≈коном≥ка п≥дприЇмства > ≈коном≥чний зм≥ст пон¤тт¤ Ђзароб≥тна платаї. —истеми, форми та види оплати прац≥

–озм≥ри доплат за поЇднанн¤ профес≥й (посад) або виконанн¤ обовТ¤зк≥в тимчасово в≥дсутнього прац≥вника встановлюютьс¤ на умовах , передбачених у колективному договор≥.

ѕри розрахунку зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в по тарифу годинну тарифну ставку потр≥бно помножити на к≥льк≥сть годин зм≥ни. –озподил зароб≥тноњ плати при п≥др¤дн≥й оплат≥ прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ трьома засобами : по коеф≥ц≥Їнту вироб≥тку; по в≥дпрацьованому часу, приведеного до першого розр¤ду; по коеф≥ц≥Їнту трудовоњ участ≥ ( “”).

–озпод≥л загального зароб≥тку по коеф≥ц≥Їнту прироб≥тку дуже простий. ¬≥н розраховуЇтьс¤ по формул≥:

Ўкола бухгалтера: ќплата прац≥

загальний зароб≥ток роб≥тник

  = --------------------------------------------------- , де

sum ((n1 * m1) + (n2 * m2) + ... + (nn * mn))

n1, n2, ... , nn - часова тарифна ставка n-го роб≥тника

m1, m2, ..., mn - в≥дпрацьована к≥льк≥сть робочого часу роб≥тником

 оеф≥ц≥Їнт прироб≥тку Ї одним дл¤ вс≥х роб≥тник≥в бригад. якщо помножити зароб≥ток по тарифу кожного роб≥тника на цей коеф≥ц≥Їнт, то можливо визначити його загальний зароб≥ток.

 олективно-в≥др¤дна система оплати прац≥ (бригадна) - це коли ту чи ≥ншу роботу, виробництво продукц≥њ або наданн¤ послуг, за ¤кими визначено в≥др¤дн≥ розц≥нки, норми часу та вироб≥тку, зд≥йснюЇ колектив (бригада). ” звТ¤зку з чим зароб≥ток окремого кожного прац≥вника, члена такого колективу (бригади) залежить в≥д результат≥в роботи всього колективу (бригади) та його особистого внеску в результат такоњ роботи. –озпод≥л зароб≥тку колективу (бригади) м≥ж його членами (прац≥вниками) зд≥йснюЇтьс¤, ¤к правило, пропорц≥йно в≥дпрацьованому часу, квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в, коеф≥ц≥Їнту трудовоњ участ≥ ( “”) та, можливо ≥ншим показникам.  онкретний пор¤док розпод≥лу зароб≥тку м≥ж членами колективу (бригади) визначаЇтьс¤ у колективному договор≥.

–озпод≥л загального зароб≥тку бригади по в≥дпрацьованому часу, приведеному до першого розр¤ду Ї модиф≥кац≥Їю першого способу. ѕри цьому способ≥ фактично в≥дпрацьований час кожного роб≥тника множимо на тарифний коеф≥ц≥Їнт присвоЇного йому розр¤ду. —умуванн¤ вс≥х результат≥в визначаЇ загальну к≥льк≥сть робочого часу, приведеного до першого розр¤ду по бригад≥. ѕ≥сл¤ цього розраховуЇтьс¤ норматив зароб≥тку на 1 чол/год. шл¤хом д≥ленн¤ зароб≥тку бригади на загальну к≥льк≥сть в≥дпрацьованого часу, приведеною до першого розр¤ду.

 “” - це узагальнений показник, ¤кий в≥дображаЇ реальний вклад кожного члена бригади в загальн≥ результати роботи з обл≥ком ≥ндив≥дуальноњ продуктивност≥, ¤кост≥ прац≥ та в≥дношенн≥ до прац≥.  “” застосовуЇтьс¤ т≥льки до прироб≥тку та прем≥й, але не втрачаючи тарифноњ частини зароб≥тноњ плати.

ѕоказники, що п≥двищують  “” :

- високий р≥вень виконаних виробничих завдань, застосуванн¤ передових метод≥в прац≥, виконанн¤ роб≥т по сум≥сним профес≥¤м, висока трудова активн≥сть, ефективне використанн¤ обладнанн¤, забезпечуючи б≥льш високу вироб≥тку Ц п≥двищуЇтьс¤ до 0,5 ;

висока профес≥йна майстерн≥сть, ¤ка виражаЇтьс¤ в б≥льш висок≥й ¤кост≥ роб≥т Ц п≥двищуЇтьс¤ до 0,25 ;

керуванн¤ звеном, ≥н≥ц≥атива та попередженн¤ можливих простоњв робочих та обладнанн¤, допомога та передача опиту, ефективне використанн¤ робочого часу Ц п≥двищуЇтьс¤ до 0,25;

ѕоказники, що знижують  “” :

невиконанн¤ виробничих завдань, слаба ≥нтенсивн≥сть прац≥, ¤ка виражаЇтьс¤ у в≥дставанн≥ в≥д загального р≥вн¤ бригади, неефективне використанн¤ обладнанн¤, ≥нструменту Ц понижуЇтьс¤ до 0,5 ;

недостатн¤ профес≥йна майстерн≥сть, ¤ка виражаЇтьс¤ у виготовленн≥ не¤к≥сноњ продукц≥њ, порушенн≥ правил техн≥ки безпеки ≥ таке ≥нше Ц понижуЇтьс¤ до 0,25 ;

зап≥зненн¤ на роботу, передчасн≥ уходи з роботи, невиконанн¤ розпор¤джень бригадира та ≥нш≥ порушенн¤, що негативно позначаютьс¤ на результатах колективноњ прац≥ Ц понижуЇтьс¤ до 0,25 .

ћаксимальна величина  “” по вс≥х трьох факторах дл¤ окремих член≥в бригади не може перевищувати :

 “” = 2,0 = ( 1 + 0,5 + 0,25 + 0,25 ).

ћ≥н≥мальна величина  “” з урахуванн¤м вс≥х знижуючих фактор≥в дл¤ окремих член≥в бригади може бути :

 “” = 0 = ( 1 Ц 0,5 Ц 0,25 Ц 0,25 ).

“обто :

, де

 “” Ц коеф≥ц≥Їнт трудовоњ участ≥ ;

 Ѕ Ц базовий коеф≥ц≥Їнт ;

 Ќ Ц значенн¤ показник≥в, п≥двищуючих коеф≥ц≥Їнт ;

 — Ц значенн¤ показник≥в, понижуючих коеф≥ц≥Їнт .

 Ѕ при розпод≥ленн≥ колективноњ прем≥њ найчаст≥ше беретьс¤ за 1.

« урахуванн¤м  “” розпод≥л¤Їтьс¤ :

тарифна зароб≥тна платн¤, що визначаЇтьс¤ пропорц≥йно тарифн≥й ставц≥ ≥ фактично в≥дпрацьованому часу кожним робочим ;

в≥др¤дний прироб≥ток ( сверхтарифна частка зароб≥тноњ платн≥, що образуЇтьс¤ за рахунок перевиконанн¤ норм вироб≥тки у робочих Ц в≥др¤дник≥в ) ;

колективна прем≥¤ .

ѕрац¤ керуючих, спец≥ал≥ст≥в та службовц≥в оплачуЇтьс¤ по окладо-почасов≥й форм≥ у сполученн≥ з р≥зними видами прем≥юванн¤.

Ќа п≥дприЇмств≥ застосовують оплату прац≥ по трудових угодах. “рудова угода укладаЇтьс¤ м≥ж п≥дприЇмством та роб≥тником, ¤кий прит¤гуЇтьс¤ со сторони дл¤ виконанн¤ конкретноњ роботи, ¤кщо њњ неможливо виконати силами п≥дприЇмстьва або на догов≥рних началах з в≥дпов≥дними п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми.

“епер широке розповсюдженн¤ знайшла оплата прац≥ по контракту, ¤ка заключаЇтьс¤ у домовленост≥ стор≥н та повТ¤зуЇтьс¤ з виконанн¤м умов контракту.

” випадках найма прац≥вника по контракту власник або уповноважений ним орган може встановлювати за згодою роб≥тника також умови оплати прац≥, ¤к≥ визначен≥ у колективному договор≥ або у ≥ндив≥дуальному договор≥.

–озпод≥л зароб≥тноњ плати на системи, форми та види оплати та види зароб≥тноњ плати маЇ важливе значенн¤ дл¤ бухгалтер≥њ, оск≥льки в залежност≥ в≥д цього визначаЇтьс¤ синтетичний обл≥к, на ¤кий в≥днос¤тьс¤ витрати по нарахуванню зароб≥тноњ плати.

«г≥дно з≥ ст. 107  «пѕ, робота у св¤тковий ≥ неробочий день(частина четверта ст.73  «пѕ) оплачуЇтьс¤ в подв≥йному розм≥р≥:

в≥др¤дникам за подв≥йним в≥др¤дними розц≥нками;

прац≥вникам, прац¤ ¤ких оплачуЇтьс¤ за погодинними ставками Ц в розм≥р≥ подв≥йноњ погодинноњ або денноњ ставки;

прац≥вникам, ¤к≥ отримують м≥с¤чний оклад, - у розм≥р≥ одинарноњ пого™инноњ або денноњ ставки понад оклад, ¤кщо робота зд≥йснювалас¤ в межах м≥с¤чноњ норми робочого часу, ≥ в розм≥р≥ подв≥йноњ погодинноњ або денноњ ставки понад оклад, ¤кщо робота зд≥йснювалас¤ понад м≥с¤чну норму.

ќплата у вказаному розм≥р≥ зд≥йснюЇтьс¤ за години, фактично в≥дпрацьован≥ у св¤тковий ≥ неробочий день .

«а бажанн¤м прац≥вника, ¤кий працював у св¤тковий ≥ неробочий день, йому може бути надано ≥нший день в≥дпочинку.

–обота в н≥чний час оплачуЇтьс¤ у п≥двищеному розм≥р≥, що встановлюЇтьс¤ генеральною, галузевими (рег≥ональними) угодами ≥ колективним договором, але не нижче н≥ж 20 в≥дсотк≥в тарифноњ ставки (окладу) за кожну годину роботи у н≥чний час.

ќплата прац≥ за незавершеним в≥др¤дним нар¤дом в≥дпов≥дно до ст. 109  «пѕ , у раз≥ ¤кщо прац≥вник залишаЇ в≥др¤дний нар¤д незавершеним з незалежних в≥д нього причин, виконана частина роботи оплачуЇтьс¤ за оц≥нкою, визначеною за узгодженн¤м стор≥н в≥дпов≥дно до ≥снуючих норм ≥ розц≥нок.

ѕри невиконанн≥ норм вироб≥тку не з вини прац≥вника оплата зд≥йснюЇтьс¤ за фактично виконану роботу. ћ≥с¤чна зароб≥тна плата в цьому раз≥ не може бути нижчою в≥д двох третин тарифноњ ставки встановленого йому розр¤ду (окладу).

ѕри невиконанн≥ норм вироб≥тку з вини прац≥вника оплата зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до виконаноњ роботи (ст.111  «пѕ).

ќплата часу освоЇнн¤ нового виробництва (продукц≥њ)- на час освоЇнн¤ нового виробництва (продукц≥њ) (ст.113  «пѕ) власник п≥дприЇмства або уповноважений ним орган може зд≥йснювати оплату прац≥ прац≥вникам, ¤к≥ освоюють таке виробництво (продукц≥ю), за середн≥м зароб≥тком, розрахунок ¤кого провадитьс¤ за ран≥ше нарахованими зароб≥тками. —ередн≥й зароб≥ток може збер≥гатис¤ не б≥льше шести м≥с¤ц≥в.

«береженн¤ зароб≥тноњ плати при переведен≥ на нижче оплачувану роботу ≥ при перем≥щенн≥ - за прац≥вником збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток, розрахунок ¤кого провадитьс¤ за ран≥ше нарахованими зароб≥тками. —ередн≥й зароб≥ток може збер≥гатис¤ не б≥льше двох тижн≥в в≥д дн¤ переведенн¤.

якщо внасл≥док перем≥щенн¤ прац≥вника у нього зменшивс¤ зароб≥ток з не залежних в≥д нього причин, то йому зд≥йснюЇтьс¤ доплата, сума ¤коњ визначаЇтьс¤ в розм≥р≥ втрат прац≥вника у середньому зароб≥тку. “ака доплата призначаЇтьс¤ прот¤гом двох м≥с¤ц≥в з дн¤ перем≥щенн¤ прац≥вника.

ѕо м≥р≥ становленн¤ ринковоњ економ≥ки зм≥нюютьс¤ форми регулюванн¤ трудових в≥дносин м≥ж працюючими ≥ адм≥н≥страц≥Їю на п≥дприЇмств≥ ( включаючи питанн¤ оплати прац≥ ¤к основу ц≥х в≥дносин ). ¬они все б≥льш спираютьс¤ не т≥льки на державн≥ законодавч≥ норми, що вони заснован≥ на м≥н≥мальних гарант≥¤х, ск≥льки на колективн≥ договори, що забовС¤зують обидв≥ сторони д≥¤ти у в≥дпов≥дност≥ з прийн¤тими на себе зобовС¤занн¤ми. ўодо питань оплати прац≥ це означаЇ, що п≥дставою дл¤ встановленн¤ роб≥тников≥ тарифноњ ставки чи оклада, що в≥дпов≥дають його квал≥ф≥кац≥њ, Ї не ур¤дов≥ постанови, а колективний догов≥р, заключенний м≥ж власником або уповноваженим ним органом та трудовим колективом у обличч≥ уповноваженого ним профсп≥лкового або ≥ншого органа. ” в≥дпов≥дност≥ до колективного договору визначаютьс¤ ≥ конкретн≥ розм≥ри доплат за умови, напружен≥сть ≥ ≥нтенсивн≥сть прац≥, а також ≥нш≥ можлив≥ виплати.

ƒогов≥рне регулюванн¤ трудових в≥дносин треба зд≥йснювати не т≥льки на р≥вн≥ п≥дприЇмства, а ≥ на р≥вн≥ галуз≥.

÷е дозволить уникнути великих р≥зниць у р≥вн≥ оплати прац≥ прац≥вник≥в однаковоњ квал≥ф≥кац≥њ. ” цьому випадку розроблен≥ на б≥льш високому р≥вн≥ Їдин≥ умови оплати прац≥ повинн≥ розгл¤датис¤ п≥дприЇмством ¤к обовС¤зков≥ у тому смисл≥, що воно не може встановлювати розм≥р оплати прац≥ нижче, а можливо ≥ нижче р≥вн¤, заф≥ксованих у розр≥з≥ профес≥й та квал≥ф≥кац≥й в угод≥.

« урахуванн¤м опиту економ≥ки розвинених крањн в ”крањн≥ прийн¤ти р¤д законодавчих акт≥в, регулюючих трудов≥ в≥дносини. ƒо њх складу в≥днос¤тьс¤ закони :

Ђ ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥ ї ( ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ ——–, 1991 р., є 24, стр. 272) ;

Ђ ѕро колективн≥ договори ≥ угоди ї ( ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни, 1993 р., є 36, стр. 361 ) ;

Ђ ѕро оплату прац≥ Ђ ( ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни, 1995 р., є 17, стр. 121 ) ;

окрем≥ закони ”крањни, ¤к≥ передбачують р≥шенн¤ по регулюванню трудових в≥дносин у бюджетн≥й сфер≥ ( народна осв≥та, охорона здоровС¤, наука, культура ≥ таке ≥нше ) ;

нормативн≥ акти  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни з питань оплати прац≥, прийн¤т≥ з урахуванн¤м необх≥дност≥ реал≥зац≥њ окремих питань законодавчих акт≥в.

Ўкола бухгалтера : оплата прац≥

‘орми оплати прац≥ роб≥тник≥в

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥чний зм≥ст пон¤тт¤ Ђзароб≥тна платаї. —истеми, форми та види оплати прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3712 прочитано)