≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћотивац≥¤

¬иход¤чи з в≥дкоригованоњ таким чином зароб≥тноњ плати у розрахунковому пер≥од≥, визначаЇтьс¤ середньоденний (годинний) зароб≥ток. ” випадках, коли п≥двищенн¤ тарифних ставок ≥ оклад≥в в≥дбулось у пер≥од≥, прот¤гом ¤кого за прац≥вником збер≥гавс¤ се≠редн≥й зароб≥ток, за цим зароб≥тком зд≥йснюютьс¤ нарахуванн¤ т≥льки в частин≥, що стосуЇтьс¤ дн≥в збереженн¤ середньоњ зароб≥тноњ плати з дн¤ п≥двищенн¤ тарифних ставок (оклад≥в).

” раз≥ зм≥ни тарифноњ ставки (посадового окладу) прац≥вников≥ у зв'¤зку з присвоЇнн¤м вищого розр¤ду, переведенн¤м на ≥ншу вище≠оплачувану роботу (посаду) тощо таке коригуванн¤ середньоњ зароб≥тноњ плати не проводитьс¤.

ѕрац≥вникам бюджетних установ ≥ орган≥зац≥й, ¤ким в≥дпов≥дно до закон≥в ”крањни щом≥с¤чно перераховуютьс¤ посадов≥ оклади (ставки) до р≥вн¤ не нижчого в≥д середньоњ (подв≥йноњ) зароб≥тноњ плати в промисло≠вост≥ (народному господарств≥), розрахунки виплат у вс≥х випадках збере≠женн¤ середньоњ зароб≥тноњ плати можуть провадитис¤, ¤кщо це передба≠чено у колективному договор≥, виход¤чи з посадового окладу (ставки) того м≥с¤ц¤, в ¤кому в≥дбулас¤ под≥¤, пов'¤зана з в≥дпов≥дними виплатами, з урахуванн¤м пост≥йних доплат ≥ надбавок.

6. –езультат д≥¤льност≥ п≥дприЇмства значною м≥рою залежить в≥д фор≠муванн¤ системи мотивац≥њ персоналу, ¤ка пол¤гаЇ у зд≥йсненн≥ об'Їктив≠ноњ к≥льк≥сноњ та ¤к≥сноњ оц≥нки трудовоњ активност≥ прац≥вника ≥ визна≠ченн≥ в≥дпов≥дноњ винагороди. ¬инагорода може бути моральна ≥ матер≥альна, форми ≥ розм≥р њњ мають в≥дпов≥дати затраченим зусилл¤м, ≥ лише тод≥ можна говорити про спонукальн≥ мотиви до подальшоњ ефекти≠вноњ роботи прац≥вника.

ћоральн≥ способи мотивац≥њ задовольн¤ють психолог≥чн≥ потреби прац≥вник≥в через публ≥чне визнанн¤ перед кер≥вництвом ≥ колективом особливих результат≥в, навик≥в, зд≥бностей, знань ≥ зусиль прац≥вника. ƒл¤ цього використовують: в≥танн¤ кер≥вництва, грамоти, занесенн¤ у списки кращих прац≥вник≥в п≥дприЇмства та ≥нше. ƒеколи п≥дсилюЇтьс¤ вплив мо≠ральних стимул≥в матер≥альними: особистою прем≥Їю, оплатою оздоров≠чих чи туристичних пут≥вок, скеруванн¤м на навчанн¤ чи стажуванн¤. якщо п≥дприЇмство Ї в≥домим ≥ визнаним у цьому рег≥он≥ за своњми еко≠ном≥чними результатами та соц≥альними заходами, то кожен прац≥вник отримуЇ моральний стимул вже через свою приналежн≥сть до нього.

ћатер≥альне стимулюванн¤ прац≥ задовольн¤Ї, насамперед, первинн≥ (ф≥з≥олог≥чн≥) потреби прац≥вник≥в в њж≥, од¤гу, житл≥, навчанн≥, а також матер≥ал≥зован≥ психолог≥чн≥: престижне авто, дорогий курорт, концерти в≥домих артист≥в та ≥нше. ћатер≥альне стимулюванн¤ маЇ своЇ в≥добра≠женн¤ у розм≥р≥ та складових зароб≥тноњ плати.

7. —пец≥ал≥сти ≥ службовц≥ державних п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥за≠ц≥й мають право працювати за сум≥сництвом, тобто виконувати, кр≥м своЇњ основноњ, ≥ншу роботу на умовах трудового договору. Ќа умовах сум≥сни≠цтва прац≥вники можуть працювати на тому ж або ≥ншому п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ або у громад¤нина у в≥льний в≥д основноњ роботи час. ƒл¤ роботи за сум≥сництвом згоди адм≥н≥страц≥њ за м≥сцем основноњ робо≠ти не потр≥бно.

ќбмеженн¤ на сум≥сництво можуть запроваджуватис¤ кер≥вника≠ми державних п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й разом з профсп≥лко≠вими ком≥тетами лише щодо прац≥вник≥в окремих профес≥й та посад, зайн¤тих на важких роботах ≥ на роботах ≥з шк≥дливими або небезпеч≠ними умовами прац≥, додаткова робота ¤ких може призвести до нас≠л≥дк≥в, що негативно позначатьс¤ на стан≥ њхнього здоров'¤ та безпец≥ виробництва. ќбмеженн¤ також поширюютьс¤ на ос≥б, ¤к≥ не дос¤гли 18 рок≥в, та ваг≥тних ж≥нок.

«аконодавчими актами заборонено працювати за сум≥сництвом ке≠р≥вникам державних п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, њхн≥м заступни≠кам, кер≥вникам структурних п≥дрозд≥л≥в та њхн≥м заступникам (за вин¤т≠ком науковоњ, викладацькоњ, медичноњ ≥ творчоњ д≥¤льност≥).

“ривал≥сть роботи за сум≥сництвом не може перевищувати чотирьох годин на день ≥ повного робочого дн¤ у вих≥дний день. «ага≠льна тривал≥сть роботи за сум≥сництвом прот¤гом м≥с¤ц¤ не пови≠нна перевищувати половини м≥с¤чноњ норми робочого часу.

ќплата прац≥ сум≥сник≥в провадитьс¤ за фактично виконану роботу. “рудов≥ книжки ведутьс¤ за м≥сцем основноњ роботи. «аписи в≥домо≠стей щодо роботи за сум≥сництвом провод¤тьс¤ за бажанн¤м прац≥вника власником чи уповноваженим ним органом.

8. ¬ оплат≥ прац≥ ж≥нок в наш≥й крањн≥ ≥снуЇ р¤д особливостей. ¬они пов'¤зан≥ насамперед ≥з наданн¤м п≥льг, ¤к≥ повинн≥ забезпечувати вико≠нанн¤ ж≥нками своњх материнських обов'¤зк≥в.

«аборон¤Їтьс¤ в≥дмовл¤ти ж≥нкам у прийн¤тт≥ на роботу ≥ знижувати њм зароб≥тну плату з мотив≥в, пов'¤заних з ваг≥тн≥стю або на¤вн≥стю д≥тей в≥ком до трьох рок≥в, а одиноким мате≠р¤м Ч за на¤вност≥ дитини в≥ком до чотирнадц¤ти рок≥в або ди≠тини-≥нвал≥да.

ѕри в≥дмов≥ у прийн¤тт≥ на роботу зазначеним категор≥¤м ж≥нок вла≠сник або уповноважений ним орган зобов'¤зан≥ пов≥домл¤ти њм причини в≥дмови у письмов≥й форм≥. ¬≥дмову у прийн¤тт≥ на роботу може бути оска≠ржено у судовому пор¤дку.

«в≥льненн¤ з ≥н≥ц≥ативи власника не допускаЇтьс¤, кр≥м випадк≥в по≠вноњ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, коли допускаЇтьс¤ зв≥≠льненн¤ з обов'¤зковим працевлаштуванн¤м.

«г≥дно з≥ статтею 178  одексу закон≥в про працю ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥≠нок, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до трьох рок≥в, в раз≥ неможливост≥ виконанн¤ попередньоњ роботи, потр≥бно переводити на легшу роботу. ѕри цьому маЇ збер≥гатис¤ середн≥й зароб≥ток за попередньою роботою до дос¤гненн¤ дитиною в≥ку трьох рок≥в. якщо ж зароб≥ток на легш≥й робот≥ Ї вищим, н≥ж попередн≥й, то виплачуЇтьс¤ фактичний зароб≥ток.

Ќа п≥дстав≥ медичного висновку п≥дприЇмство зобов'¤зане надавати ж≥нкам оплачувану в≥дпустку у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами тривал≥с≠тю 70 календарних дн≥в до полог≥в ≥ 56 (у раз≥ народженн¤ двох ≥ б≥льше д≥тей та у раз≥ ускладненн¤ полог≥в Ч 70) календарних дн≥в п≥сл¤ полог≥в, починаючи з дн¤ полог≥в.

“ривал≥сть в≥дпустки у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами обчислюЇть≠с¤ сумарно ≥ становить 126 календарних дн≥в (140 календарних дн≥в Ч у раз≥ народженн¤ двох ≥ б≥льше д≥тей та у раз≥ ускладненн¤ полог≥в). ¬она надаЇтьс¤ ж≥нкам повн≥стю незалежно в≥д к≥лькост≥ дн≥в, фактично вико≠ристаних до полог≥в. «а за¤вою ж≥нки власник зобов'¤заний приЇднати до в≥дпустки, пов¤заноњ з ваг≥тн≥стю та пологами, основну ≥ додаткову в≥дпу≠стки. ѕри цьому не маЇ значенн¤ тривал≥сть њњ роботи на цьому п≥дпри≠Їмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ в поточному робочому роц≥.

«а бажанн¤м ж≥нки њй надаЇтьс¤ в≥дпустка дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею трир≥чного в≥ку з виплатою за ц≥ пер≥оди допомоги по державному соц≥альному страхуванню у розм≥р≥, ¤кий встановлюЇтьс¤ правл≥нн¤м фонду соц≥ального захисту, але не менше розм≥ру прожитко≠вого м≥н≥муму, встановленого законом. «г≥дно з ѕостановою  ћ” в≥д 12 с≥чн¤ 2001 р. є14 Дѕро розм≥ри державноњ допомоги с≥м'¤м з д≥тьми у 2001 роц≥" надаЇтьс¤ допомога у розм≥р≥ 30% м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ пла≠ти (118грн.), тобто 35,4 грн.

” раз≥, ¤кщо дитина потребуЇ домашнього догл¤ду, ж≥нц≥ в обов'¤з≠ковому пор¤дку надаЇтьс¤ в≥дпустка без збереженн¤ зароб≥тноњ плати три≠вал≥стю, визначеною у медичному висновку, але не б≥льш ¤к до дос¤гнен≠н¤ дитиною шестир≥чного в≥ку.

ѕ≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ за рахунок власних кошт≥в мо≠жуть надавати ж≥нкам частково оплачувану в≥дпустку та в≥дпустку без збе≠реженн¤ зароб≥тноњ плати дл¤ догл¤ду за дитиною б≥льшоњ тривалост≥.

¬≥дпустка дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею в≥ку трьох рок≥в не надаЇтьс¤, ¤кщо дитина перебуваЇ на державному утриманн≥.

9. Ќа кожному п≥дприЇмств≥, установ≥, орган≥зац≥њ виникаЇ необх≥дн≥сть оц≥нити ≥ оплатити працю, включивши згодом витрати на оплату прац≥ до вартост≥ продукц≥њ. ѕри цьому документуванн¤ господарських операц≥й маЇ забезпечити одержанн¤ своЇчасноњ та об'Їктивноњ ≥нформац≥њ про чи≠сельн≥сть прац≥вник≥в, використанн¤ робочого часу, вироб≥ток продукц≥њ ≥ розрахунки щодо оплати прац≥.

ќбл≥к руху особового складу п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ у в≥дд≥л≥ ка≠др≥в. ѕри цьому обл≥ку п≥дл¤гають вс≥ прац≥вники незалежно в≥д викону≠ваноњ роботи ≥ об≥йманоњ посади.

“ипов≥ форми первинного обл≥ку особового складу затверджен≥ на≠казом ћ≥н≥стерства статистики ”крањни в≥д 09.10.95 р. є 253.

—юди вход¤ть:

Ќаказ (розпор¤дженн¤) про прийн¤тт¤ на роботу (форма є ѕ-1); ќсобова картка (форма є ѕ-2);

јлфав≥тна картка (форма є ѕ-3);

ќсобова картка спец≥ал≥ста з вищою осв≥тою, ¤кий виконуЇ науково-досл≥дн≥, проектно-конструкторськ≥ ≥ технолог≥чн≥ роботи (форма є ѕ-4);

Ќаказ (розпор¤дженн¤) про переведенн¤ на ≥ншу роботу (форма є ѕ-5);

Ќаказ (розпор¤дженн¤) про наданн¤ в≥дпустки (форма є ѕ-6);

—писок про наданн¤ в≥дпустки (форма є ѕ-7);

Ќаказ (розпор¤дженн¤) про припиненн¤ д≥њ трудового договору (контракту) (форма є ѕ-8);

“абель обл≥ку використанн¤ робочого часу та розрахунку зароб≥тноњ плати (форма є ѕ-12);

“абель обл≥ку використанн¤ робочого часу (форма є ѕ-13);

—писок ос≥б, ¤к≥ працювали в надурочний час (форма є ѕ-15);

Ћисток обл≥ку простоњв (форма є ѕ-16).

ќформленн¤ прац≥вника зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ наказу (розпор¤≠дженн¤) про прийн¤тт¤ на роботу (форма є ѕ-1). Ќа нього у в≥дд≥л≥ кад≠р≥в в≥дкривають особову картку (форма є ѕ-2), до ¤коњ занос¤ть в≥домост≥ про прац≥вника (≥ наступн≥ зм≥ни у службовому становищ≥), водночас роб≠л¤ть позначку про прийн¤тт¤ на роботу в трудов≥й книжц≥ ≥ присвоюють йому табельний номер. Ќа прац≥вник≥в, прийн¤тих вперше, заповнюють нову трудову книжку. «аписи в особов≥й картц≥ мають в≥дпов≥дати запи≠сам, зд≥йснюваним у трудов≥й книжц≥.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ћотивац≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3219 прочитано)