≈коном≥ка п≥дприЇмства > Ѕанкрутство п≥дприЇмства

Ќе т≥льки не вир≥шила, а й нав≥ть в де¤к≥й м≥р≥ поглибила проблеми банкрутства держп≥дприЇмств ѕостанова ѕро ѕор¤док проведенн¤ досудовоњ санац≥њ держп≥дприЇмств, затверджена  ћ” 17.03.2000 р.. ¬ ц≥лому вона лише формально носить продеб≥торський характер ≥ не передбачаЇ вагомих важел≥в дл¤ реального в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржник≥в-держп≥дприЇмств, хоча перел≥к заход≥в, ¤к≥ можуть застосовуватис¤ з метою в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника розширений. ¬ цей перел≥к на сьогодн≥ вход¤ть: реструктуризац≥¤ п≥дприЇмства, перепроф≥люванн¤ виробництва, закритт¤ нерентабельних виробництв, в≥дчуженн¤ основних фонд≥в, передача майна в оренду, в≥дстроченн¤ платеж≥в, переоформленн¤ короткострокових кредит≥в в довгостроков≥, скороченн¤ персоналу. якщо в≥дкинути де¤ку терм≥нолог≥чну плутанину (перепроф≥люванн¤ ≥ закритт¤ нерентабельних виробництв, наприклад, вход¤ть у пон¤тт¤ Уреструктуризац≥¤Ф), то д≥йсно свобода маневр≥в дл¤ кер≥вник≥в санац≥њ зб≥льшена. ¬ перел≥ку нав≥ть передбачено можлив≥сть скороченн¤ прац≥вник≥в, про що ш≥сть рок≥в потому не можна було б ≥ у¤вити. ¬ той же час присутню ран≥ше норму про обовТ¤зкове врахуванн¤ соц≥альних насл≥дк≥в закритт¤ (перепроф≥люванн¤) того чи ≥ншого п≥дприЇмства скасовано. ¬ цьому значенн≥ ѕор¤док носить виражену антисоц≥альну спр¤мован≥сть, адже одночасно не вводить жодних захисних механ≥зм≥в дл¤ скорочених прац≥вник≥в.

√оловний недол≥к постанови Ц повна невизначен≥сть прав кредитора державного п≥дприЇмства. “ак, в≥н може виходити з ≥н≥ц≥ативою щодо проведенн¤ санац≥њ боржника, може брати участь в розробц≥ плану санац≥њ ≥ все. ¬ той же час повноваженн¤ держоргану, ¤кий за визначенн¤м, в≥дстоюЇ ≥нтереси боржника, довол≥ широк≥.

Ќасамперед насторожуЇ по¤ва в документ≥ строк≥в проведенн¤ санац≥њ Ц Устроки проведенн¤ санац≥њ не повинн≥ перевищувати 12 м≥с¤ц≥в. ¬ окремих випадках уповноважений орган може подовжити строки, але не б≥льше н≥ж на ш≥сть м≥с¤ц≥вФ. јналог≥чн≥ строки ф≥гурують в «акон≥ Уѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ ...Ф. јле там р≥шенн¤ про санац≥ю приймають кредитори, а не боржники або вповноважений орган.

≤нша суперечн≥сть пол¤гаЇ в тому, що дл¤ потенц≥йних ≥нвестор≥в або кредитор≥в передбачено Упридбанн¤ прав власност≥ на майно п≥дприЇмства у в≥дпов≥дност≥ ≥з законодавствомФ. ÷им фактично пропонуЇтьс¤ приватизац≥¤ державного майна. јле д≥юче законодавство про приватизац≥ю державного майна (за вин¤тком окремих разових випадк≥в в≥дчуженн¤ основних засоб≥в виробництва) не передбачаЇ ч≥ткого пор¤дку придбанн¤ такого майна в ход≥ процедури досудовоњ санац≥њ ¤к засобу приватизац≥њ.

ѕ≥д час проведенн¤ санац≥њ, боржника (державне п≥дприЇмство зокрема) збанкрутити практично неможливо. “обто кредитор може спробувати порушити справу про банкрутство, але навр¤д чи будь-¤кий суд прийме р≥шенн¤ до зак≥нченн¤ санац≥њ держп≥дприЇмства. якщо взагал≥ прийме справу до розгл¤ду.

–озгл¤немо г≥потетичну ситуац≥ю. ”¤вимо, що де¤кому кредитору терм≥ново необх≥дно повернути своњ грош≥ (в≥н сам може опинитис¤ у стан≥ банкрутства). ƒ≥знавшись про це, держп≥дприЇмство сп≥льно з уповноваженим органом ≥н≥ц≥юЇ процедуру авто санац≥њ ≥ на в≥с≥мнадц¤ть м≥с¤ц≥в таке державне п≥дприЇмство застраховане в≥д неприЇмностей.

ѕод≥бн≥ тенденц≥њ небезпечн≥ не т≥льки сам≥ по соб≥. јдже в≥дсутн≥сть д≥Ївого механ≥зму банкрутства Ц одна з головних причин, ¤ка стримуЇ розвиток кредитуванн¤: ¤к грошового так ≥ товарного.

Ќарешт≥, в  онституц≥њ ”крањни, ¤ка Ї основним «аконом ”крањни, задекларовано р≥вн≥сть вс≥х форм власност≥. “ому неприпустимим Ї створенн¤ п≥льгових умов Ц так званих Убанкрутних кан≥кулФ дл¤ держп≥дприЇмств ≥ обмеженн¤ прав ≥нших форм власност≥.

”суненн¤ вищезазначених недол≥к≥в, врегулюванн¤ суперечностей, ¤к≥ виникають м≥ж р≥зними законодавчими актами забезпечать д≥Їв≥сть нового механ≥зму банкрутства, ¤кий за своЇю суттю Ї прогресивним. « ц≥Їю метою було розроблено проект «акону Уѕро внесенн¤ зм≥н до «” Уѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутомФ. ¬≥н зокрема передбачаЇ конкретизац≥ю положень щодо арб≥тражного керуючого Ц в≥дтепер ним може бути лише ф≥зична особа Ц субТЇкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ка маЇ вищу юридичну або економ≥чну осв≥ту, волод≥Ї спец≥альними знанн¤ми та не Ї зац≥кавленою особою щодо боржника ≥ кредитор≥в (зараз ц≥ вимоги формально стосуютьс¤ лише розпор¤дника майна).

”точнено повноваженн¤ керуючого санац≥Їю. «окрема, в≥н зобовТ¤зуЇтьс¤ не просто зд≥йснювати заходи щодо ст¤гненн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥ боржником, але й подавати в≥д ≥мен≥ боржника позови про це. ј його право в≥дмовл¤тис¤ в≥д договор≥в у раз≥ ¤кщо њх виконанн¤ завдаЇ збитк≥в боржнику пор≥вн¤но з аналог≥чними договорами, що укладаютьс¤ за таких же умов, трансформуютьс¤ в право в≥дмовл¤тис¤ в≥д ус≥х договор≥в, виконанн¤ ¤ких завдаЇ боржнику збитк≥в.

¬ той же час законопроект в своЇму ставленн≥ до кредитор≥в ≥ њх прав Ї дуже жорстким. Ќасамперед, зТ¤вл¤Їтьс¤ под≥л кредитор≥в на УконкурснихФ та УпоточнихФ. ѕ≥д Уконкурсними кредиторамиФ сл≥д розум≥ти кредитор≥в за вимогами до боржника, ¤к≥ виникли до порушенн¤ справи про банкрутство або визнан≥ ¤к так≥ зг≥дно з цим законопроектом ≥ не забезпечен≥ заставою майна боржника. ¬ свою чергу, Употочними кредиторамиФ Ї кредитори за вимогами до боржника, ¤к≥ виникли п≥сл¤ порушенн¤ провадженн¤ справи про банкрутство. «аконопроект над≥л¤Ї Уконкурсних кредитор≥вФ б≥льшими правами н≥ж УпоточнихФ. —аме з Уконкурсних кредитор≥вФ складаютьс¤ збори кредитор≥в ≥ њх ком≥тет.  р≥м того, Уконкурсний кредиторФ здобуваЇ право отримувати в≥д розпор¤дника майна ≥нформац≥ю про вимоги ≥нших кредитор≥в та заперечувати њх. ”точнено також, що л≥кв≥датор маЇ право за¤вл¤ти запереченн¤ лише щодо Употочних кредитор≥вФ.

Ѕ≥льш жорстко сформульован≥ ≥ вимоги дл¤ ви¤вленн¤ кредитор≥в при порушенн≥ справи про банкрутство. «окрема, встановлюЇтьс¤, що вимоги Уконкурсних кредитор≥вФ, за¤влен≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку, встановленого дл¤ њх поданн¤ (до реч≥, цей терм≥н дещо уточнено: зам≥сть м≥с¤ц¤ пропонуЇтьс¤ визначити його у 30 дн≥в), або не ви¤влен≥ взагал≥ Ц не розгл¤даютьс¤ ≥ вважаютьс¤ погашеними, про що арб≥тражний суд зазначаЇ в ухвал≥, ¤кою затверджуЇ реЇстр вимог кредитор≥в. ѕ≥дкреслюЇтьс¤, що цей терм≥н Ї прис≥чним ≥ поновленню не п≥дл¤гаЇ.

“обто законопроект вимагаЇ в≥д кредитор≥в пост≥йно зд≥йснювати мон≥торинг стану своњх контрагент≥в-боржник≥в (це також Ї проблематичним на сьогодн≥шн≥й день, оск≥льки нав≥ть оф≥ц≥йна статистична зв≥тн≥сть не Ї загальнодоступною, а альтернативн≥ джерела ≥нформац≥њ на ”крањн≥ ще практично не в≥дпрацьован≥), б≥льш зважено п≥дходити до вибору форм ≥ способ≥в розрахунк≥в (тут можна передбачити скороченн¤ грошового та товарного кредитуванн¤).

–озоренн¤ п≥дприЇмства завжди Ї трагед≥Їю ≥ дл¤ його кер≥вництва, ≥ дл¤ тих, хто вклав у нього кошти, ≥ дл¤ тих, хто на ньому працюЇ. ћехан≥зм банкрутства покликаний помТ¤кшити негативн≥ насл≥дки провалу дл¤ вс≥х, звод¤чи њх до м≥н≥муму. ÷е може бути дос¤гнуто, зокрема, за рахунок використанн¤ страхуванн¤ ризик≥в неповерненн¤ витрат, створенн¤ гарант≥йних фонд≥в. ƒл¤ своЇчасност≥ розрахунк≥в ≥з зв≥льненими прац≥вниками може створюватис¤ гарант≥йний фонд, ¤кий утримуватиметьс¤ ≥з в≥дпов≥дних внеск≥в вс≥х п≥дприЇмств. јрб≥тражний керуючий отримуЇ кредит у цьому фонд≥ ≥ виплачуЇ зв≥льненим вих≥дну допомогу, а п≥сл¤ продажу майна повертаЇ кошти до фонду ≥з низькими в≥дсотками. ≈фективн≥сть використанн¤ таких механ≥зм≥в п≥дтверджена закордонною практикою (ѕольщею, —ловаччиною, ”горщиною та ≥н.) Ц вона дозвол¤Ї уникнути соц≥альних вибух≥в, спричинених банкрутством.

—в≥това практика показала, що ефективн≥сть застосуванн¤ механ≥зму банкрутства, за умови на¤вност≥ всього необх≥дного У≥нструментар≥юФ Ї високою. ѕроте та ж практика виробила ≥ р¤д вимог, без виконанн¤ ¤ких дана процедура перетворюЇтьс¤ з оздоровчоњ в каральну. —еред них можна вид≥лити так≥, ¤к достатньо розвинена економ≥ка, б≥льш-менш стаб≥льна ф≥нансова ситуац≥¤, на¤вн≥сть в≥дпов≥дноњ правовоњ бази, грамотна ≥нвестиц≥йна пол≥тика ≥ на¤вн≥сть самих ≥нвестор≥в, напрацьована система оздоровчих ≥ антикризових засоб≥в, пристосованих саме до економ≥ки даноњ крањни, на¤вн≥сть висококвал≥ф≥кованого штату антикризових керуючих. ќсобливо важливим Ї використанн¤ даного ≥нституту в комплекс≥ з ≥ншими засобами: ≥нвестиц≥¤ми, державним регулюванн¤м ≥ п≥дтримкою.

¬»—Ќќ¬ »

« вищенаведеного можна зробити наступн≥ висновки:

÷ентральний податковий орган ”крањни, реал≥зовуючи своњ повноваженн¤, бере активну участь у запровадженн≥ державноњ пол≥тики запоб≥ганн¤ банкрутству шл¤хом забезпеченн¤ умов реал≥зац≥њ процедур в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржник≥в.

Ќебезп≥дставною Ї зац≥кавлен≥сть з боку держави в максимальному збереженн≥ платник≥в податк≥в Ч бюджетних боржник≥в, стан ¤ких визнаЇтьс¤ кризовим.

Ќезважаючи на те що антикризове управл≥нн¤ економ≥кою спр¤мовано на подоланн¤ таких ¤вищ, ¤к банкрутство, безпосередньо у д≥¤льност≥ п≥дприЇмства (на м≥крор≥вн≥) важливе значенн¤ маЇ також регулюванн¤ ситуац≥њ з неплатоспроможн≥стю на державному (макро) р≥вн≥ шл¤хом запровадженн¤ сучасних розвинених систем правового регулюванн¤ неплатоспроможност≥.
ƒержавне регулюванн¤ проблеми неплатоспроможност≥ найб≥льшою м≥рою залежить в≥д законодавчоњ бази, основою ¤коњ Ї «акон ”крањни в≥д 14.05.92 р. є 2343-’≤≤ Ђѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутомї (з≥ зм≥нами та доповненн¤ми; дал≥ Ч «акон є 2343-’≤≤), проте не менш важливим Ї факт застосуванн¤ норм цього «акону на практиц≥.
—пециф≥кою орган≥в державноњ податковоњ служби Ї те, що вони вход¤ть до системи орган≥в державноњ виконавчоњ влади i над≥лен≥ спец≥альним статусом Ч контролюючого органу та органу ст¤гненн¤ одночасно.

1	2	3	4	5

Ќазва: Ѕанкрутство п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (8118 прочитано)