьс¤ ¤к кризовий. ÷е Ї насл≥дком того, що тривалий час ”крањна була окрањною —–—–. ¬ результат≥ господарська д≥¤льн≥сть зд≥йснювалас¤ без урахуванн¤ еколог≥чних вимог. ¬ ”крањн≥ розвивалис¤ переважно сировинно-добувн≥, х≥м≥чн≥ ≥ металург≥йн≥ галуз≥ промисловост≥, ¤к≥ Ї еколог≥чно небезпечними. “еритор≥альна орган≥зац≥¤ промислового виробництва, його технолог≥¤ залишаютьс¤ недосконалими. ¬насл≥док нерац≥онального природокористуванн¤ землеробська освоЇн≥сть ≥ розран≥сть с≥льськогосподарських уг≥дь в ”крањн≥ Ї найб≥льшою пор≥вн¤но з розвинутими крањнами св≥ту. ¬ результат≥ надм≥рно забруднюютьс¤ р≥чки, озера, водосховища, мор¤, п≥дземн≥ води, атмосферне пов≥тр¤, грунт. « еколог≥Їю т≥сно повТ¤зана ≥ демограф≥чна криза - перевищенн¤ смертност≥ над народжуван≥стю.

1	2	3	4	5

Ќазва: —учасне вивченн¤ природи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (3573 прочитано)