≈коном≥ка п≥дприЇмства > ≈коном≥чна природа кредиту та його у суп≥льному в≥дтворенн≥

в≥дносини, що виникають м≥ж високорозвинутими крањнами св≥ту ≥ тими, що розвиваютьс¤, намагаючись стати вр≥вень з ними;

в≥дносини, що виникають м≥ж розвинутими крањнами;

в≥дносини, що виникли недавно м≥ж високорозвинутими крањнами ≥ колишн≥ми крањнами соц≥ал≥стичноњ сп≥вдружност≥, ¤к≥ в≥дмовилис¤ в≥д соц≥ал≥стичноњ доктрини ≥ стали на кап≥тал≥стичний шл¤х розвитку.

ќбТЇктом кредиту Ї грош≥ або реч≥, що вт≥люють певну варт≥сть. ѕозичальник використовуЇ њх дл¤ п≥дтриманн¤ процесу виробництва або дл¤ задоволенн¤ своњх особистих потреб. “ому обТЇкт кредитних в≥дносин дл¤ позичальника маЇ не т≥льки варт≥сть, а й споживчу варт≥сть. ¬она пол¤гаЇ в тому, що спр¤мован≥ в об≥г грош≥ чи реч≥ забезпечують позичальнику зростанн¤ вартост≥, тобто Ї кап≥талом.  оли ж грош≥ або реч≥ надаютьс¤ в кредит дл¤ задоволенн¤ особистих потреб позичальника, то це передбачаЇ одержанн¤ позичальникам у майбутньому доход≥в в≥д його теперешньоњ, минулоњ (пенс≥онери) чи майбутньоњ (студенти, учн≥) участ≥ в процес≥ сусп≥льного виробництва, тобто в≥д використанн¤ його робочоњ сили ¤к товару, без чого не можливе самозростанн¤ кап≥талу.

¬ умовах ринковоњ економ≥ки обТЇктом кредитних в≥дносин переважно Ї грош≥, ¤к загальний ресурс, за допомогою ¤кого можна придбати вс≥ ≥нш≥ ресурси: матер≥альн≥, техн≥чн≥, трудов≥, природн≥ тощо.  редитн≥ в≥дносини виникають з приводу перерозпод≥лу вартост≥ на засадах повернен¤ (тобто з приводу перерозпод≥ла вже розпод≥леного валового нац≥онального продукту, насамперед нац≥онального доходу). Ќадана у тимчасове користуванн¤ варт≥сть, через певний час маЇ бути повернена до њњ власника, причому, ¤к правило, з виплатою в≥дсотку. “аким чином, за кредитною угодою в≥д кредитора до позичальника переходить у тимчасове користуванн¤, лише споживча варт≥сть грошей чи речей без зм≥ни њх власника. ÷им кредит в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д товару, котрий п≥сл¤ продажу його, повн≥стю переходить в≥д продавц¤ до покупц¤.

ѕередумовою повернен¤ кредиту Ї кругооб≥г основних та оборотн≥х кошт≥в або одержанн¤ доход≥в позичальником. ” виключних випадках кредит може бути повернений третьою особою - гарантом, коли позичальник не спроможн≥й сам це зробити. Ќайчаст≥ше у рол≥ гаранта виступаЇ великий банк.

 онкретний строк повернен¤ кредиту залежить в≥д того, ¤к зд≥йснюЇтьс¤ кругооб≥г кошт≥в у позичальника (строк завершенн¤ циклу кругооб≥гу або його стад≥й), та в≥д можливост≥ кредитора щодо строку, на ¤кий в≥н може надати кредит.

«а терм≥нами використанн¤ ≥ погашенн¤, кредит под≥л¤Їтьс¤ на:

короткостроков≥ кредити (до 1 року) повТ¤зан≥ переважно з функц≥онуванн¤м оборотн≥х фонд≥в ≥ фонд≥в об≥гу;

середньостроков≥ (в≥д 1 до 5 рок≥в) - з оборотом основних фонд≥в;

довгостроков≥ (б≥льше 5 рок≥в) охоплюють ≥нвестиц≥йн≥ процеси, кап≥тальн≥ вкладенн¤ в нове буд≥вництво.

“акий под≥л випливаЇ з економ≥чноњ природи обТЇкт≥в, що кредитуютьс¤. ’арактерною рисою кредиту Ї сплата в≥дсотк≥в за користуванн¤ ним. Ѕез одержанн¤ доходу у вигл¤д≥ в≥дсотку в кредитора не буде зац≥кавленост≥ позичати грош≥. јдже формула руху позикового кап≥талу в ринков≥й економ≥ц≥ маЇ вигл¤д √ - √. « ц≥Їњ формули, проте, не видно ¤ким чином зростаЇ варт≥сть надана в позику. ÷е можна побачити, ¤кщо поЇднати формулу руху позичкового та промислового кап≥тал≥в: √ - √ - “... ¬... “- √ - √

Ћише в процесс≥ виробництва варт≥сть маЇ здатн≥сть до самозростанн¤, за рахунок додатковоњ вартост≥, створеноњ працею учасник≥в виробництва. јле авансован≥ у виробництво кошти не завжди повертаютьс¤ з процесу кругооб≥гу з приростом. ÷е спостер≥гаЇтьс¤, наприклад, коли в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ позичальник маЇ збитки. “од≥ проблематичним стаЇ не т≥льки сплата процента, а й погашенн¤ позики (√). ” звТ¤зку з цим в≥дносини м≥ж кредитором ≥ позичальником будуютьс¤ таким чином, що перший зд≥йснюЇ пост≥йний контроль за другим. якщо виникаЇ загроза поверненн¤ кредиту, то кредитор проводить певн≥ заходи щодо њњ запоб≥ганн¤, аж до дострокового ст¤гненн¤ заборгованост≥ по позичц≥.

ќдним ≥з джерел кредитних ресурс≥в Ї залишки на розрахунках у банках вив≥льних ≥з кругооб≥гу авансованих кошт≥в внасл≥док пост≥йних коливань ¤к потреби в них, так ≥ джерел њх формуванн¤. ѕередус≥м -це кошти, призначен≥ дл¤ нових закупок сировини, палива, тари тощо. ƒо використанн¤ за ц≥льовим призначенн¤м на розрахунках тимчасово ос≥дають грошов≥ кошти, необх≥дн≥ дл¤ черговоњ виплати зароб≥тноњ плати, а також не розпод≥лен≥ амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤, прибуток та ≥нш≥ кошти п≥дприЇмств.  р≥м цих тимчасово в≥льних кошт≥в, найб≥льш кредитним ресурсом Ї грошов≥ заощаджен¤ населенн¤, що збер≥гаютьс¤ ¤к на розрахунках у кредитних установах, так ≥ на руках. ќстанн≥ можуть бути використан≥ дл¤ куп≥вл≥ обл≥гац≥й скарбниц≥ чи п≥дприЇмств, а також дл¤ наданн¤ позичок ≥ншим громад¤нам. –озрахунки м≥ж п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми та установами зд≥йснюютьс¤ у безгот≥вковому пор¤дку. “ому п≥сл¤ списанн¤ з одного рахунку ≥ до зарахуванн¤ на ≥нший, кошти знаход¤тьс¤ у розрахунках, в дороз≥. ¬они вже не нелажеть платников≥, але ще не належать ≥ одержувачу. ÷≥ кошти рахуютьс¤ на баланс≥ банку ≥ використовуютьс¤ ним ¤к кредитн≥ ресурси.

Ѕанки, кр≥м кошт≥в своњх кл≥Їнт≥в, що збер≥гаютьс¤ в них, мають власн≥ кошти: сплачувальний, резервний та ≥нш≥ фонди, нерозпод≥лений прибуток, що також служать дл¤ видач≥ кредит≥в.  редитними ресурсами виступають також тимчасов≥ в≥льн≥ кошти, ¤к≥ пост≥йно Ї на розрахунках державного ≥ м≥сцевих бюджет≥в, бюджетних установ.

ќтже, у народному господарств≥ пост≥йно Ї кошти ¤к≥ можуть використовуватис¤ ¤к кредитн≥ ресурси дл¤ наданн¤ позик. —укупн≥сть цих кошт≥в в ринкових умовах становить позичковий кап≥тал крањни. ¬≥н перебуваЇ у пост≥йному рус≥, породжуючи виникнен¤ кредитних в≥дносин. “ому кредит трактуЇтьс¤ нер≥дко, ¤к форма руху позичкового кап≥талу.

3. –оль кредиту у в≥дтворенн≥ валового нац≥онального продукту (¬Ќѕ).

 редитн≥ в≥дносини в≥дбивають Їдиний ц≥л≥сний процес тимчасово вив≥льнених кошт≥в ≥ виникненн¤ тимчасовоњ потреби в них у процес≥ сусп≥льного в≥дтворенн¤. ќпосередковуючи зм≥ну функц≥ональних форм ¬Ќѕ ≥ забезпечуючи тим самим безперервн≥сть його руху, кредитн≥ в≥дносини Ї обТЇктивною необх≥дною частиною економ≥чних в≥дносин сусп≥льства.

¬ умовах планово-адм≥н≥стративного управл≥нн¤ економ≥кою, кредит, ¤кий за своњми обТЇктивними властивост¤ми виступаЇ фактором ≥нтенс≥ф≥кац≥њ виробництва, нер≥дко використовувавс¤ ¤к важ≥ль екстенсивного розвитку економ≥ки. ÷е ви¤вл¤Їтьс¤, зокрема, в автоматичному характер≥ кредитуванн¤, в процес≥ ¤кого кредити надавалис¤ без увТ¤зки з на¤вними кредитними ресурсами, використовувалис¤ дл¤ покритт¤ непродуктивних витрат, кредитуванн¤ надпланових запас≥в або видавалис¤ без забезпеченн¤ товарно - матер≥альними ц≥нност¤ми.  редитний перерозпод≥л часто в≥д≥гравав антистимулюючу роль, оск≥льки проводилис¤ без урахуванн¤ кредитноспроможностей господарюючих субТЇкт≥в ≥ тому використовувавс¤ дл¤ покритт¤ збитк≥в неефективно працюючих п≥дприЇмств за рахунок добре працюючих п≥дприЇмств. Ќе завжди виконувавс¤ принцип строковост≥ кредиту. “ака практика кредитуванн¤, ¤ка не вираховувала ≥ на в≥ть суперечила сутн≥сним властивост¤м кредиту, перешкоджувала реал≥зацњњ його дал≥ в розвитку ≥ п≥двищенн≥ ефективност≥ економ≥ки, нормальному в≥дтворенн≥ ¬Ќѕ.

ѕо м≥р≥ переходу до ринку, широкого впровадженн¤ економ≥чних метод≥в управл≥нн¤, п≥двищенн¤ рол≥ варт≥сних категор≥й в управл≥нн≥ економ≥кою, зростаЇ регулююча роль кредиту. ¬ розвинутому ринковому господарств≥ кредит виступаЇ ¤к ≥нструмент безпосереднього регулюванн¤ процес≥в в≥дтворенн¤. Ѕудучи розпод≥льною категор≥Їю, кредит не може виступати ¤к матер≥альний фактор виробництва, безпосередньо впливаючи на сам виробничий процес. ¬ той же час кредит забезпечуЇ процес зм≥ни варт≥сних форм ¬Ќѕ в процес≥ його руху, обслуговуЇ весь процес розширеного в≥дтворенн¤, ≥ тим самим виступаЇ ¤к фактор його неперервност≥.

јктивний вплив кредиту на в≥дтворювальний процес реал≥зуЇтьс¤ шл¤хом застосуванн¤ його, ¤к ≥нструмент перерозпод≥лу в≥льних ресурс≥в, а також за рахунок його стимулюючих властивостей, ¤к≥ обумовлюють рац≥ональне використанн¤ запозичених кошт≥в.

як в≥домо, кредит обТЇктивно виступаЇ, ¤к необх≥дне джерело формуванн¤ основних ≥ оборотн≥х засоб≥в господарюючих субТЇкт≥в. «авд¤ки кредитним в≥дносинам випадаЇ необх≥дн≥сть обовТ¤зкового нагромаджен¤ власних засоб≥в ≥ в≥дбуваЇтьс¤ б≥льш швидше залученн¤ ресурс≥в в господарський оборот за рахунок економ≥њ часу на закупку сировини, матер≥ал≥в тощо. “аким чином, спри¤ючи неперервност≥ в≥дтвореного процесу, кредит разом з тим Ї фактором прискоренн¤. «розум≥ло, що кредит не може пр¤мо вплинути на скороченн¤ часу виробництва товар≥в, оск≥льки воно маЇ обТЇктивн≥ меж≥, обумовлен≥ зовн≥шн≥ми факторами, зокрема технолог≥Їю виробництва. …ого вплив на прискоренн¤ процесу в≥дтворенн¤ реал≥зуЇтьс¤ за рахунок скороченн¤ часу, що витрачаЇтьс¤ на зм≥ну функуц≥онуючих форм продукту, що зб≥льшуЇ швидк≥сть обороту фонд≥в. ќсобливо ефективним в данному випадку Ї наданн¤ плат≥жних кредит≥в та комерц≥йного кредиту, ¤к≥ безпосередньо спри¤ють прискоренню реал≥зац≥њ товар≥в.  р≥м того, ¤к фактор прискоренн¤ в≥дтворювального процесу, кредит виступаЇ за необх≥дн≥сть поверненн¤ вз¤тих у позику кошт≥в у встановлений строк, а також обовТ¤зков≥сть плати за них у вигл¤д≥ в≥дсотку, змушуЇ позичальника вживати заходи щодо п≥двищенн¤ ефективност≥ сусп≥льного виробництва ≥, ¤к насл≥док, прискоренн¤ процесу в≥дтворенн¤ ¬Ќѕ.

¬ силу своњх сутн≥х властивостей кредит взаЇмод≥Ї з≥ збалансованостю економ≥ки, ¤ка виступаЇ найб≥льш важливою умовою ефективност≥ сусп≥льного виробництва. «окрема, нормальне функц≥онуванн¤ кредитних в≥дносин в економ≥чно обгрунтованих межах передбачаЇ дотриманн¤ р≥вноваги м≥ж на¤вними в сусп≥льств≥ тимчасово в≥льними ресурсами ≥ обТЇмами перерозпод≥л¤Їмих за допомогою кредиту кошт≥в. ѕорушен¤ данноњ р≥вноваги приводить до спотворенн¤ природи кредиту ≥ негативно впливаЇ на грошовий об≥г, що дестаб≥л≥зуЇ до певноњ м≥ри всю економ≥ку. ¬заЇмод≥ючи з≥ збалансованостю економ≥ки, кредитн≥ в≥дносини безпосередньо впливають на нењ. “ак, в ринков≥й економ≥ц≥ роль кредиту ви¤вл¤Їтьс¤ у регулюванн≥, тобто п≥дтримуванн≥ або оптим≥зац≥њ пропорц≥й сусп≥льного в≥дтворенн¤.  редитна форма перерозпод≥лу ¬Ќѕ ≥ нац≥онального доходу Ї завершальною. ¬она охоплюЇ, пор¤д з ф≥нансовою формою, перерозпод≥л м≥ж виробничою ≥ невиробничою сферами, м≥ж галуз¤ми виробництва ≥ рег≥онами. “аким чином, кредит певною м≥рою впливаЇ на формуванн¤ структури сусп≥льного в≥дтворенн¤ ¬Ќѕ, на найб≥льш важлив≥ пропорц≥њ сусп≥льного господарства: сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж фондами зам≥щенн¤, нагромадженн¤, споживанн¤ тощо. —при¤ючи вир≥внюванню норми прибутку в р≥зних галуз¤х, кредит впливаЇ також ≥ на галузеву структуру сусп≥льного господарства, оск≥льки тимчасово в≥льн≥ ресурси перерозпод≥л¤ютьс¤ в галуз≥, де забезпечуЇтьс¤ отриманн¤ б≥льшого прибутку.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ≈коном≥чна природа кредиту та його у суп≥льному в≥дтворенн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2188 прочитано)