≈коном≥ка п≥дприЇмства > Ѕанкрутство п≥дприЇмства

–езультати санац≥њ (хоча њњ переважною м≥рою спр¤мовано на по≠доланн¤ неплатоспроможност≥ та в≥дновленн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥) можна оц≥нити через додатковий прибуток п≥дприЇмства (р≥зницю м≥ж сумою прибутк≥в п≥сл¤ санац≥њ ≥ розм≥ром прибутк≥в (чи збитк≥в) до њњ проведенн¤).

¬кладенн¤ в проведенн¤ санац≥њ розгл¤даютьс¤ ¤к ≥нвестиц≥њ са-натора в п≥дприЇмство, що перебуваЇ у ф≥нансов≥й криз≥, з метою одержанн¤ прибутку (в абсолютн≥й чи в≥дносн≥й форм≥).

ћета санац≥њ вважаЇтьс¤ дос¤гнутою, ¤кщо з допомогою зов≠н≥шн≥х та внутр≥шн≥х ф≥нансових джерел, проведенн¤ орган≥зац≥й≠них та виробничо-техн≥чних удосконалень п≥дприЇмство виходить з кризи (нормал≥зуЇ виробничу д≥¤льн≥сть та уникаЇ оголошенн¤ бан≠крутом з наступною л≥кв≥дац≥Їю) ≥ забезпечуЇ свою прибутков≥сть та конкурентоспроможн≥сть у довгостроковому пер≥од≥.

5. ѕ–ќЅЋ≈ћ» ћ≈’јЌ≤«ћ” ЅјЌ –”“—“¬ј

“ј ЎЋя’» ѓ’ ¬»–≤Ў≈ЌЌя

Ќе дивл¤чись на весь прогресивний характер нового механ≥зму в≥н все ж таки не позбавлений недол≥к≥в, ¤к≥ ≥ були ви¤вленн≥ практикою його застосуванн¤. «агалом «” Уѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутомФ, списаний з аналог≥чних акт≥в де¤ких крањн ™вропи (‘ранц≥¤, ѕольща ≥ ≥н.) та —Ўј. якщо вдатис¤ до зах≥дного досв≥ду, з 1978 р. в —Ўј д≥Ї типово продеб≥торська система законодавства, ¤ка дозвол¤Ї збер≥гати колишню адм≥н≥страц≥ю й проводити реорган≥зац≥ю в ≥нтересах староњ команди менеджер≥в. ј, наприклад, в ¬еликобритан≥њ п≥дходи навпаки прокредиторськ≥. ¬≥тчизн¤н≥ законодавц≥, очевидно, прагнули знайти Узолоту серединуФ, виход¤чи з необх≥дност≥ збереженн¤ б≥знесу боржника, адже у проборжников≥й систем≥ (це в основному ‘ранц≥¤ та —Ўј) в≥дновленн¤м платоспроможност≥ боржника завершуЇтьс¤ лише в≥д семи до дес¤ти в≥дсотк≥в справ про банкрутство. ¬ той же час англ≥йц≥ з жорсткою прокредиторською системою збер≥гають б≥знес у пТ¤тдес¤ти в≥дсотках випадк≥в, д≥ючи при цьому дуже оперативно: усувають колишню адм≥н≥страц≥ю, суд призначаЇ зовн≥шнього керуючого, головне завданн¤ ¤кого Ц знайти покупц¤ ≥ швидко продати активи. ѕ≥сл¤ продажу б≥знес ≥ робоч≥ м≥сц¤ збер≥гаютьс¤, ф≥рма працюЇ, хоч власник ≥ зм≥нюЇтьс¤ на б≥льш ефективного. Ќаш закон з ц≥Їњ точки зору вигл¤даЇ досить еклектично, оск≥льки, з одн≥Їњ сторони, спр¤мований на в≥дновленн¤ платоспроможност≥, а з ≥ншого Ц досить тривалий час дозвол¤Ї зд≥йснювати ц≥ заходи старою командою управл≥нц≥в хоч ≥ п≥д певним контролем. ѕроте чи можна спод≥ватис¤, що старий менеджмент, ¤кий власне ≥ дов≥в п≥дприЇмство до кризового стану (банкрутства), спроможетьс¤ його з ц≥Їњ ситуац≥њ вит¤гти? ƒосить сумн≥вно. јдже кр≥м того, досудова ≥нстанц≥¤ не передбачаЇ в≥дстороненн¤ кер≥вництва п≥дприЇмства-боржника ≥ Ї системою заход≥в щодо в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника, ¤к≥ може зд≥йснювати власник майна (орган, уповноважений управл¤ти майном) боржника, ≥нвестор, з метою запоб≥ганн¤ банкрутству боржника шл¤хом реорган≥зац≥йних, орган≥зац≥йно-господарських, управл≥нських, ≥нвестиц≥йних, техн≥чних, ф≥нансово-економ≥чних, правових заход≥в в≥дпов≥дно до законодавства до початку порушенн¤ провадженн¤ у справ≥ про банкрутство. “аким чином кредитори вт¤гуютьс¤ у Упереговорний процесФ стосовно своњх вимог, ¤кий може носити навмисно зат¤гнутий характер. ¬веденн¤ до «акону процедури Умирова угодаФ та закр≥пленн¤ можливост≥ њњ укладанн¤ на будь-¤к≥й стад≥њ провадженн¤ у справ≥ про банкрутство також св≥дчать про зазначену сутн≥сть «акону, але використанн¤ цього правового ≥нституту Ї ц≥лком виправданим.

« огл¤ду на вищевикладену проблему доц≥льним було б передбачити в «акон≥ б≥льш широк≥ можливост≥ дл¤ усуненн¤ кер≥вництва боржника, окреслити перел≥к ситуац≥й в ¤ких його усуненн¤ Ї безсп≥рним (наприклад, ¤кщо кризовий стан п≥дприЇмства Ї насл≥дком зловживань, безгосподарност≥, та безпосередньоњ недобросов≥сност≥ вищого управл≥нського апарату, а не зумовлений, наприклад, незадов≥льною плат≥жною дисципл≥ною його контрагент≥в).

≤нший недол≥к «акону криЇтьс¤ в ст.6, за ¤кою справа про банкрутство порушуЇтьс¤ арб≥тражним судом, ¤кщо безсп≥рн≥ вимоги кредитора (кредитор≥в) до боржника сукупно складають не менше 300 м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати, ¤к≥ не були задоволен≥ боржником прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в п≥сл¤ встановленого дл¤ њх погашенн¤ строку. ќтже боржнику достатньо не задовольнити безсп≥рн≥ вимоги кредитора на суму понад 35 400 грн. (на сьогодн≥шн≥й день Ц 300 * 118 грн.), щоб отримати коп≥ю ухвали арб≥тражного суду про порушенн¤ провадженн¤ у справ≥ про банкрутство. 35 400 грн. Ц це багато чи мало? Ќа мою думку Ц дивл¤чись дл¤ кого, адже дл¤ середнього чи великого б≥знесу це зовс≥м не значна сума, в той час ¤к дл¤ представник≥в малого та м≥кроб≥знесу вона може вважатис¤ астроном≥чною. ќчевидно, що розробники «акону п≥шли на певний компром≥с, виг≥дний в першу чергу п≥дприЇмствам ≥з незначним оборотом, ¤ким можна спод≥ватис¤ ≥ на автоматичне зростанн¤ ц≥Їњ меж≥ пропорц≥йно зб≥льшенню м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати. “ому, на мою думку, необх≥дно провести градац≥ю м≥н≥мальних сум позов≥в дл¤ р≥зних за розм≥рами субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, враховуючи при цьому особливост≥ њх д≥¤льност≥, галузеву приналежн≥сть.

¬иход¤чи з тлумаченн¤ статтей 1 та 14 «акону стосовно пон¤тт¤ Уоф≥ц≥йний друкований органФ, можна д≥йти висновку, що дл¤ оголошенн¤ про порушенн¤ справи про банкрутство достатньо подати ≥нформац≥ю до друкованого виданн¤ в≥дпов≥дноњ обласноњ ради за м≥сцезнаходженн¤м боржника. ј це значно обмежуЇ можливост≥ кредитор≥в у в≥дстеженн≥ таких публ≥кац≥й ≥ своЇчасному звертанн≥ до арб≥тражного суду. “ому перел≥к оф≥ц≥йних друкованих орган≥в необх≥дно обмежити виданн¤ми У√олос ”крањниФ ≥ У”р¤довий курТЇрФ ≥ вилучити виданн¤ в≥дпов≥дноњ обласноњ ради за м≥сцезнаходженн¤м боржника. ƒо реч≥, таке вир≥шенн¤ проблеми закр≥плене в проект≥ «акону Уѕро внесенн¤ зм≥н до «” Фѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутомФ.

Ќе позбавлений недол≥к≥в ≥ принципово новий вид п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ дл¤ ”крањни (на в≥дм≥ну, наприклад, в≥д –ос≥њ, де арб≥тражн≥ керуюч≥ працюють з 1.03.1998 р. Ц дати вступу в силу рос≥йського закону Уѕро неспроможн≥сть (банкрутство)Ф) Ц ≥нститут арб≥тражних керуючих. јрб≥тражний керуючий стаЇ ключовою ф≥гурою у вир≥шенн¤ подальшоњ дол≥ потенц≥йного банкрута. «а визначенн¤м «акону арб≥тражним керуючим може бути призначено лише л≥цензованого фах≥вц¤.  ≥льк≥сть (а також ≥ ¤к≥сть п≥дготовки) л≥цензованих арб≥тражних керуючих, без ¤ких практично не можливе зд≥йсненн¤ процедур, передбачених «аконом, поки що далеко неадекватна потреб≥ в них. ¬ насл≥док чого Ц швидк≥сть та масштаб зм≥н, ¤к≥ передбачен≥ новим механ≥змом, Ї досить низькими.

÷≥лком недостатн≥м вигл¤даЇ ≥ захист особи арб≥тражного керуючого, житт¤ та здоровТ¤ ¤кого, за «аконом, лише можуть бути застрахован≥ за рахунок кошт≥в кредитор≥в зг≥дно з законодавством, а ризик зд≥йсненн¤ такого роду д≥¤льност≥ Ї надзвичайно великим (процеси банкрутства охоплюють приватизац≥ю та реструктуризац≥ю п≥дприЇмств ≥ досить часто повТ¤зан≥ ≥з д≥¤ми крим≥нальних структур). ¬ польськ≥й практиц≥, де також д≥ють арб≥тражн≥ керуюч≥ (синдики), питанн¤ власноњ безпеки вир≥шуютьс¤ ними самост≥йно Ц њм приходитьс¤ витрачатис¤ не т≥льки на пом≥чник≥в, але й на охорону. “ому оплата прац≥ синдик≥в в ѕольщ≥ Ї в≥дпов≥дно високою. ” нас же «акон обмежуЇ оплату прац≥ арб≥тражного кер≥вника середньою за останн≥й р≥к перед початком процедури зарплатою директора, та й њњ може не бути. ќсновним заохоченн¤м роботи управител¤ Ї разова винагорода, ¤ка становить певний в≥дсоток в≥д суми поверненн¤ борг≥в. ” –ос≥њ початково така винагорода була законодавчо обмежена 5%, але працювати на таких умовах практично н≥хто не погоджувавс¤. ќбмеженн¤ довелос¤ зн¤ти, ≥ ц≥на послуг одразу п≥дскочила до 15-25%. Ќе врегульованим залишаЇтьс¤ ≥ питанн¤: ¤к на практиц≥ зац≥кавлен≥ у банкрутств≥ особи зможуть оплачувати послуги арб≥тражного керуючого за в≥дсутност≥ (чи недостатност≥) у банкрута майна. Ќехтуванн¤ ж, з боку «акону, матер≥альних потреб та необх≥дност≥ високого р≥вн¤ захисту арб≥тражного керуючого п≥двищуЇ ймов≥рн≥сть корупц≥њ, використанн¤ останн≥м механ≥зм≥в банкрутства дл¤ дос¤гненн¤ особистих корисливих ц≥лей.

Ќе дивл¤чись на те, що новим «аконом створен≥ спри¤тлив≥ умови дл¤ проведенн¤ санац≥њ п≥дприЇмств-банкрут≥в на сьогодн≥шн≥й день така процедура не д≥стала широкого поширенн¤. ќдн≥Їю з головних причин Ї те, що грошей на нењ н≥хто зазвичай не даЇ.  редитори, ¤к правило, прагнуть повернути своњ борги, а боржники Ц бодай частково в≥ддати борги. ™диним виходом тут може слугувати реструктуризац≥¤ п≥дприЇмства, коли де¤к≥ активи розпродуютьс¤, а виторг спр¤мовуЇтьс¤ на потреби санац≥њ. јле й тут ≥снуЇ проблема: застар≥л≥ основн≥ фонди (а це Ї характерним дл¤ переважноњ б≥льшост≥ украњнських п≥дприЇмств), ¤к правило, не Ї л≥кв≥дним майном. „астковим виходом ≥з даноњ проблеми могла б стати застава або продаж нерухомост≥, а головне Ц земл≥. јле на сьогодн≥шн≥й день на завад≥ цьому стоњть пол≥тика м≥сцевих адм≥н≥страц≥й та не сформован≥сть ринку земл≥ в ”крањн≥.

ќтже, кредитори та ≥нвестори поки що не зац≥кавлен≥ у проведенн≥ процедури в≥дновленн¤ платоспроможност≥ свого боржника. ƒл¤ державних п≥дприЇмств ще одним джерелом кошт≥в на проведенн¤ санац≥њ Ї ф≥нансуванн¤ з держбюджету. ѕричому в цьому випадку витрати на санац≥ю повинн≥ ф≥гурувати в «акон≥ про державний бюджет на в≥дпов≥дний р≥к. ѕри ≥снуючому стан≥ справ ур¤д навр¤д чи може дозволити соб≥ витрачати на ц≥ заходи велик≥ кошти. «окрема, «аконом про бюджет на 2000 р≥к було призупинено д≥ю статей «акону Уѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥...Ф, що стосуютьс¤ процедури санац≥њ дл¤ держп≥дприЇмств. ¬ин¤ток було зроблено лише дл¤ п≥дприЇмств, що випускають трактори ≥ комбайни. “ак, два Успец закониФ (так≥, що п≥д них маЇ Уп≥длаштовуватис¤Ф решта законодавства) Ц «акон Уѕро бюджет на поточний р≥кФ та Уѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥...Ф Ц перебувають у суперечност≥. Ѕюджетний закон, фактично, вимагав безальтернативноњ л≥кв≥дац≥њ неплатоспроможних п≥дприЇмств ≥ на сьогодн≥шн≥й день в≥дновленн¤ њх платоспроможност≥, ¤ке проголошене за мету «аконом Уѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥...Ф Ц не б≥льш н≥ж м≥раж.

1	2	3	4	5

Ќазва: Ѕанкрутство п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (8118 прочитано)