≈коном≥ка п≥дприЇмства > јнал≥з соб≥вартост≥ продукц≥њ та послуг ≥ оц≥нка ф≥нансово - економ≥чного стану “ќ¬ ДјльфаФ

ќсновн≥ ф≥нансово Ц господарськ≥ показники д≥¤льност≥ “ќ¬ ДјльфаФ

за 2001 р≥к

1.2. ќрган≥зац≥йна структура “ќ¬ ДјльфаФ

мал..1.1

Ќа схем≥ суц≥льними л≥н≥¤ми показан≥ взаЇмод≥њ безпосереднього п≥дпор¤дкуванн¤, крапками Ц функц≥ональн≥ взаЇмозвТ¤зки, що нос¤ть непр¤мий, рекомендац≥йний характер.

ѕовноваженн¤ установчих збор≥в ≥ директора товариства визначаютьс¤ статутом товариства.

ƒо функц≥й техн≥чного директора в≥днос¤тьс¤:

1. в≥н Ї заступником генерального директора;

2. контроль над дотриманн¤м техн≥ки безпеки ≥ вимог до охорони прац≥ на п≥дприЇмств≥;

3. контроль над станом устаткуванн¤, забезпеченн¤ своЇчасного ремонту ≥ проф≥лактичних роб≥т;

4. контроль ¤кост≥ матер≥ал≥в, мон≥торинг запас≥в матер≥ал≥в, своЇчасна доставка запас≥в з≥ складу.

ƒо функц≥й економ≥ста Ц маркетолога в≥днос¤тьс¤:

1. Ї заступником головного бухгалтера;

2. мон≥торинг, анал≥з ≥ плануванн¤ поточноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства;

3. проведенн¤ маркетингових досл≥джень з можливим залученн¤м фах≥вц≥в на тимчасову роботу;

4. плануванн¤ ≥ керуванн¤ запасами п≥дприЇмства;

5. наданн¤ щор≥чного зв≥ту в органи правл≥нн¤ товариства.

ƒо функц≥й головного бухгалтера в≥днос¤тьс¤:

1. веденн¤ бухгалтерського ≥ податкового обл≥ку в≥дпов≥дно до нац≥ональних стандарт≥в ≥ нормативних акт≥в, що д≥ють на ”крањн≥;

2. наданн¤ податковоњ, ф≥нансовоњ ≥ статистичноњ зв≥тност≥ в терм≥ни й органи, установлен≥ чинним законодавством;

3. наданн¤ щор≥чного зв≥ту в органи правл≥нн¤ товариства.

2. «авданн¤, джерела ≥нформац≥њ та прийоми економ≥чного анал≥зу.

2.1 «авданн¤ та предмет економ≥чного анал≥зу

јнал≥з (в≥д грец. - anal≥s≥s) буквально означаЇ розчленовуванн¤, розкладанн¤ досл≥джуваного об'Їкта на частини, елементи, на внутр≥шньому властивому цьому об'Їкту складов≥ (у¤вн≥ чи реальн≥).

јнал≥з виступаЇ в д≥алектичн≥й, суперечлив≥й Їдност≥ з пон¤тт¤м "синтез" (в≥д грец. - s≥nthes≥s) - з'Їднанн¤ ран≥ше розчленованих елемент≥в досл≥джуваного об'Їкта в Їдине ц≥ле.

ƒ≥алектичний тандем "anal≥s≥s-s≥nthes≥s", анал≥з-синтез, розум≥Їтьс¤ ¤к синон≥м ус¤кого наукового досл≥дженн¤. ” будь-¤к≥й галуз≥ наукових знань, у будь-¤к≥й сфер≥ людськоњ д≥¤льност≥ (пол≥тичноњ, м≥жнац≥ональноњ, сусп≥льноњ, соц≥альноњ, еколог≥чноњ, культурно-побутовий ≥ ≥н.) об≥йтис¤ без анал≥зу-синтезу неможливо.

ѕредметом економ≥чного анал≥зу Ї вс¤ доступна досл≥днику реальн≥сть, прийн¤та в сукупност≥ предмет≥в ≥ ¤вищ, що знаход¤тьс¤ в тих чи ≥нших зв'¤зках один з одним ≥ пост≥йним рухом ≥ розвитку.

“акож п≥д предметом економ≥чного анал≥зу розум≥ютьс¤ господарськ≥ процеси п≥дприЇмств, об'Їднань, асоц≥ац≥й, соц≥ально-економ≥чна ефективн≥сть ≥ к≥нцев≥ ф≥нансов≥ результати њхньоњ д≥¤льност≥, що складаютьс¤ п≥д впливом об'Їктивних ≥ суб'Їктивних фактор≥в, що одержують в≥дображенн¤ через систему економ≥чноњ ≥нформац≥њ.

«наченн¤м, зм≥стом ≥ предметом економ≥чного анал≥зу визначаютьс¤ ≥ завданн¤, що сто¤ть перед ним. ƒо числа найважлив≥ших з них варто в≥днести:

1) п≥двищенн¤ науково-економ≥чноњ обірунтованост≥ б≥знес-план≥в ≥ норматив≥в (у процес≥ њхньоњ розробки);

2) об'Їктивне ≥ всеб≥чне досл≥дженн¤ виконанн¤ б≥знес-план≥в ≥ дотриманн¤ норматив≥в (за даними обл≥ку ≥ зв≥тност≥);

3) визначенн¤ економ≥чноњ ефективност≥ використанн¤ трудових, матер≥альних ≥ ф≥нансових ресурс≥в (окремо й у сукупност≥);

4) контроль за зд≥йсненн¤м вимог комерц≥йного розрахунку (у його повн≥й ≥ незавершен≥й форм≥);

5) ви¤вленн¤ ≥ вим≥р внутр≥шн≥х резерв≥в (на вс≥х стад≥¤х виробничого процесу);

6) ≥спит оптимальност≥ управл≥нських р≥шень (на вс≥х ступ≥н¤х ≥Їрарх≥чноњ градац≥њ).

ƒе¤к≥ вчен≥ обірунтовано зв'¤зують виникненн¤ анал≥зу з≥ становленн¤м бухгалтерського обл≥ку, з балансоведенн¤м.

Ѕухгалтерський обл≥к був ≥ Ї основним "постачальником" економ≥чноњ ≥нформац≥њ про господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств. „астка економ≥чноњ ≥нформац≥њ, одержуваноњ через систему бухгалтерського обл≥ку, дос¤гаЇ на п≥дприЇмствах ≥ в об'Їднанн¤х 70% ≥ б≥льш. Ѕухгалтерський обл≥к в≥дбиваЇ господарськ≥ операц≥њ в первинн≥й документац≥њ, запис≥ њхн≥й у рег≥страх синтетичного й анал≥тичного обл≥ку й у складанн≥ бухгалтерськоњ зв≥тност≥. “е, що саме бухгалтери першими стали анал≥зувати господарсько-ф≥нансову д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств, ц≥лком природно.  ожен бухгалтер, склавши баланс, ц≥кавитьс¤ станом господарських засоб≥в ≥ джерел њхнього утворенн¤, з'¤суЇ, чи вс≥ резерви використан≥ п≥дприЇмством дл¤ зб≥льшенн¤ прибутку, ¤к≥ недол≥ки гальмували господарську д≥¤льн≥сть у минулому зв≥тному пер≥од≥. јнал≥зувати баланс ≥ зв≥тн≥сть бухгалтер≥в змушувало саме житт¤.

«а останн≥ роки к≥льк≥сть ≥нформац≥њ, ¤ку треба використовувати дл¤ керуванн¤, зросло наст≥льки, що будь-¤кий кер≥вник без п≥дтримки техн≥чних засоб≥в збереженн¤ й обробки ≥нформац≥њ не може тримати у своњй св≥домост≥ вс≥ на¤вн≥ в нього ресурси, зв'¤зки й обмеженн¤. ¬≥н не може також обірунтовано вибрати критер≥й оптим≥зац≥њ ≥ тому прийн¤т≥ њм р≥шенн¤ власне кажучи ви¤вл¤ютьс¤ випадковими. ќтже, необх≥дн≥ ≥нш≥, науково обірунтован≥, математичн≥ методи керуванн¤.

2.2. ‘ункц≥њ ≥ класиф≥кац≥¤ економ≥чного анал≥зу

¬иход¤чи з загальноњ теор≥њ керуванн¤ - керуванн¤ п≥дприЇмством пол¤гаЇ в ц≥леспр¤мованому вплив≥ керуючоњ системи на керований об'Їкт дл¤ дос¤гненн¤ поставленоњ мети. ” сфер≥ керуванн¤ законом≥рност≥ ви¤вл¤ютьс¤ статистично, ≥ншими словами, розрахунков≥ значенн¤ ви¤вл¤ютьс¤ в≥рними не в кожному окремому випадку, а т≥льки в середньому, при багаторазовому повторенн≥ з тими самими вих≥дними даними. Ѕ≥льш того, математичн≥ вираженн¤, що використовуютьс¤ дл¤ виконанн¤ розрахунк≥в при р≥шенн≥ задач керуванн¤, - це не точн≥ формули, а математичн≥ модел≥, що в≥дбивають досл≥джуван≥ ¤вища лише приблизно з ¤коюсь точн≥стю (звичайно невисокоњ) ≥ в≥рог≥дн≥стю (над≥йн≥стю). ќтриманим результатам не можна в≥рити безoговорочно, тому що математична модель, нав≥ть дуже вдала ≥ точна дл¤ ¤кихось визначених умов, ви¤вл¤Їтьс¤ непридатноњ дл¤ ≥нших умов, що зм≥нилис¤.

–озробка спец≥альних метод≥в економ≥чного анал≥зу базуЇтьс¤ на науково обірунтован≥й класиф≥кац≥њ його вид≥в, обумовленоњ потребами практики керуванн¤. ¬ основ≥ класиф≥кац≥њ вид≥в економ≥чного анал≥зу лежить класиф≥кац≥¤ функц≥й керуванн¤, оск≥льки економ≥чний анал≥з Ї необх≥дним елементом виконанн¤ кожноњ функц≥њ керуванн¤ економ≥кою.

–озвита ринкова економ≥ка народжуЇ потребу в диференц≥ац≥њ анал≥зу на внутр≥шн≥й управл≥нський ≥ зовн≥шн≥й ф≥нансовий анал≥з. ¬нутр≥шн≥й управл≥нський анал≥з - складова частина управл≥нського обл≥ку тобто ≥нформац≥йно-анал≥тичного забезпеченн¤ адм≥н≥страц≥њ, кер≥вництва п≥дприЇмства.

«овн≥шн≥й ф≥нансовий анал≥з - складова частина ф≥нансового обл≥ку, що обслуговуЇ зовн≥шн≥х користувач≥в ≥нформац≥њ про п≥дприЇмство, що виступають самост≥йними суб'Їктами економ≥чного анал≥зу за даними, ¤к правило, публ≥чноњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥.

‘ункц≥¤ керуванн¤ - це особливий вид управл≥нськоњ д≥¤льност≥, продукт спец≥ал≥зац≥њ в сфер≥ керуванн¤. ‘ункц≥њ керуванн¤ класиф≥куютьс¤ на загальн≥, чи головн≥, функц≥њ, що в≥дбивають зм≥ст самого процесу керуванн¤, ≥ специф≥чн≥ функц≥њ, що в≥дбивають р≥зн≥ об'Їкти керуванн¤.

¬заЇмозв'¤зок загальних ≥ специф≥чних функц≥й керуванн¤ пол¤гаЇ в тому, що загальн≥ функц≥¤ не можуть зд≥йснюватис¤ сам≥ по соб≥, без додатка ≥ ¤кого-небудь об'Їкту керуванн¤, а будь-¤ка специф≥чна функц≥¤ керуванн¤ ¤ким-небудь об'Їктом може бути зд≥йснена т≥льки за допомогою загальних функц≥й.

«агальн≥, головн≥ функц≥њ економ≥чного керуванн¤, чи, ¤к њх ≥нод≥ називають, основн≥ функц≥њ економ≥чноњ д≥¤льност≥, можна визначити так:

1) ≥нформац≥йне забезпеченн¤ керуванн¤ (зб≥р, обробка, упор¤дкуванн¤ ≥нформац≥њ про економ≥чн≥ ¤вища ≥ процеси) ;

2) анал≥з (анал≥з результат≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥, оц≥нка њњ усп≥шност≥ ≥ можливостей удосконалюванн¤ на п≥дстав≥ науково обірунтованих критер≥њв);

3) плануванн¤ (прогнозуванн¤, перспективне ≥ поточне плануванн¤ економ≥чноњ системи);

4) орган≥зац≥¤ керуванн¤ (орган≥зац≥¤ ефективного функц≥онуванн¤ тих чи ≥нших елемент≥в господарського механ≥зму з метою оптим≥зац≥њ використанн¤ трудових, матер≥альних ≥ грошових ресурс≥в економ≥чноњ системи);

5) контроль (контроль за ходом виконанн¤ б≥знес-план≥в ≥ управл≥нських р≥шень).

ѕерш≥ дв≥ загальн≥ функц≥њ в≥дбивають ¤к би технолог≥чн≥ етапи керуванн¤, що звод¤тьс¤ до ≥нформац≥йного й анал≥тичного забезпеченн¤ процесу прийн¤тт¤ р≥шень. —аме прийн¤тт¤ р≥шень зд≥йснюЇтьс¤ у вид≥ функц≥й керуванн¤, що в≥дбивають тимчасов≥ етапи керуванн¤: плануванн¤, орган≥зац≥њ керуванн¤ ≥ контролю. ќтже, економ≥чний анал≥з ≥ ≥нш≥ види управл≥нськоњ д≥¤льност≥, що в≥дбивають першу функц≥ю (бухгалтерський обл≥к, статистика) , Ї такими функц≥¤ми керуванн¤, що имманентно присущи вс≥м ≥ншим загальним ≥ специф≥чним функц≥¤м керуванн¤.

ѕо зм≥сту процесу керуванн¤ вид≥л¤ють: перспективний (прогнозний, попередн≥й) анал≥з, оперативний анал≥з, ретроспективний анал≥з за п≥дсумками д≥¤льност≥ за той чи ≥нший пер≥од. “ака класиф≥кац≥¤ економ≥чного анал≥зу в≥дпов≥даЇ зм≥сту основних функц≥й, що в≥дбивають тимчасов≥ етапи керуванн¤:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

Ќазва: јнал≥з соб≥вартост≥ продукц≥њ та послуг ≥ оц≥нка ф≥нансово - економ≥чного стану “ќ¬ ДјльфаФ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (25490 прочитано)