≈коном≥ка п≥дприЇмства > ≈коном≥чне становище ”крањни в контекст≥ економ≥чноњ безпеки

—кладною залишаЇтьс¤ ситуац≥¤ ≥з забезпеченн¤м зовн≥шньоеконом≥чноњ безпеки ”крањни. ¬ 1996 р. обс¤г зовн≥шньоњ торг≥вл≥ товарами становив 32,3 млрд дол. —Ўј ≥ зб≥льшивс¤ пор≥вн¤но з попередн≥м роком на 14,5 %. ќднак, ¤кщо експорт зб≥льшивс¤ на 10,5 % ≥ дос¤гнув 14,1 млрд дол. —Ўј, то ≥мпорт Ц на 17,9 % ≥ дос¤гнув 18,2 млрд дол. —Ўј.  оеф≥ц≥Їнт покритт¤ ≥мпорту експортом склав 0,95.

ќбс¤г торг≥вл≥ з крањнами —Ќƒ ≥ Ѕалт≥њ становив 19,9 млрд дол. —Ўј, в тому числ≥ експорт Ц 7,6 млрд, ≥мпорт Ц 12,3 млрд дол. —Ўј. Ќегативне сальдо Ц 4,7 млрд дол. —Ўј склалос¤ за рахунок торг≥вл≥ з –ос≥йською ‘едерац≥Їю Ц 3,3 млрд дол. —Ўј ≥ “уркменистаном Ц 1,3 млрд дол. —Ўј. ¬одночас з крањнами так званого далекого заруб≥жж¤ склалос¤ позитивне сальдо Ц 0,5 млрд дол. —Ўј.

Ќайб≥льший обс¤г зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни припадаЇ на –ос≥йську ‘едерац≥ю. «окрема, експортн≥ поставки склали 38,7 %, а ≥мпортн≥ надходженн¤ Ц 48 % в≥д њх загального обс¤гу. “ака одновекторн≥сть географ≥чного спр¤муванн¤ величезних обс¤г≥в зовн≥шньоторговельного обороту ”крањни не спри¤Ї забезпеченню њњ економ≥чноњ безпеки.

як ≥ в попередн≥ роки товарна структура експорту формувалас¤ за рахунок поставок чорних метал≥в та вироб≥в з них (30 %), продукц≥њ х≥м≥чноњ промисловост≥ (12 %), харчовоњ промисловост≥ (10 %), м≥неральних продукт≥в (9 %). “аким чином, ≥снуюча структура експорту негативно впливаЇ на структурну перебудову економ≥ки, поглиблюЇ њњ технолог≥чне в≥дставанн¤ ≥ спри¤Ї де≥ндустр≥ал≥зац≥њ держави та перетворенню њњ на сировинний придаток розвинутих крањн.

ћ≥неральне паливо, нафта ≥ нафтопродукти та газ, тобто продукти критичного ≥мпорту, ¤к≥ надход¤ть переважно з –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, складають 50,3 % в≥д загального ≥мпорту товар≥в. “ака ситуац≥¤ негативно позначаЇтьс¤ на забезпеченн≥ енергетичноњ безпеки ”крањни.

ќбс¤г обороту послуг становив 5,5 млрд дол. —Ўј або 14,6 % в≥д загального обс¤гу зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни в 1996 р. (в 1995 р. в≥дпов≥дно 3,2 млрд дол. —Ўј, або 10,2 %). Ќайб≥льша частка в загальному оборот≥ послуг припадаЇ знову ж таки на –ос≥йську ‘едерац≥ю (66 %).

Ќезважаючи на визнанн¤ ™вропейським —оюзом ”крањни ¤к крањни з "перех≥дною економ≥кою", —Ўј, з ¤кими проголошено "стратег≥чне партнерство", дос≥ вважають ”крањну ¤к крањну з "централ≥зованою економ≥кою", що не спри¤Ї розвитку р≥вноправноњ, взаЇмовиг≥дноњ торг≥вл≥ м≥ж двома крањнами. ƒо того ж, у к≥нц≥ минулого року в —Ўј розпочалос¤ антидемп≥нгове розсл≥дуванн¤ проти украњнського сталепрокату, що стало приводом дл¤ антидемп≥нгових розсл≥дувань ≥ в де¤ких ≥нших крањнах. “акож —Ўј домоглис¤ в≥д ”крањни "добров≥льних обмежень" у поставках швейних вироб≥в.

ѕосиленн¤ борговоњ залежност≥ ”крањни негативно позначаЇтьс¤ на забезпеченн≥ њњ економ≥чноњ безпеки. —таном на 1.01.1997 р. державний зовн≥шн≥й борг ”крањни с¤гнув 8,839 млрд дол. —Ўј ≥ зб≥льшивс¤ за минулий р≥к на 622,0 млн дол. —Ўј (зокрема, м≥жнародним ф≥нансовим орган≥зац≥¤м Ц 3,3 млрд дол. —Ўј, –ос≥њ ≥ “уркменистану Ц 4,2 млрд дол. —Ўј). ¬итрати на обслуговуванн¤ державного зовн≥шнього боргу становили в 1996 р. 1,11 млрд дол. —Ўј. ¬одночас в 1997 р. ц≥ витрати зб≥льшатьс¤ на 280,2 млн дол. —Ўј.

¬икликаЇ стурбован≥сть значна сума заборгованост≥ (186,1 млн дол. —Ўј на 01.01.1996 р.) перед ƒержавним бюджетом п≥дприЇмств, ¤к≥ отримали ≥ноземн≥ кредити п≥д гарант≥њ ур¤ду ”крањни.

«агальний обс¤г ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањну становив на початок 1997 р. 1,36 млрд дол. —Ўј. ƒовол≥ мал≥ обс¤ги ≥нвестиц≥й св≥дчать про те, що ≥ноземн≥ ≥нвестори продовжують сприймати ”крањну ¤к крањну з високими ризиками. ƒо того ж переважне спр¤муванн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й у сферу внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ (33 % в≥д загального обс¤гу) ≥ зниженн¤ пор≥вн¤но з попередн≥м роком њх частки у машинобудуванн≥ ≥ металообробц≥ (10 %) не спри¤Ї зд≥йсненню рац≥ональноњ структурноњ перебудови в≥тчизн¤ноњ економ≥ки.

Ќатом≥сть ”крањна, перебуваючи в умовах ≥нвестиц≥йного голоду, продовжуЇ ≥нтенсивне ≥нвестуванн¤ ≥ноземних держав, куди за даними експерт≥в щор≥чно нелегально експортуЇтьс¤ кап≥тал на суму 3-5 млрд дол. —Ўј.

¬икликаЇ занепокоЇнн¤ подальше зниженн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤, що також негативно впливаЇ на стан забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки. ¬насл≥док перевищенн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ над зростанн¤м зароб≥тноњ платн≥, реальна зароб≥тна платн¤ зменшилас¤ за 1996 р. на 13,8 %. –еальн≥ грошов≥ доходи населенн¤ знизилис¤ за пер≥од з 1991 по 1996 рр. майже у 5 раз≥в.

«начно зросла загроза економ≥чн≥й безпец≥ ≥з-за посиленн¤ диференц≥ац≥њ доход≥в найбагатших ≥ найб≥дн≥ших верств населенн¤, що не йде в жодне пор≥вн¤нн¤ з ситуац≥Їю в розвинених крањнах. «ам≥сть того, щоб урахувати при зд≥йсненн≥ соц≥альноњ пол≥тики кращий св≥товий досв≥д, коли п≥д час трансформац≥њ економ≥ки т¤гар реформ б≥льш-менш р≥вном≥рно розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж ус≥ма прошарками населенн¤, що спри¤Ї консол≥дац≥њ нац≥њ ≥ усп≥хов≥ реформ, в ”крањн≥ п≥шли хибним шл¤хом перерозпод≥лу нац≥онального багатства на користь незначного прошарку так званих "нових украњнц≥в". ќтже, б≥дн≥сть в ”крањн≥ стаЇ реальною загрозою њњ нац≥ональн≥й безпец≥.

—постер≥гаЇтьс¤ швидке зростанн¤ чисельност≥ незайн¤того населенн¤. «г≥дно з оф≥ц≥йними даними в 1996 р. число безроб≥тних зб≥льшилос¤ пор≥вн¤но з попередн≥м роком у 2,8 разу ≥ станом на 1.01.1997 р. дос¤гнуло 351,1 тис. чолов≥к або 1,3 % працездатного населенн¤. ќднак, насправд≥ масштаби безроб≥тт¤ значно б≥льш≥. Ћише прот¤гом с≥чн¤-вересн¤ 1996 р. близько 3,5 млн прац≥вник≥в було в≥дправлено у безоплатну в≥дпустку без збереженн¤ зароб≥тноњ плати, а б≥льше м≥льйона було зайн¤то неповний робочий день (тиждень).

“акож негативно позначаютьс¤ на забезпеченн≥ економ≥чноњ безпеки тривал≥ затримки з виплатою зароб≥тноњ платн≥ та ≥нших соц≥альних виплат, що набрали останн≥м часом загрозливих масштаб≥в. Ќа початок 1997 р. загальна сума заборгованост≥ по зароб≥тн≥й платн≥ 12,5 м≥льйонам прац≥вникам становила майже 17,5 % фонду зароб≥тноњ платн≥, нарахованоњ вс≥м прац≥вникам з початку 1996 р. ƒо того ж, у зв'¤зку з кризовим ф≥нансовим станом п≥дприЇмств розрахунки з прац≥вниками нер≥дко зд≥йснюютьс¤ власною продукц≥Їю. “ак, у 1996 р. виплачено продукц≥Їю в натур≥ в рахунок зароб≥тноњ платн≥ 1108 млн грн., що становить майже 10 % в≥д суми фактично виплаченоњ зароб≥тноњ платн≥.

¬икликаЇ стурбован≥сть зростанн¤ диспропорц≥й в соц≥ально-економ≥чному розвитку сх≥дноњ ≥ зах≥дноњ частин ”крањни. «окрема, дещо пог≥ршилас¤ ситуац≥¤ в зах≥дному рег≥он≥. «азначен≥ рег≥ональн≥ диспропорц≥њ негативно впливають на стан забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни ≥ створюють загрозу њњ територ≥альн≥й ц≥л≥сност≥.

¬край негативно впливаЇ на забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни зростанн¤ "т≥ньовоњ" економ≥ки, обс¤ги ¤коњ за експертними оц≥нками с¤гають близько 60 % ¬¬ѕ. "“≥ньова" економ≥ка Ї економ≥чною базою дл¤ антидержавних д≥й, корупц≥њ, орган≥зованоњ злочинност≥. Ќепосл≥довна економ≥чна пол≥тика спри¤Ї посиленню так званоњ "т≥н≥зац≥њ" виробництва. Ќин≥ в "т≥н≥" т≥Їю чи ≥ншою м≥рою працюють практично вс≥ п≥дприЇмницьк≥ структури. —л≥д зазначити, що держава спонукаЇ шукати пор¤тунку в "т≥ньов≥й економ≥ц≥" м≥льйони роб≥тник≥в, сел¤н ≥ службовц≥в, ¤ких насильно в≥дправлено в безоплатн≥ в≥дпустки, або ж ¤ким м≥с¤ц¤ми затримують виплату зароб≥тноњ платн≥, поставивши њх на межу виживанн¤.

—правжн≥м нац≥ональним лихом стала корупц≥¤, що пронизуЇ вс≥ ешелони влади. «дирництво в≥тчизн¤них чиновник≥в повною м≥рою п≥знали на соб≥ не лише украњнськ≥ громад¤ни, а й ≥ноземн≥ ≥нвестори, ¤к≥ неодноразово висловлювали публ≥чно з цього приводу своЇ обуренн¤. ƒо того ж так≥ чиновники-корупц≥онери, на ¤ких ≥ноземн≥ спецслужби здеб≥льшого мають в≥дпов≥дний "компромат", легко стають њхн≥ми агентами з метою впливу на прийн¤тт¤ важливих пол≥тичних та економ≥чних р≥шень в ≥нтересах ≥ноземних держав.

«агрозливих масштаб≥в набула злочинн≥сть у сфер≥ економ≥ки. « ви¤влених у 1996 р. 61 тис. економ≥чних злочин≥в 18,6 тис. припадаЇ на розкраданн¤ державного ≥ колективного майна, 3,9 тис. Ц у ф≥нансово-кредитн≥й систем≥, 859 Ц у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥, 1,9 тис. Ц факт≥в хабарництва. Ќа 48,7 % пор≥вн¤но з 1995 р. зросло виготовленн¤ та збут п≥дроблених грошей чи ц≥нних папер≥в. ѓх число дос¤гнуло 2,8 тис. випадк≥в.

„асто з порушенн¤м законодавства зд≥йснюЇтьс¤ приватизац≥¤ майна, що завдаЇ держав≥ значних збитк≥в. ƒержава в≥ддала на в≥дкуп комерц≥йним структурам, до того ж ≥з значною часткою ≥ноземного кап≥талу, ринок енергонос≥њв, ¤кий вони монопол≥зували ≥ крим≥нал≥зували.

¬ збереженн≥ ≥снуючоњ економ≥чноњ ситуац≥њ ”крањни об'Їктивно зац≥кавлена та частина б≥знесу та рег≥онально-кланових угруповань, ¤к≥ будують своЇ благополучч¤ на аномал≥¤х украњнськоњ економ≥ки ≥ пан≥чно бо¤тьс¤ њњ нормал≥зац≥њ, оск≥льки це покладе край пограбуванню ними нац≥ональних багатств ”крањни.

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥чне становище ”крањни в контекст≥ економ≥чноњ безпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1874 прочитано)