≈коном≥ка п≥дприЇмства > ≈коном≥чна природа кредиту та його у суп≥льному в≥дтворенн≥

ƒек≥лька сл≥в про кредитуванн¤ ф≥зичних ос≥б. Ќезважаючи на те, що банки продовжують ор≥Їнтуватись на роботу з крупними кл≥Їнтами, б≥льш над≥йною Ї робота по кредитуванню ф≥зичних ос≥б - ризик менше. —ьогодн≥ працюють у такому напр¤мку банки: јѕѕЅ "јваль", ј Ѕ "”крањна", "”крсоцбанк", "ѕриватбанк", "ѕ≤Ѕ" та ≥нш≥. —ередн¤ сума наданн¤ кредиту 2-10 тис. USD. ƒом≥нують короткостроков≥ кредити. Ќаприклад у "ѕриватбанку" сальдо в≥д наданих кредит≥в ф≥зичним особам зб≥льшилось за 1997 р. у 3,8 р., за перший квартал 1998 р. - ще в 1,5 р.

якщо ж говорити про ринок м≥жбанк≥вських кредит≥в, то ситуац≥¤ на ринку сл≥дуюча. Ќа м≥жбанк≥вському ринку ”крањни пом≥тне значне упов≥льненн¤ темп≥в зростанн¤ кредитних ресурс≥в. “ак, ¤кщо за 1994 р≥к вони зросли в 60 раз≥в, то наступного - вже лише в 6 раз≥в.ј за 1996 р≥к кредитн≥ ресурси приросли лише на 195 млрд.крб., або на 0,1 %. ѕри цьому в 1996 роц≥ спостер≥галос¤ нав≥ть скороченн¤ на 1/5 куплених кредитних ресурс≥в комерц≥йних банк≥в.Ќайб≥льший прир≥ст - у 159 раз≥в було заф≥ксовано за кредитними ресурсами установ комерц≥йних банк≥в у 1993 роц≥.

ќснову куплених кредитних ресурс≥в у нац≥ональн≥й валют≥ на м≥жбанк≥вському ринку ”крањни в 1992-1996 роках становили кредитн≥ ресурси комерц≥йних банк≥в, частка ¤ких дор≥внювала в 1992 роц≥ - 99%, у 1993 роц≥ - 98% , у 1994 - 97,5% , у 1995 роц≥ -99,97%, у 1996 роц≥ - 99,99%. ѕом≥ж останн≥ми в≥дбувавс¤ перерозпод≥л питомоњ ваги головних комерц≥йних банк≥в та њх установ. “ак, ¤кщо в 1992 роц≥ 64,4% куплених кредитних ресурс≥в комерц≥йних банк≥в припадало на њхн≥ головн≥ контори, то, починаючи з 1993 року, ц≥ контори втратили своњ позиц≥њ, ≥ частка банк≥в у кредитних ресурсах зросла до 95,1% у 1993 роц≥, трохи знизившись у 1994 роц≥ (87,7%) ≥ знову п≥шовши вгору в 1995 роц≥ (90,5%).

 редитн≥ ресурси ф≥л≥й заруб≥жних банк≥в були вкрай незначними (лише в 1993 роц≥ трохи перевищували 1 % сукупних кредитних ресурс≥в у нац≥ональн≥й валют≥ на м≥жбанк≥вському ринку ”крањни), що зумовлювалос¤ ¤к загальною нестаб≥льн≥стю соц≥ально-економ≥чного стану в крањн≥, а через це й обережн≥сть заруб≥жних банк≥р≥в, так ≥ невеликою к≥льк≥стю самих ф≥л≥й заруб≥жних банк≥в. ўо ж стосуЇтьс¤ проданих кредитних ресурс≥в у нац≥ональн≥й валют≥ на м≥жбанк≥вському ринку ”крањни, то тут також спостер≥гаЇтьс¤ зниженн¤ темп≥в зростанн¤ загального обс¤гу з 68 раз≥в у 1993 роц≥, до 15,3 % в 1997, централ≥зованих кредитних ресурс≥в ЌЅ” з 47 раз≥в до 3,3 раза, кредитних ресурс≥в комерц≥ йних банк≥в з 81 разу до 4%. ј продан≥ кредитн≥ ресурси ф≥л≥й заруб≥жних банк≥в, взагал≥ скоротилис¤ в 1995 роц≥ на 61 % пор≥вн¤но з попередн≥м роком, а наступного року ще на 39%.

јнал≥зуючи стан кредитноњ пол≥тики ”крањни (особливо в останн≥ роки), ¤ка визначаЇтьс¤ своЇю нестаб≥льн≥стю, сл≥д в≥дзначити, що зм≥нний характер ц≥Їњ пол≥тики маЇ лише негативний вплив на весь економ≥чний стан нашоњ крањни.

«а словами голови Ќацбанку, у 1998 роц≥ отримано кредит≥в на 15% б≥льше, н≥ж у попередньому, грошова маса зб≥льшилас¤ на чверть, резерви ЌЅ” зросли на 300 млн. USD. ≈коном≥ка ”крањни отримала 17% реального приросту кредитних ресурс≥в. “емпи кредитних план≥в в економ≥ц≥ виросли в гривн¤х на 17,9%, в ≥ноземн≥й валют≥ на 54,5%.” ц≥лому кредитна активн≥сть п≥двищилас¤ приблизно на 26%.

Ќа початок 1999 року кредитн≥ ставки не зм≥нилис¤ ¤к за гривневими позиками, так ≥ за валютними кредитами.

“аблиц¤ 4

 редитний ринок

[6,с.14]

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ≈коном≥чна природа кредиту та його у суп≥льному в≥дтворенн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2188 прочитано)