≈коном≥ка п≥дприЇмства > ≈коном≥чне становище ”крањни в контекст≥ економ≥чноњ безпеки

¬ 1996 р. ≥з-за нестаб≥льност≥ ф≥нансового стану промислових п≥дприЇмств спостер≥гавс¤ подальший спад науково-техн≥чноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥. “ак, понад 80 % п≥дприЇмств не виконували роботи, спр¤мован≥ на п≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ виробництва та продукц≥њ, лише 2 ≥з 100 обстежених п≥дприЇмств займалис¤ комплексною механ≥зац≥Їю та автоматизац≥Їю виробничих процес≥в, т≥льки кожне п'¤тнадц¤те п≥дприЇмство впроваджувало прогресивн≥ технолог≥чн≥ процеси.

ќсобливо сл≥д наголосити на необх≥дност≥ збереженн¤ й ефективного використанн¤ наукового потенц≥алу, зосередженого в оборонно-промисловому комплекс≥.

Ќатом≥сть в ”крањн≥ оборонний потенц≥ал з кожним роком зменшуЇтьс¤. ѕрактично майже не ф≥нансуютьс¤ науково-досл≥дн≥ та досл≥дно-конструкторськ≥ роботи. Ќадзвичайно м≥зерн≥ кошти вид≥л¤ютьс¤ на закуп≥влю сучасноњ в≥йськовоњ техн≥ки та озброЇнь. ”крањна витрачаЇ нин≥ на оборону близько 3,5 % в≥д загальноњ суми витрат державного бюджету ≥ спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до зменшенн¤ цього показника.

—в≥товий досв≥д св≥дчить, що сфера оборони Ї не т≥льки споживачем нац≥онального продукту, але ≥ його творцем. јдже виконанн¤ замовлень дл¤ потреб оборони Ц це ≥нвестиц≥њ в так≥ галуз≥, ¤к машинобудуванн¤, рад≥оелектрон≥ка, легка ≥ харчова промисловост≥ та ≥нш≥. ¬край незадов≥льно використовуЇтьс¤ експортний потенц≥ал воЇнно-промислового комплексу. ¬ той же час розвинен≥ крањни, ¤к≥ вит≥снили ”крањну з традиц≥йних ринк≥в озброЇнь, вид≥л¤ють њй у вигл¤д≥ кредит≥в валюту, ¤ку вона могла б заробл¤ти сама за рахунок експорту озброЇнь. ќск≥льки виробнич≥ можливост≥ воЇнно-промислового комплексу ”крањни значно перевищують власн≥ оборонн≥ потреби, то вих≥д на св≥товий ринок озброЇнь маЇ надзвичайно важливе значенн¤ дл¤ розвитку нац≥ональноњ економ≥ки, збереженн¤ та розвитку науково-техн≥чного потенц≥алу.

—л≥д зазначити, що прот¤гом п'¤ти рок≥в незалежност≥ ”крањни практично не зд≥йснювалась науково-обгрунтована структурна перебудова економ≥ки, без чого взагал≥ немаЇ сенсу говорити про забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки. ќкремим структурним зм≥нам був притаманний, ¤к правило, безсистемний, спонтанний характер.

—постер≥гаЇтьс¤ пог≥ршенн¤ стану справ у кап≥тальному буд≥вництв≥. ѕ≥дприЇмствами й орган≥зац≥¤ми вс≥х форм власност≥ в 1996 р. освоЇно кап≥тальних вкладень на 20 % менше н≥ж у 1995 р. ÷ентрал≥зован≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤ скоротилис¤ пор≥вн¤но з попередн≥м роком на 44 %. Ќа пог≥ршенн¤ стану справ у кап≥тальному буд≥вництв≥ впливало зниженн¤ господарськоњ активност≥, низьк≥ ф≥нансов≥ можливост≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ ≥ обмежен≥сть власних кошт≥в забудовник≥в, деф≥цит державного ≥ м≥сцевого бюджет≥в.

¬≥дзначаЇтьс¤ нестаб≥льн≥стю ситуац≥¤ в паливно-енергетичному комплекс≥, що негативно впливаЇ на забезпеченн¤ енергетичноњ безпеки ”крањни. Ќезважаючи на те, що в 1996 р. пор≥вн¤но 1995 р. одержано незначний прир≥ст видобутку нафти (0,2 %) ≥ газу (1,4 %), в ц≥лому видобуток первинних енергонос≥њв у перерахунку на умовне паливо скоротивс¤ на 10,8 %. «меншилос¤ також у 1996 р. виробництво електроенерг≥њ тепловими ≥ г≥дроелектростанц≥¤ми в≥дпов≥дно на 16,8 % ≥ 13,0 %. ¬одночас зросло на 12,8 % виробництво електроенерг≥њ на атомних електростанц≥¤х, питома вага ¤коњ у загальному обс¤з≥ електроенерг≥њ склала 44 % проти 37 % у 1995 р.

Ќафтопереробн≥ п≥дприЇмства в 1996 р. переробили лише 13,5 млн тонн нафти, що на 20,1 % менше, н≥ж у 1995 р. ” глибок≥й криз≥ опинилас¤ також вуг≥льна промислов≥сть, де допущено зниженн¤ видобутку вуг≥лл¤ на 16 %.

“аким чином, ситуац≥¤, що склалась у паливно-енергетичному комплекс≥ не спри¤Ї зменшенню енергетичноњ залежност≥ ”крањни ≥ негативно впливаЇ на забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки. ¬икористанн¤ –ос≥Їю свого монопольного становища у сфер≥ поставок в ”крањну енергонос≥њв ¤к важел¤ впливу на ”крањну вимагаЇ вжитт¤ адекватних заход≥в. ќднак дос≥ залишаютьс¤ не укладеними угоди щодо поставок в ”крањну нафти з джерел, альтернативних рос≥йським.

—л≥д зазначити, що ”крањна Ї найб≥льшим у св≥т≥ ≥мпортером природного газу, пос≥даЇ третЇ м≥сце за обс¤гом його використанн¤ ≥ перше м≥сце за споживанн¤м на душу населенн¤. √≥пертрофована структура споживанн¤ паливно-енергетичних ресурс≥в ≥з завищеною часткою газу та величезною марнотратн≥стю в ц≥й сфер≥ негативно впливаЇ на забезпеченн¤ енергетичноњ безпеки ”крањни. ќднак, незважаючи на загрозливий стан в≥тчизн¤ного паливно-енергетичного комплексу, наукова думка в ”крањн≥ недостатньо зосереджена на розробц≥ актуальних питань енергетичноњ безпеки.

Ќин≥ плата ”крањн≥ рос≥йською стороною за транзит одн≥Їњ тис¤ч≥ кубометр≥в газу на 100 к≥лометр≥в становить 1,75 дол. —Ўј, що менше, н≥ж в ≥нших Ївропейських крањнах. “ак само надзвичайно м≥зерна плата за збер≥ганн¤ рос≥йського газу в п≥дземних газосховищах ”крањни. ќдночасно ”крањна розраховуЇтьс¤ за вс≥ енергонос≥њ, в тому числ≥ ≥ за газ, за св≥товими ц≥нами. “акий ц≥новий диспаритет спри¤Ї зростанню заборгованост≥ ”крањни за ≥мпорт природного газу. ƒо того ж обл≥к надходженн¤ ≥мпортованого в ”крањну газу зд≥йснюЇтьс¤ практично на рос≥йськ≥й сторон≥ кордону, що не спри¤Ї забезпеченню належного контролю за обс¤гами його надходженн¤. Ќездатн≥сть украњнського ур¤ду в≥дсто¤ти нац≥ональн≥ ≥нтереси щодо належноњ оплати –ос≥Їю наданих њй транзитних послуг призводить до того, що ”крањна опинилась у рол≥ хрон≥чного боржника –ос≥њ. “ак, станом на 1.09.96 р. борг ”крањни за поставлений њй у минулому роц≥ газ склав 1,828 млрд дол. —Ўј (1,120 млрд дол. —Ўј Ц –ос≥њ, 0,708 млрд дол. —Ўј Ц “уркменистану).

«а п'¤ть рок≥в незалежност≥ ”крањнськоњ держави практично н≥чого не зроблено дл¤ зд≥йсненн¤ диверсиф≥кац≥њ джерел ≥ шл¤х≥в постачанн¤ в ”крањну нафти ≥ газу. ¬край незадов≥льно зд≥йснюЇтьс¤ буд≥вництво нафтового терм≥налу поблизу ќдеси. «вол≥канн¤ з введенн¤м у д≥ю цього стратег≥чного об'Їкта сл≥д розгл¤дати ¤к п≥дрив нац≥ональноњ безпеки ≥ вживати в≥дпов≥дних заход≥в.

¬икликаЇ стурбован≥сть абсолютна залежн≥сть ”крањни в≥д поставок з –ос≥њ палива дл¤ украњнських атомних електростанц≥й. Ќа закритому м≥жнародному тендер≥, що в≥дбувс¤ на початку 1996 р. ≥ де вир≥шувалос¤ питанн¤ вибору партнера дл¤ створенн¤ в ”крањн≥ сп≥льного п≥дприЇмства по виробництву ¤дерного палива дл¤ ј≈—, перевага була надана рос≥йському јќ " онцерн “¬≈Ћ", пропозиц≥њ ¤кого звод¤тьс¤ практично до модерн≥зац≥њ ≥снуючих виробничих потужностей у –ос≥њ ≥з залученн¤м украњнського кап≥талу ≥ технолог≥й, що залишаЇ виготовленн¤ основних компонент≥в ¤дерного палива за межами ”крањни. Ќац≥ональн≥ ≥нтереси ”крањни вимагають перегл¤ду такого р≥шенн¤, ¤ке не в≥дпов≥даЇ вимогам нац≥ональноњ безпеки. јдже ж зрозум≥ло, що абсолютно недопустимо монопольно залежати в≥д –ос≥њ щодо поставок головних стратег≥чних енергоресурс≥в Ц газу, нафти ≥ ¤дерного палива.

якщо ще не так давно ”крањна була експортером електроенерг≥њ, то нин≥ змушена нав≥ть частково ≥мпортувати њњ з –ос≥њ дл¤ забезпеченн¤ стаб≥льност≥ частоти в украњнськ≥й енергосистем≥. „ерез занижену частоту в украњнськ≥й енергосистем≥ колишн≥ крањни-≥мпортери —х≥дноњ ™вропи прийн¤ли р≥шенн¤ про п≥дключенн¤ њх до енергосистеми «ах≥дноњ ™вропи, що загрожуЇ ”крањн≥ втратити традиц≥йний ринок експорту електроенерг≥њ. «б≥льшенн¤ виробництва електроенерг≥њ ≥ доведенн¤ до необх≥дного р≥вн¤ частоти в украњнськ≥й енергосистем≥ дало б можлив≥сть забезпечити њњ паралельну роботу ≥з енергосистемою сх≥дноЇвропейських крањн, спри¤ло б стаб≥льному експорту украњнськоњ електроенерг≥њ та транзиту рос≥йськоњ електроенерг≥њ, а також зб≥льшенню валютних надходжень до ƒержавного бюджету ”крањни. Ќин≥ ж криза платеж≥в парал≥зуЇ роботу енергетичноњ галуз≥, в практику вв≥йшло в≥дключенн¤ в≥д електроенерг≥њ ц≥лих рег≥он≥в, що негативно впливаЇ на роботу ≥ завдаЇ значних збитк≥в с≥льському господарству, промисловим п≥дприЇмствам, установам осв≥ти, культури, медицини та покриваЇ безпросв≥тн≥м мороком м≥ста ≥ села ”крањни, посилюючи й без того напружену соц≥альну ситуац≥ю в сусп≥льств≥.

ќсобливо негативно позначаЇтьс¤ на забезпеченн≥ економ≥чноњ безпеки ситуац≥¤ на ринку енергонос≥њв. Ќин≥ ”крањна ≥мпортуЇ щор≥чно енергонос≥њв на суму приблизно 15 млрд дол. —Ўј, що не вр≥вноважуЇтьс¤ експортними поставками з ”крањни ≥ призводить до деф≥циту плат≥жного балансу зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.

—л≥д зазначити, що ринки товар≥в, ¤к≥ виробл¤ютьс¤ базовими галуз¤ми, перетворилис¤ на придатки ринку енергонос≥њв. «апровадженн¤ бартерних в≥дносин ≥ робота на давальницьких умовах практично виключили виробник≥в з ринкових в≥дносин. ѕрикриваючись гаслами "захисту нац≥онального товаровиробника" та "розвитку ринкових в≥дносин", ур¤довц≥ р≥зних р≥вн≥в, нехтуючи нац≥ональними ≥нтересами ≥ законом, активно п≥дтримують комерц≥йн≥ структури, д≥¤льн≥сть ¤ких на ринку енергонос≥њв в≥дзначаЇтьс¤ антиринковим характером, зате приносить цим структурам та њх покровител¤м величезн≥ див≥денди. “аким чином, зам≥сть ринковоњ економ≥ки з розвинутими товарно-грошовими в≥дносинами, в ”крањн≥ утверджуЇтьс¤ економ≥ка товарних в≥дносин, що веде до спаду виробництва, кризи платеж≥в, зменшенн¤ надходжень до ƒержавного бюджету ≥ поглибленн¤ економ≥чноњ кризи.

„инним законодавством дос≥ не врегульован≥ в≥дносини м≥ж суб'Їктами ринку енергонос≥њв. Ќин≥ принципи функц≥онуванн¤ на цьому ринку встановлюютьс¤ на основ≥ "неформальних" стосунк≥в суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ з представниками ур¤дових структур, що, звичайно, створюЇ умови дл¤ зловживанн¤ ≥ корупц≥њ. ƒо того ж зг≥дно з чинним законодавством р≥зного роду сп≥льн≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ д≥ють на ринку енергонос≥њв, тривалий час були зв≥льнен≥ в≥д сплати податку на прибуток, чого не спостер≥галос¤, мабуть, у жодн≥й крањн≥, а зв≥дси ≥ м≥ль¤рдн≥ збитки дл¤ бюджету. “ак само законодавче закр≥пленн¤ п≥льгових умов дл¤ ≥мпортер≥в нафтопродукт≥в спри¤ло деградац≥њ нафтопереробноњ промисловост≥, ¤ка не отримуЇ сироњ нафти.

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥чне становище ”крањни в контекст≥ економ≥чноњ безпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1874 прочитано)