Ѕанк≥вська справа > Ѕанк≥вська система принципи побудови, ц≥л≥, механ≥зм функц≥онуванн¤

Ќегативна сусп≥льна думка про д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в ≥ причини цього

ѕов≥льний розвиток конкурентного середовища в банк≥вському сектор≥, одне з причин ¤кого Ї пов≥льн≥ темпи приватизац≥њ в економ≥ц≥ в ц≥лому, привело до девальвац≥њ самого пон¤тт¤ "комерц≥йний банк", оск≥льки безл≥ч орган≥зац≥й, що нос¤ть таку назву, фактично не впровадили на належному р≥вн≥ депозитний, позичково-депозитн≥ ≥ плат≥жн≥ операц≥њ, ≥гнорують так≥ норми банк≥вськоњ справи, ¤к дов≥ра, знанн¤ кл≥Їнта й ≥нш≥ принципи менеджменту ≥ маркетингу.

ќдним з аспект≥в ефективноњ д≥¤льност≥ банк≥в став р≥ст њхнього престижу серед п≥дприЇмств, орган≥в влади ≥ населенн¤. ќстанн≥м часом п≥дсилилис¤ негативн≥ оц≥нки комерц≥йних банк≥в з боку кер≥вник≥в п≥дприЇмства через висок≥ ц≥ни кредит≥в, недол≥ку ресурс≥в, затримки платеж≥в, поганого обслуговуванн¤ кл≥Їнтури ≥, на жаль, варто визнати, що ц¤ критика в багатьох випадках небезп≥дставна.

 ер≥вники багатьох п≥дприЇмств дор≥кають банки в т≥м, що вони не вкладають своњ ресурси у виробництв, а переважно кредитують посередницьк≥, торгово-посередницьк≥ операц≥њ. “ака позиц≥¤ банк≥в визначаЇтьс¤, насамперед, ≥нфл¤ц≥йними процесами ≥ високим ризиком. –азом з тим потр≥бно сказати, що переважна б≥льш≥сть банк≥в все-таки в т≥й чи ≥нш≥й форм≥ зв'¤зано з виробництвом промисловоњ ≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. јле вс≥м банк≥рам треба зрозум≥ти, що усп≥х реформ ≥ вих≥д ≥з кризи залежать в≥д стану економ≥ки. “ому кредитуванн¤ виробництва повинне бути пр≥оритетним напр¤мком њхньоњ д≥¤льност≥.

” той же час необх≥дно грамотно роз'¤сн¤ти госпорганам, що в умовах високоњ ≥нфл¤ц≥њ ≥ р≥вн¤ в≥дсотка, установлюваного Ќац≥ональним банком, кредит не може бути дешевим. јле комерц≥йн≥ банки не повинн≥ захоплюватис¤ великою маржею ≥ брати велик≥ ком≥с≥йн≥ за послуги, хоча ц≥ питанн¤ ≥ регулюютьс¤ попитом. ¬ усьому повинна бути справедлив≥сть ≥ м≥ра. ћи створюЇмо нову нац≥ональну банк≥вську систему ≥ тому зобов'¤зан≥ закласти в њњ фундамент здоров≥ ≥ цив≥л≥зован≥ принципи.

ћ≥ри Ќацбанку по перебудов≥ плат≥жноњ системи

√оловною проблемою банк≥вськоњ системи ”крањни найближчим часом залишаЇтьс¤ подоланн¤ галопуючоњ ≥нфл¤ц≥њ ≥ стаб≥л≥зац≥¤ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ - купоно-карбованц¤. ќчевидно, що в таких умовах вин¤тково монетарними факторами перебороти ≥нфл¤ц≥ю неможливо, тобто стаб≥л≥зац≥¤ грошовоњ системи неможлива без стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки, а останнЇ залежить в≥д стаб≥льноњ нац≥ональноњ валюти. ” цьому складаЇтьс¤ складн≥сть проведенн¤ майбутньоњ грошовоњ (гривневоњ) реформи.

ћакроеконом≥чна ситуац≥¤ в народному господарств≥ ”крањни, що склалас¤ наприк≥нц≥ 1993 р., може бути охарактеризована, ¤к г≥пер-стагфл¤ц≥¤, коли значне пад≥нн¤ виробництва сполучаЇтьс¤ з ≥нфл¤ц≥Їю, середньом≥с¤чн≥ темпи ¤коњ в 1993 р. складали 42%. ” той же час Ќац≥ональний банк проводить пол≥тику на стримуванн¤ грошовоњ маси, р≥ст ¤коњ в середньому за м≥с¤ць на той же пер≥од складав 27%. ƒе¤ке пол≥пшенн¤ ситуац≥њ спостер≥галос¤ в листопаду 1993 р., коли факт в≥дсутност≥ кредитноњ ем≥с≥њ був найб≥льш вагомим, що стало реальним кроком у план≥ оздоровленн¤ ситуац≥њ в економ≥ц≥ ”крањни.

Ќац≥ональний банк ”крањни вживаЇ нев≥дкладних заход≥в по перебудов≥ плат≥жноњ системи, ¤к≥ можна розд≥лити на технолог≥чн≥ (впровадженн¤ електронних платеж≥в), ≥нституц≥йн≥ (створенн¤ рег≥ональних кл≥рингових розрахункових центр≥в), орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ (сертиф≥кац≥¤ комерц≥йних банк≥в, що п≥двищить њхню в≥дпов≥дальн≥сть за орган≥зац≥ю розрахунк≥в, включаючи дисципл≥ну платеж≥в, а також буде спри¤ти створенню конкурентного середовища). ѕри цьому ”р¤д з≥ своЇњ сторони повинне забезпечити заходу дл¤ максимального прискоренн¤ розмежуванн¤ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств ≥ держави, упровадити реальний механ≥зм банкрутства, прискорити процес акц≥онуванн¤ господарських одиниць, що знаход¤тьс¤ у власност≥ держави. Ќ≥ж пов≥льн≥ше будуть упроваджуватис¤ ц≥ процеси, тим довше нам прийдетьс¤ звертатис¤ до екстраординарних м≥р - взаЇмозал≥кам з њхн≥м кредитно-ем≥с≥йним п≥дкр≥пленн¤м.

”провадженн¤ цив≥л≥зованих плат≥жних засоб≥в в ”крањн≥ - вексель

ќдним з≥ значних проект≥в, покликаних перебороти частина проблем в област≥ внутр≥шн≥х розрахунк≥в, Ї впровадженн¤ Ќац≥ональним банком ”крањни новоњ системи м≥жбанк≥вських розрахунк≥в в ”крањн≥ з використанн¤м електронних платеж≥в. ќсновним ≥нструментом новоњ системи м≥жбанк≥вських розрахунк≥в Ї створенн¤ мереж≥ розрахункових палат, що будуть зд≥йснювати рег≥ональн≥ ≥ м≥жрег≥ональн≥ розрахунки. Ќа сьогодн≥ ц¤ система апробована у ¬олинськоњ, ∆итомирськоњ, «акарпатськоњ, Ћьв≥вськоњ, ѕолтавськоњ, ќдеськоњ, —умський, “ерноп≥льськоњ, ’арк≥вськоњ, „ерн≥г≥вський област¤х ≥ в —евастополев≥. ¬она продемонструвала прискоренн¤ розрахунку в к≥лька раз≥в, тобто день у день. ÷≥Їю системою користаютьс¤ до 80% банк≥в. ÷ентральна розрахункова палата працюЇ в двох режимах - з документальним п≥дтвердженн¤м (внутр≥шньом≥ськ≥ розрахунки) ≥ без документального п≥дтвердженн¤ (м≥жм≥ськ≥ розрахунки) з використанн¤м електронноњ пошти.

« 1 с≥чн¤ 1994 р. зд≥йснивс¤ перех≥д до такого механ≥зму обл≥ку, в≥дпов≥дно до ¤кого сальдо на кореспондентських рахунках повинне зб≥гатис¤ ¤к по обл≥ку на кореспондентських рахунках повинне зб≥гатис¤ ¤к по обл≥ку Ќац≥онального банку ”крањни, так ≥ самих банк≥в з точн≥стю до карбованц¤. ÷е стало можливим при переход≥ на систему м≥жбанк≥вських електронних розрахунк≥в, при ¤к≥й момент платежу ≥ його оплата зд≥йснюЇтьс¤ майже одночасно. “обто зникаЇ умови, зг≥дно ¤ким банки могли користатис¤ розб≥жн≥стю в обл≥ках соб≥ на користь, що квал≥ф≥кувалос¤ одним з ≥стотних джерел ≥нфл¤ц≥њ. ћи наближаЇмос¤ до умов роботи цив≥л≥зованих банк≥в, дл¤ ¤ких стан коррахунку, загальна сума на ньому - ц¤ та ≥ т≥льки та сума, у межах ¤коњ вони можуть працювати.

« метою удосконалюванн¤ функц≥онуванн¤ новоњ системи м≥жбанк≥вських розрахунк≥в упроваджуютьс¤ сучасн≥ м≥жнародн≥ технолог≥њ ≥ стандарти, що повинн≥ привести до поступового входженн¤ банк≥вськоњ системи ”крањни у св≥тову банк≥вську систему.  омерц≥йн≥ банки ”крањни, наприклад, одержали можлив≥сть користатис¤ одн≥Їњ ≥з самих розповсюджених у св≥т≥ системою електронних платеж≥в SWIFT.

–еформа розрахунково-плат≥жноњ системи неможлива без впровадженн¤ в ”крањн≥ цив≥л≥зованих плат≥жних засоб≥в. ” св≥тов≥й практиц≥ основним представником таких засоб≥в Ї вексель. «астосуванн¤ вексел≥в у господарському оборот≥ ”крањни необх≥дно дл¤ удосконаленн¤ грошово-кредитного механ≥зму ≥ п≥двищенн¤ його ефективност≥, тому що вони Ї важел¤ми, здатними впливати на зм≥цненн¤ ≥ стаб≥л≥зац≥ю грошово-кредитноњ системи, плат≥жноњ дисципл≥ни, прискоренн¤ звертанн¤ оборотних кошт≥в ≥ пол≥пшенн¤ л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в. –оль вексел¤ в торгово-економ≥чному оборот≥ маЇ велике значенн¤, оск≥льки в≥н - найб≥льш гарантований зас≥б вимоги оплати ≥ перекладу грошей з одн≥Їњ м≥сцевост≥ в ≥ншу.

¬ексель застосовуЇтьс¤ в передбачених господарськими договорами випадках, а також ¤к зас≥б впливу постачальника на порушника плат≥жноњ дисципл≥ни. ¬ексель дозвол¤Ї в обумовлений ≥з продавцем терм≥н одержувати платеж≥ й оформл¤ти взаЇмн≥ зобов'¤занн¤ м≥ж п≥дприЇмствами. ¬ажливою його перевагою Ї можлив≥сть одержанн¤ до настанн¤ терм≥ну платежу акцепту платника за м≥сцем його перебуванн¤ чи, ¤кщо це над≥йний кл≥Їнт, ≥ акцепту банку. √арант≥¤ платежу за векселем може бути забезпечена чи ц≥лком частково в частину вексельноњ суми через аваль, що також може даватис¤ банком. ќск≥льки авал≥ст в≥дпов≥даЇ також, ¤к ≥ той, за кого в≥н дав аваль, це Ї ще одн≥Їю гарант≥Їю платежу.

”с≥ перерахован≥ переваги вексел¤ вказують на необх≥дн≥сть найшвидшого впровадженн¤ в господарський оборот ≥ розгортанн¤ в банках операц≥й з вексел¤ми, оск≥льки вони мають значно кращ≥ ≥нвестиц≥йн≥ ¤кост≥ в пор≥вн¤нн≥, наприклад, з депозитними сертиф≥катами (а тим б≥льше з депозитами) завд¤ки б≥льш висок≥й л≥кв≥дност≥ ≥ можливост≥ використанн¤ ¤к зас≥б платежу. ” даних умовах найб≥льш привабливими будуть короткостроков≥ операц≥њ з вексел¤ми. Ќеобх≥дн≥сть вексел≥в виникаЇ при тимчасовому надлишку в≥льних ф≥нансових засоб≥в.

¬ажливим проти≥нфл¤ц≥йним засобом може стати дисконтна пол≥тика держави, а саме сукупн≥сть заход≥в, за допомогою ¤ких Ќац≥ональний банк регулюЇ обл≥ковий в≥дсоток, а через нього - вексельний курс, розм≥р процентних ставок по видаваних комерц≥йними банками позичках, а отже, розм≥р ставок по депозитах. ƒисконтна пол≥тика поширюЇтьс¤ на найб≥льш важлив≥ фактори житт¤ держави: грошовий об≥г, зовн≥шню торг≥влю, п≥дприЇмницький прибуток, р≥вень ц≥н. “им часом, головним засобом впливу на ц≥ фактори Ї зм≥на розм≥ру обл≥кового в≥дсотка по короткострокових зобов'¤занн¤х.

ќск≥льки вексель можна одночасно використовувати ¤к зас≥б платежу ≥ нагромадженн¤, застосуванн¤ вексел≥в в умовах зростанн¤ взаЇмних неплатеж≥в (у тому числ≥ ≥ м≥ждержавних) ≥ ≥нфл¤ц≥њ стаЇ особливо актуальним. ¬ексель може значно прискорити систему м≥ждержавних розрахунк≥в. ÷е обумовлено значним розвитком вексел≥в у крањнах —Ќƒ, де вони вже продемонстрували гарну пристосован≥сть до негативних ¤вищ економ≥чного становища.

ƒл¤ забезпеченн¤ режиму найб≥льшого спри¤нн¤ використанню вексел≥в, прискоренн¤ обороту вкладених у них засоб≥в, Ќац≥ональним банком ”крањни був розроблений р¤д нормативних документ≥в, що регулюють пор¤док проведенн¤ комерц≥йними банками операц≥й з вексел¤ми, у тому числ≥ ≥ њхнього використанн¤ дл¤ оплати експортного мита по давальницьк≥й сировин≥, правила виготовленн¤ ≥ використанн¤ вексельних бланк≥в.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: Ѕанк≥вська система принципи побудови, ц≥л≥, механ≥зм функц≥онуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (7419 прочитано)