≈коном≥ка п≥дприЇмства > јнал≥з соб≥вартост≥ продукц≥њ та послуг ≥ оц≥нка ф≥нансово - економ≥чного стану “ќ¬ ДјльфаФ

1) етап попереднього керуванн¤ (функц≥¤ плануванн¤);

2) етап оперативного керуванн¤ (функц≥¤ орган≥зац≥њ керуванн¤);

3) заключний етап керуванн¤ (функц≥¤ контролю).

”с≥ ц≥ три види анал≥зу присутн≥ в процесах керуванн¤ господарськими об'Їктами. Ќайб≥льший розвиток одержав поточний анал≥з, особливо в первинних госпрозрахункових ланках народного господарства (п≥дприЇмствах, виробничих об'Їднанн¤х).

” спец≥альн≥й л≥тератур≥ класиф≥кац≥¤ вид≥в економ≥чного анал≥зу не обмежуЇтьс¤ двома головними ознаками по зм≥сту процесу й об'Їктам керуванн¤. ” роботах ј.ƒ. Ўеремета пропонуЇтьс¤ класиф≥кувати види економ≥чного анал≥зу , кр≥м того, по:

суб'Їктах, тобто хто проводить анал≥з (кер≥вництво й економ≥чн≥ служби, власники й органи господарського керуванн¤, постачальники. покупц≥, аудиторськ≥ ф≥рми, кредитн≥, ф≥нансов≥ органи);

пер≥одичност≥ (пер≥одичний р≥чний, квартальний, м≥с¤чний, декадний, щоденний, зм≥нний анал≥з ≥ разовий, непер≥одичний анал≥з);

зм≥сту ≥ повнот≥ досл≥джуваних питань (повний анал≥з ус≥Їњ господарськоњ д≥¤льност≥, локальний анал≥з д≥¤льност≥ окремих п≥дрозд≥л≥в, тематичний анал≥з окремих питань економ≥ки);

методам вивченн¤ об'Їкта (комплексний, системний анал≥з, функц≥онально-варт≥сноњ, пор≥вн¤льний, суц≥льний ≥ виб≥рковий, корел¤ц≥йний анал≥з ≥ т.д.);

ступен¤ механ≥зац≥њ й автоматизац≥њ обчислювальних роб≥т (анал≥з в умовах електронноњ обробки даних ≥з застосуванн¤м л≥чильно-перфорац≥йноњ техн≥ки, л≥чильно-клав≥шних машин).

÷≥ ознаки практично враховують ус≥ сторони даного предмета досл≥дженн¤. ќднак з позиц≥й системного п≥дходу необх≥дно дану класиф≥кац≥ю ознак трохи видозм≥нити. Ќайб≥льш важливими ознаками розпод≥лу анал≥зу по видах, на думку —.ј. ¬оЇвод≥на, Ї: 1) ц≥льова спр¤мован≥сть анал≥зу; 2) час його проведенн¤; 3) методика проведенн¤.

« точки зор≥ предметноњ спр¤мованост≥ можна вид≥лити наступн≥ види анал≥зу: технолог≥чного способу виробництва; продукц≥њ; орган≥зац≥њ. ќстанн≥й вид анал≥зу може п≥дрозд≥л¤тис¤ в залежност≥ в≥д м≥сц¤ орган≥зац≥њ в ≥Їрарх≥чн≥й структур≥ керуванн¤ - робоче м≥сце, д≥л¤нка, цех, служба, п≥дприЇмство ≥ т.д.

¬иход¤чи з методики проведенн¤ анал≥зу, його можна розд≥лити на три види: 1) системний анал≥з (головна умова - ц≥леспр¤мован≥сть); 2) комплексний (охоплюЇ вс≥ сторони господарськоњ д≥¤льност≥); 3) тематичний (вивченн¤ того чи ≥ншого ¤вища, законом≥рност≥).

¬ажливе значенн¤ маЇ принцип класиф≥кац≥њ по суб'Їктах керуванн¤ тобто по суб'Їктах керуючоњ системи.

” робот≥ ».—. ћацкевичюса ≥ √.Ћ.  альчинскаса в≥дзначаЇтьс¤, що дан≥ бухгалтерського обл≥ку складають близько 70% загальноњ к≥лькост≥ економ≥чних даних промислових п≥дприЇмств. ѕо де¤ких джерелах, ≥з загального обс¤гу даних у сум≥жних функц≥¤х керуванн¤ п≥дприЇмствами використовуЇтьс¤ не б≥льш 15-20%. ” той же час обл≥кова ≥нформац≥¤ промислових п≥дприЇмств далеко не ц≥лком задовольн¤Ї потреби керуванн¤. ” першу чергу це в≥дноситьс¤ до гром≥здкоњ ≥ неефективноњ системи обл≥ку й анал≥зу соб≥вартост≥.

” сучасн≥й ринков≥й економ≥ц≥ бухгалтерський обл≥к усе б≥льш под≥л¤Їтьс¤ на дв≥ галуз≥: ф≥нансовий обл≥к ≥ управл≥нський обл≥к. ‘≥нансовий обл≥к вир≥шуЇ проблеми взаЇмин п≥дприЇмства з державою й ≥ншими зовн≥шн≥ми користувачами ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства. ‘≥нансовий обл≥к ≥ особливо публ≥чна ф≥нансова зв≥тн≥сть регламентуютьс¤ м≥жнародними ≥ нац≥ональними стандартами, що забезпечують ≥нтереси зовн≥шн≥х користувач≥в (кореспондент≥в) ≥нформац≥њ. ”правл≥нський обл≥к складаЇтьс¤ ≥з систематичного традиц≥йного обл≥ку ≥ проблемного обл≥ку, спр¤мованого на виробленн¤ управл≥нських р≥шень в ≥нтересах власник≥в ≥ адм≥н≥страц≥њ п≥дприЇмства, ”правл≥нський обл≥к не регламентуЇтьс¤ державою, його орган≥зац≥¤ ≥ методи визначаютьс¤ кер≥вником п≥дприЇмства, у ньому на перший план у д≥¤льност≥ бухгалтера висуваютьс¤ управл≥нськ≥ задач≥, що вимагають дл¤ свого р≥шенн¤ не т≥льки знань традиц≥йноњ бухгалтер≥њ, особливо обл≥ку витрат ≥ калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ ≥ послуг, але ≥ техн≥ко-економ≥чного плануванн¤, статистики, анал≥зу господарськоњ д≥¤льност≥, розвитого математичного апарата ≥ сучасноњ обчислювальноњ техн≥ки. ѕри так≥м розум≥нн≥ управл≥нського бухгалтерського обл≥ку власне бухгалтерський обл≥к, плануванн¤, статистика й анал≥з господарськоњ д≥¤льност≥ розгл¤даютьс¤ ¤к Їдине ц≥ле. ”правл≥нський бухгалтерський обл≥к орган≥зуЇ внутр≥шньогосподарськ≥ зв'¤зки на п≥дприЇмств≥, тобто зв'¤зку м≥ж обличч¤ми, що працюють на сам≥м п≥дприЇмств≥ (агентами), тому управл≥нський обл≥к називають внутр≥шн≥м на в≥дм≥ну в≥д ф≥нансового - зовн≥шнього.

” зм≥ст ¤к зовн≥шнього ф≥нансового, так ≥ внутр≥шнього управл≥нського обл≥ку входить анал≥з господарськоњ д≥¤льност≥, але його орган≥зац≥¤, об'Їкти ≥ методи в р≥шенн≥ задач ф≥нансового й управл≥нського обл≥ку мають свою специф≥ку.

—уб'Їктами анал≥зу виступають ¤к безпосередньо зац≥кавлен≥, так ≥ опосередковано зац≥кавлен≥ в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства користувач≥ ≥нформац≥њ.

ƒо першоњ групи користувач≥в в≥днос¤тьс¤ власники засоб≥в п≥дприЇмства, позикодавц≥, постачальники, покупц≥, податков≥ органи, персонал п≥дприЇмства ≥ адм≥н≥страц≥¤ (кер≥вництво).  ожен суб'Їкт анал≥зу вивчаЇ ≥нформац≥ю з≥ своњх позиц≥й, виход¤чи з≥ своњх ≥нтерес≥в.

—л≥д зазначити, що т≥льки кер≥вництво п≥дприЇмства може поглибити анал≥з, використовуючи не т≥льки дан≥ зв≥тност≥, але ≥ дан≥ вс≥Їњ системи господарського обл≥ку в рамках управл≥нського анал≥зу, проведеного дл¤ ц≥лей керуванн¤.

ƒруга група користувач≥в ф≥нансовоњ зв≥тност≥ - це суб'Їкти анал≥зу, що хоча безпосередньо ≥ не зац≥кавлен≥ в результатах д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, але повинн≥ за договором захищати ≥нтереси першоњ групи споживач≥в ≥нформац≥њ. ÷е насамперед аудиторськ≥ ф≥рми, а також консультац≥йн≥ ф≥рми, б≥рж≥, юристи, преса, асоц≥ац≥њ, профсп≥лки й ≥н.

ќтже, суб'Їктами внутр≥шнього управл≥нського анал≥зу Ї т≥льки кер≥вництво ≥ приваблюван≥ ними аудитори ≥ консультанти. ≤нформац≥йною базою управл≥нського анал≥зу Ї вс¤ система ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства - про техн≥чну п≥дготовку виробництва, нормативна ≥ планова ≥нформац≥¤, господарський обл≥к, у тому числ≥ дан≥ оперативного, бухгалтерського ≥ статистичного обл≥ку, зовн≥шн¤ публ≥чна ф≥нансова ≥ вс¤ система внутр≥шньогосподарськоњ зв≥тност≥, ≥нш≥ види ≥нформац≥њ, у тому числ≥ опитуванн¤ фах≥вц≥в, ≥нформац≥¤ виробничих нарад, преса ≥ т.д.

ѕал≥тра суб'Їкт≥в зовн≥шнього ф≥нансового анал≥зу дуже р≥зноман≥тна. јле вс≥ ц≥ суб'Їкти анал≥зу можуть використовувати, ¤к правило, т≥льки дан≥ публ≥чноњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ про д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства. —тандартизац≥¤ ф≥нансового обл≥ку ≥ публ≥чноњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ покликана обер≥гати ≥нтереси вс≥х партнер≥в (кореспондент≥в) п≥дприЇмства, у той же час збер≥гаючи комерц≥йну таЇмницю п≥дприЇмства.

”правл≥нський анал≥з включаЇ у свою систему не т≥льки виробничий, але ≥ ф≥нансовий анал≥з, без ¤кого кер≥вництво п≥дприЇмства не може зд≥йснювати свою ф≥нансову стратег≥ю. ѕричому можливост≥ кер≥вництва в питанн¤х ф≥нансового анал≥зу знов-таки ширше, н≥ж у зовн≥шн≥х користувач≥в ≥нформац≥њ. ” техн≥ко-економ≥чних обірунтуванн¤х будь-¤коњ комерц≥йноњ справи (б≥знес-планах) використовуютьс¤ методи ¤к виробничого, так ≥ ф≥нансового анал≥зу. “ак називаний маркетинговий анал≥з також передбачаЇ використанн¤ метод≥в ¤к виробничого, так ≥ ф≥нансового анал≥зу в систем≥ маркетингу, тобто в керуванн≥ виробництвом ≥ реал≥зац≥Їю продукц≥њ, ор≥Їнтованому на ринок.

ќдна з чимало важливих функц≥й керуванн¤ - це контроль. ’оча на практиц≥ Ї де¤кий под≥л виробничих формувань на системи керуванн¤ ≥ системи контролю, але в к≥нцевому рахунку це Ї в значн≥й м≥р≥ умовним.  онтроль стану виробництва Ї першою й основною функц≥Їю будь-¤коњ системи автоматичного чи автоматизованого керуванн¤.

”с¤ка система керуванн¤ вим≥рюЇ поточне значенн¤ вс≥х технолог≥чних параметр≥в ≥ сприймаЇ дан≥, що ввод¤тьс¤ в нењ з пульт≥в ручного введенн¤, ≥ п≥сл¤ цього, лог≥чно анал≥зуючи под≥њ (що в≥дбулос¤ ≥ чому), система виробл¤Ї вих≥дн≥ сигнали ≥ необх≥дн≥ впливи.

¬ економ≥чному анал≥з≥ показники п≥дприЇмства досить часто пор≥внюють ≥з середн≥ми показниками аналог≥чних структур, тобто застосовують метод угруповань (структурних ≥ анал≥тичних).

ќдним з найб≥льш д≥ючих шл¤х≥в удосконаленн¤ анал≥зу Ї застосуванн¤ методолог≥чного п≥дходу, п≥дстави на концепц≥њ теор≥њ систем.

¬ивченн¤ роб≥т з теор≥њ системного п≥дходу дало можлив≥сть з'¤сувати, що методика анал≥зу повинна враховувати наступне.

1. —истема - це комплекс взаЇмозалежних елемент≥в, об'Їднаних дл¤ виконанн¤ визначеноњ чи мети сукупност≥ ц≥лей.

2. —истема ¤вл¤Ї собою елемент системи б≥льш високого пор¤дку й у той же час може бути розчленована на п≥дсистеми нижчого пор¤дку.

3. ћети п≥дсистеми повинн≥ зб≥гатис¤ з ц≥л¤ми системи вищого пор¤дку й у такий же спос≥б трансформуватис¤ вниз.

4. ѕри досл≥дженн≥ об'Їкта ¤к системи опис њњ елемент≥в не повинний носити самодостатнього характеру. ≈лемент описуЇтьс¤ не ¤к щось в≥дособлене, а з урахуванн¤м його м≥сц¤ в ц≥лому.

5. ≤снуЇ двосторонн≥й зв'¤зок м≥ж ус≥Їю системою ≥ њњ елементами. “ому властивост≥ ц≥лого народжуютьс¤ з властивостей елемент≥в ≥ навпаки.

6. ¬ластивост≥ системи визначаютьс¤ не сумою властивостей елемент≥в, а взаЇмод≥Їю елемент≥в ≥ њхн≥х властивостей.

7. —истема утворить особливу Їдн≥сть з навколишн≥м середовищем. ” зв'¤зку з цим досл≥дженн¤ системи, ¤к правило, нев≥дд≥льно в≥д вивченн≥ умов њњ ≥снуванн¤.

ћ≥сце анал≥зу в систем≥ керуванн¤ й ≥снуючий господарський механ≥зм визначають його ц≥льову спр¤мован≥сть. ќск≥льки анал≥з бере участь у вс≥х п≥дсистемах керуванн¤, те ≥ його мети в залежност≥ в≥д област≥ застосуванн¤ будуть зм≥нюватис¤. Ќаприклад, у процес≥ плануванн≥ - це ви¤вленн¤ можливостей пол≥пшенн¤ планових показник≥в, оц≥нка напруженост≥ планових завдань; при орган≥зац≥њ виробництва - ви¤вленн¤ важливост≥ проблем, визначенн¤ фактичноњ ефективност≥ керуючих вплив≥в, оц≥нка господарськоњ д≥¤льност≥ орган≥зац≥й; у ход≥ оперативного керуванн¤ виробництвом - попередженн¤ кер≥вника про виникаюч≥ в≥дхиленн¤х в≥д планового завданн≥ (мети), ви¤вленн¤ причин цих в≥дхилень ≥ визначенн¤ найб≥льш важливих проблем, що вимагають першочергового р≥шенн¤.

¬ажливими обмежуючими умовами нормального функц≥онуванн¤ економ≥чного анал≥зу Ї достатн¤ на¤вн≥сть вих≥дноњ ≥нформац≥њ ≥ њњ в≥рог≥дн≥сть. ћ≥ж системою збору ≥нформац≥њ й анал≥зом ≥снують пр¤мий ≥ зворотний зв'¤зки. « одного боку, через анал≥з передаютьс¤ вимоги до обл≥ку виробничоњ д≥¤льност≥, а з ≥ншого боку - в≥д ¤кост≥ ≥ повноти ≥нформац≥њ залежить глибина ≥ в≥рог≥дн≥сть анал≥зу.

‘ах≥вц¤м з керуванн¤ важливо не т≥льки мати обірунтований матер≥ал, але й одержати його вчасно. “ому важливо вибирати такий метод анал≥зу, що давав би можлив≥сть прийн¤ти р≥шенн¤ в необх≥дних масштабах часу. ќднак прагненн¤ до докладного анал≥зу з застосуванн¤м нехай нав≥ть самих зроблених метод≥в може привести не до позитивних, а до негативних результат≥в. √либина анал≥зу повинна визначатис¤, з одного боку, важлив≥стю виниклоњ проблеми, з ≥ншого боку - часом "житт¤" даноњ ситуац≥њ. ¬ажлив≥сть проблеми визначаЇ величину витрат, необх≥дних дл¤ анал≥зу.

“аким чином, складн≥сть ≥ розмањт≥сть застосовуваних метод≥в анал≥зу залежать в≥д р≥вн¤ керуванн¤ системою. „им нижче сходинки ≥Їрарх≥чноњ градац≥њ керуванн¤, тим проблеми менше ≥ час њхн≥ д≥њ коротше, тому тут потр≥бн≥ прост≥ методи анал≥зу. Ќа р≥вн≥ п≥дприЇмства, галуз≥ анал≥з може ускладнюватис¤, ставати б≥льш р≥зноб≥чним. ќсобливо це в≥дноситьс¤ до п≥дготовки р≥шень, зв'¤заних ≥з плановим завданн¤м ≥ зм≥ною структури системи. ѕомилки в цьому випадку д≥ють довгочасно, а отже, ≥ втрати незм≥рно зростають.

2.3 ћетоди економ≥чного анал≥зу

ћетоди економ≥чного анал≥зу под≥л¤ютьс¤ на формал≥зован≥ та неформал≥зован≥. ƒо формал≥зованих метод≥в належать так≥:

 ласичн≥ методи анал≥зу господарськоњ д≥¤льност≥ та ф≥нансового анал≥зу Ц ланцюгових п≥дстановок, арифметичних р≥зниць, балансовий, в≥дсоткових чисел, диференц≥альний, логарифм≥чний, ≥нтегральний, простих та складних в≥дсотк≥в, дисконтуванн¤.

“радиц≥йн≥ методи економ≥чноњ статистики Ц середн≥х та в≥дносних величин, групуванн¤, граф≥чний, ≥ндексний, елементарн≥ методи обробки показник≥в у динам≥ц≥.

ћетоди математичноњ статистики вивченн¤ звТ¤зк≥в Ц анал≥зи корел¤ц≥йний, регресивний, дискрим≥нант ний, дисперс≥йний, факторний, ковар≥ац≥йний та ≥н.

≈конометричн≥ методи Ц матричн≥, теор≥њ м≥жгалузевого балансу.

ћетоди економ≥чноњ к≥бернетики ≥ оптимального програмуванн¤ Ц системного анал≥зу, л≥н≥йного, нел≥н≥йного, динам≥чного програмуванн¤ та ≥н.

ћетоди досл≥дженн¤ операц≥й ≥ теор≥й прийн¤тт¤ р≥шень Ц теор≥њ граф≥в, ≥гор, масового обслуговуванн¤, с≥тьового плануванн¤ ≥ управл≥нн¤.

2.4. ≤нформац≥йна база економ≥чного анал≥зу

«алежно в≥д зм≥сту ≥ завдань анал≥зу використовують так≥ основн≥ ≥нформац≥йн≥ джерела: ф≥нансову зв≥тн≥сть; статистичну зв≥тн≥сть; дан≥ внутр≥шньогосподарського (управл≥нського) бухгалтерського обл≥ку; дан≥ з первинноњ обл≥ковоњ документац≥њ (виб≥рков≥ дан≥); експертн≥ оц≥нки.

« 1 с≥чн¤ 2000 р. на п≥дприЇмствах ”крањни незалежно в≥д форм власност≥ (кр≥м банк≥в ≥ бюджетних установ) запроваджен≥ перел≥чен≥ дал≥ форми ф≥нансовоњ зв≥тност≥, що в≥дпов≥дають м≥жнародним стандартам:

‘орма 1 ДЅалансФ Ц зв≥т про ф≥нансовий стан, що в≥дображаЇ активи, зобовТ¤занн¤ ≥ кап≥тал п≥дприЇмства на встановлену дату.

‘орма 2 Д«в≥т про ф≥нансов≥ результатиФ, що м≥стить дан≥ про доходи, витрати ≥ ф≥нансов≥ результати д≥¤льност≥ п≥дприЇмства за зв≥тний та попередн≥й пер≥од.

‘орма 3 Д«в≥т про рух грошових кошт≥вФ, що в≥дображаЇ надходженн¤ та витрачанн¤ кошт≥в у зв≥тному пер≥од≥ за операц≥йним, ≥нвестиц≥йним ≥ ф≥нансовим напр¤мками д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

‘орма 4 Д«в≥т про власний кап≥талФ, що в≥дбиваЇ зм≥ни у склад≥ власного кап≥талу прот¤гом зв≥тного пер≥оду.

Дѕрим≥тки до зв≥т≥вФ Ц сукупн≥сть показник≥в ≥ по¤снень, ¤к≥ забезпечують детал≥зац≥ю та обірунтован≥сть статей ф≥нансових зв≥т≥в, розкривають ≥ншу ≥нформац≥ю.

ћета складанн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ Ц надати користувачам повну, правдиву та неупереджену ≥нформац≥ю про ф≥нансовий стан, результати д≥¤льност≥ та рух кошт≥в п≥дприЇмства дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень.

‘≥нансова зв≥тн≥сть забезпечуЇ так≥ ≥нформац≥йн≥ потреби користувач≥в:

щодо придбанн¤, продажу ц≥нних папер≥в та волод≥нн¤ ними;

участ≥ в кап≥тал≥ п≥дприЇмства;

оц≥нюванн¤ ¤кост≥ управл≥нн¤;

оц≥нюванн¤ здатност≥ п≥дприЇмства своЇчасно виконувати своњ зобовТ¤занн¤;

забезпеченост≥ зобовТ¤зань п≥дприЇмства;

визначенн¤ суми див≥денд≥в, що п≥дл¤гають розпод≥лу;

регулюванн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства;

прийн¤тт¤ ≥нших р≥шень.

–азом з новими формами ф≥нансовоњ зв≥тност≥ впроваджено новий ѕлан рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку та ≤нструкц≥¤ про застосуванн¤ ѕлану рахунк≥в.

ќсновна мета ѕлану рахунк≥в Ц надати ≥нформац≥ю, необх≥дну дл¤ контролю за д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства, прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень ≥ складанн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥. —труктура нового ѕлану рахунк≥в погоджена з≥ структурою ДЅалансуФ ≥ Д«в≥ту про ф≥нансов≥ результатиФ.

јнал≥тичний обл≥к за рахунками запас≥в, витрат ≥ доход≥в даЇ змогу зд≥йснювати калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ, контроль витрат ≥ визначати результати д≥¤льност≥ за центрами в≥дпов≥дальност≥.

“аким чином, кожний клас рахунк≥в маЇ конкретне призначенн¤ ≥ т≥сно повТ¤заний з потребами зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х користувач≥в.

3. јнал≥з соб≥вартост≥ продукц≥њ

3.1 ѕон¤тт¤ ≥ складов≥ соб≥вартост≥.

—об≥варт≥сть продукц≥њ Ц один з найважлив≥ших показник≥в економ≥чного анал≥зу. ” ньому фокусуютьс¤ у грошовому вираженн≥ витрати матер≥ально Ц техн≥чних, трудових та ф≥нансових ресурс≥в у звТ¤зку з п≥дготовкою, орган≥зац≥Їю, веденн¤м виробництва та реал≥зац≥Їю продукц≥њ. —об≥варт≥сть належить до вир≥шальних чинник≥в, що впливають на прибуток п≥дприЇмств ≥ показники рентабельност≥.

ћетодолог≥чн≥ основи формуванн¤ в бухгалтерському обл≥ку ≥нформац≥њ про витрати п≥дприЇмства та њњ в≥дображенн¤ у ф≥нансов≥й зв≥тност≥ визначаютьс¤ ѕоложенн¤м (стандартом) бухгалтерського обл≥ку 16 Д¬итратиФ.

«алежно в≥д мети та предмета анал≥зу використовують р≥зн≥ класиф≥кац≥йн≥ ознаки витрат. –озгл¤немо основн≥ з них.

 ласиф≥кац≥¤ за рахунками класу 9 зд≥йснюють зг≥дно з д≥ючим ѕланом рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку, що був запроваджений одночасно з м≥жнародними стандартами ф≥нансовоњ зв≥тност≥, тобто з 1 с≥чн¤ 2000 р. «г≥дно з класиф≥кац≥Їю обл≥к витрат виконують так:

соб≥варт≥сть реал≥зац≥њ;

загально виробнич≥ витрати;

адм≥н≥стративн≥ витрати;

витрати на збут;

≥нш≥ операц≥йн≥ витрати;

втрати в≥д участ≥ в кап≥тал≥;

≥нш≥ витрати.

“акий розпод≥л витрат не маЇ аналог≥в у в≥тчизн¤н≥й практиц≥. ≤стотна особлив≥сть наведеноњ класиф≥кац≥њ пол¤гаЇ в тому, що, оск≥льки Дсоб≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њФ не включаЇ адм≥н≥стративних витрат ≥ витрат на збут, зТ¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть визначити витрати на виробництво без перекручень та застосуванн¤ штучних метод≥в розпод≥лу накладних витрат за видами продукц≥њ. ¬итрати за наведеними статт¤ми в≥дображають у розд.≤ форми є2 Д«в≥ту про ф≥нансов≥ результатиФ.

 ласиф≥кац≥¤ за економ≥чними елементами операц≥йних витрат: матер≥альн≥ витрати; витрати на оплату прац≥; в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи; амортизац≥¤; ≥нш≥ операц≥йн≥ витрати (соб≥варт≥сть реал≥зованих виробничих запас≥в, сумн≥вн≥ борги та втрати в≥д знец≥ненн¤ запас≥в, визнан≥ економ≥чн≥ санкц≥њ тощо). ƒан≥ про економ≥чн≥ елементи витрат обл≥ковуютьс¤ за класом 8 ѕлану рахунк≥в ≥ в≥дображаютьс¤ у ф≥нансов≥й зв≥тност≥ (форма є2, розд.≤≤ Д≈лементи операц≥йних витратФ). ¬итрати за ц≥Їю ознакою визначають по п≥дприЇмству в ц≥лому з метою анал≥зу структури витрат (вертикальний анал≥з), пор≥вн¤нн¤ њњ з≥ структурою економ≥чних елемент≥в витрат ≥нших п≥дприЇмств галуз≥, а також анал≥зу динам≥ки зм≥ни економ≥чних витрат у час≥ (горизонтальний анал≥з). ви¤вленн¤ тенденц≥й зм≥н (трендовий анал≥з).

 ласиф≥кац≥¤ за калькул¤ц≥йними статт¤ми соб≥вартост≥ на одиницю продукц≥њ (роб≥т, послуг). —об≥варт≥сть реал≥зованих товар≥в визначають за ѕоложенн¤м (стандартом) бухгалтерського обл≥ку 9 Д«апасиФ. —об≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ складаЇтьс¤ з виробничих витрат та над нормованих виробничих витрат.

ƒо виробничоњ соб≥вартост≥ продукц≥њ включаютьс¤:

пр¤м≥ матер≥альн≥ витрати, ¤к≥ можуть бути в≥днесен≥ безпосередньо до оплати прац≥;

пр¤м≥ витрати на оплату прац≥;

≥нш≥ пр¤м≥ витрати;

загальновиробнич≥ витрати.

ѕерел≥к статей калькулюванн¤ виробничоњ соб≥вартост≥ продукц≥њ встановлюЇ п≥дприЇмство.

¬итрати, повТ¤зан≥ з операц≥йною д≥¤льн≥стю, ¤к≥ не включаютьс¤ до соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ, под≥л¤ютьс¤ на адм≥н≥стративн≥ витрати, витрати на збут та ≥нш≥ операц≥йн≥ витрати. ќсновна мета калькулюванн¤ соб≥вартост≥ на одиницю продукц≥њ Ц проанал≥зувати витрати за калькул¤ц≥йними статт¤ми у час≥, пор≥вн¤ти витрати на виробництво продукц≥њ з ринковими ц≥нами, визначити њњ прибутков≥сть або збитков≥сть, оц≥нити власну конкурентоспроможн≥сть ≥ в раз≥ потреби скоригувати структуру виробничоњ програми.

 ласиф≥кац≥¤ витрат за ознакою њх розм≥ру в≥д обс¤г≥в виробництва: зм≥нн≥ ≥ пост≥йн≥.

 ласиф≥кац≥¤ витрат за способом в≥днесенн¤ на соб≥варт≥сть продукц≥њ: пр¤м≥ та непр¤м≥. ¬икористовують њњ дл¤ складанн¤ калькул¤ц≥й на одиницю продукц≥њ. а також дл¤ розпод≥лу непр¤мих витрат за економ≥чними елементами. ƒо пр¤мих належать технолог≥чн≥ витрати матер≥ал≥в та зароб≥тна плата прац≥вник≥в. до непр¤мих Ц витрати, що не можуть бути в≥днесен≥ безпосередньо до конкретного обТЇкта економ≥чно доц≥льним шл¤хом: загальновиробнич≥ витрати. адм≥н≥стративн≥ витрати ≥ витрати на збут.

 ласиф≥кац≥¤ витрат за м≥сц¤ми виникненн¤: цехи, д≥льниц≥ бригади, функц≥ональн≥ п≥дрозд≥ли (використовують дл¤ в≥дпов≥дного контролю та анал≥зу соб≥вартост≥).

јнал≥з соб≥вартост≥ продукц≥њ за наведеними класиф≥кац≥йними ознаками маЇ на мет≥ п≥двищити ефективн≥сть п≥дприЇмства завд¤ки ви¤вленим резервам зниженн¤ витрат.

‘акторний анал≥з соб≥вартост≥ продукц≥њ передбачаЇ анал≥з:

динам≥ки операц≥йних витрат;

чинник≥в зм≥ни витрат на 1 грн. реал≥зованоњ продукц≥њ за пор≥вн¤нними ≥ непор≥вн¤нними виробами, а також за групами продукц≥њ за в≥ком њх випуску;

впливу на соб≥варт≥сть окремих груп продукц≥њ за р≥внем њх рентабельност≥;

структури операц≥йних витрат за економ≥чними елементами;

соб≥варт≥сть за калькул¤ц≥йними статт¤ми витрат.

3.2 јнал≥з динам≥ки операц≥йних витрат на 1 грн. вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ

ќперац≥йн≥ витрати за попередн≥й пер≥од становл¤ть 8390 тис. грн., за зв≥тний Ц 9000 тис. грн. «б≥льшенн¤ витрат спричинюЇтьс¤ зб≥льшенн¤м матер≥альних витрат: сукупн≥ витрати зб≥льшились на 7.27%. а матер≥альн≥ Ц на 11.66% (њх частка в сукупних витратах найб≥льша Ц 50%).

“аблиц¤ 3.1

¬их≥дн≥ дан≥ дл¤ анал≥зу операц≥йних витрат

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

Ќазва: јнал≥з соб≥вартост≥ продукц≥њ та послуг ≥ оц≥нка ф≥нансово - економ≥чного стану “ќ¬ ДјльфаФ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (25490 прочитано)