≈колог≥¤ > —учасне природознавство. Ќов≥ п≥дходи до розгл¤ду справ

ћеталев≥ корисн≥ копалини Ц в≥ дзал≥зних руд до золота й платини Ц забезпечують розвиток нашоњ промисловост≥. ѕотреби крањни забезпечуютьс¤ ≥ в неметалевих копалинах. ÷е природн≥ буд≥вельн≥ матер≥али ,≥ндустр≥альна м≥неральна сировина , м≥неральна сировина дл¤ х≥м≥чноњ промисловост≥ , коштовне й кольорове кам≥нн¤.

–удн≥ ≥ нерудн≥ копалини здеб≥льшого нев≥дновн≥, але й майже невичерпн≥. ¬они т≥льки з поклад≥в переход¤ть у р≥зн≥ вироби, ¤к≥ перем≥щуютьс¤ упростор≥ , але незникають з лиц¤ «емл≥ ≥ можуть використовуватис¤ повторно. ѕевн≥ витрати при видобуванн≥ корисних копалин звичайно немменуч≥. ÷е поклади , ¤ких не можна вибрати, поклади п≥д р≥зними спорудами або з таким м≥зерним вм≥стом корисних компонент≥в, що принайм≥ , в наш час видобувати економ≥чно недоц≥льно.

ќдним з важливих метод≥в заощадженн¤ метал≥в, буд≥вельних матер≥ал≥в та ≥нщих корисних копалин, запаси ¤ких швидко зменшуютьс¤ , Ї пошуки дешевих зам≥нник≥в , що зможуть задовольнити потреби народного господарства.

∆итт¤ людини не можна у¤вити без широкого використанн¤ корисних копалин. « давн≥х Ц давен вона добуваЇ з надр «емл≥ потр≥бн≥ њй м≥нерали ≥ використовуЇ њх дл¤ виробництва знар¤дь прац≥, буд≥вництва житла.

“еритор≥¤ ”крањни багата на р≥зноман≥тн≥ корисн≥ копалини. “ут зосереджено близько 60% розв≥даних загальносв≥тових запас≥в марганцю , значн≥ запаси зал≥зних руд , граф≥ту , коксового вуг≥лл¤ , ьентон≥тових глин, каол≥ну , даом≥т≥в, камТ¤ноњ сол≥ , кварцевих п≥ск≥в , камТ¤них буд≥вельних матервал≥в, м≥неральних вод.

Ќа територ≥њ ”крањни зосереджен≥ значн≥ запаси рудних корисних копалин , що переважно прилучен≥ до ”крањнського щита. «ально в≥дом≥ велик ипоклади зал≥зних руд, зосереджен≥ в чотирьох районах Ц  ривор≥зькому ,  ерчинському ,  ременчуцькому та Ѕ≥лозерсбкому. «а ¤к≥стю ”крањнська зал≥зна руда Ц найкраща на ™враз≥йському материку.

Ќа територ≥њ ”крањни зал¤гають велики поклади марганцнвоњ руди. Ќ≥копольський марганцевий бассейн Ц один з найб≥льших в св≥т≥. ƒо його складу вход¤ть :Ќ≥копольське , ¬елекотокмацьке ,та ≥нгулацьке родовища.

ƒобувають ≥ в ”крањн≥ ≥ камТ¤ну с≥ль з давн≥х час≥в ≥з природноњ ропи сол¤них джерел ѕередкарпатт¤ та «акарпатт¤. Ќайб≥льшими родовищами камТ¤ноњ сол≥ в ”крањн≥ Ї јртем≥вське та —ловТ¤нське на ƒонбас≥.

”крањна багата й на р≥зноман≥тн≥ буд≥вельн≥ матер≥али : гран≥т , лабрадорит , каол≥н , крейду п≥сковики .

24 серпн¤ 1991 року був проголошений јкт про незалежн≥сть ”крањни. 1 грудн¤ 1991 року народ проголосив голосуванн¤м свою волю до самост≥йного розвитку крањни. « цього дн¤ в≥дкрилис¤ широки можливост≥ дл¤ докор≥нноњ перебудови економ≥м≥ки нашоњ держави. «а багатством природних ресурс≥в та за економ≥чним потенц≥алом ”крањна пос≥даЇ сьогодн≥ велике м≥сце сьогодн≥ восьме м≥сце з - пом≥ж крањн св≥ту.

Ќайважлив≥ший показник розвитку економ≥ки Ц продуктивн≥сть прац≥. ¬она визначаЇтьс¤ к≥льк≥стю виробленоњ за р≥к продукц≥њ в масштабах крањни одним працюючим. ÷ей показник значною м≥рою залежить в≥д того , ¤кий шл¤х розвитку економ≥ки Ї в держав≥ Ц екстенсивний та ≥нтенсивний.

8. Ќац≥ональними багатствами природи Ї грунти ≥ корисн≥ копалини. Ѕез грунту неможливий розвиток рослини , неможливе житт¤ тварин.

√рунт Ц це самост≥йно природно Ц ≥сторичне т≥ло, що виникло у результат≥ сукупноњ д≥њ на поверхнев≥ горизонти г≥рських пор≥д живих орган≥зм≥в, кл≥матичних фактор≥в , рельЇфу ≥ виробничоњ д≥¤льност≥ людини. ќсновною властив≥стю грунту Ї родючисть Ц здатн≥сть забезпечувати рослини поживними елементами, волог≥стю, пов≥тр¤м. √оловна його роль у природ≥ Ц забезпеченн¤ житт¤ на «емл≥. ћайже вс≥ жив≥ орган≥зми суходолу одержують елементи м≥нерального живленн¤ з грунту. ¬≥н слугуЇ субстратом дл¤ закр≥пленн¤ кор≥нн¤ вищих рослин , середовищем ≥снуванн¤ та розвитку м≥кроорган≥зм≥в ≥ тварин, акомулюЇ в соб≥ орган≥чну речовину ≥ х≥м≥чну енерг≥ю.

√рунт Ї основним засобом с≥льськогосподарського виробництва. “ому знанн¤ його властивостей, складу, поширенн¤ ≥ можливостей п≥двищенн¤ родючост≥ Ї необх≥дною умою розвитку землеробства. √рунт - надбанн¤ цього людства. –ац≥ональне використанн¤ й охорона його Ц обовТ¤зок кожного.

ƒуже важливим компонентом грунту Ї гумус Ц орган≥чна речовина , що утворилас¤ з решток в≥дмерлих рослинп≥д впливом д≥¤льност≥ м≥кроорган≥зм≥в, ¤к≥ переробл¤ють њх , розкладають , збагачують вугликислим газом , водою , ам≥аком та ≥ншими речовинами. √рунт забезпечуЇ рослини кал≥Їм ≥ вуглицем, азотом ≥ фосфором.

 ожн≥й природн≥й зон≥ властивий св≥й грунтовий покрив. Ќа р≥внинн≥й частин≥ ”крањни вид≥л¤ють три основн≥ зони : деново Ц п≥дзолестих , с≥рих л≥сових та чорноземних грунт≥в. √рунти г≥рських областей мають вертикаль по¤сн≥сть , щебнюват≥ ,з меншим вм≥стом перегною менщ родючи.

 л≥матичн≥ умови ≥ рослинн≥сть зумовили в  арпатах поширенн¤ внизу дерново Ц п≥дзолестих грунт≥в, бурих л≥сових у по¤с≥ букових л≥с≥в та г≥рсько лучних на полонинах. ” г≥рському  риму поширен≥ бур≥ , л≥сов≥ коричнев≥ , та г≥рсько Ц лучн≥ грунти . на ¤йлах. Ќа п≥вденному схил≥ √оловного пасма  римських г≥р на вапн¤ках та крейд≥ сформулалис¤ Ц червоно Ц бур≥ , й коричнев≥ ,грунти в умовах кл≥мату з субтроп≥чними рисами, дл¤ ¤кого характерн≥ сухе жарке л≥то ≥ волога тепла зима.

¬ивченн¤ живих орган≥зм≥в , ¤к окремих особин , так ≥ член≥в попул¤ц≥й та угрупувань в њх взаЇмод≥њњ життЇвим середовищем займаЇтьс¤ еколог≥¤. ≈колог≥¤ вивчаЇ взаЇмозвТ¤зки орган≥зм≥в та њх попул¤ц≥й з навколищн≥м середовищем , досл≥джуЇ вплив середовища на будову, життЇд≥¤льн≥сть , ≥ повед≥нку орган≥зму ,всановлюЇ залежн≥сть м≥ж середовищем ≥ чесельн≥стю попул¤ц≥й. ≈колог≥¤ досл≥джуЇ звТ¤зки м≥ж попул¤ц≥¤ми р≥зних вид≥в в угрупованн≥ , м≥ж попул¤ц≥¤м и≥ факторами зовн≥шнього середовища , њхњ вплив на розселенн¤ вид≥в , на на розвиток ≥ зм≥ну угрупувань. ¬елике значенн¤ маЇ екколог≥¤ дл¤ розвитку р≥зних галузей народного господарства. ≈колог≥¤ Ї основною теоретичною базою дл¤ розвитку р≥зних галузей народного господарства.

ѕов≥тр¤ необх≥дне дл¤ житт¤ л¤дини ,тварини , рослини, ≥ б≥льшост≥ м≥кроорган≥зм≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д води , пов≥тр¤ на «емл≥ розпод≥л¤Їтьс¤ р≥вном≥рно. ¬оно практично Ї скр≥зь у необмежен≥й к≥лькост≥ ,це справд≥ невичерпний ресурс. ” природ≥ кожна складова частина пов≥тр¤ в≥д≥граЇ неоднакову роль, але вс≥ вони необх≥дн≥. јзот Ц основна складова частина пов≥тр¤. ” промисловост≥ пов≥тр¤ ¤к ресурс теж в≥д≥граЇ величезну роль. ¬оно використовуЇтьс¤ ¤к технолог≥чна сировина дл¤ добуванн¤ важливих газ≥в : кисню, азоту, аргону , кр≥птону, ксеону , неону. ¬ техн≥ц≥ пов≥тр¤ використовуЇтьс¤ ¤к :

1). ’≥м≥чна сировина;

2). ‘≥зичне середовище ;

3). –обоче т≥ло дл¤ виконанн¤ механ≥чноњ роботи ;

Ќарешт≥, пов≥тр¤ний океан служить шл¤хом сполученн¤. ѕов≥тр¤ ¤к природний ресурс потр≥бне живим орган≥змам т≥льки в чистому вид≥.

ќдним ≥з найважлив≥щих питань науки в боротьб≥ з забрудненн¤м пов≥тр¤ дл¤ захисту людини , ¤к ≥ всього живого , Ї встановленн¤ токсиколог≥чноњ характеристики р≥зних речовин, ¤кими виробництва забруднюють атмосферу. ¬ажливим заходом охорони пов≥тр¤ Ї переробка шк≥дливих в≥дход≥в на корисн≥ продукти в ход≥ основного виробництва. ѕ≥дприЇмства , ¤к≥ особливо забруднюють пов≥тр¤, бажано будувати за межами м≥ст на значн≥й в≥дстан≥.

Ћ≥си Ц один ≥з найстар≥ших тип≥в природних екосистем, що сформувалис¤ ще на початку третинного пер≥оду. ” вс≥х природних зонах л≥си ¤к виразн≥ший елемент ландшафту виконують важливу грунтозахисну, водорегулюючу та водозахисну функц≥ю. ќсновн≥ природоохоронн≥ заходи в л≥сах спр¤мован≥ на запоб≥ганн¤ шк≥дливим стих≥йним ¤вищам , таким ¤к л≥сов≥ пожеж≥ , катастроф≥чн≥ в≥тровали , та буреломи , а також на п≥двищенн¤ б≥олог≥чноњ ст≥йкост≥ л≥сових ф≥тоцид≥в проти гр≥бних захворювань ≥ ентимо- шк≥дник≥в.

“варинний св≥т Ц активний компонент б≥осфери. ƒл¤ збереженн¤ р≥дкисних , зникаючих вид≥в тварин, ¤ких тепер нараховуЇтьс¤ на «емл≥ близько 900 вид≥в. ћ≥жнародна сп≥лка охорони природи (ћ—ќѕ) запропонувала внести њх у червону книгу, щоб у в≥х крањнах св≥ту , де ще збереглис¤ ц≥ тарини , њхн≥й хохрон≥ було прид≥лено максимальну увагу.

ўоб забезпечити охорону природнього середовища , необх≥дно розвТ¤зати найважлив≥шу проблему Ц визначити допустиму частку окультуренн¤ земель та р≥вень його впливу на природу. ќхорона природи в пр¤мому розум≥нн≥ стосуЇтьс¤ т≥льки запов≥дних територ≥й, де вона збереглас¤ в незм≥нному стан≥ ¤к еталон у наукових та естетичних ц≥л¤х.

ѕрирода - такий же ун≥кум ,¤к картина –афаел¤. «нищити њњ легко, в≥дновити неможливо.

ѕрирода створила людину , вона дл¤ людини дл¤ людини- арена житт¤ ≥ д≥¤льност≥ , джерело засоб≥в ≥снуванн¤.

—в≥т у ¤кому ми живемо , ¤вл¤Ї собою Їдине ц≥ле. ћи повинн≥ обер≥гати природу. Ѕо коли почне гинути природа , то й м истанемо гинути за нею. “реба охорон¤ти пов≥тр¤ , л≥си, води , рослини, тварини Ц всю природу. —каж≥мо небуде на «емл≥ води , ¤к ми зможемо прожити без води, чи рослини , вони зразу загинуть.

Ќеобх≥дн≥ подальш≥ величезн≥ зусилл¤ , щоб д≥њ людини набули мудрост≥ , неупередженост≥ , й обачливост≥. якщо ж в њњ повед≥нц≥ ,¤к ≥ дос≥, перевадатимуть розТЇднан≥сть , антогон≥зм , то зруйнуютьс¤ найтонш≥ механ≥зми, що п≥дтримують р≥вновагу сил природи, ¤ка оточуЇ нас. ≤ тод≥ навр¤д чи в людини залишаютьс¤ мажи.

9. ¬исновок : ƒо найактуальн≥ших проблем сьогоденн¤ , що торкаютьс¤ кожного жител¤ планети ≥ в≥д ¤ких залежить майбутнЇ людства, сл≥д в≥днести проблеми еколог≥чнч. ¬икликан≥ недалекогл¤дними, нерозум≥нн¤ми , необгрунтованим ставленн¤м людини до природи.

1	2	3	4	5

Ќазва: —учасне природознавство. Ќов≥ п≥дходи до розгл¤ду справ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (2437 прочитано)