≈коном≥ка п≥дприЇмства > ≈коном≥чна природа кредиту та його у суп≥льному в≥дтворенн≥

Ќаведен≥ дан≥ св≥дчать про коливанн¤ частки продуктивних кредит≥в в загальному обс¤з≥ кредитних вкладень (кредити ЌЅ” практично повн≥стю направл¤лис¤ на кредитуванн¤ внутр≥шнього боргу, деф≥цит≥в державного бюджету та пенс≥йного фонду ≥ , отже не можуть характеризуватис¤ ¤к продуктивн≥), ¤кщо в 1994-1995 р.р. вони мали ст≥йку тенденц≥ю до зростанн¤, то в 1996-1997 р.р. спостер≥гаЇтьс¤ зворотна тенденц≥¤.

¬ажлив≥ висновки випливають з анал≥зу сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж довгостроковими ≥ короткостроковими кредитами. «начн≥ зм≥ни в стуктур≥ ¤к короткострокового так ≥ довгосторокового кредитуванн¤ в≥дображають реальн≥ труднощ≥ перех≥дного пер≥оду до ринкових в≥дносин. ѕрот¤гом останн≥х рок≥в велика частка наданих комерц≥йними банками кредит≥в субТЇктам господарюванн¤ припадала на короткостроков≥ кредити. ” ц≥лому за останн≥ роки приблизно 2/3 загального обс¤гу короткострокових кредит≥в комерц≥йних банк≥в спр¤мовувалос¤ в сферу матер≥ального виробництва. Ќайб≥льша частка надходила до промислових ≥ с≥льськогосподарських п≥дприЇмств. Ќайб≥льше пад≥нн¤ частки кредит≥в субТЇктам господарюванн¤ в≥дбулос¤ в загот≥вельн≥й сфер≥, у постачанн≥ и збут≥, в торг≥вл≥ ≥ громадському харчуванн≥.

“емпи зростанн¤ довгострокових кредит≥в, наданих комерц≥йними банками субТЇктам господарюванн¤ ”крањни, не були однор≥дними прот¤гом пТ¤ти останн≥х рок≥в. як у ц≥лому, так ≥ за основними напр¤мками темпи зростанн¤ на к≥нець терм≥ну, що анал≥зуЇтьс¤, були нижчими н≥ж на його початок. Ќайб≥льше зростанн¤ при цьому заф≥ксоване в кредитуванн≥ житлово-буд≥вельноњ кооперац≥њ. ≤з спр¤мованих комерц≥йними банками кредит≥в в економ≥ку в ц≥лому найб≥льше отримав неф≥нансовий державний сектор.

—труктура кредитного портфелю банк≥в на 01.04.1998р. маЇ такий вигл¤д:

короткостроков≥ кредити - 62,3%

довгостроков≥ кредити - 6%

кредити в ≥ноземн≥й валют≥ - 16,7%

м≥жбанк≥вськ≥ кредити - 15%

« ц≥Їњ структури можна зробити висновок, що банки надають перевагу короткостроковим кредитам. ÷е означаЇ, що кредитн≥ ресурси в≥дсторонюютьс¤ в≥д спри¤нн¤ структурн≥й перебудов≥ ”крањни, модернизац≥њ ≥ реконструкц≥њ потужностей з довгим циклом виробництва. ¬ анал≥зований пер≥од вони широко спр¤мовувалис¤ на кредитуванн¤ оборотн≥х фонд≥в п≥дприЇмств, спри¤ючи тим самим њх непом≥рному середньор≥чному зростанню.  р≥м того, внасл≥док нер≥вном≥рного перерозпод≥лу кредитних ресурс≥в по галуз¤м народного господарства, можна побачити певн≥ диспрпорц≥њ в економ≥ц≥ ”крањни, що тим самим гальмувало розвиток ≥нших галузей народного господарства ”крањни (найб≥льша частина короткострокових кредит≥в була направлена в промислов≥сть).

ќсновними причинами виникненн¤ диспропорц≥йноњ структури кредитних вкладень виступають значна розт≥лен≥сть банк≥вського кап≥талу по др≥бним ≥ середн≥м банкам, а також високий ризик, повТ¤заний з видачею довгострокових кредит≥в. Ѕанки бо¤лись великих збитк≥в у звТ¤зку з ≥нфл¤ц≥йним забезпеченн¤м в≥дсотк≥в по вкладеним позикам ≥ несвоЇчасним поверненн¤м кредит≥в.

ѕроблема неповерненн¤ кредит≥в стоњть зараз перед украњнськими банками дуже гостро. Ќеповерненн¤ отриманих кредит≥в, невиконанн¤ догов≥рних умов стали нормою. јрб≥тражн≥ суди винос¤ть постанови про поверненн¤ борг≥в, а борги не повертаютьс¤ тому, що на розрахунковому рахунку в≥дпов≥дальника числитьс¤ нуль. ќбТ¤вленн¤ банкрутом теж мало чим допомагаЇ справ≥, особливо у випадку, коли в≥дпов≥дальником виступаЇ товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю. “≥ банки, ¤к≥ надають сьогодн≥ кредити, по сут≥ стають банкрутами сам≥. јле ж у нас н≥ одне п≥дприЇмство, установа, орган≥зац≥¤ державноњ форми власност≥ не може бути проголошено банкрутом ≥ в≥дпов≥дати перед банком за неповерненн¤ позики. “ак, при зд≥йсненн≥ кредитуванн¤ необх≥дно враховувати не лише високий р≥вень прибутковост≥ цих операц≥й, але й високий ступ≥нь њхнього ризику. Ѕ≥льш≥сть комерц≥йних банк≥в намагаЇтьс¤ одержати максимальний прибуток, ор≥Їнтуючись фактично, на один вид активних операц≥й - кредитуванн¤, причому в досить агресивн≥й форм≥. Ќасл≥дком такоњ пол≥тики можна вважати банкрутство досить великих банк≥в "новоњ хвил≥" : "INKO", "¬≥дродженн¤", "√радобанк".

—таном на 01.01.98 р. безнад≥йн≥ кредити, видан≥ комерц≥йними банками, складали близько 3%. ѕрострочен≥ кредити за 1997 р. зросли на 32%. ќбс¤ги пролонгованих кредит≥в зросли на 44,5%, а њхн¤ питома вага на початок 1998 р. дос¤гла 15,9%, що св≥дчить про нестаб≥льну роботу комерц≥йних банк≥в.

—л≥д сказати про кредити нерезидентам ”крањни, ¤к≥ головним чином видан≥ в ≥ноземн≥й валют≥ ≥ практично прот¤гом 1995-1998 р.р. вони на 99% або прострочен≥, або пролонгован≥, що наводить на думку про безп≥дставн≥сть наданн¤ њх.

“аблиц¤ 3

 редитуванн¤ юридичних ос≥б, млн. грв.

[1, с. 65-59]

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ≈коном≥чна природа кредиту та його у суп≥льному в≥дтворенн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2188 прочитано)