≈коном≥ка п≥дприЇмства > ≈коном≥чне становище ”крањни в контекст≥ економ≥чноњ безпеки

≈коном≥чне становище ”крањни в контекст≥ економ≥чноњ безпеки

ќсновними причинами глибокоњ економ≥чноњ кризи в ”крањн≥ Ї в≥дсутн≥сть модел≥ трансформац≥њ економ≥ки на ринкових засадах, ¤ка б в≥дпов≥дала специф≥ц≥ нашого сусп≥льства, а також в≥дсутн≥сть над≥йноњ системи економ≥чноњ безпеки, ¤ка б спри¤ла створенню самодостатньоњ, конкурентоспроможноњ, соц≥ально спр¤мованоњ економ≥ки та забезпечила б њњ захист в≥д зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х деструктивних вплив≥в.

ƒос≥ не визначено систему ≥ндикатор≥в економ≥чноњ безпеки та њх порогов≥ значенн¤, вих≥д за меж≥ ¤ких веде до руйн≥вних процес≥в в економ≥ц≥. ¬≥дпов≥дно не запроваджено ≥ мон≥торинг стану економ≥ки на п≥дстав≥ зазначених ≥ндикатор≥в. Ќе зд≥йснюЇтьс¤ моделюванн¤ ситуац≥й та виробленн¤ механ≥зм≥в попередженн¤ негативних ¤вищ в економ≥ц≥.

Ќегативно впливаЇ на забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки в≥дсутн≥сть ч≥тко встановлених "правил гри", тобто в≥дпов≥дноњ законодавчоњ бази ринкових перетворень. ¬≥дсутн≥сть правовоњ системи ринкового регулюванн¤ спри¤ла крим≥нал≥зац≥њ економ≥ки та њњ переходу в "т≥нь".

як св≥дчить практика, застосуванн¤ (за рекомендац≥¤ми м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й) модел≥ "шоковоњ терап≥њ" без урахуванн¤ особливостей ”крањни, зокрема використанн¤ традиц≥йних дл¤ розвиненоњ ринковоњ економ≥ки монетарних механ≥зм≥в, не могло не призвести до руйнац≥њ в≥тчизн¤ноњ промисловост≥, шаленого зростанн¤ ц≥н та ≥нфл¤ц≥њ, катастроф≥чного зниженн¤ добробуту населенн¤, руйнуванн¤ прошарку людей з середн≥м достатком, крим≥нал≥зац≥њ сусп≥льства, г≥перзростанн¤ "т≥ньовоњ" економ≥ки.

—проби дос¤гненн¤ в ”крањн≥ ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ та подавленн¤ ≥нфл¤ц≥њ суто монетарними засобами призвод¤ть до формуванн¤ особливого типу борговоњ економ≥ки, коли вс≥ заборгували вс≥м, а вс≥ разом заборгували м≥жнародним ф≥нансовим орган≥зац≥¤м та окремим крањнам.

Ќегативн≥ насл≥дки "шоковоњ терап≥њ" Ї не лише результатом несум≥сност≥ монетарноњ теор≥њ з реал≥¤ми в≥тчизн¤ноњ економ≥ки, але й невизначеност≥ самоњ економ≥чноњ пол≥тики в ”крањн≥. «вичайно, було б не зовс≥м правильно стверджувати, що в ”крањн≥ жорстко дотримуютьс¤ лише монетаристських п≥дход≥в, на ¤ких грунтуЇтьс¤ згадана модель, бо в цьому раз≥ в економ≥ц≥ вже давно настав би повний колапс. јле оск≥льки частково збер≥гаЇтьс¤ державне регулюванн¤, субсид≥њ тощо, то спад виробництва останн≥м часом вдалос¤ дещо стримати. ќднак поки що в≥дсутн¤ така модель економ≥чних реформ, ¤ка б ураховувала нац≥ональн≥ особливост≥, на¤вний економ≥чний потенц≥ал, в≥дпов≥дала б нац≥ональним ≥нтересам ”крањни та њњ рол≥ у св≥товому розпод≥л≥ прац≥ й отримала широку п≥дтримку в сусп≥льств≥.

якщо вз¤ти такий важливий ≥ндикатор економ≥чноњ безпеки, ¤к валовий внутр≥шн≥й продукт (¬¬ѕ), що ¤скраво характеризуЇ ефективн≥сть економ≥чноњ системи, то в≥н становив у 1996 р. 42,2 % в≥д р≥вн¤ 1990 р. «ниженн¤ ¬¬ѕ почалос¤ в ”крањн≥ з 1990 р. “ак, у 1991 р. пор≥вн¤но з попередн≥м роком ¬¬ѕ скоротивс¤ на 8,7 %, в 1992 р. Ц на 9,9 %, в 1993 р. Ц на 14,2 %, в 1994 р. Ц на 22,9 %, в 1995 р. Ц на 12,2 % ≥ в минулому роц≥ Ц на 10 %. “акий катастроф≥чний спад не спостер≥гавс¤ нав≥ть за час≥в великоњ депрес≥њ 1929-1933 рр. у —Ўј. ќднак тут сл≥д зазначити, що статистичн≥ дан≥ ”крањни поки що не передбачають коригуванн¤ ¬¬ѕ та ≥нших макропоказник≥в з урахуванн¤м "т≥ньовоњ" економ≥ки, що призводить до њх викривленн¤ ≥ хибного у¤вленн¤ про справжн≥й стан в економ≥ц≥.

ѕор≥вн¤но з крањнами —Ќƒ, де в 1996 р. обс¤ги ¬¬ѕ знизилис¤ в середньому на 6 %, в ”крањн≥, окр≥м “аджикистану (¤кий фактично перебуваЇ в стан≥ в≥йни), в≥дбувс¤ найб≥льший спад цього показника. “акож в ”крањн≥ спостер≥гаЇтьс¤ один з найб≥льших темп≥в спаду обс¤г≥в виробництва промисловоњ продукц≥њ ≥ товар≥в народного споживанн¤. «азначена ситуац≥¤ негативно позначаЇтьс¤ на забезпеченн≥ економ≥чноњ безпеки ”крањни та зм≥цненн≥ њњ м≥жнародного становища.

„астка пром≥жного споживанн¤ у валовому випуску товар≥в ≥ послуг становила в 1996 р. 58,8 %, ≥ хоча й в≥дбулос¤ незначне скороченн¤ цього показника на 0,3 % пор≥вн¤но з 1995 р., однак довол≥ високий його р≥вень прот¤гом 1990-1996 рр. св≥дчить про вкрай недосконалу структуру виробництва, зростанн¤ ц≥н на паливно-енергетичн≥ ресурси, матер≥али тощо.

—постер≥гаЇтьс¤ таке негативне ¤вище, ¤к зниженн¤ питомоњ ваги нагромадженн¤ основного кап≥талу ≥ зб≥льшенн¤ частки приросту оборотних кошт≥в. ÷е св≥дчить про скороченн¤ ≥нвестиц≥йних можливостей держави та скрутне становище на п≥дприЇмствах.

«ношен≥сть основних фонд≥в у багатьох галуз¤х дос¤гла критичного р≥вн¤ ≥ не компенсуЇтьс¤ новими кап≥тальними вкладенн¤ми, що призводить до технолог≥чного в≥дставанн¤.  оеф≥ц≥Їнт вибутт¤ основних фонд≥в Ї дуже незначним ≥ становить близько 2 %, оск≥льки середн≥й строк служби основних фонд≥в Ї занадто великим ≥ набагато перевищуЇ цей показник у розвинених крањнах.

ѕрот¤гом останн≥х рок≥в на тл≥ значного спаду виробництва сталис¤ негативн≥ структурн≥ зм≥ни. якщо в 1990 р. частка базових галузей (електроенергетика, чорна металург≥¤, паливна промислов≥сть) становила близько 20 % промислового виробництва, що в≥дпов≥даЇ показникам розвинених крањн, то вже в 1996 р. цей показник зб≥льшивс¤ до 46,7 %, зокрема дл¤ п≥дприЇмств чорноњ металург≥њ Ц 21,9 %, паливноњ промисловост≥ Ц 12,1 %, електроенергетичноњ Ц 12,7 %. ” загальному обс¤з≥ промислового виробництва в 1996 р. пор≥вн¤но з 1990 р. зб≥льшилис¤ частки таких галузей, ¤к електроенергетика Ц майже в 4 рази, паливна промислов≥сть Ч у 3 рази та чорна металург≥¤ Ц у 2 рази. ¬одночас частка машинобудуванн¤ зменшилас¤ у 2 рази, а легкоњ промисловост≥ Ц у 5 раз≥в. —п≥вв≥дношенн¤ м≥ж видобувними та переробними галуз¤ми становило в≥дпов≥дно 16 % ≥ 69 %. “обто в≥дбуваЇтьс¤ руйнуванн¤ тих галузей, заради розвитку ¤ких великою м≥рою ≥ повинн≥ працювати електроенергетика, паливна промислов≥сть, чорна металург≥¤. “аким чином, в ”крањн≥ зростаЇ частка виробництва пром≥жноњ продукц≥њ.

«ростанн¤ питомоњ ваги найб≥льш енергом≥стких галузей, що виробл¤ють пром≥жну продукц≥ю, та ≥стотне зменшенн¤ частки галузей, що виробл¤ють к≥нцеву продукц≥ю, св≥дчить про в≥дсутн≥сть системного п≥дходу до зд≥йсненн¤ структурноњ перебудови економ≥ки ≥ створюЇ значну загрозу економ≥чн≥й безпец≥ ”крањни. ”суненн¤ цих диспропорц≥й вимагаЇ активноњ участ≥ держави.

≈нергоЇмн≥сть ¬¬ѕ зросла за пер≥од з 1990 по 1996 рр. у 1,34 разу ≥ становила 4221 тонну умовного палива на 1,0 млн грн. ¬¬ѕ. –≥вень енергоспоживанн¤ на душу населенн¤ пор≥вн¤но з показником ¬¬ѕ на душу населенн¤ становив в ”крањн≥ 4,7 одиниц≥, в той час коли у ‘ранц≥њ Ц 0,18, Ќ≥меччин≥ Ц 0,16.

ќсобливу загрозу економ≥чн≥й безпец≥ ”крањни становл¤ть нин≥ деградац≥¤ промислового ≥ науково-техн≥чного потенц≥ал≥в. «а останн≥ 5 рок≥в виробництво в ц≥лому скоротилос¤ б≥льш н≥ж у два рази, а в окремих галуз¤х Ц значно б≥льше. «окрема, обс¤ги промислового виробництва в 1996 р. зменшилис¤ пор≥вн¤но з попередн≥м роком на 5,1 %.

ћайже у вс≥х галуз¤х ≥ рег≥онах ”крањни понад три чверт≥ п≥дприЇмств скоротили в 1996 р. пор≥вн¤но з 1995 р. випуск промисловоњ продукц≥њ, а кожне третЇ п≥дприЇмство Ц б≥льш ¤к наполовину. «начний спад виробництва в≥дбувс¤ на п≥дприЇмствах промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в (на 34,2 %), машинобудуванн¤ та металообробки (на 26,6 %). ¬одночас сл≥д в≥дзначити, що в≥дбувс¤ прир≥ст продукц≥њ в чорн≥й ≥ кольоров≥й металург≥њ Ц в≥дпов≥дно на 11,9 % ≥ 8 % ≥ вперше з 1990 р. спостер≥галос¤ зростанн¤ виробництва к≥нцевих вид≥в продукц≥њ чорноњ металург≥њ.

¬край напруженою залишаЇтьс¤ ситуац≥¤ в машинобуд≥вному комплекс≥, де в 1996 р. скоротилос¤ пор≥вн¤но з 1995 р. виробництво 103 ≥з 121 основних вид≥в продукц≥њ. ѕрот¤гом 1996 р. не зроблено жодного маг≥стрального електровоза, випуск вантажних автомоб≥л≥в зменшивс¤ на 69,6 %, легкових автомоб≥л≥в Ц на 88,2 %, автобус≥в ≥ тролейбус≥в Ц в≥дпов≥дно на 52,2 % ≥ 59,4 %, а основних вид≥в с≥льськогосподарськоњ техн≥ки Ц в≥д 23,3 % до 97,1 %.

Ќа тл≥ деградац≥њ власного виробництва с≥льськогосподарськоњ техн≥ки п≥д ≥ноземн≥ кредити було закуплено значну к≥льк≥сть заруб≥жноњ техн≥ки, що прив'¤зуЇ аграрний сектор до ≥ноземного товаровиробника ≥ нищить власне с≥льськогосподарське машинобудуванн¤.

—короченн¤м випуску продукц≥њ машинобудуванн¤ скористалис¤ ≥ноземн≥ ф≥рми, ¤к≥ починають пос≥дати ч≥льне м≥сце на украњнському ринку, закр≥плюючись на перспективу.

ѕричинами вкрай незадов≥льноњ роботи промисловост≥ Ї низька конкурентоспроможн≥сть значноњ частини в≥тчизн¤ноњ продукц≥њ, пост≥йна нестача кошт≥в, криза платеж≥в, особливо заборгован≥сть по зарплатн≥, низький р≥вень структурноњ перебудови, ≥мпорт продукц≥њ, ¤ка може виробл¤тис¤ на п≥дприЇмствах ”крањни, податковий тиск, низька продуктивн≥сть прац≥, безв≥дпов≥дальн≥сть за виконанн¤ завдань з боку значноњ частини кер≥вник≥в п≥дприЇмств, втрата керованост≥ державним сектором економ≥ки тощо.

«алишаЇтьс¤ низькою питома вага виробництв ≥з замкненим циклом, що вкрай негативно позначаЇтьс¤ на забезпеченн≥ економ≥чноњ безпеки ”крањни.

—постер≥гаЇтьс¤ значна затоварен≥сть на складах виробничоњ продукц≥њ, що пов'¤зано з труднощами њњ реал≥зац≥њ внасл≥док низькоњ конкурентоспроможност≥ та низькоњ платоспроможност≥ споживач≥в. “ак, на складах п≥дприЇмств на к≥нець 1996 р. знаходивс¤ б≥льш ¤к двор≥чний випуск верстат≥в з „ѕ”, майже двор≥чний випуск великих електромашин, ковальсько-пресових машин ≥ кран≥в мостових електричних.

¬≥дбувс¤ значний спад випуску продукц≥њ в галуз¤х науком≥сткого виробництва. ¬≥дсутн≥сть державноњ п≥дтримки науком≥стких, технолог≥чно розвинених галузей спри¤Ї завоюванню в≥тчизн¤ного внутр≥шнього ринку ≥ноземними конкурентами ≥ негативно впливаЇ на стан забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки.

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥чне становище ”крањни в контекст≥ економ≥чноњ безпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1874 прочитано)