≈коном≥ка п≥дприЇмства > ≈коном≥чний зм≥ст пон¤тт¤ Ђзароб≥тна платаї. —истеми, форми та види оплати прац≥

¬иб≥р системи оплати ц≥лком ≥ повн≥стю Ї прерогативою роботодавц¤, але повинен бути оговорений з роб≥тником у встановленому законодавством пор¤дку. јдм≥н≥страц≥¤ п≥дприЇмства, виход¤чи ≥з задач по випуску продукц≥њ, њњ ¤кост≥ ≥ строкам постачанн¤, можливостей впливу роб≥тник≥в на реал≥зац≥ю на¤вних резерв≥в виробництва з урахуванн¤м њх статтевих, в≥кових, профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йних та ≥нших особливостей, розробл¤Ї конкретн≥ системи оплати ≥ пропонуЇ њх до включенн¤ в колективний догов≥р. ѕрофсоюз або ≥нший, уповноважений трудовим колективом на переговори, орган може не погодитис¤ ≥з запропонованими системами т≥льки у раз≥, ¤кщо вони потребують надм≥рноњ ≥нтенсивност≥ прац≥ ≥ погрожують нанести шкоду здоровСю робочого. «а засобом вим≥ру к≥лькост≥ прац≥ системи оплати класиф≥куютьс¤ на в≥др¤дн≥ ( де к≥льк≥сть прац≥ вим≥рюЇтьс¤ к≥льк≥стю виготовленоњ роб≥тником продукц≥њ або виконаноњ роботи ), почасов≥ ( де к≥льк≥сть прац≥ вим≥рюЇтьс¤ к≥льк≥стю в≥дпрацьованого роб≥тником часу ) ≥ акордн≥ ( де к≥льк≥сть прац≥ вим≥рюЇтьс¤ в≥дпов≥дним результатом виконанн¤ робот ).  р≥м того, може бути застосована система участ≥ роб≥тника в розпод≥л≥ чистого доходу п≥дприЇмства, але при умов≥, ¤кщо це не суперечить установчим документам п≥дприЇмства.

ѕо формам вираженн¤ ≥ оц≥нки результату прац≥ системи оплати розпод≥л¤ютьс¤ на колективн≥ ( що базуютьс¤ на оц≥нц≥ колективноњ прац≥ ) ≥ ≥ндив≥дуальн≥ ( що базуютьс¤ на оц≥нц≥ результат≥в прац≥ окремого роб≥тника ).

ѕо к≥лькост≥ показник≥в, що берутьс¤ до уваги при оц≥нц≥ вкладу прац≥ роб≥тник≥в, системи оплати под≥л¤ютьс¤ на однофакторн≥, тобто прост≥ ( проста в≥др¤дна ≥ проста почасова ), ≥ многофакторн≥, тобто прем≥альн≥ ( в≥др¤дно-прем≥альна ≥ почасово-прем≥альна, в≥др¤дно-прогресивна ≥ таке ≥нше ).

ѕо характеру впливу роб≥тника на результат прац≥ системи оплати под≥л¤ютьс¤ на пр¤м≥ ≥ непр¤м≥. ”мови передбачаюч≥ доц≥льн≥сть застосуванн¤ в≥др¤дной оплати прац≥, в≥дом≥ вс≥м, це :

на¤вн≥сть к≥льк≥сних показник≥в вироб≥тки або виконаноњ прац≥, в≥рно в≥дображаючи затрати прац≥ роб≥тника ;

на¤вн≥сть у роб≥тник≥в реальноњ можливост≥ п≥двищувати вироб≥тку або обСЇм роб≥т проти установленоњ норми в реальних техн≥чних ≥ орган≥зац≥йних умовах виробництва ;

на¤вн≥сть необх≥дност≥ стимулюванн¤ росту вироб≥тки продукц≥њ ( послуг ), п≥двищенн¤ обСЇму роб≥т або скороченн¤ чисельност≥ роб≥тник≥в за рахунок ≥нтенсиф≥кац≥њ прац≥ роб≥тник≥в ;

можлив≥сть ≥ економ≥чна доц≥льн≥сть розробки норм прац≥ ≥ обл≥ку вироб≥тки роб≥тник≥в ;

в≥дсутн≥сть негативного впливу в≥др¤дноњ оплати на р≥вень ¤кост≥ продукц≥њ ( роботи ), ступ≥нь додержанн¤ технолог≥чних режим≥в ≥ вимог техн≥ки безпеки, рац≥ональн≥сть витрачанн¤ сировини, матер≥ал≥в ≥ енерг≥њ.

¬≥дсутн≥сть таких умов визначаЇ застосуванн¤ почасовоњ форми оплати прац≥.

¬ умовах переходу до ринка на де¤ких п≥дприЇмствах може зС¤витис¤ тенденц≥¤ до зам≥ни в≥др¤дноњ оплати на почасову. “арифна ставка почасовику, ¤к ≥ в≥др¤днику, повинна виплачуватис¤ строго за виконанн¤ норми прац≥. ѕри цьому нормуванн¤ прац≥ робочих-почасовик≥в не сл≥д обмежувати т≥льки встановленн¤м њх чисельност≥ на основ≥ норм обслуговуванн¤ або норматив≥в чисельност≥. ѕри додержанн≥ таких норм показники в≥дпов≥дноњ ланки, д≥льниц≥, цеху ≥ таке ≥нше можуть бути низькими. ÷ьому прац¤ роб≥тник≥в з почасовою оплатою повинна нормуватис¤ ≥ оц≥нюватись на основ≥ ≥ де¤ких ≥нших показник≥в, що ураховують результати њх прац≥.

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥чний зм≥ст пон¤тт¤ Ђзароб≥тна платаї. —истеми, форми та види оплати прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3712 прочитано)