Економіка підприємства > Банкрутство підприємства
Наслідком порушення конституційного обов’язку зі сплати податків є поява податкового боргу, який має бути погашеним або платником податків самостійно, або за рішенням податкового органу в позасудовому порядку.
У разі ж неможливості погашення податкового боргу у зв’язку з недостатністю активів платника податків при застосуванні процедур Закону України від 21.12.2000 р. 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон № 2181-III) Законом № 2343-ХІІ передбачено підтвердження його неплатоспроможності шляхом визнання такої юридичної особи банкрутом. Податкові органи, використовуючи надане Законом № 2181-III право на стягнення податкового боргу, а також у випадку, якщо застосування заходів щодо запобігання банкрутству боржника, зокрема досудової санації, виявилось неефективним або їх проведення не привело до бажаного результату (відновлення платоспроможності боржника), то звертаються до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство щодо такого платника податків. Податкові органи можуть також приєднати свої вимоги до кредиторських вимог іншого позивача. Негативна сутність банкрутства полягає у визнанні господарським судом неможливості боржника відновити платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури. При порушенні справи про банкрутство прагнення органів державної податкової служби застосовувати банкрутство не як юридичний механізм знищення суб’єкта підприємницької діяльності, а як економічну процедуру щодо його оздоровлення, не суперечить загальнодержавним цілям.
Як відомо, існує безліч шляхів запобігання банкрутству, які умовно поділяються на недоведення платника податків до порушення провадження у справі про банкрутство i судове врегулювання питання. Податковим законодавством та законодавством про банкрутство передбачено ряд запобіжних заходів, спрямованих на захист платоспроможності бюджетних боржників, а саме: податкова порука, мирова угода, розстрочення та відстрочення податкових зобов’язань (боргу) платника податків, списання податкового боргу, досудова санація i власне санація тощо.
На сьогодні податкові органи вимушені одночасно захищати як державні інтереси, так i інтереси суб’єктів господарювання, оскільки лише їх діяльність приведе економіку держави до поступового відродження i подальшого розвитку. Суперечність полягає в тому, що податкові органи, незважаючи на специфіку своєї роботи, мають на меті як стратегічний крок — збереження суб’єкта підприємницької діяльності (платника податків), який у подальшому забезпечуватиме наповнення державної казни, так i тактичний — ліквідацію суб’єкта підприємництва, забезпечуючи тим самим часткове зменшення загальної суми податкового боргу платників податків перед бюджетами усіх рівнів України. Тобто виправлення ситуації щодо зазначеної проблеми залежить від ефективності координації зусиль органів виконавчої та судової влади в реалізації спільної із суб’єктами підприємницької діяльності проблеми.
I нарешті, не в останню чергу вдала реалізація в Україні правових та економічних механізмів відновлення платоспроможності підприємств-боржників залежить від компетентності, досвіду, знань, сумлінності податкових та арбітражних керуючих.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.99 р. №784-XIV. Стороннім В. З банкрутством щось не так, як мало бути... //Бухгалтерія - №12 (427) – 2001 р. – с.8. Сидорук С. Банкрутом можеш ти не бути... // Галицькі контракти - №22 – 2000 р. – с.10-12. Прилипко Ю. Тенденції у фінансовому стані підприємств (підсумки 1999 року) // Цінні папери України. - №29 – 2000 р. – с.12. Волченко А. Неподсудные. // Бизнес - №13 (376) – 2000 г. – с.29. Варгіч С. Реформування власності шляхом банкрутства. //Цінні папери України. -№9 – 2000 р. – с.6-7. Варгіч С. Механізм банкрутства: підсумки його дії в Україні. //Цінні папери України. -№8 – 2000 р. – с.4-5. Третяк О. Про проблему банкрутства підприємств. // Економіка України - №2 – 2000 р. – с.46-49. Гаврилова Н.С. Институт банкротства: о новом этапе становления. // Росийский экономический журнал - №8 – 2000 г. – с.87-89. Тычино С., Пушкар С., Шапиро С., Обрусова И. Новый ответ на старые вопросы. // Финансовая консультация – №49-52 – 1999 г. – с.11-48 /приложение/. Варгіч С. Механізм банкрутства виправлятиме перекоси в приватизації. //Цінні папери України - №45 – 1999 р. – с.6-7. Варгіч С. Атнибанрутне управління в Польщі. //Цінні папери України - №41, 42 – 1999 р. – с.16-17, 18-19. Варгіч С. Закон, що “лікуватиме хворі підприємства”. // Цінні папери України. – №38 – 1999 р. – с.5-7. Полозенко Д., Варгіч С. Санація неплатоспроможних підприємств: її форми та шляхи удосконалення. // Цінні папери України - №26 – 1999 р. –с.16-17. Полозенко Д., Варгіч С. Банкрутство і шляхи його подолання. // Вісник НБУ - №10 – 1999 р. – с.59-63. Варгіч С. Банкрутство: деякі проблеми законодавчого врегулювання повернення державі боргів збанкрутілими підприємствами. // Цінні папери України - №10 – 1999 р.
[1] Закон України «Про банкрутство» // Відомості Верховної Ради України. 1992.—№31.
Назва: Банкрутство підприємства
Дата публікації: 2005-02-15 (8118 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
