≈коном≥ка п≥дприЇмства > ≈коном≥чне становище ”крањни в контекст≥ економ≥чноњ безпеки

ќсобливо крим≥нал≥зований ринок газу. ¬≥дсутн≥сть енергетичноњ б≥рж≥ не даЇ можливост≥ зробити тут прозорими операц≥њ куп≥вл≥-продажу. «авд¤ки протекц≥он≥зму з боку ур¤довц≥в в≥дбулас¤ монопол≥зац≥¤ цього ринку недержавними структурами. “ак, нещодавно було створено з порушенн¤м законодавства ”крањнський газоресурсний консорц≥ум, ¤кому державою надано право зд≥йснювати контрольн≥ функц≥њ на ринку газу.

Ќаданн¤ дозволу суб'Їктам п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ недержавноњ форми власност≥ постачати енергоресурси та електроенерг≥ю дл¤ л≥кв≥дних п≥дприЇмств, комунально-побутових потреб ≥ бюджетних орган≥зац≥й ставить њх у прив≥лейоване становище та призводить до паразитуванн¤ зазначених суб'Їкт≥в за рахунок м≥сцевих ≥ ƒержавного бюджет≥в. ¬одночас суб'Їктам п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ державноњ форми власност≥ нав'¤зали нел≥кв≥дних споживач≥в, в результат≥ чого вони задихаютьс¤ в≥д кризи платеж≥в. “ому в ≥нтересах держави було б доц≥льно надати право обслуговувати бюджетн≥ орган≥зац≥њ ≥ комунально-побутову сферу лише цим суб'Їктам.

«начно впливаЇ на економ≥чну безпеку ”крањни негативний стан у с≥льському господарств≥. ” 1996 р. валова продукц≥¤ с≥льського господарства зменшилас¤ пор≥вн¤но з 1995 р. на 9,0 %. ÷е значно б≥льше середньор≥чного темпу зниженн¤ виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, ¤кий за 1991-1995 рр. становив 5,4 %.

” 1996 р. в ”крањн≥ одержано 24,5 млн тонн зерна, що на 9,4 млн тонн менше в≥дпов≥дного пер≥оду 1995 р., а урожайн≥сть зернових культур становить 19,6 центнера з гектара. «≥браний у 1996 р. врожай зернових культур Ї нав≥ть дещо менший в≥дпов≥дного врожаю в ”крањн≥ в передвоЇнний 1940 р. (без урахуванн¤ «акарпатськоњ област≥) ≥ найнижчий за останн≥ 32 роки.

Ќа початок 1997 р. державне замовленн¤ по загот≥вл≥ зерна було виконано лише на 80 % ≥ складало 4 млн тонн.

Ќа врожайн≥сть 1996 р., окр≥м в≥домоњ засухи у п≥вденних област¤х, не могло не вплинути порушенн¤ технолог≥й при с≥вб≥ близько 60 % площ озимини. ѕ≥д зернов≥ культури практично не вносилис¤ м≥неральн≥ добрива, використанн¤ ¤ких з 1990 р. зменшилос¤ в 6 раз≥в. ¬одночас експорт м≥неральних добрив зр≥с лише за с≥чень-липень 1996 року на 120 %.

Ќедостатн¤ увага прид≥л¤Їтьс¤ розвитку в≥тчизн¤ного нас≥нництва. ¬ ”крањн≥ не вистачаЇ високо¤к≥сних сорт≥в нас≥нн¤, а тому доводитьс¤ частково завозити його з ≥нших крањн, витрачаючи дл¤ цього вкрай обмежен≥ валютн≥ кошти. ‘актично не створюютьс¤ передбачен≥ законодавством державн≥ страхов≥ запаси нас≥нн¤.

ƒержава значною м≥рою втратила вплив на ринки таких стратег≥чних продукт≥в, ¤к цукор, ол≥¤, спирт, гор≥лка, що негативно вплинуло також ≥ на виконанн¤ де¤ких м≥жнародних угод. якщо у 1990 р. ц≥ продукти виробл¤лис¤ т≥льки з сировини державних ресурс≥в ≥ њх ринок був фактично п≥д контролем держави, то в 1995 р. на давальницьких умовах було вироблено 81,7 % цукру, 95 % Ц ол≥њ, 89 % Ц спирту, близько 50 % Ц гор≥лки.

¬край напружена ситуац≥¤ склалась у тваринництв≥, де обс¤ги продукц≥њ останн≥м часом скоротилис¤ б≥льш н≥ж на 40 %. «а 1995 р. загинуло 700 тис. гол≥в великоњ рогатоњ худоби, що дор≥внюЇ к≥лькост≥ худоби у ¬≥нницьк≥й або ’мельницьк≥й област¤х, 2,3 млн гол≥в свиней, що перевищуЇ погол≥в'¤ цих тварин у ¬≥нницьк≥й, ƒн≥пропетровськ≥й, ѕолтавськ≥й ≥ ’арк≥вськ≥й област¤х разом уз¤тих. —таном на 1.01.97 р. у колективних ≥ м≥жгосподарських с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах та радгоспах в≥дбулос¤ зменшенн¤ пор≥вн¤но з початком 1996 р. погол≥в'¤ великоњ рогатоњ худоби Ц на 16 %, у тому числ≥ кор≥в Ц на 12 %, свиней Ц на 24 %, овець та к≥з Ц на 37 %, птиц≥ Ц на 37 %. ≤з-за безконтрольност≥ з боку ур¤ду велика рогата худоба масово вивозилас¤ за безц≥нь в ≥нш≥ крањни, що завдало держав≥ значних збитк≥в та ≥стотно зменшило погол≥в'¤, дл¤ в≥дтворенн¤ ¤кого потр≥бн≥ роки.

¬ ц≥лому ж в ”крањн≥ за останн≥ п'¤ть рок≥в виробництво молока зменшилос¤ на 50 %, м'¤са Ц на 67 %, ¤Їць Ц на 59 %. ” кризовому стан≥ знаход¤тьс¤ державн≥ тваринницьк≥ комплекси, птахофабрики. ¬ першому п≥вр≥чч≥ 1996 р. фактично припинила ≥снуванн¤ половина птахофабрик. ќдночасно на тл≥ занепаду в≥тчизн¤ного птах≥вництва масово завоз¤тьс¤ з ≥нших крањн кур¤че м'¤со, часто-густо не¤к≥сн≥ концентрати кур¤чих суп≥в тощо.

” рослинництв≥ ≥ тваринництв≥ втрачаЇтьс¤ генетичний потенц≥ал, знижуЇтьс¤ врожайн≥сть с≥льськогосподарських культур ≥ продуктивн≥сть тварин.

«емельна реформа зд≥йснюЇтьс¤ в ”крањн≥ з численними порушенн¤ми чинного законодавства, особливо з боку м≥сцевих орган≥в влади. Ќа 1.01.96 р. було створено 35,4 тис. фермерських господарств. ќднак у њхньому користуванн≥ перебуваЇ лише 2,0 % с≥льськогосподарських уг≥дь. Ќа низькому р≥вн≥ фермери забезпечен≥ с≥льськогосподарською техн≥кою, м≥неральними добривами, що не спри¤Ї ефективному розвитку цього важливого с≥льськогосподарського сектора. ¬ той же час продукц≥¤ приватного сектора становить 53 % в≥д загального обс¤гу виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, зокрема молока Ц 51,5 %, м'¤са Ц 57,3 %, картопл≥ Ц 95 %, овоч≥в Ц 81,5 %.

«начна частина с≥льськогосподарськоњ техн≥ки агропромислового комплексу в≥дпрацювала амортизац≥йн≥ строки ≥ потребуЇ списанн¤. ¬насл≥док р≥зкого зростанн¤ ц≥н та низькоњ куп≥вельноњ спроможност≥ с≥льськогосподарських товаровиробник≥в у 1993-1995 роках проти 1990 р. зменшилас¤ в 30 раз≥в закуп≥вл¤ автомоб≥л≥в, у 10 раз≥в Ц зернозбиральних комбайн≥в, у 2,1 разу Ц пально-мастильних матер≥ал≥в, у 4,5 разу Ц м≥неральних добрив.

Ќегативно впливаЇ на розвиток с≥льського господарства та його входженн¤ в ринок в≥дсутн≥сть ц≥нового паритету на с≥льськогосподарську та промислову продукц≥ю. “ак, з 1991 по 1996 р≥к оптов≥ ц≥ни на промислову продукц≥ю, що споживало с≥льське господарство, зросли у 288 тис¤ч раз≥в, а ц≥ни на с≥льськогосподарську продукц≥ю Ц лише у 60 тис¤ч.

” важкому стан≥ опинилис¤ переробн≥ галуз≥. “ехн≥чна оснащен≥сть харчовоњ промисловост≥ не в≥дпов≥даЇ вимогам часу, а значна к≥льк≥сть в≥тчизн¤них продовольчих товар≥в ви¤вилась неконкурентоспроможна. ѕ≥дриваЇ розвиток ц≥Їњ галуз≥ неконтрольоване завезенн¤ ≥ноземних товар≥в, ¤к≥ в достатн≥й к≥лькост≥ можна виготовл¤ти в ”крањн≥.

 риза с≥льськогосподарського виробництва поЇднуЇтьс¤ з катастроф≥чним занепадом багатьох украњнських с≥л. «а останн≥ 5 рок≥в природне скороченн¤ с≥льського населенн¤ становило п≥вм≥льйона людей. —постер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до стар≥нн¤ с≥льського населенн¤. ƒос≥ в 14 тис¤чах с≥л немаЇ шк≥л. ƒо того ж кожна п'¤тнадц¤та школа перебуваЇ в авар≥йному стан≥, а чверть њх потребуЇ кап≥тального ремонту.

Ќегативно впливаЇ на забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки хибна практика несвоЇчасного прийн¤тт¤ ƒержавного бюджету ”крањни. Ѕюджетна пол≥тика недостатньо враховуЇ нац≥ональн≥ ≥нтереси, стратег≥ю економ≥чного розвитку держави. Ќерац≥онально використовуютьс¤ кошти ƒержавного ≥ м≥сцевих бюджет≥в. —постер≥гаЇтьс¤ зростанн¤ контролю над бюджетом ≥ в ц≥лому ф≥нансовою пол≥тикою в ”крањн≥ з боку м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й.

” 1996 р. деф≥цит державного бюджету ”крањни склав 3625 млн грн., що становить 4,5 % валового внутр≥шнього продукту. ќсновними причинами невиконанн¤ доход≥в бюджету Ї зниженн¤ обс¤г≥в виробництва продукц≥њ, пог≥ршенн¤ розрахунково-плат≥жноњ дисципл≥ни ≥ зростанн¤ заборгованост≥ п≥дприЇмств перед бюджетом, значн≥ обс¤ги бартерних операц≥й. ѕрактично скороченн¤ деф≥циту бюджету в 1996 р. великою м≥рою дос¤гнуто за рахунок тривалих затримок з виплатою зароб≥тноњ платн≥ та ≥нших соц≥альних виплат. Ќасправд≥ ж прихований деф≥цит становив за два останн≥ роки близько 10 млрд грн.

ѕрот¤гом 1996 р. криза платеж≥в набула загрозливих масштаб≥в. ƒеб≥торська заборгован≥сть на к≥нець року зб≥льшилас¤ пор≥вн¤но з початком року у 2,62 разу ≥ становила 51,4 млрд грн., а кредиторська заборгован≥сть зб≥льшилась в≥дпов≥дно у 2,4 разу ≥ становила 76,8 млрд грн.

«агальна сума прострочених платеж≥в п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й зросла за 1996 р. в 1,8 разу ≥ становила на 1.01.97 р. 20,51 млрд грн. ƒ≥¤льн≥сть п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й характеризувалас¤ зростанн¤м витрат на виробництво продукц≥њ (роб≥т, послуг) та зниженн¤м р≥вн¤ рентабельност≥, що призвело до пог≥ршенн¤ ф≥нансового стану.

ќстанн≥ми роками зросла к≥льк≥сть п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, ¤к≥ працюють збитково. якщо у 1995 р. збитковим було кожне п'¤те п≥дприЇмство, то у 1996 р. Ц кожне третЇ. ” промисловост≥ працювало збитково 29 % п≥дприЇмств, ¤кими допущено понад 1,7 млрд грн. збитк≥в, у с≥льському господарств≥ Ц 52 %, що становить 1,2 млрд, грн. збитк≥в. ѕрибуток п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й зменшивс¤ за 1996 р. на 25 %.

Ќегативно впливаЇ на забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки прискоренн¤ темп≥в зростанн¤ гот≥вки поза банками. «а 1996 р. вона зросла на 1418 млн грн. або на 54 %, що призвело до зростанн¤ њњ частки в загальному обс¤з≥ грошовоњ маси з 37,8 % на початок року до 43,1 % на к≥нець року, а гот≥вки в нац≥ональн≥й валют≥ Ц з 49 % до 52,9 %. “обто нин≥ б≥льше половини вс≥х кошт≥в у нац≥ональн≥й валют≥ ≥снуЇ в гот≥вков≥й форм≥ ≥ обертаЇтьс¤ поза банк≥вською сферою. ѕад≥нн¤ за останн≥ 6 рок≥в р≥вн¤ монетизац≥њ валового внутр≥шнього продукту б≥льш н≥ж у 5 раз≥в означаЇ згортанн¤ грошових в≥дносин, що негативно позначаЇтьс¤ на д≥лов≥й активност≥ ≥ в ц≥лому на економ≥чн≥й ситуац≥њ в ”крањн≥.

¬ 1996 р. спостер≥гавс¤ процес зменшенн¤ питомоњ ваги довгострокових кредит≥в, наданих комерц≥йними банками. —таном на 1.01.97 р. вона становила 10,9 % загальноњ суми проти 12 % на початок 1996 р.

–езервн≥ активи ”крањни становили на к≥нець 1996 р. незначну суму ≥ спроможн≥ були забезпечити ф≥нансуванн¤ ≥мпорту товар≥в ≥ послуг лише на 3,5 тижн≥, в той час коли в св≥тов≥й практиц≥ достатн≥м вважаЇтьс¤ такий р≥вень резерв≥в, ¤кий покриваЇ трьохм≥с¤чний обс¤г ≥мпорту.

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥чне становище ”крањни в контекст≥ економ≥чноњ безпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1874 прочитано)