Ѕанк≥вська справа > Ѕанк≥вська система принципи побудови, ц≥л≥, механ≥зм функц≥онуванн¤

Ѕанк≥вська система принципи побудови, ц≥л≥, механ≥зм функц≥онуванн¤

ѕлан

¬веденн¤

Ќар≥жний кам≥нь банк≥вськоњ системи.

паперов≥ грош≥;

чеков≥ внески, њхн¤ еволюц≥¤;

позички комерц≥йних банк≥в;

кредитн≥ картки;

Ѕанки ≥ њхн¤ роль у ф≥нансов≥й систем≥ —Ўј.

кардинальн≥ зм≥ни за останню декаду;

прийн¤тт¤ DIDMCA ¤к найважлив≥ший крок у банк≥вському законодавств≥;

централ≥зац≥¤ ≥ регулюванн¤ в банк≥вськ≥й систем≥;

рада керуючих ≥ ‘едеральна резервна система;

незалежн≥сть ‘–— в≥д пол≥тичного тиску;

Ѕанки.

центральн≥ банки;

кваз≥громадськ≥ банки;

банки банк≥р≥в;

комерц≥йн≥ банки;

–инок ф≥нансових ресурс≥в ”крањни.

задач≥ банк≥вськоњ системи на сьогодн≥;

передумови життЇвого функц≥онуванн¤ банк≥вськоњ системи;

т≥сний взаЇмозв'¤зок банк≥вського кап≥талу до промислового;

негативна сусп≥льна думка про д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в ≥ причини цього;

м≥ри Ќацбанку по перебудов≥ плат≥жноњ системи;

упровадженн¤ цив≥л≥зованих плат≥жних засоб≥в в ”крањн≥ - вексель;

¬алютний ринок ”крањни;

положенн¤;

проблеми;

програма д≥й ≥ перспективи розвитку;

¬исновок

¬веденн¤

√рош≥ - один з найб≥льших наших винаход≥в складають найб≥льш захоплюючий аспект економ≥чноњ науки. "√рош≥ зачаровують людей. „ерез них вони мучатьс¤, дл¤ них вони труд¤тьс¤. вони придумують найб≥льш митецьк≥ способи одержати њхн≥й ≥ найб≥льш митецьк≥ способи витратити њх. √рош≥ - Їдиний товар, ¤кому не можна використовувати ≥накше, кр≥м ¤к зв≥льнитис¤ в≥д них. ¬они не нагодують вас, не од¤гнуть, не дадуть притулку ≥ не розважать до тих н≥р, поки ви чи не витратите не ≥нвестуЇте њх. Ћюди майже ус≥ зробл¤ть дл¤ грошей, ≥ грош≥ майже ус≥ зробл¤ть дл¤ людей. √рош≥ - це чар≥вна, повторювана, що зм≥нюють маски загадка"'. √рош≥, кр≥м того, один з найб≥льш важливих розд≥л≥в економ≥чноњ науки. ¬они представл¤ють собою щось набагато б≥льше, н≥ж пасивний компонент економ≥чноњ системи, чим простий ≥нструмент, що спри¤Ї робот≥ економ≥ки. ѕравильно д≥юча грошова система вливаЇ життЇву силу в кругооб≥г доход≥в ≥ витрат, що уособлюЇ всю економ≥ку. ƒобре працююча грошова система спри¤Ї ¤к повному використанню потужностей, так ≥ повноњ зайн¤тост≥. ≤ навпаки, погано функц≥онуюча грошова система може стати головною причиною р≥зких коливань р≥вн¤ виробництва, зайн¤тост≥ ≥ ц≥н в економ≥ц≥, спотворити розпод≥л ресурс≥в.

“ут будуть розгл¤нут≥ природа ≥ функц≥њ грошей, а також ≥нш≥ основн≥ ≥нститути американськоњ банк≥вськоњ системи. ≤снують методи, ¤кими окремий комерц≥йний банк ≥ банк≥вська система в ц≥лому можуть зм≥нити пропозиц≥ю грошей.

Ќар≥жний кам≥нь банк≥вськоњ системи

ƒавайте тепер звернемос¤ до пропозиц≥њ грошей. ”загал≥ говор¤чи, усе, що в принцип≥ прийн¤тно ¤к зас≥б об≥гу, Ї грош≥. “ак≥ предмети, ¤к китовий вус, щетина слонових хвост≥в, кругл≥ камен≥, цв¤хи, велика рогата худоба, пиво, сигарети, шматки металу, та й люди, грали в ≥стор≥њ роль засобу об≥гу звертанн¤. як ми переконаЇмос¤, зараз зобов'¤занн¤ держави, комерц≥йних банк≥в ≥ ≥нших ф≥нансових заснувань використовуютьс¤ в наш≥й економ≥ц≥ ¤к грош≥.

ѕаперов≥ грош≥

ѕаперов≥ грош≥, набагато б≥льш значим≥ в к≥льк≥сному в≥дношенн≥, чим металев≥, складають близько 25% грошовоњ пропозиц≥њ в економ≥ц≥. ”с≥ 200 млрд. д≥л., чи б≥л¤ того, паперових грошей представлен≥ у форм≥ банкнот ‘едерального резервного банку, тобто банкнот, що були випущен≥ ‘едеральним резервним банком з дозволу конгресу.  инувши швидкий погл¤д на будь-¤к≥ американськ≥ грош≥ у вашому гаманц≥, ви заметете л≥воруч на верху лицьовоњ поверхн≥ банкноти напис "Ѕанкнота ‘едерального резервного банку" ≥ знак –езервного банку л≥воруч в≥д напису в кружку.

„еков≥ внески ≥ њхн¤ еволюц≥¤

«береженн¤ грошей на поточних рахунках одержало в —Ўј найб≥льше поширенн¤, оск≥льки це ≥ безпечно, ≥ зручно. ƒ≥йсно, вам не прийде в голову набити конверт, скажемо, 4896,47 дол. у банкнотах ≥ монетах ≥ кинути в поштову скриньку, щоб заплатити борг; зам≥сть цього попросту виписуЇтьс¤ чек на дану суму ≥ посилаЇтьс¤ поштою. „ек повинний бути ≥ндосируваний (п≥дписаний на зворотн≥й сторон≥) обличч¤м, що одержало по ньому на¤вн≥. ќбличч¤, що виписало чек, пот≥м одержуЇ його погашеним ¤к зав≥рену квитанц≥ю, що п≥дтверджуЇ виконанн¤ зобов'¤занн¤. ќск≥льки видача чека також вимагаЇ передатного п≥дпису, чи крад≥жка втрата чековоњ книжки не наст≥льки траг≥чна, ¤к утрата т≥Їњ ж к≥лькост≥ гот≥вки.  р≥м того, у багатьох випадках б≥льш зручно виписувати чек, чим транспортувати ≥ п≥драховувати велик≥ суми на¤вних. ” силу вс≥х цих причин грош≥ безгот≥вкового розрахунку стали основною формою грошей у наш≥й економ≥ц≥. ” доларовому вираженн≥ 90% вс≥х угод зд≥йснюютьс¤ за допомогою чек≥в.

ћоже показатис¤ дивним, що поточн≥ рахунки Ї частиною грошовоњ маси. јле це легко з'¤сувати: чеки, що Ї не що ≥нше, ¤к зас≥б передач≥ власност≥ на внески в банки й ≥нш≥ ф≥нансов≥ заснуванн¤, широко використовуютьс¤ ¤к зас≥б звертанн¤.  р≥м того, так≥ внески можуть бути за вимогою негайно звернен≥ в паперов≥ ≥ металев≥ грош≥; чеки, виписан≥ на ц≥ внески, при будь-¤к≥м практичному використанн≥ зам≥н¤ють грош≥.

„еков≥ внески, безсумн≥вно, Ї самим важливим компонентом грошовоњ маси. “ому досить важливо зрозум≥ти, ¤к еволюц≥онуЇ цей спектр чекових внеск≥в. “аким чином, чеки, ¤к зас≥б передач≥ борг≥в банк≥в ≥ ощадних заснувань, приймаютьс¤ ¤к грош≥, оск≥льки банки й ощадн≥ заснуванн¤ здатн≥ виконувати зобов'¤занн¤. ” свою чергу, здатн≥сть банк≥в ≥ ощадних заснувань виконувати своњ зобов'¤занн¤ засноване на т≥м, що вони не дають занадто багато таких зобов'¤зань. ћи незабаром побачимо, що децентрал≥зована система часток, що прагнуть до прибутку, банк≥в не гарантований у достатньому ступен≥ в≥д випуску занадто великоњ к≥лькост≥ чекових грошей. ƒл¤ цього ≥снуЇ високий р≥вень централ≥зац≥њ ≥ державного контролю, що охорон¤Ї американську банк≥вську ≥ ф≥нансову систему в≥д необачного в≥дкритт¤ поточних рахунк≥в.

ѕозички комерц≥йних банк≥в

ѕозички комерц≥йних банк≥в представл¤ють короткостроковий оборотний кап≥тал. ¬они видаютьс¤ п≥дприЇмствам ≥ фермерам. «а рахунок таких позичок ф≥нансуютьс¤ покупки споживачами автомоб≥л≥в ≥ ≥нших товар≥в тривалого користуванн¤.  омерц≥йн≥ банки доповнюютьс¤ безл≥ччю б≥льш спец≥ал≥зованих ф≥нансових заснувань - ощадно-позичковими асоц≥ац≥¤ми, взаЇмо-ощадними банками ≥ кредитними союзами, - ¤к≥ ус≥ разом називаютьс¤ ощадними установами. —суди - ощадн≥ асоц≥ац≥њ ≥ взаЇмо-ощадн≥ банки розм≥щають заощадженн¤ домашн≥х господарств, що пот≥м використовуютьс¤, кр≥м ≥ншого, дл¤ ф≥нансуванн¤ житлових ≥потек.  редитн≥ союзи приймають внески "член≥в" - звичайно групи людей, що працюють в одн≥й компан≥њ, - ≥ надають ц≥ фонди дл¤ ф≥нансуванн¤ куп≥вель на виплат.

¬арто в≥дзначити, що близько 20 рок≥в тому т≥льки комерц≥йн≥ банки в≥дкривали поточн≥ рахунки. ѕот≥м у 70-х роках р≥зн≥ ощадн≥ заснуванн¤ установили нов≥ види поточних рахунк≥в. Ќаприклад, ощадно-позичков≥ асоц≥ац≥њ створили так називан≥ оборотн≥ рахунки по ощадних вкладах (NOW ассоunts).

÷≥ рахунки, власне кажучи, Ї поточними рахунками, заснованими на ощадних вкладах у позичково-ощадн≥ асоц≥ац≥њ. ѕод≥бним же чином кредитн≥ союзи установили "шейр драфт " рахунка, що ¤вл¤ють собою поточн≥ рахунки, заснован≥ на внесках у кредитн≥ союзи. ќборотн≥ рахунки по ощадних вкладах ≥ "шейр драфт" рахунка були новаторськими засобами, що дозволили ощадно-позичковим асоц≥ац≥¤м ≥ кредитним союзам конкурувати з комерц≥йними банками в банк≥вськ≥й справ≥. ќборотн≥ рахунки по ощадних вкладах ≥ "шейр драфт" рахунка були д≥йсно дуже приваблив≥ дл¤ вкладник≥в, оск≥льки по таких рахунках дозвол¤лос¤ платити в≥дсоток; тод≥ ¤к комерц≥йним банкам закон заборон¤в платити в≥дсоток по њх чекових рахунках (безтерм≥новим вкладам). ўоб њх не об≥йшли, комерц≥йн≥ банки в≥дпов≥ли створенн¤м автоматичних рахунк≥в трансферних послуг (ј“ ассооunts). «авд¤ки ц≥й мер≥ банк автоматично переводив би фонди з вашого ощадного рахунка, що приносить в≥дсотки, на ваш чековий чи рахунок безтерм≥нових вклад≥в (коли буде потр≥бно його поповнити). “им самим автоматичн≥ рахунки трансферних послуг дозволили банкам "об≥йти" юридична заборона на сплату в≥дсотка по поточних рахунках. ” 1980 р. «акон про дерегулюванн≥ депозитних заснувань ≥ монетарний контроль санкц≥онував в≥дкритт¤ поточних рахунк≥в ус≥ма депозитними заснуванн¤ми ≥ дозволив комерц≥йним банкам виплачувати в≥дсотки по ≥ндив≥дуальних чекових рахунках. ” 1986 р. вс≥ обмеженн¤ процентноњ ставки ≥ вимоги визначеного м≥н≥муму. ” результат≥ цього нововведенн¤ колишн¤ р≥зниц¤ м≥ж поточними рахунками (безтерм≥новими вкладами) комерц≥йних банк≥в ≥ ощадних вклад≥в ощадних заснувань практично зникла. якщо п≥втора дес¤тил≥тт¤ назад грош≥ можна було визначити ¤к "на¤вн≥ плюс безтерм≥нов≥ вклади комерц≥йних банк≥в", то зараз визначенн¤ повинне звучати так: "√от≥вка плюс ус≥ чеков≥ внески". „еков≥ внески включають не т≥льки безтерм≥нов≥ вклади (поточн≥ рахунки) у комерц≥йних банках, але й оборотн≥ рахунки по ощадних вкладах, автоматичн≥ рахунки трансферних послуг ≥ "шейр драфт" рахунка.

√от≥вка ≥ чеков≥ внески, що належать держав≥ (м≥н≥стерству ф≥нанс≥в) ≥ ‘едеральним резервним банкам, комерц≥йним чи банкам ≥ншим ф≥нансовим заснуванн¤м, не враховуютьс¤. ѕочасти це робитьс¤ дл¤ того, щоб уникнути завищенн¤ грошовоњ пропозиц≥њ, а почасти тому, що грош≥, що знаход¤тьс¤ в розпор¤дженн≥ домашн≥х господарств ≥ п≥дприЇмств - тобто "у звертанн≥", - мають б≥льше в≥дношенн¤ до р≥вн¤ витрат в економ≥ц≥'.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: Ѕанк≥вська система принципи побудови, ц≥л≥, механ≥зм функц≥онуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (7419 прочитано)